Свідок повинен володіти інформацією, необхідною для вирішення справи.

Відповідно до ст. 69 ЦПК України свідком є не будь-яка особа, а тільки та, яка знає про «будь-які обставини, які стосуються справи». Дану ознаку як визначальну для свідка виокремлюють майже всі науковці у цивільному процесі, як вітчизняні, так і зарубіжні [24, с.

Так, І.Є. Енгельман вказує, що «до допиту не можливо визначити, чи знає ця особа що-небудь істотне по спірній обставині» [240, с. 302]. Тому здатність до свідчення, на його думку, має бути визнана за всіма особами. Якщо при аналізі попередньої ознаки вказаний автор апелював до психофізіологічних здібностей особи, то тут він вже звертається до змісту доказової інформації. Але з такою позицією погодитися не можна, оскільки, по-перше, існує спілкування сторони справи з свідком до його виклику в суд, а по-друге, в наш час існує таке поняття як попередня оцінка судових доказів, у тому числі й показань свідків. Інша річ, що вона, як правильно вказує В.Д. Андрійцьо, не проводиться. Так, «слова сторін, які ставлять перед судом вимогу, наприклад, викликати певних свідків для підтвердження того чи іншого факту не перевіряються, бо не має спілкування із самим свідком» [12, с. 37]. Цей недолік вітчизняного цивільного судочинства не усунутий досих пір, хоча багато зарубіжних країн мають практику направлення до суду попередніх письмових показань свідка.

Як зазначено вище ця ознака стосується не тільки свідка як носія інформації, але і самої доказової інформації, оскільки вона випливає з такої загальної ознаки всіх судових доказів як належність. Володіння інформацією, що має значення для справи, виступає умовою допуску особи до справи в якості свідка (тобто, в процес потрібно залучити джерело фіксації інформації), але в подальшому дана ознака трансформується в критерій оцінки цієї інформації, виходячи з предмету доказування (інформація у справі є належною).

Значення цієї ознаки як і попередньої доволі важливе, оскільки вона враховується при вирішенні питання допуску особи в якості свідка у справу. Так, серед реквізитів заяви про виклик свідка має міститися вказівка про те, які

обставини справи свідок зможе підтвердити (ч. 2 ст. 91 ЦПК України). Дана ознака також характеризує не тільки свідка, але і його інформацію, впливаючи на їх оцінку. Проте, якщо попередня ознака пов’язувалася з таким критерієм їх оцінки як достовірність, то дана стосується належності показань свідка.

4.