§ 4. Розподіл та відшкодування судових витрат

Під розподілом судових витрат слід розуміти визначення сто­рони, з якої після розгляду справи й ухвалення судового рішення будуть стягнуті судові витрати.

Розподіл судових витрат між сторонами здійснюється відповідно до ст.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд ураховує таке:

1) чи пов'язано ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним пред­мету спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, зок­рема чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягу­вання розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне зави­щення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулю­вання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

5) якщо сума судових витрат, заявлена для відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відш­кодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час по­дання попереднього (орієнтовного) розрахунку;

6) якщо сума судових витрат, заявлених для відшкодування та під­тверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмо­вити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судо­вих витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми;

7) якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на ко­ристь осіб, які їх зазнали, пропорційно до задоволеної чи відхиленої ча­стини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у по­рядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; якщо обидві сто­рони були звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розг­ляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові ви­трати, зазнані відповідачем, компенсуються за рахунок держави у по­рядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

9) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторо­нами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази надаються до за­кінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухва­лення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;

10) у разі зловживання стороною чи її представником процесуаль­ними правами, або якщо спір виник унаслідок неправильних дій сто­рони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору;

11) за часткового задоволення позову в разі покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму су­дових витрат, сплатити різницю іншій стороні; у такому разі сторони звіль­няються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат;

12) суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сто­рони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов'язані із залу­ченням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів і проведенням експертизи, витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням і забезпеченням доказів у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому ЦПК для забезпечення позову;

13) судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відпо­відно до вимог ст. 134 ЦПК, залежно від того заперечувала чи підтриму­вала така особа заявлені позовні вимоги;

14) якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд від­повідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 142 ЦПК України існують певні особливості розпо­ділу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

1. У разі укладення мирової угоди до ухвалення рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про по­вернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаче­ного під час подання позову.

2. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи ка­саційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з дер­жавного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

3. У разі відмови позивача від позову зазнані ним витрати відпові­дач не відшкодовує, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок за­доволення їх відповідачем після подання позову, суд за заявою пози­вача присуджує стягнення зазнаних ним у справі витрат з відповідача.

Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили по­рядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі відшкодовує половину судових витрат.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без ро­згляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійсне­них ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунто­ваних дій позивача.