Поняття та особливості заочного розгляду справи
Глава 8 ЦПК України «Заочний розгляд справи» розділу «Позовне провадження» встановлює умови й особливості розгляду справи в порядку заочного провадження.
За загальним правилом, постановленню рішення має передувати судовий розгляд справи, в якому беруть участь дві сторони спірного правовідношення.
Але судова практика засвідчує, що відповідачі не завжди прагнуть брати участь у змагальному цивільному судочинстві. Така ситуація обумовлена низкою обставин, зокрема усвідомленням відповідачами законності та доведеності звернених до них позовних вимог, відсутністю належних юридичних процесуальних знань і навичок захисту, небажанням залучати до процесу доволі дорогу адвокатську допомогу, а також коли відповідач ігнорує виклик суду, намагаючись затягнути процес. За таких умов, через неявку відповідача, суди змушені відкладати розгляд справи зі всіма правовими наслідками (порушення строків розгляду справ, додаткові судові витрати тощо).Небажання відповідачів з’являтися до суду відоме і світовій практиці, а тому в низці країн (Великобританія, Німеччина, Франція, США, Росія) прийняті та діють інститути заочного судочинства.
Метою інституту заочного провадження є те, що він спрямований, з одного боку, на розширення судового захисту суб’єктивних прав громадян і організацій, свободи їх вибору (принципу диспозитивності), а з іншого - на недопущення можливості зловживання відповідачем суб’єктивними процесуальними правами і встановлення несприятливих наслідків за зловживання ними.
У теорії цивільного процесу вирізняють різноманітні передумови, що становлять основу заочного розгляду справи. Якщо зважати на аналіз ч. 1 ст. 224 ЦПК України, то основою заочної справи є презумпція неповажності причин неявки відповідача до суду, якщо він, будучи належно повідомлений про дату та місце розгляду справи, не повідомив суду про причини своєї неявки (ч.
2 ст. 77 ЦПК України) або якщо зазначені ним причини визнані судом неповажними. За таких умов суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.Вирішення питання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності відповідача негативно впливає на оперативність розгляду справи, а також формування повної доказової бази та встановлення дійсних обставин справи. Тому для уникнення таких негативних явищ цивільний процесуальний закон і допускає заочний розгляд справи. Найменування такої форми судового розгляду цивільної справи вказує на заочність для відповідача, оскільки позивач у такій справі повинен бути присутній на судовому засіданні.
Отже, заочний розгляд справи - це форма судового розгляду цивільної справи за відсутності відповідача, який не з 'явився до суду без поважних причин, з наданням йому права звернутися із заявою про перегляд рішення у справі судом, який його ухвалив.
Запровадження заочного розгляду справи спрямоване на забезпечення своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою захисту прав, свобод чи інтересів фізичних, юридичних осіб та держави.
Заочний розгляд цивільних справ має подвійну природу: з одного боку, він признаний гарантувати права відповідача, коли справа розглядається без його особистої участі, а з іншого - має на меті захистити права позивача, коли відповідач своєю неявкою затягує вирішення спору.
Заочний розгляд справи не є самостійною формою розгляду та вирішення спору про право цивільне, адже підстави для його застосування з’ясовуються, як правило, у підготовчій частині судового засідання. Тому головуючий у разі неявки відповідача, запитавши про згоду позивача та вислухавши думку інших осіб, які беруть участь у справі, з приводу заочного розгляду справи, постановляє щодо цього питання ухвалу.
Безпосередній розгляд справи та ухвалення рішення здійснюється за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими законом, які обумовлені відсутністю у судовому засіданні відповідача.
Суд заслуховує пояснення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі, досліджує усі докази, які є у справі. У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 173 ЦПК України можуть заслуховуватися і досліджуватися письмові пояснення відповідача щодо заявлених вимог. За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, зважаючи на заявлені позовні вимоги та на підставі доказів, які подані чи повідомлення про котрі було здійснено до чи під час попереднього судового засідання.Особливість заочного розгляду цивільної справи у тому, що за нього неможлива зміна позивачем предмета або підстави позову, зміна розміру позовних вимог (ст. 224 ЦПК України), неможливим видається також прийняття та дослідження судом інших доказів, незважаючи навіть на поважність причин несвоєчасності їх подання до суду. Це не означає, що права позивача обмежені, адже якщо він бажає скористатися такими правами, то суд зобов’язаний відкласти розгляд у такій справі.
У науковій літературі заочним провадженням називають також установлений законом порядок проведення судового засідання і ухвалення рішення щодо позову під час відсутності відповідача. Однак за відсутності відповідача чи в разі явки в судове засідання одного з кількох відповідачів допускається розгляд справи і в порядку загального провадження. За наявності тих же умов: відсутності відомостей про причини неявки відповідача, або у разі визнання судом причин неявки в судове засідання неповажними, або коли відповідач навмисне затягує процес, - суд має право розглянути справу у загальному порядку.
Головною відмінною рисою заочного розгляду справи є правові наслідки, які настають у результаті заочного провадження та ухвалення рішення.
Основним правовим наслідком заочного розгляду справи є ухвалення заочного рішення і встановлення способів його перегляду: спрощеного - шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення; загального - апеляційного або касаційного.
2.