ГЛАВА 5. УЧАСНИКИ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ

ПЛАН

1. Учасники судового процесу та їхні права й обов’язки

2. Сторони та треті особи в позовному провадженні

3. Співучасть та процесуальне правонаступництво

4. Представники у процесі та органи й особи, яким законом надано пра­во звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах

5.

6. Інші учасники цивільного процесу

Суб’єкти цивільних процесуальних відносин класифікуються на кілька груп, серед яких:

1) особи, які здійснюють правосуддя в цивільних справах:

судді місцевих судів,

судді апеляційних судів,

судді Верховного Суду;

— у здійснення правосуддя їм сприяють інші учасники судового процесу, див. нижче, це

помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник;

2) учасники судового процесу:

— учасники справи (до реформи — особи, які беруть участь у справі) — це ті особи, які безпосередньо захищають свої права та інтереси:

у справах позовного провадження це —

позивач, відповідач, треті особи;

у справах наказного провадження це — заявник, боржник;

у справах окремого провадження це — заявник, заінтересовані особи;

у справах про оскарження рішення третейського суду, оспорюван­ня рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення тре­тейського суду, міжнародного комерційного арбітражу це — учасники (сторони) третейського розгляду,

особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третей­ський суд вирішив питання про їхні права та обов’язки, а також сторони арбітражного розгляду;

— особи, які захищають права та інтереси інших осіб, які не мають особистого інтересу щодо предмету спору, а тільки процесуаль­ний інтерес у справі, їхні права та обов’язки обумовлюються компетенцією, якою вони наділяються залежно від виконуваних ними функцій та повноважень, це —

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади та місцевого самоврядування;

— представники, або особи, які представляють інтереси інших учас­ників, а саме учасників справи (договірне представництво) або за­конні представники;

— інші учасники судового процесу, або особи, які залучаються до участі у справі для сприяння у здійсненні правосуддя, які не мають мате­ріального інтересу щодо предмета позову, а тільки процесуальний інтерес, це:

свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, експерт з питань права, помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник.

Класифікація учасників судового процесу має суто практич­не значення — всі учасники справи мають низку однакових прав та обов’язків, крім своїх специфічних, що пов’язані з їхнім статусом в процесі:

Права учасників справи:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, ко­пії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питан­ня іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового роз­гляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксу­вання судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники справи зобов’язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному вста­новленню всіх обставин справи;

3) з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка ви­знана судом обов’язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Крім цих обов’язків, всі особи, які беруть участь у судовому засіданні, мають також такі обов’язки:

1) звертатися до суду словами «Ваша честь»;

2) вставати, коли входить і виходить суд, а також під час проголошен­ня рішення суду, звертатися до суду та один до одного, надавати пояс­нення, показання, висновки, консультації тощо стоячи.

3) беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержувати­ся в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будьяких дій, що свідчать про явну зневагу до суду абовстановленихусудіправил;

4) передавати документи та інші матеріали головуючому через судо­вого розпорядника.

Сторони в позовному провадженні — це особи, що пов’язані матеріальноправовими відносинами, з приводу яких виник спір.

Сторонами в позовному провадженні цивільного процесу є позивач і від­повідач, якими можуть бути фізичні^[57] і юридичні особи, а також держава.

Позивач — це особа, яка звернулася через суд до відповідача з позо­вною вимогою.

Відповідач — це особа, яка на думку позивача порушила, не визнає або оспорює його права, свободи або інтереси.

Якщо в ході судового розгляду буде з’ясовано, що позивач пред’явив позов явно не до належного відповідача, тобто позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготов­чого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження — до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відпові­дачем, не закриваючи провадження у справі.

Суд першої інстанції має право також за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за пра­вилами спрощеного позовного провадження — до початку першого су­дового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Процесуальні права та обов’язки сторін^[58]:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будьякій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового за­сідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов;

4) позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання, а у спра­ві, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі;

5) сторони можуть укласти мирову угоду на будьякій стадії судо­вого процесу.

У цивільному процесі України немає положень про групові або ко­лективні позови, але допускається співучасть кількох осібпозивачів або відповідачів.

Підстави участі у справі кількох позивачів і (або) відповідачів, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права та обов’язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з од­нієї підстави;

3) предметом спору є однорідні права і обов’язки.

Крім сторін в справах позовного провадження можуть брати участь треті особи — це ті особи, які мають безпосередній інтерес щодо пред­мету спору або мають відповідати за пред’явленими вимогами.

