<<
>>

Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою

Відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою орга­ну місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Тобто термін «відумерлість спадщини» стосується випадків, коли після смерті особа, яка залишила спадщину, не має спадкоємців.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Оскільки територіальна громада визнана потенційним правонаступником померлого, саме органу місцевого самовряду­вання належить звернутися до суду з заявою про визнання спад­щини відумерлою. Такими є сільська, селищна, міська ради та їх виконавчі органи. Спадщина, визнана судом відумерлою, пере­ходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Місцем відкриття спадщини є останнє місце прожи­вання спадкодавця. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його ча­стини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Законодавець установлює одну додаткову умову, за якої суд може відмовити в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою, - якщо орган місцевого самоврядування подасть заяву до закінчення одного року з часу відкриття спадщини.

У заяві про визнання спадщини відумерлою повинно бути наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про май­но, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про на­лежність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спад­кування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Одночасно суд має право застосувати правила ст. 121 та ст. 122 ЦПК України за наявності підстав для залишення заяви без руху та її повернення заявникові, а також для відмови у відк­ритті провадження у справі.

Розгляд справи здійснюється суддею одноособово. Розгляд справ такої категорії здійснюється за участю заявника (органу місцевого самоврядування) та заінтересованих осіб. Склад заін­тересованих осіб визначає суд. Такими особами можуть бути спадкоємці, що відмовились від прийняття спадщини, особи, що не прийняли спадщину через різні причини, та інші особи. Суд­дя зобов’язаний повідомити останніх про час і місце судового засідання. Такі особи, як нотаріус, який вчиняв нотаріальні дії за місцем відкриття спадщини, виконавець заповіту (ст. 1284 ЦК України), управитель спадщиною (ст. 1285 ЦК України) можуть бути залучені судом як свідки.

Під час розгляду справи про передачу безхазяйної неру­хомої речі у власність територіальної громади суд зобов’язаний роз’яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Кон­ституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи. З метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Рішення про визнання спадщини відумерлою та про пере­дачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини повинно відповідати загальним вимогам, які ставляться до рі­шення суду.

Стаття 278 ЦПК України визначає перелік обставин, які повинен установити суд для ухвалення такого рішення:

- спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, а саме: а) немає фізичних осіб, які живі на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини; б) немає юридичної особи чи інших учасників цивільних відносин, які вказані в заповіті як спадкоємці;

- спадкоємці усунені від права на спадкування (спадкоєм­ці були усунені від права спадкування згідно зі ст. 1224 ЦК України);

- спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовились від її прийняття (до нотаріальної контори не подано заяву про прий­няття спадщини впродовж шести місяців з часу відкриття спад­щини; нема рішення суду про призначення спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини,

додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спад­щини; у книзі обліку спадкових справ є заяви про відмову спад­коємців від прийняття спадщини).

Ці обставини повинні бути підтверджені доказами і стано­вити мотивувальну частину рішення - ними підтверджується факт відсутності спадкоємців. Також мотивувальна частина рішення повинна містити посилання на докази того, що з часу відкриття спадщини до подання заяви до суду про визнання її відумерлою минув один рік.

3.9.

<< | >>
Источник: Цивільний процес України: підручник / кол. авторів; за ред. В. О. Кучера. - Львів: ЛьвДУВС,2016. - 768 с.. 2016

Еще по теме Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -