Розгляд справи про відновлення втраченого провадження

Відновлення втраченого судового провадження прова­диться за загальними правилами, що встановленні для розгляду справ позовного провадження, з огляду на особливості, передба­чені розділом 9 ЦПК України.

Під час розгляду справи про відновлення втраченого судо­вого провадження повністю або якоїсь його частини суд викори­стовує ту частину провадження, що збереглася.

Суд також використовує документи, видані зі справи фізич­ним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження.

Справа розглядається в судовому засіданні. Заяви про відновлення втраченого судового провадження розглядаються суддею одноособово.

У ч. 1 ст. 407 ЦПК України акцентовано на розгляді заяви по суті шляхом дослідження деяких письмових доказів, зокрема під час розгляду справи суд використовує ту частину прова­дження, що збереглася, документи, видані зі справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, різні довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження (обліково-статистична картка, журнал обліку справ, призначених до розгляду, журнал обліку виконавчих листів тощо).

Причому суд, що розглядає справу в порядку відновлю- вального провадження, не повинен поновлювати судові рішення, які були скасовані судом апеляційної або касаційної інстанції, оскільки вони не є юридичним фактом, який тягне виникнення, зміну чи припинення правовідносин.

Особливістю цього інституту цивільного процесуального права є чітка регламентація законом переліку осіб, які можуть бути допитані судом як свідки.

Відповідно до ч. 2 ст. 407 ЦПК України суд може до­питати як свідків осіб, які були присутніми під час учинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у справі, а за необхідності - суддів, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення (державний вико­навець, представники органів опіки і піклування, податкові органи та ін.).

Відповідно до ч. 1 ст. 408 ЦПК України розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження на підставі зібраних і перевірених матеріалів завершується ухваленням рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині.

На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ух­валює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Під час вирішення питання про поновлення втраченого судового провадження суд не повинен робити висновки щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред’явленого позову за втраченим судовим провадженням.

Частина 2 ст. 408 ЦПК України передбачає особливості мотивувальної частини рішення суду про задоволення заяви про відновлення провадження.

Зокрема у мотивувальній частині рішення суду про відно­влення втраченого судового провадження зазначається, на під­ставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у су­довому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які проце­суальні дії вчинялися з утраченого провадження.

Що стосується змісту вступної та описової частин рішен­ня, то воно, за загальним правилом, повинно відповідати вимо­гам ст. 215 ЦПК України.

Рішення суду про відновлення втраченого судового прова­дження, а також ухвала про відмову в поновленні втраченого судового провадження (п. 29 ч. 1 ст. 293 ЦПК України) можуть бути оскаржені в загальному порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 408 ЦПК України за недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судово­го провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про віднов­лення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у спра­ві, право на повторне звернення з такою ж заявою за наявності необхідних документів.

Для вирішення питання про відновлення втраченого судо­вого провадження строк його зберігання не має значення. Відпо­відно до ч. 4 ст. 408 ЦПК України заявник може звернутися до суду із заявою про відновлення втраченого судового прова­дження у будь-який час, але до завершення строку пред'явлення виконавчих документів до виконання, якщо такий строк судом не поновлено.

Взагалі строк зберігання судових справ визначається за­лежно від категорії цивільної справи від 3 до 75 років, на підста­ві Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвер­дженого наказом Державної судової адміністрації України від 11 лютого 2010 р. № 22. Перелік також містить категорії справ, що зберігаються постійно.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» ви­конавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання впродовж року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання впродовж усього періоду, на який присуджені платежі.

За загальним правилом, заявники у справах про відновлення втраченого судового провадження звільняються від сплати су­дового збору, а також не несуть інші витрати, пов'язані з роз­глядом судової справи, тобто ці витрати відносять за рахунок держави (ст. 409 ЦПК України).

Виняток із цього правила становлять випадки, коли заявники звертаються до суду із завідомо неправдивою зая­вою, наприклад, якщо заявникові на момент звернення до суду було відомо про те, що судове провадження фактично не втрачено. За таких умов судові витрати відшкодовуються заявником.

Питання для самоконтролю

1.

2. Які вимоги до заяви про відновлення втраченого судового провадження?

3. Який порядок відкриття та розгляду справи про віднов­лення втраченого судового провадження?

4. Якою є юридична сила рішення суду у справі про від­новлення втраченого судового провадження?

5. Які є підстави для відновлення судового провадження у цивільній справі?

6. Які особливості мотивувальної частини рішення суду про задоволення заяви про відновлення провадження?

7. Хто може звернутись із заявою про відновлення втраче­ного судового провадження?

8. Які наслідки недодержання заявником вимог, установ­лених щодо змісту заяви про відновлення втраченого судового провадження?

Тести для самоконтролю

1. Особи, які мають право звернутись до суду із заявою про відновлення втраченого провадження:

а) прокурор;

б) слідчий;

в) особи, які брали участь у справі;

г) судовий розпорядник.

2. До якого суду подається заява про відновлення втраче­ного провадження:

а) апеляційного суду;

б) ВС України;

в) суду, який ухвалив рішення;

г) третейського суду.

3. Кого може допитати суд як свідків під час розгляду справи про відновлення втраченого провадження:

а) представників;

б) спеціаліста;

в) осіб, які виконували рішення;

г) свідка.

4. Судові витрати з відновлення втраченого провадження сплачує:

а) позивач;

б) заявник;

в) позивач та відповідач;

г) немає правильної відповіді.

5. За недостатності зібраних матеріалів для точного відно­влення втраченого судового провадження суд ухвалою:

а) зупиняє провадження;

б) відновлює провадження;

в) закриває розгляд заяви;

г) призупиняє розгляд заяви.

6. У разі подання завідомо неправдивої заяви судові ви­трати відшкодовуються:

а) заявником;

б) представником;

в) державою;

г) секретарем судового засідання.

7. Судовий збір про відновлення втраченого провадження:

а) сплачується у розмірі 50% від вартості майна;

б) сплачується у розмірі одного неоподаткованого мінімуму;

в) сплачується у розмірі мінімальної заробітної плати;

г) не сплачується.

Задачі для самоконтролю

Задача 1. У березні 2010 р. А. Кошуляк звернулася до суду із заявою, в якій просила поновити судові провадження - дві цивільні справи за її позовами до Городоцької дільниці енергопостачання про зняття дисциплінарних стягнень і стягнення преміальних вина­город і поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної пла­ти за час вимушеного прогулу, які були утилізовані у зв’язку із за­кінченням строку зберігання.

Відновлення проваджень потрібне для оскарження судових рішень у цих справах. Рішенням Городоцького міського суду Львів­ської області від 23 травня 2010 р., залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 3 липня 2010 р., у задово­ленні заяви відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постановлені у справі рішення, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи. Суд касаційної інстанції визнав за необхідне касаційну ска­ргу задовольнити з таких підстав. Суд, відмовляючи А. Кошуляк в задоволенні заяви, виходив з того, що справи позивачки були утилі­зовані у зв’язку з закінченням строку зберігання, тому її вимоги за­доволенню не підлягають.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки судом неправильно витлумачено статті 407, 408 ЦПК, чим допуще­но порушення норм процесуального права.

Визначте підсудність цієї справи. Чи правильне рішення суду касаційної інстанції?

Задача 2. У грудні 2010 р. І. Ковальов звернувся із заявою про відновлення втраченого судового провадження, посилаючись на те, що у квітні 1999 р. Шевченківським районним судом м. Львова йому було відмовлено в позові до будівельної компанії Г албуд про стягнення заробітної плати, а тепер він позбавлений можливості його оскаржити, оскільки провадження знищене у зв’язку з закін­ченням строку зберігання.

Справа неодноразово розглядалась судами. Попередні судові рішення були скасовані вищим судом. Залишаючи заяву без розгля­ду, суд (з яким погодилась і судова колегія міського суду) виходив з того, що розрахункові відомості про нарахування І.

Яке рішення повинен ухвалити вищий суд?

Задача 3. М. А. Котова 10 квітня 2012 р. звернулась до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження, поси­лаючись на те, що у 2005 р. суд розглядав справу за її позовом до В. Д. Трофімова та Л. Д. Трофімова про поновлення порушеного права визначення порядку користування земельною ділянкою, роз­ташованою за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 122. За твер­дженням заявника 12 грудня 2005 р. суд задовольнив її позов, вста­новив межі користування спірною земельною ділянкою. Заявник зазначає, що їй потрібна копія рішення суду для звернення до при­мусового виконання.

Однак їй відмовлено у видачі копії рішення з мотивів утрати судового провадження. Суд встановив, що з судового провадження, яке, на думку заявника, розглядав суд, не віднайдено ні одного про­цесуального документа, крім наданих позивачем судових повісток та заперечення відповідачів проти позову.

Допитані учасники процесу, свідки давали суперечливі пока­зання. Відтак відповідачка Л. Д. Трофімова пояснила, що суд закрив провадження у справі, бо позивачка М. А. Котова відмовилась від позову, хоча інші учасники процесу наполягали на тому, що у спра­ві ухвалено рішення.

Свідки І. Павловський та М. Грушевський дали різні пока­зання щодо визначення судом меж користування спірною земель- ною ділянкою. Із наданої довідки експертної установи зрозуміло, що копії висновку судово-технічної експертизи немає.

Яке рішення повинен прийняти суд?

Що необхідно зазначити в резолютивній частині судового рішення?

Рекомендована література

1. Підлубна О. Відновлення втраченого судового провадження / О. Підлубна // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - № 4. - С. 82-86.

2. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: моногра­фія / В. В. Комаров, В. І. Тертишніков, В. В. Баранкова та ін.; за заг. ред. проф. В. В. Комарова. - Х.: Харків юридичний, 2008. - 928 с.

3. Шиманович О. М. Відновлення втраченого судового проваджен­ня у цивільному процесі / О. М. Шиманович // Учение записки Таврическо­го национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Юридичес­кие науки». - 2011. - № 1. - С. 90-97.

Перелік нормативно-правових актів

і судової практики

1. Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загаль­

них судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Ви­щому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ: Наказ Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 р. № 173. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dsa.court.gov.

ua∕userfiles∕Nakaz%20173.pdf

2. Про затвердження Інструкції про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду: Наказ Державної судової адміні­страції України від 15 грудня 2011 р. № 168 (станом на 19 листопада 2012 р.) // Офіційний вісник України. - 2011. - № 47. - Ст. 289.

3. Про затвердження Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання: Наказ Державної судової адміністрації України від 11 лютого 2010 р. [Електрон­ний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0201-10

4. Про застосування норм цивільного процесуального законодавст­ва при розгляді справ у суді першої інстанції: Постанова Пленуму Верхов­ного Суду України від 12 червня 2009 р. № 2. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09