Треті особи, залежно від їх інтересу щодо предмета спору можуть бути таких видів:

1) треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, які можуть вступити у справу шляхом подання заяви до закінчення підготов­чого провадження або до початку першого судового засідання, якщо спра­ва розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін; вони користуються усіма правами і несуть усі обов’язки позивача.

2) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, які можуть вступити у справу на стороні позивача або відпові­дача до закінчення підготовчого провадження у справі або до почат­ку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї зі сторін. Їх мюже бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Вони ма­ють процесуальні права і обов’язки, як і всі інші учасники справи.

Суд може з власної ініціативи залучити третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо суд при вирішенні пи­тання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі.

Як виключення, Національне агентство з питань запобігання коруп­ції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переве­дення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу по­саду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України «Про запо­бігання корупції» іншою особою.

Наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостій­них вимог щодо предмета спору, можуть бути такі:

1) якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може на­бути право стосовно третьої особи або третя особа може пред’явити ви­моги до сторони, така сторона зобов’язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направ­лення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява;

2) у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред’явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред’явленого цією третьою особою до такої сторони.

Процесуальне правонаступництво може мати місце в цивільному процесі у разі смерті фізичної особи^[59], припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь- якій стадії судового процесу^[60].

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку він замінив.

Зловживання процесуальними правами в цивільному судочинстві неприпустиме. Всі права та обов’язки учасників судового процесу вста­новлені законом з метою виконання основного завдання цивільного су­дочинства та гарантування їх можливості довести свою правоту в суді.

З огляду на це, всі учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а суд відповідно зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судо­чинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (за­яви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявления завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягуван­ня чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подан­ня декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями^[61];

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необгрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Наслідки зловживання процесуальними правами:

1) якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживан­ням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання;

2) якщо позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зло­вживання правом на позов відповідно до частини четвертої статті 135 як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обста­вин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача

внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можли­вого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу);

3) відповідно до частини дев’ятої статті 141 у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від ре­зультатів вирішення спору^[62];

4) відповідно до частини першої статті 143 суд може застосувати захо­ди процесуального примусу, тобто процесуальні дії, що вчиняються су­дом з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, при­пинення зловживання правами та запобігання створенню протиправ­них перешкод у здійсненні судочинства;

5) відповідно до частини першої статті 148 суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника су­дового процесу; або зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Представники в цивільному процесі можуть мати сторони, треті особи, а також особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник^[63].

Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, які не можуть бути представниками. Це такі особи:

1) особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, екс­перт, спеціаліст, перекладач та свідок або є помічником судді, який роз­глядає справу;

2) особа, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя;

3) судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативнорозшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.

Органи або інші особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є сторо­ною чи третьою особою у справі.

Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.

Повноваження представників сторін та інших учасників справи ма­ють бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи, посвідченою нотарі­ально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Зокрема, довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути по­свідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначен­ня опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Фізична особа може заявити клопотання про посвідчення її довіреності на ведення справи, що розглядається, судом, який без виходу до нарадчої кімнати може постановити ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або за­свідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.

Повноваження представника на ведення справи в суді, випливають зі статусу особи, яку він представляє, її процесуальних прав та обов’язків.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесу­альної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Відповідно до статті 4 ЦПК у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертати­ся до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Такі органи та особи віднесені відповідно до частини 3 статті 42 ЦПК до учасників справи.

Особливості участі в процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи сус­пільних інтересах:

1. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених за­коном підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб і можуть:

• бути залучені судом до участі у справі;

• зобов’язані брати участь у справі за своєю ініціативою для подан­ня висновків на виконання своїх повноважень;

• мають право висловити свою думку щодо вирішення справи посуті.

2. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у разі немож­ливості особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів може осо­бисто або через свого представника:

• звертатися до суду з позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його позовними заявами (заявами),

• на будьякій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб,

• подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судо­вого рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (за­явою) іншої особи;

• з метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціюван­ня перегляду судових рішень у справі, розглянутій без їхньої участі, вступу у справу за позовом (заявою) іншої особи мають право озна­йомлюватися з матеріалами справи в суді та отримувати знпхкопії.

3. Прокурор:

• звертається до суду з позовною заявою,

• бере участь у розгляді справ за його позовами,

• може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті,

• подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;

• з метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціюван­ня перегляду судових рішень у справі, розглянутій без їхньої участі, вступу у справу за позовом (заявою) іншої особи мають право озна­йомлюватися з матеріалами справи в суді та отримувати зних копії.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі зазначає:

• в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту,

• визначені законом підстави для звернення до суду прокурора,

• зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповід­ні функції у спірних правовідносинах.

Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право зверта­тися до суду в інтересах інших осіб — це права та обов’язки особи, в інтер­есах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Відмова органів та інших осіб, які звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє осо­бу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.

Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає за­яву без розгляду.

Серед інших учасників судового процесу варто виділити такі групи :

• ті, що сприяють суду — це секретар судового засідання, помічник судді та судовий розпорядник;

• ті, що володіють спеціальними знаннями — це перекладач; екс­перт та спеціаліст; експерт в галузі права;

• свідок.

Серед тих інших учасників судового процесу, що сприяють суду, ви­діляють таких:

1. Помічник судді, який забезпечує підготовку та організаційне забезпе­чення судового процесу, а також:

1) бере участь в оформленні судових справ, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов’язаних із розглядом кон­кретної справи, виконавчих документів;

2) здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сто­ронам у справі та іншим учасникам справи відповідно до вимог про­цесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень;

3) виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ;

4) може за відсутності секретаря судового засідання здійснювати його повноваження;

2. Секретар судового засідання, який:

1) здійснює судові виклики і повідомлення;

2) перевіряє, хто з учасників судового процесу з’явився в судове засі­дання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому;

3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідан­ня технічними засобами і проведенням судового засідання в режимі відеоконференції;

4) забезпечує ведення протоколу судового засідання;

5) забезпечує оформлення матеріалів справи;

6) виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи;

7) виконує обов’язки судового розпорядника у випадку його відсутності.

3. Судовий розпорядник, який:

1) забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників судового процесу;

2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час су­дового засідання визначає можливу кількість осіб, які можуть бути при­сутні у залі судового засідання;

3) оголошує про вхід і вихід суду із зали судового засідання та пропо­нує всім присутнім встати;

4) слідкує за додержанням порядку особами, присутніми у залі судо­вого засідання;

5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;

6) під час судового засідання приймає від присутніх у залі учасників судового процесу документи та інші матеріали і передає до суду;

7) запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги;

8) виконує інші доручення головуючого, пов’язані зі створенням умов, необхідних для розгляду справи.

Свідком може бути кожна особа, якій відомі будьякі обставини, що стосуються справи.

Свідок зобов’язаний:

1) з’явитися до суду за його викликом у визначений час;

2) дати правдиві показання про відомі йому обставини;

3) може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції;

Свідок має право:

1) давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє,

2) користуватися письмовими записами,

3) відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом,

4) а також на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.

Не можуть бути допитані як свідки:

1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на облі­ку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні че­рез свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;

2) особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з наданням професійної правничої допо­моги або послуг посередництва (медіації) під час проведення позасудо- вого врегулювання спору, — про такі відомості;

3) священнослужителі — про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

4) судді та присяжні — про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інфор­мацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю;

5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із зако­ном чи міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди;

6) особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допита­ні як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представ­ництв — без згоди дипломатичного представника.

Фізична особа має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, ві­тчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близь­кий родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім’ї чи близьких родичів.

Експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, не­обхідними для з’ясування відповідних обставин справи, який може призначатися судом або залучатися учасником справи і зобов’язаний дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на постав­лені йому питання.

Експерт зобов’язаний:

1) з’явитися до суду за його викликом;

2) роз’яснити свій висновок;

3) відповісти на питання суду та учасників справи;

4) може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Експерт має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи;

2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом;

3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були по­ставлені питання;

4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосують­ся предмета і об’єктів дослідження;

5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опиту­вання учасників справи та свідків;

6) користуватися іншими правами, що надані Законом України «Про судову експертизу»;

7) на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до суду;

8) відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит ма­теріали недостатні для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.

Як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.

Експерт з питань права зобов’язаний:

1) з’явитися до суду за його викликом,

2) відповідати на поставлені судом питання,

3) надавати роз’яснення;

4) може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Експерт з питань права має право:

1) знати мету свого виклику до суду,

2) відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє від­повідними знаннями,

3) на оплату послуг та на компенсацію витрат, пов’язаних з викли­ком до суду.

Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та нави­чками, необхідними для застосування технічних засобів, і призна­чена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов’язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, крес­лень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

Спеціаліст зобов’язаний:

1) з’явитися до суду за його викликом,

2) відповідати на поставлені судом питання,

3) надавати консультації та роз’яснення,

4) у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу;

5) може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Спеціаліст має право:

1) знати мету свого виклику до суду,

2) відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє від­повідними знаннями та навичками,

3) звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів,

4) на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.

Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

Участь перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, є обов’язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого пере­кладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку, встановленому законодавством.

Перекладач зобов’язаний:

1) з’являтися до суду за його викликом,

2) здійснювати повний і правильний переклад,

3) посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесу­альних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони володіють;

4) може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Перекладач має право:

1) задавати питання з метою уточнення перекладу,

2) відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу,

3) на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних із викликом до суду.

® ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Класифікуйте суб’єктів цивільних процесуальних відносин. Які права та обов’язки об’єднують учасників справи?

2. Кого з учасників справи відносять до сторін?Які права та обов’язки є в сторін справи?

3. Охарактеризуйте третіх осіб? В якому провадженні вони можуть брати участь і з якою метою вступають в процес?

4. Чи можуть на одній стороні виступати кілька осіб, наприклад, пози­вачів або відповідачів?Охарактеризуйте процесуальну співучасть, порядок її реалізації в цивільному процесі.

5. Хто такі процесуальні правонаступники і які підстави їх участі в ци­вільному процесі?

6. Чи можуть сторони або інші учасники процесу зловживати проце­суальними правами? Які основні наслідки зловживання процесуальними правами?

7. Охарактеризуйте інших учасників судового процесу. Хто може бути свідком і хто може відмовитись від дачі показань? Як визначити, кого з осіб, що володіють спеціальними знаннями, необхідно залучити до участі в процесі? Які вони мають права та обов’язки?

© ПРАКТИЧНІ ЗАДАЧІ

1. Іванов взяв споживчий кредит на придбання комп’ютера, але був звільнений з робити впродовж кількох місяців. Він відмовився виплачувати кредит банку, оскільки комп’ютер він придбав для роботи. Водночас його дружина та мати звернулися до банку з проханням переоформити кредит на них, а вони оплатять його.

Як діяти банку в даній ситуації? Проаналізуйте склад учасників у цій справі, якщо банк звернеться до суду?

2. Васька звільнили з роботи за систематичні прогули, але він хоче оскаржити наказ про своє звільнення до суду.

Хто має бути відповідачем у цій справі і як визначити, чи є він належ­ним? Васько наполягає, щоб до участі в справі долучили його безпосе­реднього керівника, який видав наказ про його звільнення.

3. Петров звернувся до суду з вимогою про визнання його батьком дити­ни, яка народилась у шлюбі між Сидоровим та Сидоровою, оскільки він мав з нею інтимні стосунки впродовж останнього року.

Проаналізуйте склад учасників справи. Які підстави та порядок за­лучення третіх осіб без самостійних вимог до участі в справі? Чи можуть вони відмовитись від участі в справі з власної ініціативи?

4. Залиттям квартири було завдано шкоди її співвласникам — Сидорову і Сидоровій, але звернулася до суду за відшкодуванням тільки Сидорова. Впродовж судового розгляду з’ясувалося, що приміщення, в якому стався витік води, вже не належить Іванову, який відчужив її місяць тому.

Як діяти суду? Хто виявиться належним відповідачем у справі і які дії слід здійснити, якщо новий власник квартири відмовиться від вступу до участі в справу?

5. Іванова звернулася до суду з вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини і зазначила себе в якості позивача, а дитину в якості третьої особи. На судове засідання з’явився її представник, який мав при собі довіреність, видану безстроково. Відповідач заперечив, що вона має особисто брати участь у справі, і вона не є позивачем, а третьою особою в справі, оскільки позов заявлено в інтересах дитини. Відповідно заявив кло­потання про залишення заяви Іванової без розгляду.

Як діяти суду?

@ ЛІТЕРАТУРА:

1. Цивільний процесуальний кодекс України № 1618IV від 18 березня 2004 р. зі змінами та доповненнями [Електроний ресурс] http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/161815/print

2. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402VIII від 2 червня 2016 р. [Електроний ресурс] http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/140219/print

3. Закон України «Про виконавче провадження» № 1404VIII від 2 червня 2016 р. [Електроний ресурс] http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/140419