Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі

Відповідно до ст. 194 ЦК України цінним папером є до­кумент установленої форми з відповідними реквізитами, що по­свідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідно­сини між особою, яка його видала (емітентом), і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов ’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Цінні папери класифікуються на групи та види. За поряд­ком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні; за формою існування поділяються на документарні та бездоку- ментарні; за формою випуску можуть бути на пред’явника, іменні або ордерні.

Цінні папери на пред ’явника обертаються вільно, тобто пе­редаються від однієї особи іншій простим врученням.

Іменний цінний папір - це такий вид цінного паперу, що надає можливість здійснення виражених у ньому прав у тому разі, якщо держатель зазначений як уповноважений суб'єкт у тексті цінного паперу. Іменний цінний папір може бути пере­даний лише в порядку переуступки вимоги.

Права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом учинення на цьому папері індосаменту. Індосант відпо­відає за наявність і здійснення цього права.

Отже, навіть якщо особа незаконно заволодіє іменним цінним папером, вона не зможе скористатися правами, які ним посвідчуються. Відтак законному держателю іменного цінного папера, у разі його втрати, немає необхідності звертатися до суду з метою відновлення прав, посвідчених останнім або визнання його недійсним.

Відновлення прав, посвідчених цінним папером на пред'яв­ника, або визнання його недійсним здійснюється в порядку окре­мого провадження. Це єдиний спосіб захисту прав законного дер­жателя цінного паперу на пред'явника, оскільки виконання борж­ником зобов'язання, що випливає з цінного паперу на пред'яв­ника, вважається належним виконанням незалежно від того, чи пред'явник законно володів цінним папером, чи ні.

Крім відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника здійснюється відновлення прав на втрачені векселі.

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов 'язання векселедавця або його наказ третій особі сплати­ти після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Особа, яка втратила цінний папір на пред’явника або век­сель, може звернутися до суду із заявою про визнання їх недійс­ними і про відновлення її прав на втрачений цінний папір.

Заява подається до суду за місцезнаходженням емі­тента цінного паперу на пред’явника або за місцем платежу за векселем.

У заяві до суду про визнання втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя недійсним та відновлення прав на них повинно бути зазначено:

1) ім’я і місце проживання заявника, найменування та міс­цезнаходження юридичної особи-заявника;

2) обставини, за яких втрачено цінний папір на пред’яв­ника або вексель;

3) повну і точну назву емітента втраченого цінного паперу на пред’явника і його реквізити, а для векселя - вид, номер блан­ку, суму векселя, дату і місце складання, строк та місце платежу, найменування векселедавця та інших, відомих заявнику, зо­бов’язаних за векселем осіб, а також першого векселедержателя (ст. 261 ЦПК України).

Після відкриття провадження у справі суд у порядку під­готовки справи до розгляду з метою захисту прав законного держателя цінного паперу на пред’явника або векселя суд своєю ухвалою постановляє зробити публікацію про виклик держателя втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя до суду та заборонити здійснювати будь-які операції за втраченим цінним папером на пред’явника або за векселем. Ухвала оскарженню не підлягає.

Ці дії суду обов’язкові та вживаються незалежно від того, чи було заявлене таке клопотання заінтересованою особою.

Статтею 262 ЦПК України визначається коло осіб, яким надсилається ухвала.

Такими особами є:

- емітент втраченого цінного паперу на пред ’явника - особа, яка випустила цінний папір на пред’явника.

- зобов’язані за векселем особи - особи, які зобов’язані платити за векселем за настання певних обставин. До них нале­жить: векселедавець - юридична або фізична особа, яка видала простий або переказний вексель; акцептант векселя - юридична або фізична особа, яка акцептує (підписує) вексель (тратту), бе­ручи на себе зобов’язання здійснити платіж за переказним вексе­лем під час настання строку платежу; індосант - юридична або фізична особа, яка володіє векселем і здійснює передатний напис (індосамент).

Ухвала суду надсилається також всім нотаріусам відповід­ного нотаріального округу, на території якого знаходиться місце платежу за векселем. У разі неакцепту векселя платником, від­мови у здійснення платежу за векселем векселедавцем векселе­держатель має право опротестувати вексель.

Протест - це офіційно засвідчена вимога щодо здійснен­ня встановлених законодавством про вексельний обіг дій за век­селем і свідчення про їх невиконання. Протест є фактом, що свідчить про ухиляння від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і про настання певних правових наслідків.

З дати постановлення ухвали суду зупиняється перебіг усіх строків щодо обігу втраченого цінного папера на пред’явни­ка або векселя, встановлених законодавством про обіг векселів.

Публікація про виклик держателя втраченого цінного паперу на пред ’явника або векселя, з приводу яких подано заяву до суду, повинна містити таку інформацію:

1) найменування суду, в який надійшла заява про визнання втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя недійс­ним і відновлення прав на них;

2) ім’я та місце проживання заявника;

3) найменування та місцезнаходження юридичної особи- заявника;

4) обставини, за яких втрачено цінний папір на пред’яв­ника або вексель;

5) повну і точну назву емітента втраченого цінного паперу на пред’явника і його реквізити, а для векселя - вид, номер блан­ка, суму векселя, дату і місце складання, строк і місце платежу, найменування векселедавця та інших, відомих заявнику, зо­бов ’язаних за векселем осіб, а також першого векселедержателя;

6) пропозиція, адресована держателю втраченого цінного папера на пред’явника або векселя, повідомити суд у тримісяч­ний строк про свої права на цінний папір або вексель.

Публікація здійснюється за рахунок заявника у місцевій газеті за місцезнаходженням емітента цінного папера або за міс­цем платежу векселя, а також в одному з офіційних друкованих видань.

З моменту виходу публікації вважається, що усі зацікавле­ні особи повідомлені про наявність спору, а держателі цінного папера (векселя) можуть заявити про свої права.

Статтею 264 ЦПК України закріплено обов’язок держателя цінного папера на пред’явника або векселя у встановлений строк подати до суду, який постановив ухвалу, разом із цінним папером на пред’явника або векселем заяву про те, що він є його держате­лем. Така заява повинна бути подана у тримісячний строк.

Заява подається до суду особисто держателем цінного па­перу на пред’явника або надсилається до суду поштою. Подання заяви без цінного паперу (векселя) є підставою для витребування у держателя додаткових відомостей. Якщо, незважаючи на вимо­гу суду, цінний папір (вексель) суду не надано, заява держателя правові наслідки не зумовлює.

Пропущення зазначеного строку не позбавляє держателя втраченого документа звернутися до суду із відповідною заявою і пізніше. Проте результат такого звернення залежатиме від того, чи не було ухвалено рішення суду у справі до моменту звернення держателя.

Статтею 265 ЦПК України передбачені наслідки по­дання заяви держателя цінного паперу (векселя). В такому разі виникає спір про право на цінні папери між держателем та заявником - особою, яка втратила цінний папір на пред’яв­ника або вексель.

Суд у порядку окремого провадження не може вирішити цей спір, тому постановляє ухвалу про залишення заяви про ви­знання втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя недійсним і відновлення прав на нього без розгляду.

Постановлення такої ухвали надає право заявнику у строк, установлений судом, пред’явити позов в загальному порядку до держателя втраченого цінного папера на пред’явника або векселя про їх витребування.

У разі пропущення строку, встановленого судом, для пред’явлення позову заявником до держателя втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя, суд своєю ухвалою знімає (скасовує) заборону здійснювати будь-які операції за цінним па­пером на пред 'явника або за векселем. Інші правові наслідків пропуску цього строку законом не передбачено.

Копія ухвали про зняття заборони здійснювати будь-які операції за цінним папером на пред’явника або за векселем над­силається особам, зазначеним у ч. 2 ст. 262 ЦПК України, тобто емітенту втраченого цінного папера на пред’явника, зо­бов’язаним за векселем особам (у справі про визнання недійсним втраченого векселя та відновлення прав на нього), якщо їх адре­си відомі суду, а також на адресу всіх нотаріусів відповідного нотаріального округу, на території якого знаходиться місце пла­тежу за векселем.

У разі, якщо держатель втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя не заявить про володіння втраченим цінним папером упродовж тримісячного строку з дня публі­кації, суд призначає справу до розгляду в порядку окремого провадження.

Про день розгляду справи повідомляються заявник, емі­тент втраченого цінного паперу на пред’явника або зобов’язані за векселем особи.

Рішення суду в цій категорії справ повинно відповідати загальним вимогам, які ставляться до рішень суду відповідно до ст. 215 ЦПК України.

У разі задоволення вимоги заявника суд ухвалює рішення про визнання втраченого цінного папера на пред’явника або век­селя недійсним.

Таке рішення є підставою для видачі заявникові цінного паперу на пред’явника замість визнаного недійсним або прове­дення визначених ним операцій; для здійснення платежу за векселем або для видачі заявникові векселя замість визнаного недійсним і для відновлення зобов’язаними за векселем особами передавальних написів.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення суду публікується у пресі після набрання ним законної сили.

Стаття 268 ЦПК України визначає права держателя втра­ченого цінного папера на пред’явника або векселя та встановлює форми їх захисту залежно від ухваленого судом рішення за ре­зультатами розгляду справи.

Якщо рішенням суду відмовлено в задоволенні заявленої вимоги, то держатель цінного паперу на пред’явника або векселя має право звернутися до суду із заявою про відшкодування за рахунок заявника збитків, заподіяних йому забороною здійсню­вати будь-які операції за цінним папером на пред’явника або за векселем.

У разі, коли держатель цінного паперу на пред’явника або векселя з будь-яких причин не заявив вчасно про своє право на цінний папір на пред’явника або вексель і рішенням суду визна­но втрачений цінний папір на пред’явника або вексель недійс­ним, він має право пред’явити позов до особи, за якою визнано право на цінний папір на пред’явника або на вексель.

3.7.