Порядок судового розгляду

Порядок проведення судового розгляду в цивільній справі детально визначається цивільним процесуальним законодавст­вом. Процесуальні дії, які проводяться на стадії судового розгля­ду, впорядковані, утворюють послідовні частини (етапи), кожна з яких призначена для вирішення певного кола питань.

Судове засідання складається з:

- підготовчої частини;

- розгляду справи по суті;

- судових дебатів;

- ухвалення та проголошення рішення.

Підготовча частина полягає у сукупності процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямованих на визначення можливості розгляду справи по суті в конкретному судовому засіданні.

Підготовча частина судового засідання складається з таких процесуальних дій:

1) відкриття судового засідання. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься;

2) доповідь секретаря судового засідання судові:

- хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання;

- чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився;

- повідомляє причини неявки осіб, якщо вони відомі;

3) установлення судом особи тих, хто з ’явився, та пере­вірка повноважень представників;

4) роз ’яснення головуючим перекладачеві його прав та обов’язків, попередження про кримінальну відповідальність та приведення до присяги. У разі участі під час розгляду справи перекладача відповідно до ст. 164 ЦПК України головуючий роз'яснює його права та обов'язки, визначені у ст. 55 ЦПК України, попереджає під розписку про кримінальну відповідаль­ність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поваж­них причин від виконання покладених на нього обов'язків. Після приведення перекладача до присяги текст присяги підписується перекладачем і разом із розпискою долучається до справи;

5) видалення свідків із зали судового засідання. Свідки ви­даляються у відведені для цього приміщення.

6) оголошення складу суду та роз ’яснення права відводу. Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи.

У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.

Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується більшістю голосів.

У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому ж суді іншим суддею, який визначається автоматизованою системою докумен­тообігу суду.

У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому ж суді тим же кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається автоматизованою системою докумен­тообігу суду.

Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у ст. 21 ЦПК України, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд постановляє ухвалу про визначення підсудності справи в порядку, встановле­ному ЦПК України;

7) роз ’яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов ’язків (ст. 167 ЦПК України);

8) розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 168 ЦПК України заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешко­джає повторному його заявленню з інших підстав;

9) вирішення питання про наслідки неявки в судове засі­дання особи, яка бере участь у справі, та відкладення розгляду справи;

10) вирішення питання про наслідки неявки в судове засі­дання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача.

11) роз ’яснення експерту його прав та обов ’язків, попере­дження про кримінальну відповідальність та приведення до при­сяги. Відповідно до ст. 171 ЦПК України головуючий роз'яснює експертові його права та обов'язки, попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправ­дивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Після приведення експерта до присяги текст присяги підписується експертом і з розпискою приєднується до справи.

Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов'язки експертів і їхня відповідальність роз'яснюються головуючим одразу після залучення їх до участі в цивільному процесі.

Експертам, які працюють у державних експертних устано­вах, роз'яснення прав і обов'язків експерта та приведення його до присяги здійснюються керівником експертної установи під час призначення особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Підписаний текст присяги та розписка про ознайомлен­ня з правами і обов'язками експерта та про кримінальну відпові­дальність за відмову без поважних причин від виконання покладе­них на нього обов'язків за завідомо неправдивий висновок приєд­нується до особової справи. Засвідчені печаткою експертної уста­нови копії цих документів подаються на вимогу суду;

12) роз’яснення спеціалістові його прав та обов’язків (ст. 172 ЦПК України), які визначені у ст. 54 ЦПК України.

Розгляд справи по суті - основна частина судового засі­дання, яка має на меті встановити та перевірити фактичні обставини справи.

Порядок вчинення процесуальних дій на цьому етапі такий:

1. Відповідно до ст. 173 ЦПК України розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог і про визнання сторонами певних обставин під час попе­реднього судового засідання.

Після цього головуючий з ’ясовує:

- у позивача, чи підтримує він свої вимоги;

- у відповідача, чи визнає він вимоги позивача. За частко­вого визнання позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається;

- у позивача та відповідача, чи не бажають вони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейсь­кого суду.

У разі розгляду справи за відсутності відповідача голову­ючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - ви­знати позов упродовж усього часу судового розгляду, зробивши відповідну усну чи письмову заяву. У такому разі суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. Якщо такі дії вчиняє представник - суд перевіряє повноваження представника на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постанов­ляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вирішити спір у суді також можна за допомогою мирової угоди. Відповідно до ст. 175 ЦПК України про укладеної миро­вої угоди сторони повідомляють спільною заявою. У такому разі суд роз'яснює сторонам наслідки процесуальної дії, а у разі її вчинення представником - перевіряє повноваження представни­ка на її вчинення, після чого виносить ухвалу про закриття про­вадження у справі.

2. У разі продовження розгляду справи суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі (ст. 176 ЦПК Украї­ни), а саме: позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо у справі беруть участь представники сторони чи третьої особи, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їхніх представників. За клопотанням сторони, третьої особи по­яснення може давати тільки представник.

Якщо у справі заявлено кілька вимог, суд може зо­бов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання один одному.

Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.

3. Після цього суд установлює порядок з’ясування обста­вин справи та дослідження доказів (ст. 177 ЦПК України). У разі потреби порядок дослідження доказів може бути змінений судо­вою ухвалою.

Якщо інше не встановлено судом, порядок з’ясування об­ставин і дослідження доказів такий:

а) допит свідків (ст.ст. 180-184 ЦПК України). Водночас кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали пока­зання, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до завершення розгляду справи.

Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, вид занять, місце проживання і стосунки зі сторонами та ін­шими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із установлених законом підстав від давання показань. Відмова від давання показань приймається судом шляхом постановления ухвали.

Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, голо­вуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відпо­відальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань і приводить його до присяги, текст якої підпи­сується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.

Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою ста­вить питання особа, за заявою якої викликано свідка, згодом - інші особи, які беруть участь у справі.

Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, відхиляти питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду.

Свідок може бути допитаний повторно за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.

Суд може одночасно допитати свідків для з'ясування при­чин розходжень у їхніх показаннях.

Особливий порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків регламентує ст. 182 ЦПК України: допит малолітніх свід­ків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків здійснюється в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.

Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, голо­вуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приво­дить до присяги.

Закон дає змогу у виняткових випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість поставити йому питання.

Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, після за­кінчення його допиту видаляється із зали судового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка в залі судового засідання.

У разі відкладення розгляду справи показання свідків, зіб­рані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, або показання, дані ними у судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення, повинні бути оголошені та досліджені в судовому засіданні, в якому ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні неможлива. Особи, які беруть участь у справі, мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.

З уваги на те, що пояснення сторін не визнаються законом (ст. 57 ЦПК України) засобом доказування, відповідно до ст. 184 ЦПК України, якщо сторона, третя особа, їхні представники заявлять, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їхньою згодою можуть бути допитані як свід­ки, за встановленими у ЦПК України правилами допиту свідків, зокрема із попередженням їх про кримінальну відповідальність;

б) дослідження письмових доказів (ст. 185 ЦПК України). Письмові докази або протоколи їх огляду оголошуються в судо­вому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експер­там, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати свої пояснення, ставити питання свідкам, експер­там, спеціалістам з приводу цих доказів або протоколу їх огляду.

У разі подання заяви про те, що доданий до справи або по­даний до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлен­ня документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних роз­мов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні лише за згодою осіб, визначених ст. 306 ЦК України;

в) дослідження речових доказів (ст. 187 ЦПК України) проводиться шляхом їх огляду в залі судового засідання або ін­шим способом. Після цього речові докази пред’являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред’явлено для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов’язані з оглядом. Ці заяви заносяться у журнал судового засідання.

У разі дослідження речових доказів за місцем їх знахо­дження протоколи огляду речових доказів оголошуються в судо­вому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.

Особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціаліс­там, які їх оглядали;

г) відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису та їх дослідження (ст. 188 ЦПК України). Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготовленому для цього, з відображенням у журналі судового засідання особливостей оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі.

У разі потреби відтворення звукозапису і демонстрація ві­деозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.

З метою з’ясування відомостей, що містяться у матеріалах звуко- і відеозапису, а також у зв’язку з надходженням заяви про їх фальшивість судом може бути залучено спеціаліста або приз­начено експертизу;

ґ) дослідження висновку експерта (ст. 189 ЦПК України) здійснюється шляхом оголошення його в судовому засіданні. Для роз’яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання. Першою ставить питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а зго­дом - інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питан­ня експертові позивач і його представник. Викладені письмово та підписані експертом роз’яснення і доповнення висновку приєд­нуються до справи.

Відповідно до ст. 190 ЦПК України під час дослідження доказів можлива участь спеціаліста, який може надавати усні консультації або письмові роз’яснення (висновки). Водночас спеціалісту можуть бути поставлені питання щодо наданих ус­них консультацій чи письмових роз’яснень. Викладені письмово і підписані спеціалістом роз’яснення приєднуються до справи;

д) закінчення з 'псування обставин і перевірки їх доказами (ст. 192 ЦПК України). Після з’ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий з’ясовує у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, чи не бажають вони дати додат­кові пояснення, які можуть доповнити ці матеріали справи.

Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені водночас клопотання, або за відсутності таких, суд постановляє ухвалу про завершення з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами і розпочинає наступну частину судового засідання - судові дебати.

Судові дебати є частиною судового засідання, яка склада­ється з промов сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У своїх промовах учасники процесу дають оцінку дослі­дженим доказам, наводять власну думку щодо результату роз­гляду та вирішення справи судом. Порядок судових дебатів регулює ст. 193 ЦПК України.

У своїх промовах особам, які беруть участь у справі, мож­на посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судово­му засіданні.

У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові.

Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін. За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники.

Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі.

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він по­рушує межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками.

Реплікою є коротка відповідь, заперечення, зауваження, які висловлюються учасниками судових дебатів у зв 'язку зі ска­заним у промовах. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

Під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог.

Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повер­нення до з’ясування обставин у справі, тобто до другої частини судового засідання - розгляду справи по суті. Після завершення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Судові дебати закінчуються виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Відповідно до ст. 195 ЦПК України суд зобов’язаний оголосити орієнтовний час його про­голошення.

Ухвалення та проголошення рішення - це заключна частина судового засідання, під час якої суд вирішує справу по суті і проголошує судове рішення.

Під час ухвалення судового рішення повинна дотримува­тися таємниця нарадчої кімнати (ст. 196 ЦПК України), під якою розуміють такі правила:

- під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу;

- під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має пра­ва розглядати інші судові справи;

- судді не мають права розголошувати процес обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рі­шення суд вирішує такі питання:

1) чи виникали обставини, якими обґрунтовувалися вимо­ги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із установлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих право­відносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Під час колегіального розгляду справи зазначені питання вирішуються більшістю голосів суддів. Водночас головуючий голосує останнім. Під час ухвалення рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення. Суддя, не згодний з рішенням, може пись­мово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголо­шується в судовому засіданні, приєднується до справи і відкри­тий для ознайомлення (ст. 19 ЦПК України).

Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рі­шення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у такому разі здійснюється лише в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Після завершення поновленого розгляду справи суд, зале­жно від його результатів, відкриває судові дебати з приводу до­датково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних проце­суальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможли­вим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.

Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після завершення судового розгляду.

Рішення суду підписується суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу.

Відповідно до ч. 3 ст. 209 ЦПК України у виняткових ви­падках залежно від складності справи складання повного рішен­ня може бути відкладено на строк не більш як п ’ять днів з дня завершення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд має проголосити у тому ж засіданні, в якому закінчився роз­гляд справи. Рішення суду, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.

Рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються прилюдно, крім випадків, коли розгляд здійс­нювався у закритому судовому засіданні. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змі­нити це рішення.

Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні ли­ше вступної та резолютивної частин судового рішення суд пові­домляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайо­митися з повним рішенням суду.

Відповідно до ст. 222 ЦПК України негайно після прого­лошення рішення особам, які брали участь у справі, видаються копії повного рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі та були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викла­дом вступної та резолютивної частин.

Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надси­лаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.

Якщо судовим рішенням відповідачеві заборонено вчиня­ти певні дії, що потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, копія такого судового рішення також над­силається цим органам (особам) у вказані строки.

Повторно копії судових рішень видаються за заявою особи за плату у встановленому законодавством розмірі.

3.