<<
>>

§ 4. Порядок перегляду заочного рішення

Особливістю заочного рішення є специфічний (спрощений) порядок його перегляду за ініціативою пасивної сторони. Як зазначалося, такий порядок притаманний усім моделям заочних рішень.

Спрощений по­рядок перегляду заочного рішення характеризується тим, що він мож­ливий за ініціативою відсутньої на усному судовому розгляді сторони та суб'єктом перегляду виступає суд, який ухвалив заочне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦПК заочне рішення може бути пере­глянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Законодавець тим самим відступив на перший погляд від принципу незмінності судового рішення, допустивши перегляд судового рішення тим самим судом. Утім передбачене ЦПК правило є природним та по­хідним від законодавчо визначених умов ухвалення заочного рішення. По суті можна стверджувати, що заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення за умов роз'яснення стороні процесуальних прав та наслідків їх здійснення ґрунтується на згоді позивача. Ця згода є до­статньою підставою для процедури заочного розгляду справи. Крім того, для врівноваження процесуальних прав сторін на участь в усних слуханнях справи логічно встановлюється спрощена для відповідача процедура перегляду судового рішення. При цьому слід додати, що чинне процесуальне законодавство передбачає два способи перегляду заочного рішення: у загальному порядку, тобто в апеляційному, і у спрощеному порядку — за письмовою заявою відповідача про перегляд рішення судом, який його ухвалив (ст. 232 ЦПК).

Закон встановлює десятиденний строк на подання заяви про пере­гляд заочного рішення після отримання його копії відповідачем (ч. 2 ст. 228 ЦПК). У даному випадку цей строк обчислюється не за загаль­ними правилами обчислення процесуальних строків щодо типових

процедур перегляду судових актів, тобто не з дня винесення заочного рішення, а з дня отримання відповідачем його копії.

У принципі таке правило є логічним, оскільки рішення по справі ухвалюється у поряд­ку заочного розгляду справи за відсутності відповідача і обчислення строку подання заяви про перегляд заочного рішення є своєрідною пільгою відповідачеві.

Строк на подання заяви на перегляд заочного рішення є процесу­альним, тому відповідач може звернутися з клопотанням про понов­лення пропущеного строку. Правила поновлення та продовження процесуальних строків передбачені ст. 73 ЦПК.

Питання про поновлення строку може вирішуватися за відсутнос­ті сторін. Що в такому випадку визнавати моментом оголошення ухва­ли: дату постановления ухвали чи дату повідомлення відповідача про задоволення клопотання? На наш погляд, обчислення поновленого строку повинно починатися з моменту оголошення ухвали в судовому засіданні, яке призначалося для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. ЦПК не вказує, яким чином особи, які беруть участь у справі, повідомляються про вчинення процесуальної дії, але сторони самі повинні дбати, щоб їм був відомий хід процесу, у резуль­татах якого вони є заінтересованими.

Заява про перегляд заочного рішення відповідно до ст. 229 ЦПК подається у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: найменування суду, який ухвалив заочне рі­шення; ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер за­собів зв'язку; обставини, що свідчать про поважні причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; посилан­ня на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; клопотання про перегляд заочного рішення; перелік доданих до заяви матеріалів.

Задоволення заяви про перегляд заочного рішення можливе за на­явності таких обставин: суд встановить, що неявка сторони викликана поважними причинами, а про причини неявки сторона не мала змоги своєчасно повідомити суд; сторона надасть докази, які можуть впли­нути на зміст прийнятого рішення.

При поданні заяви про перегляд заочного рішення судовий збір не стягується (ч. 6 ст. 229 ЦПК).

До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила ст. 121 ЦПК, тобто якщо заява про перегляд такого рішення за формою і змістом не відповідає вимогам закону, то вона залишається без руху та повертається заявникові для усунення недоліків. Якщо відповідач у встановлений судом строк усуне недо­ліки заяви, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рі­шення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї ма­теріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд по­відомляє осіб, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду за­яви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження (ст. 230 ЦПК).

Розгляд заяви відповідача про перегляд заочного рішення здійсню­ється судом першої інстанції в судовому засіданні. Неявка осіб, на­лежним чином повідомлених про час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, але у випадку неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, або їх представників, не повідомлених належним чином про час і місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен, керуючись загальними правилами, відкласти розгляд заяви на підставі ст. 169 ЦПК.

Закон встановлює вичерпний перелік повноважень суду при роз­гляді заяви про перегляд заочного рішення. Відповідно до ч. З ст. 231 ЦПК у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку. При цьому суд постановляє відповідну ухвалу.

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § 4. Порядок перегляду заочного рішення:

  1. Заочний розгляд справи
  2. Процесуальний порядок заочного розгляду справи
  3. Зміст заочного рішення
  4. Порядок оскарження заочного рішення
  5. Розгляд судом заяви про перегляд заочного рішення
  6. Стаття 218. Проголошення рішення суду
  7. Стаття 228. Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення
  8. Стаття 231. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення
  9. § 1 . Моделі заочного розгляду справи
  10. § 4. Порядок перегляду заочного рішення
  11. § 5. Оскарження заочного рішення
  12. § 2 . Право апеляційного оскарження та порядок його здійснення
  13. § 3 . Процесуальний порядок перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами
  14. Які особливості щодо змісту заочного рішення? Чи можна ухвалити вступну та резолютивну частини заочного рішення?
  15. Яким чином заочне рішення набирає законної сили у разі, якщо місцезнаходження відповідача невідоме і його виклик до суду здійснено через оголошення у пресі, так як невідомо куди направляти копію заочного рішення? Чи враховувати для набрання заочного рішення законної сили час, відведений суду для направлення відповідачу копії цього рішення (5 днів), та отримання судом повідомлення про вручення йому рішення?
  16. Зміст заочного рішення
  17. Процесуальний порядок перегляду судових постанов у зв'язку з нововиявленими обставинами
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -