Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (ст. ст. 287-290 ЦПК)

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію»^[61] від 02 жов­тня 1992 р. банківська інформація є інформацією з обмеженим досту­пом та конфіденційною. Нею вважають інформацію щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуго­вування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку (ст.

Процесуальний порядок розгляду та вирішення цієї категорії справ судом визначений ст. ст. 287-290 ЦПК.

Звертатися до суду з відповідною заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо фізичних та юри­дичних осіб можуть: відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» — органи прокуратури (ст. 20 Закону Украї­ни від 05 листопада 1991 р. «Про прокуратуру»^{[64] [65]), Служби безпеки (ст. 25 Закону України від 25 березня 1992 р. «Про Службу безпеки України» ), Міністерства внутрішніх справ (ст. 11 Закону України від 20 грудня 1990 р. «Про міліцію»[66] [67]), Антимонопольного комітету (ст. 22-1 Закону України від 26 листопада 1993 р. «Про Антимонопо- льний комітет України» ), Державної податкової служби (ст. 11 За­кону України від 04 грудня 1990 р. «Про державну податкову службу в Україні»[68] [69]), Державної фінансової інспекції (ст. 10 Закону України від 26 січня 1993 р. «Про основні засади державного фінансового контролю в Україні»), спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу (ст. 5 Закону України від 28 листопада 2002 р. «Про запобігання та протидію легалізації (відми­ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» ), органи державної виконавчої служби, інші органи, визначені законом.}

Форма та зміст такої заяви повинні відповідати загальним правилам (ст. 119 ЦПК). Крім того, вона повинна містити відповідно до ст. 288 ЦПК України:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається ро­зкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце прожи­вання або місцезнаходження, а також ім’я представника заявника, коли заява подається представником;

3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;

4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається ро­зкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;

5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таєм­ницю, щодо особи та мету її використання.

Розгляд справи відбувається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкрит­тя банківської таємниці, та банку, а у випадку, коли справа розглядаєть­ся з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, — тільки з повідомленням заявника. Якщо суд не визнав явку осіб, які бе­руть участь у справі, обов’язковою, їхня неявка не перешкоджає розг­ляду справи. Справа відповідно до ст. 289 ЦПК розглядається у закри­тому судовому засіданні.

У рішенні суду про розкриття банком інформації, яка містить бан­ківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи (ст. 290 ЦПК) зазначаються: ім’я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника одержу­вача, якщо інформація надається представникові; ім’я (найменування) особи, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або місцезнаходження цієї особи; на­йменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути надана бан­ком одержувачу, та мета її використання.

Рішення суду про розголошення банківської таємниці підлягає не­гайному виконанню.

Рішення суду у справі може бути оскаржене в апеляційному поряд­ку, однак цей порядок має свої особливості. Правом на апеляційне оскарження наділені особа, щодо якої банк розкриває банківську таєм­ницю, та заявник. Це право може бути реалізоване протягом п’яти днів з дня ухвалення рішення, причому оскарження рішення не зупиняє його виконання (ст. 290 ЦПК).

Контрольні запитання

1. Які справи розглядаються в порядку окремого провадження ?

2. Визначте особливості окремого провадження та його відмінності від позовного.

3. За участю кого можуть розглядатися справи в окремому прова­дженні?

4. Як розглядаються справи про усиновлення дітей, які проживають на території України ?

5. Які можуть бути встановлені юридичні факти в порядку окремо­го провадження?

6. За наявності яких умов можуть розглядатися справи про встанов­лення фактів, що мають юридичне значення?

7. Хто може бути визнаний у порядку окремого провадження обме­жено дієздатним ?

8. Розкрийте особливості розгляду справ про відновлення прав на втрачені цінні папери та векселі.

9. Хто має право звертатися із заявою до суду про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю?

Рекомендована література

1. Андронов І. Процесуальні особливості рішення суду у справах окремого провадження / І. Андронов // Юридический вестник. — 2009. — № 1. — С. 50—53.

2. Болокан І. В. Особливості розгляду судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність [Електронний ре­сурс] / І. В. Болокан // Вісник Запорізького національного університету. Серія: Юридичні науки. — Запоріжжя, 2009. — № 2. — С. 104—110. — Режим доступу : http://ebooks.znu.edu.ua/files/Fakhovivydannya/vznu/ juridichni/2009_2/files/law-2009-2_16.pdf.

3. Болокан І. В.Питання, що виникають при вирішенні судами в по­рядку окремого провадження справ про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку / І.

4. Бондаренко-Зелінська Н.Особливості відкриття провадження у справах про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності / Н. Бондаренко-Зелінська // Юридичний журнал. — 2009. — № 2. — С. 45—48.

5. Бурлай О. Є. Практика розгляду судами справ, пов’язаних із поз­бавленням батьківських прав, поновлення батьківських прав, усинов­ленням, установленням опіки та піклування над дітьми / О. Є. Бурлай // Вісник Верховного Суду України. — 2009. — № 9. — С. 18—28.

6. Луспеник Д. Д. Судова практика розгляду справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридич­них та фізичних осіб / Д. Д. Луспеник, 3. П. Мельник // Вісник Верхов­ного Суду України. — 2010. — № 3. — С. 14—25.

7. Ясинок М. Особи, які мають право на звернення до суду в спра­вах окремого провадження, їх процесуальні права та наявність обо­в’язкових умов, які при цьому повинні мати місце / М. Ясинок // Підп­риємництво, господарство і право. — 2009. — № 9. — С. 134—137.

8. Ясинок М. Особливості розгляду справ про передачу безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність / М. Ясинок // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 8. — С. 45—47. — Бібліогр.: с. 47.

9. Ясинок М. Режим окремого проживання подружжя — новий вид справ у окремому провадженні / М. Ясинок // Право України. — 2008. — № 5. — С. 114—117. — Бібліогр.: 4 назв.