Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду в касаційному порядку

Повноваження суду касаційної інстанції — це сукупність його прав та обов’язків, пов’язаних з застосуванням процесуально-правових нас­лідків щодо рішень і ухвал суду першої інстанції та апеляційної інстан­ції, постановлених у цивільних справах, законність яких перевіряється в касаційному порядку.

Такі повноваження суду касаційної інстанції визначені ст. 336 ЦПК України, у відповідності з якою суд має право: 1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і пе­редати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстан­ції; 3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помил­кове скасоване апеляційним судом; 4) постановити ухвалу про скасу­вання судових рішень і закрити провадження в справі або залишити за­яву без розгляду; 5) скасувати судові рішення й ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що судові рішення постановлені з додержанням вимог матеріального і про­цесуального права (ст. 335 ЦПК). В ЦПК України міститься застере­ження про те, що не може бути скасоване правильне по суті і справед­ливе рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 337 ЦПК).

Підставою для скасування ухвал судів першої та/або апеляційної ін­станцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постано­вления незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Підставою для скасування судових рішень судів першої та/або апе­ляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є по­рушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовжен­ня розгляду або на новий розгляд, якщо порушення, зазначені вище, до­пущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рі­шення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Суд касаційної інстанції може скасувати судове рішення апеля­ційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, якщо постановлене у відповідності із законом рішення суду першої інстанції було помилково скасовано судом апеляційної інстанції (ст. 339 ЦПК).

Закриття провадження у справі й залишення заяви без розгляду може мати місце лише на підставі ст. ст. 205 та 207 ЦПК України.

Згідно зі ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції вправі зміни­ти судове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і прави­льно, але порушено або неправильно застосовано закон, який поширю­ється на дані правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню, що забезпечує більш оперативний захист порушених прав і процесуальну економію.

Під терміном «зміна рішення» мається на увазі перш за все зміна ре­золютивної частини (зміна розміру присудженої суми, перерозподіл між сторонами стягнутого судом судового збору тощо).

Зміненим також вважається рішення, якщо корективи вносяться до його мотивувальної частини, наприклад, змінюється юридична кваліфі­кація правильно встановлених судами фактів чи виникає потреба у ви­ключенні з мотивувальної частини рішення посилання на закон, який не підлягав застосуванню, або в доповненні її посиланням на закон, який підлягав застосуванню до правовідносин, що виникли.

Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу при реалізації таких повноважень:

1) відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін;

2) скасування судових рішень із передачею справи на новий розгляд;

3) скасування судових рішень із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;

4) скасування судових рішень і залишення в силі судового рішення, що було помилково скасоване апеляційним судом;

5) відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;

6) зміни ухвали або скасування ухвали та вирішення питання по суті;

7) скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і передання справи для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанції.

Ст. 342 ЦПК України визначає підстави для відхилення касаційної скарги на ухвалу суду або її зміни чи скасування. У разі, коли ухвалу суду, яка оскаржується, судом першої чи апеляційної інстанції прийня­то з додержанням вимог закону суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін.

Суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення;

Суд касаційної інстанції змінює або скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено всупереч нормам процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Згідно зі ст. 344 ЦПК України чітко розмежовано випадки прийн­яття судом касаційної інстанції ухвал і рішень. Розглянувши справу, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу у разі відхилення каса­ційної скарги і залишення судових рішень без змін; скасування судо­вих рішень із передачею справи на новий розгляд; скасування судових рішень із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду; скасування судових рішень і залишення в силі судового рі­шення, що було помилково скасоване апеляційним судом; відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін; зміни ухвали або ска­сування ухвали з направленням справи на новий розгляд або вирішен­ням питання по суті.

Суд касаційної інстанції ухвалює рішення у разі скасування судових рішень і ухвалення нового або зміни рішення.

Ухвала суду касаційної інстанції здійснюється в письмовій формі, за змістом повинна відповідати вимогам ст. 345 ЦПК України і містити в собі: 1) час і місце її постановления; 2) назва суду, прізвище та ініціали головуючого та суддів; 3) особи, які беруть участь у справі; 4) короткий зміст заявлених вимог; 5) посилання на рішення суду першої та апеля­ційної інстанції; 6)узагальнені доводи касаційної скарги; 7) мотиви суду з посиланням на закон, яким він керувався; 8) наслідку розгляду каса­ційної скарги, які формулюються у резолютивній частини ухвали, сфо­рмульованої відповідно до повноважень, наданих суду касаційної ін­станції.

ЦПК чітко визначено структуру ухвали суду касаційної інстанції, яка повинна складатися зі вступної, описової, мотивувальної та резолю­тивної частин. Водночас закріплюється, що у разі відхилення касаційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви її відхилення, а у разі скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд в ухвалі по­винно бути зазначено, які порушення права було допущено судом пер­шої або апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції ухвалює рішення при реалізації ним свого повноваження — у разі зміни ним рішення по суті справи. Рішення суду повинно бути здійснено в письмовій формі і за змістом відповідати ви­могам ст. 346 ЦПК України. В рішенні зазначається: час і місце його постановления; назва суду, прізвище та ініціали головуючого та суддів; особи, які беруть участь у справі; короткий зміст заявлених вимог; по­силання на рішення суду першої та апеляційної інстанції, встановлені факти і визначені відповідно до них правовідносини; узагальнені дово­ди касаційної скарги; мотиви скасування або рішення; назва, стаття, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт нормативного акту, за яким вирішено справу, норми процесуального закону, якими суд керувався; висновок суду про скасування або зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівку на розподіл судо­вих витрат.

Постановлені судом касаційної інстанції рішення та ухвали прого­лошуються прилюдно. Головуючий роз’яснює їх зміст. Вони набирають чинності (законної сили) негайно після їх постановления і оскарженню не підлягають.

Після закінчення касаційного провадження справа протягом десяти днів повертається до суду, який її розглядав (ст. 352 ЦПК України).

Контрольні запитання

1. Визначте суть і значення касаційного оскарження і перевірки рі­шень і ухвал суду першої і апеляційної інстанції.

2. Хто є суб’єктами права касаційного оскарження рішень і ухвал суду?

3. Охарактеризуйте процесуальний порядок реалізації права каса­ційного оскарження.

4. Якими є форма, зміст, доповнення, зміна касаційної скарги, відк­ликання та відмова від неї?

5. Як відбувається підготовка справи до касаційного розгляду?

6. Який процесуальний порядок та межі розгляду справи судом ка­саційної інстанції?

7. Які повноваження суду касаційної інстанції?

8. Визначте форму і зміст ухвал та рішень касаційної інстанції.

Рекомендована література

1. Бєлкін М. Проблемні питання апеляційного та касаційного оскар­ження судових рішень / М. Бєлкін // Право України. — 2010. — № 5. — С. 154—160. — Бібліогр.: 6 назв.

2. Біда К. М. Повноваження суду касаційної інстанції / К. М. Біда // Вісник господарського судочинства. — 2006. — № 5. — С. 131—137.

3. Гусаров К. В. Деякі проблеми касаційного оскарження судових рішень у цивільних справах / К. В. Гусаров // Проблеми законності : ре­спубліканський міжвідомчий науковий збірник / відп. ред. В.Я.Тацій. — Харків, 2007. — вип. 87. — С. 38—46.

4. Заяць Н. Я. Організаційно-правові гарантії незалежності суду ка­саційної інстанції / Н. Я. Заяць // Запорізькі правові читання: матеріали щорічної Міжнародної науково-практичної конференції (15 — 16 трав­ня 2009 року) : тези доповідей: у 2-х т. / за ред. С.М.Тимченка і Т.О.Коломоєць. — Запоріжжя, 2009. — Т. 1. — С. 135—138.

5. Заяць, Н. Специфіка перегляду ухвал касаційною інстанцією Укра­їни / Н. Заяць // Вісник Львівського університету. Серія юридична. — 2012. — Вип. 56. — С. 244—249. — Бібліогр.: 10 назв.

6. Ломоносова О. Захист прав людини у касаційному провадженні за новим ЦПК України / О. Ломоносова // Збірник наукових праць Львів­ського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В’ячеслава Чорновола. Серія : «Юридичні науки» / за заг. ред. О.тушинського. — Львів, 2008. — Вип. 3. — С. 125—132.

7. Луспеник Д. Українська модель касаційного оскарження судових рішень у цивільних справах: проблеми та перспективи удосконалення (спрощення) / Д. Луспеник, Н. Сакара // Право України. — 2008. — № 7. — С. 99—107. — Бібліогр.: 21 назв.

8. Селіванов, А. О. Право на касаційне оскарження судових рішень: критерії реалізації / А. О. Селіванов // Вісник Верховного Суду Украї­ни. — 2013. — № 1. — С. 40—44.

9. Сліпченко В. Природа та порядок надання додаткових матеріалів в апеляційну та касаційну інстанцію / В. Сліпченко // Підприємництво, го­сподарство і право. — 2008. — № 11. — С. 33—34. — Бібліогр.: 9 назв.

10. Шуляк Л. А. Щодо проблеми зловживання учасниками судового процесу правом апеляційного (касаційного) оскарження судових актів, які не підлягають оскарженню / Л. А. Шуляк // Вісник господарського судочинства. — 2010. — № 1. — С. 22—24.

11. Яковлев, С. Сутність касаційного провадження та предметні по­вноваження суду касаційної інстанції / С. Яковлев // Вісник Академії правових наук України. — 2012. — № 2. — С. 141—150.