§ 2. Судовий збір: порядок та розміри сплати. Повернення і звільнення від сплати судового збору

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України «Про судовий збір».

За рахунок стягнення судового збору частково відшкодовуються за­трати держави на здійснення правосуддя з цивільних справ, серед ін­шого витрати на утримання судових органів. Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Наразі правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судо­вого збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судо­вого збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. Судовий збір справляється:

- за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої про­цесуальним законодавством;

- за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рі­шення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявле­ними обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рі­шення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верхов­ним Судом України;

- за видачу судами документів;

- у разі ухвалення судового рішення, передбаченого Законом України «Про судовий збір».

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожитко­вого мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Особливістю судового збору як обов'язкового платежу, на відміну від податку, є те, що він стягується одноразово у зв'язку з реалізацією особою права на звернення до суду за судовим захистом.

Необхідність сплати судового збору певною мірою дисциплінує учасників цивільного обороту, стимулює добросовісне і своєчасне вико­нання ними своїх обов'язків; попереджає подання заздалегідь необгру­нтованих позовів.

За способом обчислення судовий збір поділяється на простий і пропорційний. Простий обчислюється у твердих ставках (гривнях), а пропорційний - у пропорційному співвідношенні до ціни позову.

Ціна позову - це грошовий еквівалент майнових претензій пози­вача. Ціна позову є інститутом позовного провадження, що характери­зує вартісне грошове вираження предмету спору в цивільній справі. Згі­дно зі ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його ви­требування - вартістю майна;

3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4) у позовах про строкові платежі й видачі - сукупністю всіх плате­жів або видач, але не більше ніж за три роки;

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі й видачі - сукупні­стю платежів або видач за три роки;

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю пла­тежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю неру­хомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

10) у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - зага­льною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дій­сній вартості спірного майна або на момент подання позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визна­чає суд з подальшим стягненням недоплаченого або з поверненням пе­реплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом під час вирішення справи.

У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета по­зову несплачену суму судового збору слід сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог пи­тання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

В статті 7 Закону України «Про судовий збір» зазначено підстави по­вернення судового збору. Так, сплачена сума судового збору поверта­ється за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж установлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишаються без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без пова­жних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову, і таку відмову визнано судом), зокрема в апеляційній та каса­ційній інстанціях.

У випадках, передбачених п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України «Про су­довий збір», судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», - повністю.

У разі укладення мирової угоди до ухвалення рішення у справі су­дом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову від­повідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про пове­рнення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаче­ного під час подання позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання по­зову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи каса­ційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому за­коном, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з держа­вного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в по­рядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забез­печення реалізації державної фінансової політики.

Судовий збір не справляється в разі подання:

1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикцію якої визнано Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань під час вирішення справи судом;

2) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку вико­нання судового рішення;

3) заяви про поворот виконання судового рішення;

4) заяви про винесення додаткового судового рішення;

5) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установле­ному законом порядку безвісно відсутньою;

6) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;

7) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситу­ацій техногенного та природного характеру;

8) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

9) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

10) заяви про видачу обмежувального припису;

11) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі не­законними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого само­врядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незакон­ними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють опе- ративно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, про­куратури або суду;

12) заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолі­тніх чи неповнолітніх осіб;

13) клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у та­ких справах;

14) заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерорис- тичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної без­пеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федера­ції у Донецькій та Луганській областях;

15) позовної заяви у справах про визнання необгрунтованими ак­тивів та їх стягнення в дохід держави.