Цивільна процесуальна дієздатність
Правове становище суб’єктів цивільних процесуальних відносин нерозривно пов’язане з цивільною процесуальною дієздатністю.
Цивільна процесуальна дієздатність - здатність особи особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді.
Таку дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття, тобто 18 років, а також юридичні особи. Цивільна процесуальна дієздатність тісно пов’язана з цивільною дієздатністю фізичної особи, яка іменується у ЦК повною цивільною дієздатністю, яку має фізична особа з 18 років (ч. 1 ст. 34 ЦК). За загальним правилом, саме з цього моменту фізичні особи вправі особисто або через своїх представників (ч. 1 ст. 38 ЦПК) звертатися до суду та брати участь у розгляді справи з метою захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та інтересів, самостійно розпоряджатися належними їм процесуальними правами та мати процесуальні обов’язки.
Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Наприклад, за СК неповнолітні від 14 до 18 років можуть самі для захисту своїх інтересів пред’являти заяви до суду у справах щодо надання права на шлюб (ст. 23), забезпечення права на належне батьківське виховання (ч.4 ст.152), позбавлення батьківських прав (ч. 1 ст. 165), про скасування усиновлення або визнання усинов-
лення недійсним (ч.І ст.240),оспорювання батьківства померлого батька дитиною (ст.137).
Особисто у суді можуть здійснювати свої процесуальні права та обов’язки також особи, цивільна дієздатність яких обмежена у справах, що виникають з відносин, в яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Наприклад, заяву про розірвання шлюбу до суду може пред’явити особа, яка обмежена у цивільний дієздатності, а от щодо справи про визнання шлюбу недійсним, то такий позов згідно зі ст.
42 СК може пред’явити в інтересах особи, дієздатність якої обмежена, прокурор чи орган опіки та піклування. За ст. 37 ЦК особа, обмежена у дієздатності, може бути самостійним суб’єктом цивільних процесуальних відносин.Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена. Такими суб’єктами можуть бути батьки, усиновлювачі, піклувальники. На захист прав та інтересів таких осіб виступає й орган опіки та піклування, коли його згода на вчинення певних дій в інтересах неповнолітнього має отримуватися піклувальником (ст. 71 ЦК)48.
У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу (ч.2 ст.34 ЦК). Така особа стає самостійним суб’єктом цивільних процесуальних відносин, може здійснювати комплекс процесуальних прав та нести процесуальні обов’язки згідно з ЦПК. Незалежно від припинення фізичною особою шлюбу до досягнення нею повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.
Цивільної процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому ЦПК (статті 242-245), надано повну цивільну дієздатність. Неповнолітній особі може бути надана повна цивільна дієздатність органом опіки та піклування. До таких випадків слід віднести: надання повної цивільної дієздатності особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини (ч. 1 ст. 35 ЦК) та 16-річній особі, яка бажає займатися підприємниць-
кою діяльністю (ч. З ст. 35 ЦК). У ч. 2 ст. 245 ЦПК зазначається, що повна цивільна дієздатність надається неповнолітній особі після набрання рішенням суду законної сили. Частиною 3 ст. 35 ЦК щодо набуття повної цивільної дієздатності неповнолітньою особою, яка бажає займатися підприємницькою діяльністю, передбачено, що така особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця. Але саме рішення суду буде підставою для реєстрації неповнолітнього як підприємця, тільки після набрання ним законної сили у силу його обов’язковості (ст. 14 ЦПК).
Суб’єктами цивільного процесу можуть бути не лише фізичні та юридичні особи та держава Україна, а згідно з розділом X «Провадження у справах за участю іноземних осіб» ЦПК й іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їхні органи та посадові особи) та міжнародні організації, які мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів (ст. 410). Процесуальна правоздатність та дієздатність іноземців та осіб без громадянства та процесуальна правоздатність іноземних юридичних осіб та міжнародних організацій закріплені у Законі України «Про міжнародне приватне право» та у міжнародних договорах, ратифікованих Україною.
3.2.4.