Порядок відкриття провадження у справі про його відновлення

Процесуально-правовою передумовою права на звернення до суду із заявою про відновлення втраченого судового прова­дження є процесуальна заінтересованість заявника, тобто він по­винен бути особисто зацікавлений у відновленні провадження.

У разі, якщо мета звернення до суду, зазначена заявни­ком, не пов’язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі. Якщо ж це з'ясовано після відкриття провадження у справі, то суд постано­вляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Із заявою про втрачене судове провадження у цивільній справі можуть звернутися особи, які брали участь у справі, ос­кільки втрата провадження впливатиме на реалізацію їхніх прав щодо отримання копії рішення та його реалізації. Це - по­зивач, відповідач, третя особа, їх правонаступники, представник, заявник або заінтересована особа, а також як орган та особа, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Якщо заяву про відновлення втраченого судового прова­дження подано особою, яка не брала участі у справі, то настають наслідки, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України (відмова у відкритті провадження у справі), а якщо таку заяву подано особою, яка не мала повноважень на звернення до суду та на ве­дення справи, то застосовуються положення, передбачені п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України (повернення заяви).

Залежно від мети, для якої необхідне поновлення судових документів, втрачене провадження у цивільній справі може бути також відновлене за ініціативою суду. Пленум ВС України у постанові № 2 від 12 червня 2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснює, що втрачене судове прова­дження у цивільній справі може бути відновлене за ініціативою суду, коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо (п.

ЦПК України не визначає умови, за наявності яких суд може реалізувати таку ініціативу. Коли цивільна справа була роз­глянута судом першої інстанції, то втрачене судове провадження у цій справі може бути відновлене за ініціативою суду першої інстанції, а коли судове провадження втрачено в апеляційній чи касаційній інстанції, то ініціатива в порушенні відновленого провадження належить апеляційному або касаційному суду. Ця пропозиція відповідає нормативному положенню щодо підсуд­ності заяви про відновлення втраченого судового провадження (ст. 404 ЦПК України).

Підсудність заяви про відновлення втраченого судово­го провадження визначається залежно від того, яке саме судове провадження втрачено.

Відповідно до ст. 404 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається заінтересованими особами до суду, який розглядав цю справу та ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Такі судові рішення може ухвалити не лише відповідний місцевий суд, що розглядав справу в першій інстанції (ст.ст. 205, 208, 215 ЦПК України), а й відповідний апеляційній чи касацій­ній суд (п. 3 ч. 1 ст. 314, ч. 2 ст. 314, п. 3 ч. 1 ст. 344, ч. 2 ст. 344 ЦПК України).

Якщо заява подана з порушенням правил про підсудність, то відповідний суд повинен повернути цю заяву заінтересованій особі (п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України).

Передумовою відкриття провадження у справі з віднов­лення втраченого судового провадження є подання письмової заяви відповідного змісту.

Згідно зі ст. 405 ЦПК України звернення до суду з прохан­ням відновити втрачене провадження здійснюється шляхом по­дання заяви. Цивільне процесуальне законодавство встановило певні вимоги щодо змісту та форми заяви, оскільки тільки за до­держання цих вимог заява може бути належним засобом пору­шення судової діяльності, спрямованої на захист охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у справі, шляхом понов­лення судових документів.

Ця стаття передбачає обов’язкові вимоги до заяви про від­новлення втраченого провадження, яка подається у письмовій формі.

ЦПК України):

По-перше, у заяві потрібно зазначити ім’я (найменування заявника), а також ім’я представника заявника, якщо заява по­дається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі.

По-друге, у заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме провадження просить заявник, чи було у справі ухва­лено рішення по суті справи або постановлено ухвалу про за­криття провадження, якою саме особою з осіб, які брали участь у справі, був заявник, хто конкретно і в якості кого брав участь у справі, місце проживання чи місцезнаходження цих осіб, що відомо заявнику про обставини втрати провадження, про місце­знаходження копій документів провадження або відомостей щодо них, поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.

У заяві слід вичерпно викласти відомості про втрачену справу, а саме: предмет, підстави та ціну позову; досліджені до­кази; дату та зміст рішень, ухвал суду першої інстанції, а якщо є - ухвал або рішень апеляційного чи касаційного суду; відо­мості про виконання рішення.

До заяви про відновлення втраченого судового прова­дження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заяв­ника або у справі. Зокрема заявник може додати копію позовної заяви, копію судового рішення, копію апеляційної чи касаційної скарги, виконавчий лист, судові повістки, витяги з протоколу або журналу судового засідання та ін.

Якщо є відомості, що документи, які стосуються втраченої справи, перебувають у конкретних фізичних або юридичних осіб, на це слід указати у заяві й заявити клопотання про їх витребування.

Якщо втрачене судове провадження відновлюється за іні­ціативою суду, про що виноситься ухвала, то важливе значення для його відновлення можуть мати статистична картка у справі, наряди щодо вчинення окремих процесуальних дій, зокрема реєстрація ухвал про накладення арешту, розшуку відповідача, реєстр відправлення кореспонденції, можливо, копії документів, які збереглись.

Зазначимо, що необхідні документи, які додаються до заяви про відновлення матеріалів кожної конкретної цивільної справи, залежатимуть від характеру та змісту вимоги заявника і від того, в якому обсязі ініціатор судового розгляду просить поновити судове провадження.

Недодержання заявником вимог, установлених щодо зміс­ту заяви про відновлення втраченого судового провадження, надає суду можливість застосувати певні цивільно-процесуальні санкції, а саме: а) залишення заяви без руху; б) відмова у від­критті провадження у справі або залишення заяви без розгляду, якщо провадження було відкрите.

Суд постановляє ухвалу про залишення заяви про віднов­лення втраченого судового провадження без руху у разі, якщо у ній не зазначено:

1) мету відновлення провадження;

2) відомості, необхідні для його відновлення.

В ухвалі обов’язково зазначається строк, який встанов­люється для усунення цих недоліків. Якщо вони будуть усунені в установлений судом строк, то заява вважається поданою в день первісного подання її до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Згідно з ч. 2 ст. 406 ЦПК України у разі, коли під час при­йняття заяви про відновлення втраченого судового провадження буде виявлено, що зазначена заявником мета не пов’язана із за­хистом його особистих прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті відновлюючого провадження. Наприклад, це може бути в разі, якщо заяву про відновлення втраченого су­дового провадження подано особою, яка не брала участь у спра­ві, тобто не мала юридичної заінтересованості, або відновлення судового провадження не потягне для заявника настання юри­дичних наслідків.

Якщо відновлююче провадження було помилково відкри­то, тобто під час прийняття заяви про відновлення втраченого судового провадження суддя не зважив на зазначену заявником мету, суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду.

Якщо судове провадження втрачено до закінчення судово­го розгляду, то воно не підлягає відновленню у встановленому розділом 9 ЦПК України порядку. Якщо ж таку заяву подано, вона повинна бути повернута заявникові за аналогією до ч. 3 ст. 121 ЦПК України.

Заявник у цьому разі може пред’явити новий позов. Пред’явлення «нового позову» слід розуміти як нову справу, але про той же предмет і з тих же підстав та між тими ж сторонами.

Під час відкриття нового провадження у справі в ухвалі суду про відкриття суддя повинен обов’язково зазначити про втрату незакінченого провадження, бо інакше, якщо ця обста­вина не буде відома суду, він може відмовити у відкритті провадження у справі у зв’язку з тим, що у його провадженні є тотожний позов.

3.