<<
>>

Сутність провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами

У межах провадження у зв’язку з нововиявленими обста­винами здійснюється перегляд рішень або ухвал, якими завер­шено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судові накази.

Такий перегляд є одним із засобів перевірки правильнос­ті судових рішень, ухвал і судових наказів.

Цей інститут сприяє належному здійсненню правосуддя у цивільних справах, постановлению законних та обґрунтованих рішень, ухвал і судових наказів, захисту прав і законних інте­ресів фізичних і юридичних осіб. Однак він має специфічну мету, яка полягає у встановленні наявності або відсутності ново- виявлених обставин.

Інститут перегляду у зв’язку з нововиявленими обстави­нами значно відрізняється від інших інститутів перегляду судо­вих рішень.

Відмінність у підставах перегляду, об’єктах перегляду, су­дових інстанціях, які здійснюють перегляд, строках звернення із заявою про перегляд тощо. У зв’язку з нововиявленими обста­винами переглядаються тільки рішення, ухвали, якими заверше­но розгляд справи (ухвали про закриття справи, про залишення заяви без розгляду), які набрали законну силу, судові накази.

Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами є одним із особливих у цивільному судочинстві, в процесі якого відбувається перегляд рішень та ухвал суду на підставі нових, виявлених вже після ухвалення рішення суду у справі обставин. Це провадження має величезне значення для встановлення істи­ни у справі, справедливого і неупередженого її розгляду та вирі­шення, оскільки не всі обставини справи можуть бути відомі його учасникам на момент судового провадження.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими завершено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Такий перегляд є процесуаль­ним способом, що забезпечує законність і обґрунтованість, за­хист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юри­дичних осіб і держави, а, отже, й виконання завдань і досягнення мети цивільного судочинства.

Цей спосіб гарантує введення у сферу судового розгляду нововиявлених обставин, які не були його предметом з неза­лежних від суду причин, для встановлення можливого впливу на результати розгляду справи і скасування судових рішень, що не відповідають об'єктивній істині, правам і обов'язкам сторін.

Вагомі для справи обставини, які не могли бути відомі заявнику, є однією з підстав перегляду судових рішень, оскільки вони впливають на повноту обставин, котрі мають значення для справи, на висновки суду, тобто свідчать про необґрунтованість певного судового рішення.

Однак вони не є наслідком неправильного застосування судом норм матеріального права або порушення норм проце­суального права, що тягне скасування судових рішень в апеля­ційному чи (та) касаційному порядках, а є результатом виявлен­ня таких обставин, що існували під час ухвалення рішення, не були відомі суду й могли змінити ухвалене рішення.

Предметом перегляду справи за нововиявленими обстави­нами, як правило, є рішення суду першої інстанції. Може бути також переглянуто ухвалу суду про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду. Всі решта ухвали суду першої інстанції не є предметом перегляду справи за ново- виявленими обставинами, оскільки закріплені у них висновки суду не мають незворотного характеру і суд має право самостій­но корегувати їх у процесі розгляду справи без попереднього скасування ухвали.

Предметом перегляду справи за нововиявленими обстави­нами також є рішення або ухвали суду вищої інстанції. Тут також йдеться лише про такі акти, якими завершується про­вадження у справі, тобто рішення суду у справі, ухвали про

залишення заяви без розгляду, про припинення провадження у справі, нові рішення вищих судів, які ухвалюються по суті справи. Переглядати ухвалу про передачу справи на повтор­ний розгляд не має сенсу, оскільки вона не перешкоджає можли­вості розгляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами. Переглянути за нововиявленими обставинами можна також судовий наказ.

Перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і судових наказів може виникнути лише за наявності так званих нововиявлених обставин. У зв'язку з цим виникає потре­ба визначити поняття нововиявлених обставин. Правильне вирі­шення цього питання має вагоме значення для судової практики. У судовій практиці виникають значні недоліки, бо в низці випад­ків обставини визнаються нововиявленими лише тому, що суд не знав про їх наявність, без з'ясування того, чи могли вони бути відомі заявникові.

Цивільне процесуальне законодавство не дає поняття но- вовиявлених обставин, але у науці цивільного процесуального права нововиявлені обставини визначаються як юридичні фак­ти, які існували в момент розгляду справи та мали істотне значення для його вирішення, але не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду. Нововиявлені обставини - це:

1) юридичний факт, який існував на час розгляду справи;

2) юридичний факт, який має істотне значення для справи, тобто тягне виникнення, зміну, припинення правовідносин;

3) обставина, яка не була та не могла бути відома під час розгляду справи ні заявникові, ні суду, який розглядав справу.

Оскільки нововиявлені обставини - це факти, від яких за­лежать виникнення, зміна та припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі, то їх треба відрізняти від судових до­казів, які призначені для встановлення цих фактів.

Крім того, нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, які виникли після розгляду справи та поста- новлення рішення, ухвали або судового наказу, а також від об­ставин, які змінилися, тобто обставин, які були покладені в об­ґрунтування судових актів, але надалі змінилися. І виникнення нових обставин, і зміна обставин може слугувати підставою для

пред'явлення нового позову, але не для перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Цивільне судочинство містить декілька проваджень, ос­новною метою яких є перегляд ухвалених судових рішень з ме­тою встановлення законності та справедливості у справі, але вони відрізняються за суттю, що тягне відмінності у процесуаль­ному порядку.

Мета і зміст апеляційного провадження відрізняється від мети і змісту провадження у зв'язку із нововиявленими обстави­нами, оскільки у першому випадку йдеться про перевірку закон­ності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, тобто про встановлення наявності судових помилок. У провадженні в зв'язку із нововиявленими обставинами суд перевіряє вже ухвалене судове рішення не з огляду на вимоги законності та обґрунтованості, відповідність висновків суду дослідженим матеріалам справи і додатково наданим доказам, а в зв'язку із нововиявленими обставинами.

Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими об­ставинами не є доповненням апеляційного та (чи) касаційного способів і різновидом їх перевірки. Це самостійний вид перевір­ки законності та обґрунтованості судових актів. Ця відмінність полягає у характері підстав перегляду, об'єктах і суб'єктах останнього, компетенції суду і процесуально-правовому стано­вищі осіб, які беруть участь у справі, строках подання заяви про перегляд.

Для вирішення питання про скасування рішення або ухва­ли у зв'язку з нововиявленими обставинами не потрібно переві­ряти правильність застосування судом матеріального закону, здійснення тих чи інших процесуальних дій, правильність оцінки доказів, а важливо встановити наявність або відсутність ново- виявлених обставин. Ці обставини мають бути доведені. Суд, який розглядає справу, повинен бути переконаний у наявності підстав для скасування та перегляду рішення.

Основною метою провадження у зв’язку з нововиявле­ними обставинами є перегляд та ухвалення судового рішення на підставі нововиявлених обставин, які істотно впливають на цивільну справу. Отже, нововиявлені обставини і їх істотний

вплив на суть справи є єдиною і достатньою підставою відкриття відповідного провадження.

Ще однією визначальною ознакою провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами є об ’єкт такого перегляду. Ним можуть бути судові рішення, які ухвалені після розгляду судової справи і набрали законної сили, тобто або після апеляційного перегляду, або після спливу строку апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами: рішення суду або його ухвала, якими завершено розгляд справи, що набрали законної сили; судовий наказ.

Чинне законодавство визначає перелік обставин, що мо­жуть бути визнані судом нововиявленими. Відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами перегляду у зв’язку з ново­виявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) установлені вироком суду, що набрав законної сили, за- відомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висно­вок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли ухвалення незакон­ного або необгрунтованого рішення;

21) установлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необгрунтоване рішення;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають пе­регляду;

4) установлена Конституційним Судом України неконс­титуційність закону, іншого правового акта чи їх окремого по­ложення, застосованого судом за вирішення справи, якщо рі­шення суду ще не виконано.

Під передбаченими у п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України істот­ними для справи обставинами слід розуміти факти, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, які сперечаються. Потрібно, щоб ці факти існували під час розгляду справи, але

не були і не могли бути відомі ні особам, які беруть участь у справі, ні суду, який її розглядає та вирішує. Тому і рішення було винесено без урахування цих юридичних фактів. Якщо б ці факти були відомі, то з їх урахуванням було б постановлене інше рішення.

Пункт 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України передбачає таку групу підстав перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, які пов'язані з недоброякісністю доказового матеріалу (завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, фальшивість документів або речових доказів), що по­тягли постановлення незаконного або необгрунтованого рішен­ня.

Крім недоброякісності засобів доказування, до цієї групи під­став перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами п. 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України відносить також і завідомо неправильний переклад, який не є засобом доказування, але може призвести до постановлення незаконного або необгрунтованого рішення. Також це вчинення суддею злочину, внаслідок якого було ухва­лено незаконне або необґрунтоване рішення.

Судові акти можуть бути переглянуті у тому випадку, як­що передбачені у п. 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підстави будуть установлені вироком суду, що набрав законної сили. Під час ви­рішення питання про перегляд суд повинен переконатися, що встановлені вироком суду обставини вплинули на правиль­ність постановленого рішення, ухвали або судового наказу. Тому не може бути підставою для перегляду судової постанови у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлений вироком суду факт недостовірності того чи іншого доказового матеріалу, якщо юридичні факти, які були покладені в підставу рішення, ухвали або постанови, підтверджуються іншими достовірними матеріалами.

Підставою перегляду у зв'язку нововиявленими обстави­нами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягає пере­гляду (п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України).

В основу цієї підстави покладена преюдиціальна залеж­ність між актами правосуддя. Розглядаючи цю підставу, слід ма­ти на увазі, що замість скасованого судового рішення, яке стало

підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду, повинно бути постановлено нове, проти­лежне за змістом, судове рішення, яке набрало законної сили.

Підставою перегляду у зв'язку з нововиявленими обстави­нами є також установлена Конституційним Судом України неконституційність закону іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом під час вирішення справи. Але слід мати на увазі, що скасувати судове рішення на цій підставі можливо тільки у тому разі, якщо рішення, яке переглядається у зв'язку з нововиявленими обставинами, ще не виконано (п. 4 ст. 361 ЦПК України).

Нововиявленими можуть бути обставини, наприклад, вияв­лення факту, що сторона була недієздатною, правочин чи акто­вий запис недійсні, існує скасований заповіт, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конститу­ційного Суду України про преюдиціальність його рішення під час розгляду судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституцій­ного акта, тощо.

Законом не встановлено вичерпний перелік таких обста­вин, що можуть належати до нововиявлених. Слід зважити на те, що життєві обставини різноманітні за суттю і визначити вичерп­ний перелік обставин, які можуть бути нововиявленими в справі, не уявляється можливим, унаслідок цього слід визначити їх ознаки, за умови наявності яких обставини можуть бути визнані судом нововиявленими.

Ознаки нововиявлених обставин:

1) за часовим фактором нововиявлені обставини - це такі, що на момент розгляду справи існували, на відміну від нових обставин, які не існували на момент розгляду справи;

2) за зв'язком із предметом доказування нововиявлені об­ставини відрізняються тим, що повинні були входити до такого предмета. Нові обставини, на відміну від останніх, не входять до предмета доказування, оскільки не існували і не могли бути при­хованими для суду та учасників процесу.

Судова практика свідчить, що непоодинокі випадки, коли під час розгляду заяви про перегляд рішення суду у зв'язку

з нововиявленими обставинами заявник посилається на проце­суальні недоліки, допущені під час розгляду цивільної справи, а суд визнає цю обставину нововиявленою, зокрема неналежне виконання судом обов’язків щодо встановлення складу учасни­ків судового розгляду, належного відповідача, вивчення обста­вин справи тощо. Безумовно, такі обставини не можуть вважати­ся нововиявленими.

Не можуть бути визнані нововиявленими такі обставини, як неналежне повідомлення учасників судового розгляду, що перешкодило їм взяти участь у судовому засіданні; неналежне дослідження обставин справи; неналежне сприяння всебічному і повному з’ясуванню обставин справи тощо. У таких випадках рішення суду може бути переглянуте у порядку апеляційного або касаційного провадження.

Для визначення, чи є нововиявлена обставина істотною (п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України), що впливає на судове рішення, суду необхідно вивчити матеріали справи, рішення в якій про­сить переглянути заявник, зокрема визначити, на підставі яких доказів таке рішення ухвалено.

Істотність впливу нововиявлених обставин на судове рі­шення можна визначити за такими ознаками:

- нововиявлена обставина може спростувати факти, прийняті судом до уваги та використані як підстава або мотиви ухвалення судового рішення;

- нововиявлена обставина може стати додатковим підтвер­дженням або достеменно доводить факти, не взяті судом до ува­ги під час ухвалення судового рішення;

- нововиявлена обставина може визначити нові обставини справи, щодо яких істина встановлена не була і які не вирішені в судовому рішенні, але є такими, що визначені вимогами позивача.

Сутність інституту перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами виявляється і в тому, що притаманним для такого перегляду є відсутність помилки суду, який постановив рішення, ухвалу чи постанову, яка переглядається. Перевірка ж судового рішення зумовлена не помилкою суду або порушенням закону, а виявленням невідомих заявникові обставин.

2.

<< | >>
Источник: Цивільний процес України: підручник / кол. авторів; за ред. В. О. Кучера. - Львів: ЛьвДУВС,2016. - 768 с.. 2016

Еще по теме Сутність провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -