<<
>>

§ 1. Поворот виконання судових рішень

Питання про поворот виконання судових рішень виникає у зв'язку із скасуванням чи зміною вищестоящим судом уже виконаних поста­нов. Поворот виконання — це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованою (зміненою) постановою.

По­ворот виконання спрямований на відновлення прав боржника, пору­шених виконанням рішення.

Поворот виконання можливий за будь-якими справами, але за на­явності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.

Так, у серпні 1978 р. гр-н П. пред'явив позов до Краснолимансько- го райфінвідділу про стягнення 125 крб. Позивач зазначав-, що вироком Краснолиманського районного народного суду від 12 грудня 1977 р. його помилково засудили за ч. 1 ст. 215 КК УРСР до виправних робіт без застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 листопада

1977 р. про амністію. Цю помилку згодом було усунуто й ухвалою Краснолиманського районного народного суду від 20 квітня 1978 р. його звільнено від відбуття покарання з поверненням відрахованих із його заробітку 93 крб. Проте до часу її виконання бухгалтерія за місцем роботи П. відрахувала в дохід держави ще 125 крб. Посилаючись на ці обставини, П. просив відповідно до ст. 421 ЦПК стягнути із райфін­відділу 125 крб. Ухвалою Краснолиманського районного народного суду від 6 вересня 1978 р. зазначену суму стягнуто з рахунка інспекції виправних робіт.

Президія Донецького обласного суду постановою від 14 березня 1979 р. змінила ухвалу народного суду і стягнула цю суму з Красноли- манського райфінвідділу.

У протесті заступника Генерального прокурора України порушено питання про скасування ухвали та постанови.

Він підлягає задоволен­ню з таких підстав.

Розглядаючи спір у порядку цивільного судочинства, народний суд керувався ст. 421 ЦПК 1963 р. З неї виходила і президія обласного суду. Проте ця норма регулює питання про поворот виконання рішення в цивільній справі. У даному ж разі П. звернувся із заявою про повер­нення грошової суми, безпідставно стягнутої з його заробітку в по­рядку застосування за вироком суду заходу кримінального покаран­ня — виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням у дохід дер­жави 20 % заробітної плати.

Питання, пов'язані з виконанням вироку (звільнення від покарання тощо) вирішуються у порядку, передбаченому статтями 409,411 КПК, шляхом винесення ухвали у кримінальній справі судом, що постановив вирок.

Виходячи з наведеного і керуючись статтями 336,337 ЦПК 1963 p., судова колегія ухвалила: протест заступника Генерального прокурора задовольнити; ухвалу народного суду і постанову президії обласного суду скасувати, а заяву П. направити народному суду на розгляд у по­рядку кримінального судочинства .

Порядок вирішення питань про поворот виконання передбачено статтями 380-382 ЦПК, що складається з такого: 1) питання про по­ворот виконання вирішується судом апеляційної чи касаційної інстан­цій, коли він, скасувавши рішення, закриває провадження в справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю чи, змінивши рішення, задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі; 2) коли рі­шення вищестоящим судом скасовано і справа направлена на новий розгляд, то при новому розгляді справи, постановляючи нове рішення, суд має в ньому вказати на поворот виконання, якщо в позові буде від­мовлено чи позовні вимоги будуть задоволені в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду; 3) коли питання про поворот виконання не було вирішено ні вищестоящим судом, ні судом при новому розгляді справи, то за заявою відповідача це питання розглядається судом, в якому перебуває справа.

Заява про поворот виконання може бути подана в межах загально­го строку позовної давності без оплати державного мита.

У такому разі позовна давність починає обчислюватися від дня, коли набувають чинності нове рішення чи ухвала про закриття справи або залишення позову без розгляду.

Заява про поворот виконання рішення розглядається у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, яким повідомляється час та місце судового засідання. За результатами розгляду заяви про поворот вико­нання судового рішення суд постановляє ухвалу, де обов'язково потріб­но зазначити, які дії мають бути вчинені на користь відповідача. Напри­клад, у справах про виселення в порядку повороту виконання у резолю­тивній частині ухвали зазначається про те, що відповідач має бути знову вселений на жилу площу, з якої раніше його було виселено.

На ухвалу суду щодо повороту виконання рішення може бути по­дано скаргу або внесено окреме подання. Після набрання цією ухвалою законної сили вона виконується за загальними правилами виконавчого провадження.

Поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, мож­ливий у будь-якому випадку незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) ска­соване судове рішення. Винятки становлять лише випадки, передбаче­ні ст. 382 ЦПК.

У разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушко­дженням здоров'я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідом­лених позивачем неправдивих відомостях або-поданих ним підробле­них документах.

По справах про аліменти і по справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, які випливають із трудових правовідносин, поворот виконання не допускається, незалежно від того, в якому по­рядку ухвалено рішення, крім тих випадків, коли рішення було об­ґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

При повороті виконання позивач зобов'язаний повернути відпо­відачеві гроші чи те майно, яке він від нього одержав за скасованим рішенням, а у випадку неможливості повернення майна в натурів по­станові суду повинно бути передбачено відшкодування вартості цього майна.

Уявляється, що питання, пов'язані з поворотом виконання, цілком слушно залишити у компетенції судових органів, бо фактично тут має місце юрисдикційна, а не виконавча діяльність, тобто діяльність із ви­значення обсягу та належності певних спірних прав.

Це питання має бути вирішено відповідною ланкою судової системи — вищестоящим судом (при зміні рішення, пов'язаній із закриттям провадження у спра­ві, залишенням позову без розгляду, відмовою в позові повністю або задоволенням позовних вимог у меншому розмірі) чи судом першої інстанції, якщо рішення скасоване після його виконання і при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволені у меншому розмірі.

Таким чином, норми, що регулюють поворот виконання, взагалі мали б міститися не у розд. VI ЦПК, а у главі 7, де визначені правила постановления судових рішень.

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § 1. Поворот виконання судових рішень:

  1. Стаття 168. Додаткове судове рішення
  2. Стаття 253. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами
  3. Стаття 257. Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах
  4. Стаття 265. Поворот виконання судових рішень
  5. Стаття 266. Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ
  6. 10.1. Загальна характеристика інституту виконання судових рішень
  7. 10.2. Наказ господарського суду і порядок його виконання
  8. 10.4. Відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Зупинення виконання судового рішення. Поворот виконання рішення, постанови
  9. Поворот виконання
  10. Стаття 380. Порядок вирішення питання про поворот виконання
  11. Стаття 382. Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ
  12. § 2. Судовий збір
  13. ГлаваХ І ПОВОРОТ ВИКОНАННЯ ТА СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ
  14. § 1. Поворот виконання судових рішень
  15. § 2. Судовий контроль за виконанням судових рішень
  16. § 7. Виконання рішень адміністративних судів
  17. Зміна способу та порядку виконання судового рішення
  18. 78. Оскарження ухвал суду першої інстанції в апеляційному порядку окремо від судового рішення
  19. Звернення рішень третейських судів до примусового виконання
  20. Проблеми та способи вдосконалення порядку ухвалення, проголошення та виконання рішення адміністративного суду
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -