Поняття, значення і види процесуальних строків

Встановлений ЦПК процесуальний порядок цивільного судочинства забезпечує не тільки правильний, а й своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ. При цьому обов’язковим є додержання норм цивіль­ного процесуального права, забезпечення гарантій у здійсненні особа­ми, які беруть участь у справі, іншими учасниками процесу суб’єктив­них процесуальних прав і виконання покладених на них цивільних процесуальних обов’язків.

Своєчасному розгляду справи покликані сприяти процесуальні стро­ки. Цивільні процесуальні строки — це встановлені законом або судом проміжки часу для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу в цивільному судочинстві.

Значення процесуальних строків полягає в тому, що вони забезпе­чують стабільність і визначеність цивільних процесуальних правовід­носин, цивільного провадження у справі; забезпечують суб’єктам пра­вовідносин можливість належно підготуватися і виконати певні процесуальні дії; є процесуальними засобами впливу на поведінку не­сумлінних учасників процесу, на виконання ними процесуальних обов’язків засобами реалізації принципу раціональної процесуальної форми. Отже, цивільні процесуальні строки поряд з іншими цивільними процесуальними засобами покликані забезпечити гарантованість, реа­льність і оперативність судового захисту суб’єктивних прав заінтересо­ваних осіб, які беруть участь у справі, та інтересів держави.

Як зазначає, М.И. Штефан^[44], цивільні процесуальні строки можуть бути класифіковані за різними підставами на види:

1) за способом визначення поділяються на нормативні (встановлені законом) і призначені судом (суддею).

Законом встановлено строки для здійснення процесуальних дій су­дом та іншими суб’єктами цивільного судочинства. При цьому строки процесуальних дій суду встановлюються виключно законом.

Судом встановлюються строки, які передбачені для здійснення про­цесуальних дій особами, які беруть чи не беруть участі у справі.

Встановлені законом процесуальні строки за чіткістю визначення є аб­солютно визначеними (строки призначення справи до розгляду — 7 днів — ст. 156 ЦПК), відносно визначеними (ст. 82 ЦПК — відстрочка або розстрочка сплати судових витрат на строк не більше як до ухвалення су­дового рішення у справі); невизначеними (завчасні, розумні, наприклад, ч.1 ст. 157 ЦПК — суд розглядає справи протягом розумного строку).

Призначені судом процесуальні строки можуть бути:

1) визначені колегіальним складом суду (наприклад, ст. 332 ЦПК) і суддею одноособово (наприклад, ч.5 ст. 191 ЦПК);

2) за суб’єктами вчинення процесуальних дій процесуальні строки по­діляються на встановлені: суду (судді) (наприклад, ст. 129 ЦПК); особам, які беруть участь у справі (ст. 328 ЦПК); іншим учасникам процесу;

3) за тривалістю процесуальні строки в ЦПК визначені від менше одного дня до трьох років.

1) негайно від вчинення певної процесуальної дії:

> копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголо­шення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, осо­бам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, не­гайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин (ч.2 ст. 222 ЦПК).

> надсилається копія заяви про перегляд заочного рішення та дода­ні до неї матеріали особам, які беруть участь у справі (ч.1 ст. 230 ЦПК)

2) строк не пізніше наступного дня від вчинення певної процесуа­льної дії передбачено для:

> копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового нака­зу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановления надси­лається стягувану та боржнику (ч.5 ст. 105-1 ЦК).

> оформлення протоколу (ч. 3 ст. 200 ЦПК);

> надіслання апеляційним судом копії апеляційної скарги та дода­них до них матеріалів особам, які беруть участь у справі (ст. 298 ЦПК);

> передаються матеріали для перегляду справи Верховним Судом України судді-доповідачу (ч.1 ст.

> повідомлення судом відповідного відділу державної виконавчої служби про подання скарги (ст. 384 ЦПК).

3) 24-х годинний строк встановлений для таких випадків:

> психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до су­ду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку, якщо відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рі­шенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів- психіатрів (ч. 4 ст. 280 ЦПК);

> розгляду судом заяви про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку шляхом госпіталізації особи до психіатричного закладу (ч. 1 ст. 281 ЦПК);

> подання заяви про обов’язкову госпіталізацію до протитуберку­льозного закладу або про продовження лікування з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу (ст. 284 ЦПК).

4) дводенний строк встановлюється для:

> розгляду судом заяви про забезпечення позову, що надійшла до подання позовної заяви (ч. 2 ст. 153 ЦПК);

> розгляду судом заяви на заміну засобу забезпечення (ч. 1 ст. 154 ЦПК);

> розглядається судом заява про скасування заходів забезпечення позову щодо особи, до якої вжито заходів забезпечення позову без її повідомлення (ч.4 ст. 154 ЦПК)

> особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судово­му засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендо­ваним листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпо­середньо в суді (ч.3 ст. 222 ЦПК)

5) триденний строк передбачений для:

> вручення судової повістки про виклик особі, яку викликають (ч. 4 ст. 74 ЦПК);

> видачі судового наказу по суті заявлених вимог у разі прийняття заяви стягувана про видачу судового наказу (ст. 102 ЦПК);

> набрання судовим наказом законної сили у випадку, коли в цей період не надійшла заява від боржника (ст. 106 ЦПК);

> надіслання копій ухвал стягувачеві та боржникові після її поста­новления (ст. 106 ЦПК);

> вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі (ст.

> подання заявником позовної заяви, коли цьому передувала заява про забезпечення доказів або позову (ч. 4 ст. 133 та ч. 5 ст. 151 ЦПК);

> подання суду особами, які беруть участь у справі, письмових за­уважень щодо неповноти або неправильності їх запису, у разі їх озна­йомлення із технічним записом або журналом судового засідання після проголошення рішення (ч. 1 ст. 199 ЦПК);

> копія заочного рішення направляється рекомендованим листом із повідомленням відповідачам, які не з’явилися в судове засідання (ст. 227 ЦПК);

> розгляду судом заяви про надання психіатричної допомоги у

примусовому порядку шляхом психіатричного огляду (ч. 1 ст. 281 цпк);,...

> розгляду судом справи про обов’язкову госпіталізацію до проти­туберкульозного закладу або про продовження лікування після відкрит­тя провадження у справі (ст. 285 ЦПК);

> надіслання судом першої інстанції справи до апеляційного суду (ст. 296 ЦПК);

> вирішення суддею-доповідачем питання про прийняття апеляцій­ної скарги до розгляду апеляційним судом (ст. 297 ЦПК);

> витребування судом касаційної інстанції справи, надсилання ко­пії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлення строку, протягом якого можуть бути по­дані заперечення на касаційну скаргу (ч. 1 ст. 328 ЦПК);

> подання заяви про приєднання до касаційної скарги з дня одер­жання копії касаційної скарги (ч. 1 ст. 329 ЦПК);

> перевірка суддею-доповідачем Вищого спеціалізованого суда України з розгляду цивільних і кримінальних справ заяви про перегляд рішення Верховним судом України на відповідність вимогам ЦПК (ч.2 ст. 359 ЦПК);

> суддя-доповідач Верховного Суду України постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та надсилає копії особам, які бе­руть участь у справі (ч.1 с.360-1 ЦПК);

> подання мирової угоди, укладеної між сторонами, або відмови стягувана від примусового виконання в процесі виконання рішення (ч. 1 ст. 372 ЦПК);

> звернення учасників виконавчого провадження та осіб, які залу­чаються до проведення виконавчих дій, до суду із скаргою, якщо вва­жають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їхні права чи свободи, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (ст.

> надіслання судом стягувачеві та боржникові копії ухвали про на­дання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання (ст. 395 ЦПК);

> надіслання судом заінтересованим особам копії ухвали про ви­знання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнан­ня рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, з дня постановления ухвали (ч. 8 ст. 401 ЦПК).

6) п’ятиденний строк встановлюється у випадках, коли:

> судом розглядається заява боржника про скасування судового на­казу, що подана в установлений строк (ст. 106 ЦПК);

> строк для усунення недоліків позовної заяви, оплата судових ви­трат при поданні позовної заяви — не більше п’яти днів з дня отриман­ня позивачем ухвали про залишення заяви без руху (ч.1 ст. 121 ЦПК);

> розглядається заява про забезпечення доказів (ч. 2 ст. 135 ЦПК);

> особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, вза­галі або у встановлені судом строки повідомляють суд (ч. 4 ст. 137 ЦПК);

> особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідо­млення, протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, (ч.4 ст. 154 ЦПК).

> залежно від складності справи відкладається складання повного рішення (ч. 3 ст. 209 ЦПК);

> розглядається справа про розкриття банком інформації, яка міс­тить банківську таємницю (ч. 1 ст. 289 ЦПК);

> оскаржується ухвалене судом рішення особою, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявником до апеляційного суду (ч. 3 ст. 290 ЦПК);

> подається апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, — з дня отримання копії ухвали (ч.2 ст. 294 ЦПК).

> проводиться попередній розгляд справи в касаційному прова­дженні після складення доповіді суддею-доповідачем (ст.

> надсилається ухвала про допуск справи до провадження разом з доданими матеріалами до Верховного Суду України (ч.3 ст. 360 ЦПК).

> виготовляється та відправляється постанова Верховного Суду України за результатами перегляду справи (ст. 360-6 ЦПК)

> здійснюється письмове повідомлення боржника про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іно­земного суду ( ч.1 ст. 395 ЦПК);

> суд письмово повідомляє заінтересовану особу про надходження клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню ( ч.1 ст. 401 ЦПК).

7) семиденний строк встановлюється у разі:

> призначається справа до розгляду після закінчення дій підготовки до судового розгляду (ч. 2 ст. 156 ЦПК);

> направлення справи до суду першої інстанції, який її розглядав, після закінчення апеляційного провадження (ст. 322 ЦПК);

8) десятиденний строк передбачений для:

> подання заяви про скасування судового наказу боржником (ч.1 ст. 105 ЦПК);

> розгляду заяви про скасування судового наказу, поданої боржни­ком, з дня постановления ухвали про її прийняття (ч.5 ст. 105-1 ЦПК);

> призначення і проведення попереднього судового засідання (ст. 129 ЦПК);

> розгляду заяви про роз’яснення рішення суду (ч. 3 ст. 221 ЦПК);

> подання заяви про перегляд заочного рішення (ч. 2 ст. 228 ЦПК);

> розгляду заяви про надання психіатричної допомоги у примусо­вому порядку шляхом надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації (ч. 1 ст. 281 ЦПК);

> подання апеляційної скарги на рішення суду з дня його проголо­шення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судо­вому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення (ч. 1 ст. 294 ЦПК);

> вчинення суддею-доповідачем низки дій, пов’язаних із забезпе­ченням апеляційного розгляду справи (ст. 301 ЦПК);

> підготовки доповіді суддею-доповідачем, у якій він викладає обста­вини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з’ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі (ст. 331 ЦПК);

> направлення справи до суду, який її розглядав, після закінчення касаційного провадження (ст. 352 ЦПК).

> розгляду заяви про поновлення пропущеного строку (ч. 2 ст. 371 ЦПК);

> розгляду судом питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу (ч. 2 ст. 374 ЦПК);

> розгляду судом подання державного виконавця (ст. 375 ЦПК);

> розгляду судом питання про вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (ч. 2 ст. 378 ЦПК);

> розгляду судом питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (ч. 2 ст. 379 ЦПК);

> подання учасником виконавчого провадження та особами, які за­лучаються до проведення виконавчих дій, скарги на дії або бездіяль­ність державного виконавця чи іншої посадової особи державної вико­навчої служби під час виконання судового рішення (ст. 385 ЦПК);

> розгляду такої скарги у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються (ст. 386 ЦПК).

9) п’ятнадцятиденний строк встановлюється, коли:

> розглядається заява про перегляд заочного рішення (ч.2 ст. 230 ЦПК);

> вирішується питання Вищим спеціалізованим судом України про допуск справи до провадження Верховним Судом України або відмову в такому допуску з дня надходження заяви (ч.2 ст. 360 ЦПК);

> суддя-доповідач здійснює підготовку справи до розгляду Верхо­вним судом України (ч.2 ст. 360-1 ЦПК);

10) двадцятиденний строк має місце, коли

> подання касаційної скарги (ч. 1 ст. 325 ЦПК).

11) тридцятиденний строк встановлений для:

> звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення стро­ків на апеляційне оскарження або з поданням інших підстав для понов­лення строку, після подання апеляційної скарги, якщо особа, яка її по­дала, не порушувала питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними.

> звернення до касаційного суду із заявою про поновлення строків на касаційне оскарження або з поданням інших підстав для поновлення строку, після подання касаційної скарги, якщо особа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними.

12) місячний строк передбачений для:

> подання заяви про перегляд судових рішень Верховним судом України з дня ухвалення судового рішення щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюєть­ся посилання (ч.1 ст. 356 ЦПК);

> подання заяви про перегляд судових рішень особою, на користь якої постановлене рішення міжнародною судовою установою, з момен­ту, коли стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного (ч.2 ст. 356 ЦПК);

> строку розгляду справи Верховним Судом України (ч.8 ст. 360-2 ЦПК);

> подання заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обстави­нами (ч.1 ст. 362 ЦПК)

> повідомлення суду та заявника про виконання відповідним орга­ном державної виконавчої служби ухвали суду (ст. 389 ЦПК).

13) двомісячний строк має місце у випадках:

> пред’явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред’явника або векселя (ч. 2 ст. 265 ЦПК);

14) тримісячний строк встановлюється для:

> призначення справи до розгляду, якщо держатель втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя не надасть заяви до суду про свої права на цінний папір або вексель (ч. 1 ст. 266 ЦПК);

> подання заяви фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому по­рядку (ч. 5 ст. 280 ЦПК);

> подання заяви про скасування рішення третейського суду з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, — з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом (ч.2 ст. 389-1 ЦПК).

15) трирічний строк встановлений:

> на випадок пред’явлення рішення іноземного суду до примусово­го виконання в Україні (ст. 391 ЦПК) тощо.

ЦПК України у певних випадках не встановлює конкретних проце­суальних строків, а залишає їх на визначення суб’єктів цивільних про­цесуальних правовідносин — на суд (суддю) і на осіб, які беруть участь у справі.

В ЦПК України закріплено положення про встановлення судом строків з врахуванням принципу розумності (ч. 4 ст. 74, ст. 157 ЦПК). Принцип розумності слід розуміти, як встановлення розумного терміну для вчинення процесуальних дій. Цей строк не повинен перевищувати нормативно визначеного строку. Призначення розумного строку повин­но здійснюватися з врахуванням затрат праці на розгляд справи, склад­ності вчинення процесуальних дій, умов і можливості їх виконання. Суд повинен визначати строки в залежності від конкретних обставин спра­ви, враховуючи час, необхідний і достатній для вчинення процесуаль­них дій, в тому числі строки доставки поштових повідомлень та інших способів отримання інформації.

Однак при цьому не можна створювати умови для зволікання та за­тягування процесу, враховуючи, що перебіг процесуальних строків, які призначає суд, не відображається на строках визначених законом.

Призначені судом процесуальні строки можуть бути різними. Вони залежать від характеру, конкретних обставин справи та змісту викону­ваних процесуальних дій. Так, суддя при відкладенні розгляду справи призначає новий процесуальний строк її розгляду (ч.2 ст. 169 ЦПК). За­лежно від обставин справи суддя встановлює процесуальний строк від­строчки чи розстрочки виконання (ч.1 ст. 82 ЦПК).

З аналізу ст. ст. 34, 35, 123, 131 та інших ЦПК України витікає ви­сновок, що процесуальні строки, які визначаються в нормах цивільного процесуального права вказівкою на подію, складаються з суми окремих процесуальних строків, встановлених для виконання конкретних проце­суальних дій.

12.2.