Поняття, види та правовий статус третейського суду

Згідно ст. 5 юридичні та/або фізичні особи мають право передати до тре­тейського суду за угодою сторін будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Якщо чинним міжнародним договором, згода на обов’язковість яко­го надана Верховною Радою України, встановлений інший порядок ор­ганізації, діяльності та вирішення спорів третейським судом, то засто­совуються норми міжнародного договору.

Відповідно до ст. 17 ЦПК України, яка визначає право сторін на пе­редачу спору на розгляд третейського суду та відповідно до ст. 6 Зако­ну. встановлюється підвідомчість справ третейським судам. Так третей­ські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням держа­вних потреб;

3) справ, пов’язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган міс­цевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне під­приємство;

7) інших справ, які підлягають вирішенню виключно судами загаль­ної юрисдикції або Конституційним Судом України;

8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України. Тоб­то, дія цього Закону не поширюється на комерційний арбітраж, а спори з нерезидентом України можуть вирішуватися у відповідності із Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 р.

Водночас, компетенція третейського суду не поширюється на спра­ви окремого провадження.

Види і порядок утворення третейських судів."Q даний час в Україні відповідно до ст. 7 Закону можуть створюватися і діяти два види судів постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конк­ретного спору (суди ad hoc).

Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи, який очолює голова третейського суду, порядок обрання якого визначається Положенням про постійно діючий третейський суд.

Постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України:

1. всеукраїнських громадських організаціях;

2. всеукраїнських організаціях роботодавців;

3. фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях профе­сійних учасників ринку цінних паперів;

4. торгово-промислових палатах;

5. всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, Центральній спілці споживчих товариств України;

6. об’єднаннях, асоціаціях суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб, у тому числі банків.

Постійно діючі третейські суди не можуть утворюватися та діяти при органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Місцезнаходженням постійно діючого третейського суду є місцез­находження його засновника, що не обмежує засновника третейського суду в праві визначати розташування третейських суддів за адміністра­тивно-територіальним принципом.

Порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою.

Постійно діючий третейський суд підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація постійно діючого третейського суду здійснюється Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Мініс­терства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським, Севастопольським міськими управліннями юстиції протя­гом п ’ятнадцяти днів з дня подання його засновником заяви.

Про державну реєстрацію постійно діючого третейського суду вида­ється свідоцтво встановленого зразка. Суд визнається утвореним з мо­менту його державної реєстрації.

Положення про постійно діючий третейський суд та регламент тре­тейського суду затверджуються його засновником і публікуються. У Положенні про постійно діючий третейський суд повинно міститися ві­домості про його найменування, місцезнаходження, відомості про за­сновника третейського суду, склад, компетенцію та порядок створення органів самоврядування третейських суддів, порядок обрання голови третейського суду, підстави та порядок припинення діяльності третей­ського суду.

31.3.