ГЛАВА 9. РОЗГЛЯД СПРАВИ ПО СУТІ

ПЛАН

1. Судове засідання

2. Основні етапи розгляду справи по суті

3. Ускладнення розгляду справи

4. Завершення провадження у справі

Судове засідання — це особлива форма проведення процесуальних дій, який проводиться у спеціально обладнаному приміщенні — залі судових засідань, тільки окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, су­довий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Судове засідання в режимі відеоконференції:

• поза межами приміщення суду

1) учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови на­явності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою;

2) учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в ре­жимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надси­лається іншим учасникам справи;

3) при цьому учасники справи використовують власні технічні засоби та електронний цифровий підпис згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційнотелекомунікаційну систему. Всі ризики технічної не­можливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, пе­реривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву;

• в приміщенні суду

1) суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом;

2) свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судо­вому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду;

Розгляд справи по суті — це центральна стадія провадження у справі, за­вданням якого є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у під­готовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Основні етапи судового розгляду цивільної справи:

1. Відкриття розгляду справи по суті:

1) головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься;

2) секретар судового засідання доповідає суду хто з учасників судово­го процесу з’явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідо­млено тих учасників судового процесу, хто не з’явився, про дату, час і місце судового засідання^[69];

3) встановлення головуючим осіб тих, хто бере участь у судовому за­сіданні, а також перевірка повноваження представників;

4) роз’яснення перекладачеві його прав та обов’язків, встановлених ЦПК, і попередження його під розписку про кримінальну відповідаль­ність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних при­чин від виконання покладених на нього обов’язків;

5) видалення свідків із зали судового засідання у відведені для цього приміщення без можливості ознайомлення з ходом судового засідання;

6) оголошення складу суду і роз’яснення права відводу;

7) роз’яснення прав та обов’язків учасників справи, крім випадків, коли учасника справи представляє адвокат;

8) розгляд заяв та клопотань учасників справи, пов’язані з розгля­дом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує ’їх піс­ля заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учас­ників справи;

9) вирішення питання про наслідки неявки в судове засідання учас­ника справи і відкладення розгляду справи або продовження розгляду по суті (див. далі);

10) роз’яснення прав та обов’язків експерта, попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків; роз’яснення спеціалістові його прав та обов’язків;

2. З’ясування обставин справи та дослідження доказів:

1) надання вступного слова учасників справи, далі по чергово суд за­слуховує вступне слово позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших учасників справи, у якому учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо пред­мета позову, надають необхідні пояснення щодо них;

2) обмін запитаннями учасників справи з дозволу головуючого у та­кій черговості:

1) позивачу та (або) особі, яка звернулася до суду в інтересах іншої особи — відповідач, третя особа, яка бере участь на стороні відпо­відача, інші учасники справи;

2) відповідачу — позивач та (або) особа, яка звернулася до суду в ін­тересах іншої особи, третя особа, яка бере участь у справі на сто­роні позивача, інші учасники справи;

3) іншим учасникам справи — позивач та (або) особа, яка звернулася до суду в інтересах іншої особи, третя особа, яка бере участь на стороні позивача, відповідач, третя особа, яка бере участь на сто­роні відповідача, інші учасники справи;

3) визначення порядку з’ясування обставин справи та дослідження доказів, для цього суд з’ясовує обставини, на які учасники справи поси­лаються як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) дослідження в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, доказів, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення;

5) закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами і надання сторонам та іншим учасникам справи можливість дати додаткові пояс­нення, які можуть доповнити матеріали справи, а також постановлення ухвали суду про закінчення з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів;

3.

1) виступи з промовами (заключним словом) учасників справи, в яких можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судо­вому засіданні;

2) повернення до з’ясування обставин у справі, якщо під час судових де­батів виникла необхідність з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, шляхом постановления ухвали;

3) вихід суду для ухвалення рішення до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення), оголосивши орієнтовний час його проголошення;

4) суд, не приймаючи рішення, постановляє ухвалу про поновлен­ня судового розгляду, якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з’ясувати будьяку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчи­нення певної процесуальної дії;

5) ухвалення рішення про судові витрати, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за за­явою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог;

6) проголошення судового рішення у судовому засіданні, яким завер­шується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених ЦПК;

7) роз’яснення головуючим змісту рішення, порзздіку і строку його оскарження;

8) виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішен­ні з власної ініціативи суду або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

9) ухвалення додаткового рішення суду за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подава­ли докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає переда­чі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, вста­новлених статтею 430 ЦПК;

10) роз’яснення судового рішення, яке набрало законної сили, за за­явою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця не змінюючи змісту судового рішення.

11) вручення судового рішення та його копій учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення тако­го рішення; а тим, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення над­силається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, — у випадку наяв­ності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим лис­том з повідомленням про вручення — якщо така адреса відсутня.

Набрання рішенням суду законної сили:

• рішення суду набирає законної сили після закінчення строку по­дання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеля­ційну скаргу не було подано;

• у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасо­вано, набирає законної сили після повернення апеляційної скар­ги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідка­ми апеляційного перегляду.

Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову;

9) зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з співучасни­ків, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним;

10) може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його ви­конання, про що зазначає в рішенні.

Принцип безпосередності судового розгляду вказує на те, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі, а справа повинна розглядатися одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку, крім випадків, встановлених ЦПК.

У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що ’їх викликали.

Такі перерви, а також випадки відкладення розгляду справи і її зупи­нення отримали в теорії цивільного процесу назву «ускладнення» або «тимчасові ускладнення».

Ускладнення розгляду справи шляхом:

• відкладення розгляду справи на таких підставах:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні ві­домості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідо­млено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконфіеренції, крім випадків, коли відповідно до ЦПК судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його пред­ставника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

• оголошення перерви в судовому засіданні, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому за­сіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановле­них ЦПК строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі;

Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку від­кладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку.

Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголо­шено перерву.

• зупинення провадження у справі:

1. Суд зобов’язаний зупинити провадження шляхом постановлення ухвали у справі у разі:

1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антите- рористичної операції;

3) призначення або заміни законного представника у випадках, пе­редбачених статтею 63 ЦПК;

4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення;

5) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

6) об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення ін­шої справи, що розглядається в порядку конституційного про­вадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, — до набрання законної сили су­довим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

2. Право суду зупинити провадження у справі:

1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

2) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довід­кою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;

3) перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні;

4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;

5) призначення судом експертизи;

6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у поряд­ку, встановленому статтею 87 ЦПК;

7) надходження заяви про відвід;

8) звернення із судовим дорученням про надання правової допомо­ги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

9) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;

10) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Не допускається зупинення провадження у справах:

• про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьків­ство (материнство),

• визначення місця проживання дитини, про участь одного з бать­ків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.

Строки, на які зупиняється провадження у справі, пов’язані з зникнен­ням обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

Провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників спра­ви або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Строки розгляду справи по суті:

• початок — не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття прова­дження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого прова­дження — не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

• строк проведення — о тридцять днів з дня початку розгляду спра­ви по суті;

• завершення провадження у справі шляхом:

1) ухвалення рішення по суті або

2) без ухвалення рішення, шляхом закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

Завершення провадження у справі може бути шляхом ухвалення рі­шення суду або без такого, шляхом залишення позову без розгляду.

Підстави закриття провадження у справі:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) відсутній предмет спору;

3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;

4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;

6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті про­вадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 ЦПК;

7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи при­пинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладе­но угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Наслідки закриття провадження у справі:

• якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунк­том 1 частини першої статті 255 (справа не підлягає розгляду в порвд- ку цивільного судочинства), суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

• у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухва­ли про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови по­зивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Підстави залишення позову без розгляду:

1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи^[70];

4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими са­мими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про зали­шення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішен­ня до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору на­дійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує за­явлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 ЦПК, та не було сплачено судо­вий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечен­ня судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого від­повідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкрит­тя провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення по­зовної заяви або залишення позову без розгляду;

12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішен­ня суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випад­ків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнарод­ному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Наслідки залишення позову без розгляду:

• після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.

® ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Чи можна провести судове засідання або підготовче судове засідання у справі поза межами приміщення суду? Якщо так, поясніть за яких умов.

2. З чого розпочинається розгляд справи по суті? На якому етапі розгля­ду справи по суті досліджуються докази у справі?

3. Чи може суд повернутися до розгляду справи по суті? Які підстави для цього і як в такому разі ухвалюється рішення?

4. Як відбувається розгляд справи по суті у разі, якщо в судове засідання не з'являються учасники судового процесу? Який порядок відкладення роз­гляду справи по суті?

5. В якому порядку досліджуються докази у справі?Які особливості до­слідження різних засобів доказування?

6. Як завершується провадження у справі?Які вимоги до ухвалення та проголошення рішення суду?

© ПРАКТИЧНІ ЗАДАЧІ

1. До суду надійшла позовна заява, в якій була відсутня інформація про місце державної реєстрації або місця проживання відповідача.

Які дії повинен вчинити суддя? Як в такому разі може захистити свої права позивач?

2. У справі за позовом одного зі спадкоємців, третя з самостійніша ви­

могами — ПАТ «Приват Банк», спадкоємці дійшли згоди іуклалимировуугооду.

Чи може суд визнати таку мирову угоду, укладену без участі третьої особи? Як суддя повинен вчинити у цьому випадку?

3. Позивач в своїй заяві не просив стягнути витрати з відповідача або розподілити їх між сторонами.

Як діяти суду? Чи може позивач оскаржити судове рішення суду пер­шої інстанції, якщо суд не правильно розподілив судові витрати між сторонами? І як він повинен діяти у разі, якщо суд взагалі не вирішив питання про розподіл судових витрат?

@ ЛІТЕРАТУРА

1. Цивільний процесуальний кодекс України № 1618IV від 18 березня 2004 р. зі змінами та доповненнями [Електроний ресурс] http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/161815/print.

2. Ізарова І.О. Реформи цивільного процесуального законодавства в не­залежній Україні: 1991—2017 // Україна на шляху до Європи: реформа цивільного процесуального законодавства. Зб. наук. праць. Матеріали Міжнар. наук.практ. конф. (Київ, 7 лип. 2017 р.) / за заг. ред. І. О. Ізарової, Р. Ю. ХаникПосполітак. — Київ : ВД Дакор, 2017. — 238 с. — C. 1835.

3. Ізарова І.О. Закритий судовий розгляд справ в порядку цивільного судо­чинства: практика Європейського Суду / Юридичний вісник. — 2014. — № 2. — С. 295-300. [Електроний ресурс] http://yurvisnyk.in.ua/v2_2014/53.pdf