<<
>>

Оскарження рішення третейського суду

Рішення третейського суду може бути оскаржене сторона­ми, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі, якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки.

Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, у якій ухвалено рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду ухвалено у спорі, не перед­баченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені пи­тання, які сягають за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які порушують межі тре­тейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішен­ня, що стосується питань, які сягають за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетент­ним судом;

4) склад третейського суду, яким ухвалено рішення, не відповідав вимогам ст.ст. 16-19 ЗУ «Про третейські суди»;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами впродовж трьох місяців із дня ухвалення рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі, якщо тре­тейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - впро­довж трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

Скасування компетентним судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третей­ського суду.

Якщо ж рішення третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або через те, що рішення ухвалено у спорі, який не передбачений третейською угодою, чи цим рішенням вирішені питання, що сягають за межі третейської угоди, або рішення ухвалено у справі, не підвідомчій третейському суду, відповідний спір не підлягає подальшому розгляду в тре­тейських судах.

Якщо заява, подана після завершення строку, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Заява про скасування рішення третейського суду згідно зі ст. 3892 ЦПК України подається у письмовій формі і підписуєть­ся особою, яка його оскаржує, чи її представником.

У заяві про скасування рішення третейського суду мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, а також ім'я (найменування) її представника, якщо заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або міс­цезнаходження;

3) ім'я (найменування) учасників третейського розгляду, їх місцепроживання (перебування) або місцезнаходження;

4) найменування та склад третейського суду, який ухвалив рішення;

5) відомості про рішення третейського суду, яке оскаржу­ється, а саме: номер справи, дата і місце ухвалення рішення, пре­дмет спору, зміст резолютивної частини рішення;

6) дата отримання особою, яка звертається із заявою, рі­шення третейського суду, яке оскаржується;

7) підстава для оскарження і скасування рішення третей­ського суду;

8) зміст вимоги особи, яка подає заяву;

9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви.

У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери за­собів зв'язку, факсів, адреса електронної скриньки сторін та третейського суду тощо).

До заяви про скасування рішення третейського суду додаються:

1) оригінал рішення третейського суду або належно заві­рена його копія. Копія рішення постійно діючого третейського суду завіряється головою постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена;

2) оригінал третейської угоди або належно завірена її копія;

3) документи, які подані на обґрунтування підстав для ска­сування рішення третейського суду;

4) документ, що підтверджує сплату судового збору;

5) довіреність або інший документ, що посвідчує повно­важення представника;

6) копії заяви про скасування рішення третейського суду та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників судового розгляду.

До заяви про скасування рішення третейського суду, пода­ної без додержання зазначених вимог, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення ст. 121 ЦПК України (залишення заяви без руху або повернення особі, яка її подала).

До початку розгляду справи суд за клопотанням будь-кого з учасників судового розгляду може витребувати матеріали справи третейського розгляду, рішення в якій оскаржується. Справа направляється до суду впродовж п 'яти днів із дня надхо­дження такої вимоги.

Справа про оскарження рішення третейського суду розг­лядається суддею одноособово впродовж одного місяця з дня надходження до суду заяви про скасування рішення третей­ського суду. Про час і місце розгляду справи повідомляються особи, які беруть участь у справі. Неявка осіб, належно пові­домлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Під час розгляду справи в судовому засіданні суд установ­лює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

За наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду суд має право:

1) постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду.

Ухвала суду про скасування рішення третейського суду або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена у вста­новленому у ЦПК України порядку.

Після розгляду судом заяви про скасування рішення тре­тейського суду справа підлягає поверненню до третейського суду, якщо суд витребував справу з третейського суду.

5.

<< | >>
Источник: Цивільний процес України: підручник / кол. авторів; за ред. В. О. Кучера. - Львів: ЛьвДУВС,2016. - 768 с.. 2016

Еще по теме Оскарження рішення третейського суду:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -