Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації

Право касаційного оскарження— це право на порушення прова­дження в суді касаційної інстанції щодо перевірки законності рішень і ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили, суб’єктами права касаційного оскарження.

Суб’єктами права касаційного оскарження відповідно до ст. 324 ЦПК України можуть бути сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов’язки. Таким правом наділений також прокурор, який представляв інтереси громадянина або держави в суді (ст. 36-1 і 37 Закону України «Про прокуратуру»), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини в разі звернення до суду із заявою про захист прав і свобод осіб, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно (ст. 13 Закону України «Про Уповно­важеного Верховної Ради України з прав людини»), органи державної влади, місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, якщо вони, відповідно до вимог закону, звернулися до суду із заявами про захист прав і свобод інших осіб (ст. ст. 26, 45 ЦПК), особи, заінтересовані у справах окремого провадження (ст. 26 ЦПК). Залучені або допущені до процесу сторони та інші особи мають право оскаржувати в касаційному порядку рішення незалежно від фактичної участі в судовому розгляді. Правом оскарження користуються також правонаступники, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво (ст. 37 ЦПК).

Судовий представник (адвокат, юрисконсульт тощо) вправі подати касаційну скаргу на рішення, якщо таке повноваження спеціально обу­мовлено в дорученні, виданому особою, яку він представляє.

Новелою чинного ЦПК України є надання права касаційного оскар­ження особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки.

Право касаційного оскарження і касаційного подання обмежується об’єктом оскарження, яким є: рішення і ухвали суду першої інстанції піс­ля їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеля­ційного суду.

— відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасу­вання судового наказу;

— повернення заяви позивачеві (заявникові);

— відмови у відкритті провадження у справі;

— зупинення провадження у справі;

— залишення заяви без розгляду;

— залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду;

— відхилення заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з ново виявленими обставинами;

— видачі дубліката виконавчого листа;

— відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і поряд­ку виконання рішення;

— звернення стягнення на грошові кошти, що є на рахунках;

— заміни сторони виконавчого провадження;

— визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;

— рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої по­садової особи державної виконавчої служби;

— повороту виконання рішення суду;

— відмови в поновленні втраченого судового провадження;

— відмови у відкритті провадження у справі про скасування рішен­ня третейського суду;

— повернення заяви про скасування рішення третейського суду;

— повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

¹ Цивільне процесуальне право України: Підручник / Бичкова С.С., Бирюков І.А., Бобрик В.І. та ін.; За заг. ред. С.С. Бичкової.— K.: Атіка, 2009.— С. 629.

Притягнуті чи допущені до процесу сторони й інші особи вправі оскаржити в касаційному порядку рішення та ухвали незалежно від фа­ктичної участі в судовому розгляді.

Касаційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

У разі пропуску строку на касаційне оскарження з причин, визнаних судом поважними, суд за заявою особи, яка подала скаргу може поно­вити цей строк. Касаційна скарга, подана після закінчення строку на ка­саційне оскарження, повертається особі, яка її подала, якщо вона не по­рушує питання про поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено. Про поновлення строку на касаційне оскарження або про відмову у прийнятті касаційної скарги суддею- доповідачем постановлюється відповідна ухвала (ст. 325 ЦПК).

Процесуальним законом регламентовані не тільки строки, але і по­рядок подачі касаційної скарги. Згідно ст. 327 ЦПК України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу, який перевіряє її відповідність вимогам, встановленим ст. 326 ЦПК України.

Касаційна скарга подається в письмовій формі, її зміст визначається конкретними обставинами справи, проте ст. 326 ЦПК України містить перелік обов’язкових відомостей, які повинні бути в ній зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

3) ім’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце про­живання або місцезнаходження;

4) судове рішення, що оскаржується;

5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріаль­ного права чи порушення норм процесуального права;

6) клопотання особи, яка подає скаргу;

7) перелік письмових матеріалів, що додаються, який міститься піс­ля викладу обставин скарги.

Касаційну скаргу підписує особа, яка подає скаргу, або її представ­ник. До касаційної скарги, поданої представником, має бути додана до­віреність або інший документ, що посвідчує повноваження представни­ка, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

До касаційної скарги додаються також копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Ця вимога обумовлена тим, що отримавши названі матеріали, особи, які беруть участь у справі, можуть підготуватися до захисту своїх прав, зо­крема підготувати та подати заяву про приєднання до касаційної скарги тощо. Також повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору.

Касаційна скарга подається до суду особисто заявником або відпра­вляється поштою. Якщо скарга подана особисто, завідувач канцелярії повинен відмітити час її надходження, засвідчивши це своїм підписом на скарзі. Час здачі скарги на пошту засвідчується печаткою на конвер­ті; а час надходження в суд — зазначенням відповідної дати на скарзі.

За подання касаційної скарги відповідно до п.9 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачується судовий збір у розмірі 70% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а з майнових спорів — ставки, обчислюваної з оспорюваної су­ми, крім випадків, коли особа звільняється від сплати судового збору.

До касаційної скарги, оформленої з порушенням вимог, установле­них ст. 326 ЦПК України, а також за відсутності оплати судового збору, застосовуються правила ст. 121 ЦПК України — суддя-доповідач пос­тановляє ухвалу про залишення її без розгляду, про що сповіщає каса­тора і надає йому строк для виправлення недоліків. Якщо особа, яка по­дала касаційну скаргу, у встановлений строк виконає всі перераховані в ст. 326 ЦПК України вимоги та сплатить судовий збір, то касаційна ска­рга вважається поданою в день первісного її пред’явлення до суду. Ін­акше скарга вважається неподаною і повертається заявнику, про що су­ддя-доповідач виносить мотивовану ухвалу.

25.3.