Порядок розгляду та ухвалення рішень третейським судом

Позовна заява, що подається до третейського суду, є важ­ливим документом, без якого неможливе провадження у справі. Позовна заява подається у письмовій формі та в ній зазначається:

1) назва постійно діючого третейського суду або склад третейського суду для вирішення конкретного спору;

2) дата подання позовної заяви;

3) найменування та юридичні адреси сторін, які є юриди­чними особами, та (або) прізвище, ім'я, по батькові, дата наро­дження, місце проживання і місце роботи сторін, які є фізичними особами;

4) найменування і юридична адреса представника позива­ча, якщо він є юридичною особою, або прізвище, ім'я, по бать­кові, дата народження, місце проживання і місце роботи пред­ставника, який є фізичною особою, у випадках, коли позов подається представником;

5) зміст вимоги, ціна позову, якщо вимога підлягає оцінці;

6) обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, докази, що їх підтверджують, розрахунок вимог;

7) посилання на наявність третейської угоди між сторо­нами та докази її укладення;

8) перелік письмових матеріалів, які додаються до позов­ної заяви;

9) підпис позивача або його представника з посиланням на документ, що засвідчує повноваження представника.

До позовної заяви додаються документи, що підтвер­джують:

1) наявність третейської угоди;

2) обґрунтованість позовних вимог;

3) повноваження представника;

4) направлення копії позовної заяви іншій стороні (опис вкладення про відправлення цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень тощо).

Копія позовної заяви направляється відповідачу, поштові документи про підтвердження направлення копії позовної заяви іншій стороні також додаються до позовної заяви.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про третейські суди» відповідач повинен надати третейському суду письмовий відзив на позовну заяву. Відзив на позовну заяву направляється позивачу та тре­тейському суду в порядку та строки, що передбачені угодою у третейському суді для вирішення конкретного спору або регламентом третейського суду.

Наслідки невиконання вимог третейського суду можуть бути передбачені третейською угодою сторін у третейському суді для вирішення конкретного спору або регламентом третей­ського суду чи встановлені складом третейського суду.

Якщо сторони не домовилися про інше, до ухвалення рі­шення третейським судом сторона має право змінити, доповнити або уточнити свої позовні вимоги.

Відповідач має право подати зустрічний позов для розгля­ду третейським судом, якщо такий позов є підвідомчим третей­ському суду та може бути предметом третейського розгляду відповідно до третейської угоди. Зустрічний позов може бути подано на будь-якій стадії третейського розгляду до прийняття рішення у справі.

Третейський суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов'язані та їх спільний розгляд є доцільним, зокрема, коли вони ґрунтуються на одних і тих же правовідносинах або коли вимоги за ними можуть зараховуватися.

Зустрічний позов повинен відповідати вимогам ст. 35 ЗУ «Про третейські суди». Сторона зобов'язана надати відзив на пред'явлений до неї зустрічний позов у порядку та строки, що передбачені третейською угодою в третейському суді для вирі­шення конкретного спору або регламентом третейського суду.

Після отримання позовної заяви третейський суд самос­тійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи.

Розгляд справи третейським судом розпочинається з вине­сення відповідної ухвали та направлення її сторонам. Розгляд справ третейським судом не обмежений будь-якими строками, якщо інше не встановлено регламентом третейського суду або третейською угодою.

Під час розгляду справи третейським судом можуть уста­новлюватися строки для надання пояснень, подання заяв, доку­ментів, доказів у справі та вчинення інших процесуальних дій.

Третейський суд на початку розгляду справи повинен з'ясувати у сторін можливість завершити справу мировою угодою та в подальшому сприяти вирішенню спору шляхом укладення мирової угоди на всіх стадіях процесу.

Сторони мають право закінчити справу укладенням миро­вої угоди і до початку третейського розгляду, і на будь-якій його стадії до ухвалення рішення.

За клопотанням сторін третейський суд ухвалює рішення про затвердження мирової угоди. Мирова угода може стосувати­ся лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору.

Зміст мирової угоди викладається безпосередньо в рішенні третейського суду.

Розгляд справи третейським судом не обмежується жод­ними строками, якщо інше не передбачено регламентом третей­ського суду або третейською угодою. Строки можуть бути вста­новлені третейським судом окремо для вчинення певних проце­суальних дій.

Згідно зі ст. 30 ЗУ «Про третейські суди» справи третейсь­ким судом розглядаються у постійно діючому третейському суді за місцезнаходженням самого суду.

У регламенті третейського суду можна зазначити мову, якою відбуватиметься розгляд справи, а за відсутності домовле­ності - розгляд справ здійснюватиметься українською.

Рішення третейського суду ухвалюється після досліджен­ня усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.

Третейський суд може оголосити лише резолютивну час­тину рішення. У цьому разі, якщо сторони не погодили строк направлення їм рішення, мотивоване рішення має бути направ­лене сторонам у строк, який не перевищує п 'ять днів із оголо­шення резолютивної частини рішення.

Кожній стороні направляється по одному примірнику рі­шення. У разі відмови сторони одержати рішення третейського суду або її неявки без поважних причин у засідання третейського суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що ого­лошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна позна­чка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.

Рішення третейського суду викладається у письмовій формі і підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом третейського суду, що розглядав справу, зокрема третейським суддею, який має окрему думку. Окрема думка третейського судді викладається письмово та додається до рішення третейського суду.

Рішення постійно діючого третейського суду скріплюється підписом керівника та круглою печаткою юридичної особи - засновника цього третейського суду.

Підписи третейських суддів третейського суду для вирі­шення конкретного спору на рішенні третейського суду посвід- чуються нотаріально.

У рішенні третейського суду повинні бути зазначені:

1) назва третейського суду;

2) дата ухвалення рішення;

3) склад третейського суду і порядок його формування;

4) місце третейського розгляду;

5) сторони, їх представники та інші учасники третейського розгляду, що брали участь у розгляді справи третейським судом;

6) висновок про компетенцію третейського суду, обсяг його повноважень за третейською угодою;

7) стислий виклад позовної заяви, відзиву на позовну зая­ву, заяв, пояснень, клопотань сторін та їхніх представників, ін­ших учасників третейського розгляду;

8) встановлені обставини справи, підстави виникнення спору, докази, на підставі яких ухвалено рішення, зміст мирової угоди, якщо вона укладена сторонами, мотиви, з яких третейсь­кий суд відхилив доводи, докази та заявлені під час третейського розгляду клопотання сторін.

9) норми законодавства, відповідно до яких третейський суд приймав рішення.

10) висновки третейського суду, що містяться в рішенні по справі, не можуть залежати від настання або ненастання будь- яких обставин.

У разі задоволення позовних вимог у резолютивній части­ні рішення зазначаються:

- сторона, на користь якої вирішено спір;

- сторона, з якої за рішенням третейського суду має бути здійснено стягнення грошових сум та (або) яка зобов’язана ви­конати певні дії або утриматися від виконання певних дій;

- розмір грошової суми, яка підлягає стягненню, та (або) дії, які підлягають виконанню або від виконання яких сторона має утриматися за рішенням третейського суду;

- строк сплати коштів та (або) строк і спосіб виконання таких дій;

- порядок розподілу між сторонами витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом;

- інші обставини, які третейський суд вважає за необхідне зазначити.

Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка зі сторін, повідомивши про це іншу сторону, може впродовж семи днів після одержання рішення звернутися до третейського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо вимог, які були заявлені під час третейського розгляду, але не відобра­жені у рішенні.

Заяву про ухвалення додаткового рішення має бути розглянуто тим складом третейського суду, який вирі­шував спір, протягом семи днів після її одержання третейсь­ким судом.

За результатами розгляду заяви приймається додаткове рішення, яке є складовою рішення третейського суду, або вино­ситься мотивована ухвала про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Третейський суд у тому ж складі з власної ініціативи або за заявою сторони третейського розгляду може виправити у рішенні описки, арифметичні помилки або будь-які інші неточності, про що виноситься ухвала, яка є складовою рішення.

Сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов’язані добровільно виконати рішення третейського суду без будь-яких зволікань чи застережень.

4.