§ 8. Сутність і підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами
Перегляди судових рішень за нововиявленими та виключними обставинами є двома самостійними судовими процедурами, кожна з яких має свою специфіку, але водночас у цивільному процесуальному законодавстві вони об'єднуються спільними правовими нормами, що містяться в главі 3 розділу V ЦПК України «Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами».
Як уявляється, такий законодавчий підхід є досить дискусійним, тому загальну характеристику перегляду за нововиявленими обставинами та перегляду за виключними обставинами доцільніше давати окремо.Отже, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної чинності, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Роз'яснення щодо умов проведення такого перегляду містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами». Там зазначається, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної чинності, віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в підґрунтя судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, надану судом у судовому рішенні, що переглядається.
У відповідності до ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами виступають:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) установлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної чинності, факт надання завідомо
неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
При цьому законодавець наголошує, що не є підставами для перегляду рішень суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
У п. 4 зазначеної постанови Пленуму ВССУ роз'яснюється, що, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими лише після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися лише після ухвалення судового рішення і не є пов'язаними з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом під час ухвалення судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для висунення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).
Варто розрізняти і нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Слід також ураховувати, що під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду під час ухвалення судового рішення, що переглядається, і так само не може розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Як було зазначено, іншим видом перегляду рішення, постанови або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної чинності, є перегляд за виключними обставинами. В юридичній доктрині запропоновано дефініцію виключних обставин як визначених цивільним процесуальним законодавством підстав для перегляду судового рішення, що набрало законної чинності, сукупність умов щодо яких підтверджується судовим рішенням.
До ознак виключних обставин належать такі: існування їх на час розгляду справи, істотність, невідомість про них учасникам справи, їх підтвердження судовим рішенням національного суду, рішенням суду конституційної юрисдикції або рішенням міжнародної судової установи, юрисдикцію якої визнано на території України[98].У ч. 3 ст. 423 ЦПК України наведено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами. Такими підставами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом під час вирішення справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) установлення міжнародною судовою установою, юрисдикцію якої визнано Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань під час вирішення цієї справи судом; 3) установлення вироком суду, що набрав законної чинності, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Так само, як і в разі перегляду судового рішення за нововиявле- ними обставинами, у разі перегляду рішення, постанови або ухвали за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду під час ухвалення судового рішення, яке переглядається, чи розглядати інші вимоги або інші підстави позову.