<<
>>

§ 7. Передання справ на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду

Цивільне процесуальне законодавство встановлює правові перед­умови, за яких справа, що розглядається в касаційному порядку, може бути передана на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.

Характеризуючи це питання, в першу чергу слід звернутися до по­ложень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон), де серед іншого передбачено, що у кожному касаційному суді утворю­ються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів. Кількість і спеціалізація судових палат визнача­ються рішенням зборів суддів касаційного суду з урахуванням вимог ча­стин 5 та 6 ст. 37 Закону та судового навантаження. Персональний склад судових палат та кількість суддів у судових палатах визначаються також зборами суддів відповідного касаційного суду.

Судову палату очолює секретар судової палати. Секретар судової палати обирається на посаду строком на чотири роки та звільняється з посади більшістю голосів суддів відповідної судової палати у вигляді та­ємного голосування. У разі відсутності секретаря судової палати його обов'язки виконує суддя палати, який має найбільший стаж роботи на посаді судді відповідного касаційного суду.

Серед основних повноважень судових палат касаційного суду За­кон називає здійснення правосуддя в порядку, встановленому процесу­альним законом, а також аналіз судової статистики та вивчення судової практики.

У відповідності до ст. 45 Закону Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до складу якого входить двадцять один суддя Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду реалізує такі повноваження:

1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рі­шень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосу­вання судами норм права;

2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції;

3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює уза­гальнення судової практики;

4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Судді Верховного Суду обираються до Великої Палати зборами су­ддів відповідних касаційних судів із суддів таких касаційних судів. Ко­жен касаційний суд у складі Верховного Суду обирає по п'ять суддів до Великої Палати Верховного Суду. До складу Великої Палати Верховного Суду також входить Голова Верховного Суду за посадою. Суддя Верхов­ного Суду, обраний до Великої Палати, здійснює повноваження судді Великої Палати Верховного Суду протягом трьох років (крім Голови Вер­ховного Суду), але не більше двох строків поспіль. Варто підкреслити, що суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, а також Голова Верховного Суду не здійснюють правосуддя у відповідному касацій­ному суді. Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, не може бути обраний на будь-які адміністративні посади, крім посади Секре­таря Великої Палати Верховного Суду.

Закон закріплює і важливу організаційну вимогу: засідання Великої Палати Верховного Суду вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.

Процедурні питання діяльності палати, об'єднаної палати або Ве­ликої Палати Верховного Суду стосовно цивільних справ регулюються також цивільним процесуальним законодавством. Так, згідно зі ст. 34 ЦПК України в межах цивільного судочинства у випадках, передбачених законом, перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійс­нюється судовою палатою Касаційного цивільного суду (палатою), об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об'єднаною па­латою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).

Засідання палати в суді касаційної інстанції вважається правомоч­ним за умови присутності на ньому більше половини її складу. При цьому, якщо справа в Верховному Суді має розглядатися колегіально у складі відповідної палати, головуючим на засіданнях палати є суддя-до- повідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікацій­ною системою під час первісного розподілу справ у порядку, передба­ченому ст. 33 ЦПК України.

Засідання об'єднаної палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.

Формування складу об'єднаної палати відбувається з урахуванням приписів ч. 4 ст. 33 ЦПК України, якою встановлено, що до складу об'єднаної палати входять по два судді, що обираються зборами суддів Касаційного цивільного суду, зі складу кожної із судових палат Касаційного цивільного суду та голова Касаційного цивільного суду.

Підстави для передання справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду визначено в ст. 403 ЦПК України. Зокрема, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої вхо­дить така колегія, якщо ця колегія вважає за потрібне відступити від ви­сновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі ко­легії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за потрібне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з ін­шої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

Водночас для передання справи на розгляд Великої Палати зако­нодавець установлює кілька спеціальних юридичних передумов. Так, по-перше, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за потрібне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) ін­шого касаційного суду.

По-друге, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за потрібне відступити від висновку щодо за­стосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в ра­ніше ухваленому рішенні Великої Палати.

По-третє, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить ви­ключну правову проблему, і її передання потрібне для забезпечення ро­звитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

По-четверте, справа підлягає переданню на розгляд Великої Па­лати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у ро­згляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб'єктної юрисдикції наявні­стю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі зі схожими підста­вою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб'єктної юрисдикції спору у по­дібних правовідносинах.

Порядок передання справи на розгляд палати, об'єднаної па­лати та Великої Палати Верховного Суду внормовується в ст. 404 ЦПК України. За встановленою процедурою питання про передання справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верхо­вного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотан­ням учасника справи. Воно вирішується більшістю від складу суду, що розглядає справу. Але слід ураховувати, що питання про передання справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене лише до ухвалення постанови судом касаційної інстанції.

Про передання справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Вели­кої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу з викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах 1-4 ст.

403 ЦПК, або з обґрунтуванням підстав, визначених у ч. 5 або ч. 6 ст. 403 ЦПК.

З метою забезпечення гарантій суддівської незалежності в ч. 5 ст. 404 ЦПК України встановлено правило, відповідно до якого суддя, не згодний із рішенням про передання (відмову у переданні) справи на ро­згляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати, письмово викладає свою окрему думку в ухвалі про передання справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду або в постанові, ухваленій за результатами касаційного розгляду.

Якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсут­ність підстав для передання справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верхов­ного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, на­явність висновку щодо застосування норми права у подібних правовід­носинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Вер­ховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже була ви­словлена правова думка щодо юрисдикції спору у подібних правовідно­синах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

Після передання справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати визначений у ній суддя-доповідач у разі потреби звер­тається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Вер­ховному Суді стосовно підготовки наукового висновку щодо застосу­вання норми права, питання щодо якого стало підставою для передання справи на розгляд Великої Палати, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах був раніше отри­маний Верховним Судом.

За наслідками розгляду справи палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду ухвалюється відповідна постанова, зміст якої має узгоджуватися з вимогами ст. 416 ЦПК України. Але, крім цього, у постанові палати, об'єднаної палати чи Великої Палати Верхов­ного Суду мусить міститися висновок про те, як саме має застосовува­тися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата чи об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати.

<< | >>
Источник: Цивільний процес : навч. посіб. / [О. Г. Бортнік, О. Л. Зайцев, В. А. Крой- Ц58 тор та ін.] ; за заг. ред. проф. В. А. Кройтора ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків : ХНУВС,2022. - 336 с.. 2022

Еще по теме § 7. Передання справ на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -