Судовий збір

Судовий збір - це законодавчо фіксована грошова сума, що стягується з фізичних і юридичних осіб у дохід держави за здійснення в їхніх інтересах дій під час розгляду та вирішення справи у суді.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються ЗУ «Про судовий збір» та ч. 2 ст. 79 ЦПК України.

Платниками судового збору є громадяни України, інозем­ці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (зокрема іноземні) та фізичні особи- підприємці, які звертаються до суду, чи стосовно яких ухвалене судове рішення (ст. 2 ЗУ «Про судовий збір»).

Об’єктами сплати судового збору є: позовні заяви; заяви у справах наказного та окремого провадження; апеляційні та касаційні скарги на судові рішення, заяви про видачу судами документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання:

1) заяви про перегляд ВР України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зо­бов’язань під час вирішення справи судом;

2) заяви про скасування судового наказу;

3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

4) заяви про поворот виконання судового рішення;

5) заяви про винесення додаткового судового рішення;

6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою;

7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необ­хідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загаль­нообов’язковим державним соціальним страхуванням;

8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

9) заяви про надання особі психіатричної допомоги в при­мусовому порядку;

10) заяви про обов’язкову госпіталізацію до протитубер­кульозного закладу;

11) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самов­рядування, їх посадовою або службовою особою, а також неза­конними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійс­нюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;

12) заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво

їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного дого­вору, згоду на обов’язковість якого надано ВР України, здійс­нюють Міністерство юстиції України, суб’єкти надання безоп­латної вторинної правової допомоги та/або органи опіки та пік­лування або служби у справах дітей;

13) клопотання про визнання і виконання рішення інозем­ного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано ВР України та яким не передба­чено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;

14) заяви про встановлення факту смерті особи, яка заги­нула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівко­вій формі.

За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з огляду на офі­ційний курс гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ на день сплати.

Види судового збору:

- простий судовий збір, що обчислюється у твердих став­ках (у розмірах частин офіційно встановленої мінімальної заробітної плати). Наприклад, за подання позовної заяви немай- нового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати; у разі подання заяви юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір становить 1 розмір мінімальної заро­бітної плати.

За подання заяви про видачу судового наказу; заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення дока­зів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу вико­навчого документа на примусове виконання рішення третейсько­го суду; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рі­шення, які подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. Якщо таку

ж заяву подано юридичною особою або фізичною особою - під­приємцем, судовий збір становить 0,5 розміру мінімальної за­робітної плати;

- пропорційний судовий збір, що обчислюється у відсотко­вому вираженні до ціни позову. Наприклад, за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше розміру мінімальної заробітної плати. За подання позовної заяви май­нового характеру фізичною особою (фізичною особою-під- приємцем) справляється судовий збір у розмірі 1% ціни по­зову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Для правильного обчислення судового збору необхідно коректно визначити ціну позову.

Ціна позову - це грошове вираження майнових претензій позивача, що визначається розміром грошової суми, яка стягу­ється, або вартості майна, що відшкодовується.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, стягується;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більш ніж за шість місяців;

4) у позовах про строкові платежі й видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більш ніж за три роки;

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі та вида­чі - сукупністю платежів або видач за три роки;

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більш ніж за один рік;

7) у позовах про припинення платежів або видач - сукуп­ністю платежів або видач, що залишилися, але не більш ніж за один рік;

8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за

користування майном або житлом упродовж строку, що зали­шається до кінця дії договору, але не більш ніж за три роки;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійс­ною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що нале­жить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

10) у позовах, які складаються з кількох самостійних ви­мог, - загальною сумою всіх вимог.

У разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному, зважаючи на ціну позову, а встановлена позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартос­ті спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд із подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Якщо розмір позовних вимог збільшено або пред’явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхід­но сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одно­часним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

У разі, коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну ви­могу немайнового характеру.

За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

У разі вибуття зі справи позивача судовий збір сплачуєть­ся його правонаступником, якщо збір не був сплачений.

У разі роз’єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється.

Після роз’єднання судом позовних вимог судовий збір по­вторно не сплачується.

У разі, якщо позов подається одночасно кількома позива­чами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчис­люється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кож­ним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі, коли позов немайнового характеру подається одно­часно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у встановлених законом розмірах за подання позову немайнового характеру.

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі:

- подання позову одним позивачем до кількох відпо­відачів;

- об’єднання суддею в одне провадження кількох однорід­них позовних вимог.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та за­раховується до спеціального фонду Державного бюджету Украї­ни. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здій­снення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження елект­ронного цифрового підпису.

Пільги щодо сплати судового збору можна розділити на види:

- звільнення від сплати судового збору;

- відстрочка (розстрочка) сплати судового збору.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати су­дового збору звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподі­яної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смер­тю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з випла­тою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілі­тованим відповідно до ЗУ «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»;

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх пред­ставники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопо­рушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавст­вом, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інте­ресів інших осіб;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (пар­тизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей- інвалідів і недієздатних інвалідів;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій по- страждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервіс­ти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збо­ри, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;

13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному ст.

15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяль­ності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

14) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх со­ціального захисту».

Відстрочка та розстрочка сплати судового збору регу­люється ст. 82 ЦПК України: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Під відстрочкою сплати судового збору розуміється дія зобов'язаної особи - платника по сплаті відповідних сум після закінчення визначеного судом або суддею проміжку часу (строку), обчислювального з моменту здійснення процесуальної дії, що підлягає оплаті.

Під розстрочкою сплати судового збору розуміються дії зобов'язаної особи - платника по сплаті відповідних сум не відразу, а вроздріб через установлені судом або суддею проміжки часу (строки).

Якщо у встановлений судом строк судові витрати не бу­дуть оплачені, заява залишається без розгляду або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотан­ням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судо­вого збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з по­вторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засі­дання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребува­них судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім ви­падків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), зокрема й в апеляційній та касаційній інстанціях (ст. 7 ЗУ «Про су­довий збір»).

У випадках, установлених пунктом 1, судовий збір по­вертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках - повністю.

Повернення судового збору здійснюється на підставі заяви платника. До заяви додаються відповідні документи, які підтвер­джують обставини, що є підставою для повного або часткового повернення судового збору, і оригінали документів, що підтвер­джують сплату судового збору, якщо він підлягає поверненню у повному розмірі. На підставі зазначених документів суд виносить ухвалу про повернення судового збору або вказує це у рішенні.

3.