Поняття і зміст судового розгляду

Судовий розгляд - основна стадія цивільного процесу, сутність якої полягає в розгляді та вирішенні судом цивільної справи по суті, ухваленні законного та обґрунтованого рішення.

Судовий розгляд як стадія процесу характеризується пев- ною сукупністю процесуальних дій, зміст і послідовність яких спрямовує провадження на забезпечення повного, всебічного й об’єктивного з’ясування необхідних обставин.

Значення судового розгляду визначається змістом діяль­ності суду, адже під час судового розгляду на основі всебічного та повного дослідження доказів, наданих сторонами, встанов­люються фактичні обставини справи і здійснюється рішення по суті справи.

Розгляд цивільних справ здійснюється у судовому засідан­ні, яке є процесуальною формою судового розгляду.

У судовому засіданні:

- з найбільшою повнотою діють принципи правосуддя (змагальності, диспозитивності, безпосередності, безперервності, усності тощо);

- вирішується головне завдання правосуддя - правильний і своєчасний розгляд і вирішення справи (інші стадії лише за­безпечують вирішення цього завдання);

- досягається мета цивільного судочинства - захист пору­шених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З огляду на принцип гласності та відкритості судового розгляду судове засідання також виконує виховну функцію, спрямовуючи свою діяльність на зміцнення законності і право­порядку в Україні.

Основними принципами судового розгляду є:

1) безпосередність - суд під час розгляду справи зо­бов’язаний безпосередньо досліджувати докази у справі (ч. 1

ст. 159 ЦПК України): заслухати пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, висновки експертів, ознайо­митися з письмовими доказами і оглянути речові докази;

2) безперервність - судове засідання у кожній справі від­бувається безперервно і відповідно до ч.

3) усність - розгляд справи здійснюється усно. Процесуа­льна діяльність суддів і учасників процесу відбувається в слове­сній формі. Показання свідків, зібрані за судовим дорученням у порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем прожи­вання, повинні бути оголошені та досліджені в судовому засі­данні. Також у судовому засіданні оголошуються і досліджують­ся письмові докази і протоколи їх огляду. Винятком з принципу усності є лише використання свідком письмових записів, що пе­редбачено у ст. 181 ЦПК України. Зокрема свідок, даючи пока­зання, може користуватися записами в тих випадках, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко за пам’ятати. Ці записи подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.

Строки розгляду справи визначені у ст. 157 ЦПК України. Відтак суд розглядає справи впродовж розумного стро­ку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотан­ням сторони, зважаючи на особливості розгляду справи, суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п 'ятнадцять днів.

Стаття 157 ЦПК України оперує поняттям «розумний строк розгляду справи». Пленум Вищого спеціалізованого суду України у постанові № 11 від 17 жовтня 2010 р. «Про деякі пи­тання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушен­ня» висловим свої міркування щодо цього поняття. Розумним Пленум вважає строк, що є об’єктивно необхідним для виконан­ня процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та роз­гляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав люди­ни критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також ін­ших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 лис­топада 2006 року, «Літоселітіс Проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що ускладнюють роз­гляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та інших учасників процесу; необхідність проведення експертиз та їх складність; необхідність допиту значної кількості свідків; участь у справі іноземного елемента та необхідність з’ясування і за­стосування норм іноземного права. Така обставина, як розгляд цивільної справи судами різних інстанцій, не може сама свідчити про її складність.

Оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід взяти до уваги факти невиконання ними процесуальних обов’язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК України, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідан­ня без поважних причин.

Поведінка органів державної влади (насамперед суду) має значення під час врахування своєчасності призначення справи до судового розгляду; проведення судових засідань у призначений час; строки виготовлення суддею мотивованого судового рішен­ня та направлення його особам, які брали участь у справі та ін.

Характер процесу як критерій розумності строку залежить від важливості предмета розгляду та ступеня ризику для заявника. Наприклад, якщо йдеться про справи, що потребують оперативно­го ухвалення рішення; трудові справи; справи, що пов'язані зі ста­ном здоров'я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.

Судове засідання в режимі відеоконференції. За загаль­ним правилом судовий розгляд здійснюється з обов'язковою участю осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ст. 158¹ ЦПК України суд за власною ініціа­тивою або за клопотанням сторони чи іншого учасника цивіль­ного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції обов'язково зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніше як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом не пізніше як за п ’ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала про участь осо­би у судовому засіданні в режимі відеоконференції має містити:

1) найменування суду, якому доручається забезпечити проведення відеоконференції;

2) ім'я (найменування) особи, яка братиме участь у су­довому засіданні в режимі відеоконференції, та її процесуаль­ний статус;

3) дату і час проведення судового засідання.

Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в ре­жимі відеоконференції негайно надсилається до суду, який зо­бов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Учасни­кам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені ЦПК України.

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає цивільну справу, за допомогою технічних засобів відеозапису.

Головуючий судового засідання. У судовому засіданні основну роль виконує головуючий.

Відповідно до ст. 160 ЦПК України головуючий:

- керує ходом судового засідання;

- забезпечує додержання послідовності та порядку вчи­нення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків;

- спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваю­чи із судового розгляду все, що не має суттєвого значення для вирішення справи;

- вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судово­му засіданні належного порядку;

- розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпо­рядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.

У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які бе­руть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Учасники цивільного процесу, а також інші особи, прису­тні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконува­ти розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засі­данні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про зневагу до суду або встановлених у суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідально­сті, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за вияв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засі­данні з розгляду цивільної справи оголошується перерва.

Особи, які беруть участь у справі, передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.

Особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, екс­перти, спеціалісти звертаються до суду словами «Ваша честь». Крім того, вони дають пояснення, показання, висновки, консуль­тації тощо стоячи. Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд, також стоячи вони заслуховують рішення суду. Недотримання цих вимог допу­скається тільки з дозволу головуючого (ст. 162 ЦПК України).

2.