<<
>>

Попереднє судове засідання

На етапі підготовки справи до судового розгляду суддя згідно ЦПК України може призначити попереднє судове засідання. Таке засідання не пов’язане з розглядом і вирішенням справи по суті, тобто в ньому не повинні досліджуватися докази, встановлюватися факти матеріально- правового значення, взаємне становище суб’єктів спору та інші питан­ня, що відносяться до суті правового конфлікту.

Тому і порядок його проведення регулюється загальними правилами проведення судового засідання, але відрізняється від засідання, призначеного для розгляду і вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 129 ЦПК України попереднє судове засідання по­винно бути призначено і проведено протягом десяти днів з дня відкрит­тя провадження у справі. Воно проводиться з метою з’ясування можли­вості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

Попереднє засідання проводиться одноосібно суддею, що здійснює підготовку справи до судового розгляду. Таке засідання проводиться за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.

У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з’ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийн­яття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.

У попередньому засіданні сторони можуть заявляти клопотання, представляти судові докази, копії матеріалів справи відповідачеві, ви­кладати свої доводи по усіх виникаючих питаннях. При цьому сторони вправі обґрунтовувати свою позицію посиланням на представлені ними доказу і на нормативні акти.

Зазначені дії, на відміну від дій у судовому розгляді, не обов’язково повинні здійснюватися в строгій послідовності, закріпленої законом, вони спрямовані на уточнення позицій сторін і ви­значення перспектив справи.

Врегулювання спору в попередньому судовому засіданні полягає в ухваленні судового рішення у разі визнання відповідачем позову в пов­ному обсязі (обставин і самого позову); укладенні сторонами мирової угоди (умови якої не суперечать закону, не порушують права і свободи інших осіб); відмові позивача від позову (у письмовому вигляді, у ви­гляді заяви, подається ним особисто або нотаріально оформлена) або переданні справи на розгляд третейського суду (бажано письмово офо­рмити).

Проведення попереднього судового засідання на стадії провадження у справі до судового розгляду покликано сприяти оперативності проце­су, а також гарантувати законність при здійсненні процесуальних прав сторонами. Це забезпечується процесуальною формою судового засі­дання. Попереднє засідання проводиться з метою здійснення підготов­чих дій (визначення обставин, які мають значення для правильного роз­гляду і вирішення справи; визначення достатності доказів) та здійснення дій, що не відносяться до підготовки справи для подальшого розгляду і спрямовані на процесуальне закріплення розпорядницьких дій сторін, щодо вирішення справи та дослідження обставин, що мають значення для подальшого руху справи.

Для врегулювання спору до судового розгляду суд уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; визначає факти, які необхідно встанови­ти для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню; з’ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання; за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеці­аліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів; у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів; за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забез­печення позову; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до су­дового розгляду; визначає час і місце судового розгляду.

Попереднє судове засідання важливе в першу чергу для складних справах, при виникненні труднощів з визначенням предмета доведення в справі, для контролю суду над обсягом доказів, вирішення питання про витребування доказів. При процесуальні питання.

Якщо при підготовці справи виявлена помилковість її порушення (коли в заявника відсутнє право на пред’явлення позову), або він не ви­конав умови реалізації цього права, тобто наявність обставини, які мо­жуть слугувати підставою для припинення справи або залишення заяви без розгляду, а також для призупинення провадження, суддя призначає попереднє судове засідання для встановлення цих обставин на підставі наявних доказів. Сторони повинні бути інформовані про ці обставини і попереджені про наслідки припинення провадження в справі або зали­шення заяви без розгляду. Суддя зобов’язаний проконтролювати пра­вомірність здійснення таких розпорядницьких дій, як відмова позивача від позову, досягнення сторонами мирової угоди, роз’яснити процесуа­льні наслідки цих дій. Заяви про відмову позивача від позову або заява сторін про підписання мирової угоди долучаються до справи.

Про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду, суд постановляє ухвалу, яка не може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

19.3.

<< | >>
Источник: Цивільний процес. [текст] навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / С. І. Чорнооченко. — [3-тє вид., перероб. та допов.]. - К. : «Центр учбової літератури»,2014. - 416 с.. 2014

Еще по теме Попереднє судове засідання:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -