<<
>>

§ 7. Правове становище інших учасників цивільного процесу

Учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх предста­вників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпо­рядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач і спеціаліст.

їх ролі та правовий статус у судовому процесі є різними, але всі вони сприяють розгляду та вирішенню справи.

Відповідно до ст. 66 ЦПК України помічник судді забезпечує підго­товку та організаційне забезпечення судового процесу: бере участь в оформленні судових справ, за дорученням судді готує проєкти запитів, листів, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретної справи, та виконавчих документів; здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи відпо­відно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень і виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ.

Помічник судді за дорученням судді (головуючого у судовій колегії) може за відсутності секретаря судового засідання здійснювати його по­вноваження. Під час здійснення таких повноважень помічнику судді може бути заявлено відвід з підстав, передбачених ЦПК України для від­воду секретаря судового засідання.

Відповідно до ст. 67 ЦПК України секретар судового засідання здійснює судові виклики і повідомлення; перевіряє, хто з учасників су­дового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому; забезпечує контроль за повним фіксу­ванням судового засідання технічними засобами і проведенням судо­вого засідання в режимі відеоконференції; забезпечує ведення прото­колу судового засідання, забезпечує оформлення матеріалів справи та виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи. Секретар судового засідання може уточнювати суть процесуальної дії з метою її правильного відображення в протоколі судового засідання.

Секретар судового засідання виконує обов'язки судового розпоря­дника у разі його відсутності.

Права та обов'язки судового розпорядника визначено законодав­ством таким чином:

1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників судового процесу;

2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, які можуть бути присутні у залі судового засідання;

3) оголошує про вхід і вихід суду із зали судового засідання та про­понує всім присутнім встати;

4) слідкує за додержанням порядку особами, присутніми у залі су­дового засідання;

5) під час судового засідання приймає від присутніх у залі учасників судового процесу документи та інші матеріали і передає суду;

6) запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги;

7) виконує інші доручення головуючого, пов'язані із створенням умов, необхідних для розгляду справ (ст. 68 ЦПК України).

Вимоги судового розпорядника, пов'язані з виконанням обов'язків, є обов'язковими для учасників судового процесу та інших осіб, присут­ніх у залі судового засідання. Скарги на дії чи бездіяльність судового ро­зпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі.

Свідок. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обста­вини, що стосуються справи (ст. 69 ЦПК України). Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві по­казання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоко­нференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо той не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалі­дність або з інших поважних причин. У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викли­ком суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.

Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, установлених законом, а також право на компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду.

Судовий експерт. Нормативно-правовим підґрунтям участі експе­рта в цивільному процесі є ЦПК України, Закон України «Про судову ек­спертизу», Інструкція про призначення та проведення судових експер­тиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юсти­ції України від 08.10.1998 № 53/5, з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Мініс­терства юстиції України, інші законодавчі акти, зокрема міжнародні до­говори та угоди про взаємну правову допомогу і співробітництво, що ре­гулюють правовідносини у сфері судово-експертної діяльності.

Експертом може бути особа, яка має спеціальні знання, потрібні для з'ясування відповідних обставин справи. Експерт може признача­тися судом або залучатися учасником справи.

Експерт зобов'язаний дати обґрунтований та об'єктивний письмо­вий висновок на поставлені йому питання. Він зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на пи­тання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі ві­деоконференції.

Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.

Експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи, заяв­ляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертизу призначив суд, викладати у висновку експертизи виявлені в процесі її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета й об'єктів до­слідження, для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків, користуватися іншими правами, наданими Законом України «Про судову експертизу».

Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом до суду.

Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали є недостатніми для виконання покла­дених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути вмотивованою

Чинним законодавством передбачено участь у цивільному процесі експерта з питань права. Як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долу- чення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом. Експерт з питань права має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не має відповідних знань, а та­кож право на оплату послуг та компенсацію витрат, пов'язаних із викли­ком до суду.

Експерт з питань права зобов'язаний з'явитися до суду за його ви­кликом, відповідати на поставлені судом питання та надавати роз'яс­нення. За відсутності заперечень учасників справи експерт з питань права може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з положеннями ст. 114 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо застосу­вання аналогії закону й аналогії права, змісту норм іноземного права згі­дно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою за­стосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок екс­перта у галузі права не може містити оцінки доказів, указівки про дос­товірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути ухвалено за результа­тами розгляду справи.

Висновок експерта у галузі права не є доказом, він має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду. Суд може по­силатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, але має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Спеціалістом у цивільному процесі є особа, яка має спеціальні знання та навички, потрібні для застосування технічних засобів, призна­чена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчи­нення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.

Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмови­тися від участі у судовому процесі, якщо він не має відповідних знань та навичок, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості до­казів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію ви­трат, пов'язаних із викликом до суду.

Спеціаліст зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом, відпо­відати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз'яс­нення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу. За відсут­ності заперечень учасників справи спеціаліст може брати участь у судо­вому засіданні в режимі відеоконференції.

Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійсню­ється судочинство, та іншою мовою, знання якої потрібне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка знає техніку спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» су­дочинство і діловодство в судах України проводяться державною мо­вою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Відповідно до ст. 9 ЦПК України суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача.

Особам, які беруть участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання та пояснення, заявляти клопотання та скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку.

Перекладачем, виходячи з його процесуального призначення, може бути особа, яка вільно володіє мовою судочинства або іншою мо­вою, знання якої є необхідним для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка розуміє знаки глухого чи німого. Вільне володіння мовою означає, що особа не повинна зазнавати скла­днощів в усному чи письмовому перекладі без звернення до словників. Окрім того, перекладач має бути обізнаний із правничою терміноло­гією. Не виключається також використання подвійного перекладу, коли виникає потреба перекладати з маловживаної мови чи на маловживану мову. Тоді мають бути залучені до участі у справі два перекладачі, один з яких володіє маловживаною мовою і здійснює переклад на одну із за- гальнопоширених мов, а другий перекладає із загальнопоширеної мови на мову судочинства.

Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду. Участь перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, є обов'язко­вою під час розгляду справи, одним з учасників якої є особа з порушен­ням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповід­ним документом, виданим у порядку, встановленому законодавством.

Перекладач має право ставити питання з метою уточнення перек­ладу, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо його знання мови не є достатнім, необхідним для перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду.

Перекладач зобов'язаний з'являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вруча­ються сторонам у перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони во­лодіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Питання про призначення перекладача вирішується судом за заявою особи, яка бере участь у справі.

Перекладач підлягає відводу у випадках, визначених ст. 38 ЦПК України. Крім того, перекладач за наявності підстав для відводу зо­бов'язаний заявити самовідвід.

Питання для самоперевірки

1. Хто належить до учасників цивільного процесу?

2. Хто є учасниками справи?

3. Хто є сторонами в цивільному процесі?

4. Що означають терміни «процесуальна співучасть», «процесу­альне правонаступництво»?

5. Які види третіх осіб у цивільному процесі існують? Якою є мета їх участі у процесі?

6. Хто може бути представником у цивільному процесі?

7. Хто належить до інших учасників цивільного процесу?

<< | >>
Источник: Цивільний процес : навч. посіб. / [О. Г. Бортнік, О. Л. Зайцев, В. А. Крой- Ц58 тор та ін.] ; за заг. ред. проф. В. А. Кройтора ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків : ХНУВС,2022. - 336 с.. 2022

Еще по теме § 7. Правове становище інших учасників цивільного процесу:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -