Подання позовної заяви

Діяльність суду із захисту порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу виражаються в різ­них процесуальних формах, основною з яких є позовна. Формою звернення заінтересованої особи до суду з проханням вирішити правовий конфлікт є позов.

Пред’явлення позову здійснюється шляхом подачі позов­ної заяви. Позовна заява є формою (зовнішнім вираженням) по­зову. Звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин та активізує обов’язок суду розглянути і вирішити його по суті.

Позовна заява підлягає обов’язковій реєстрації в автомати­зованій системі документообігу суду, що здійснюється працівни­ками апарату відповідного суду в день надходження документів. До автоматизованої системи документообігу суду обов’язково вносяться:

- дата надходження документів;

- інформація про предмет спору та сторони у справі;

- прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєст­рацію;

- інформація про рух судових документів;

- інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 р. № 30.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкрет­ної справи здійснюється автоматизованою системою документо­обігу суду під час реєстрації відповідних документів за принци­пом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішен­ня для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у від­пустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Справи розподіляються, зважаючи на спеціалізацію суд­дів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конк­ретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних із автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установле­них законом.

Позивач має право об'єднати в позовній заяві декілька по­зовних вимог, які взаємопов'язані. Вимоги вважаються такими, що взаємопов'язані, якщо ґрунтуються на одному правовідно- шенні та мають спільні підстави. Наприклад, в одному позові може бути об'єднана вимога про відшкодування збитків і від­шкодування моральної шкоди; вимога про визнання договору недійсним і повернення сторін у попереднє становище (реститу­цію); вимога про розірвання договору найму та виселення з при­міщення; вимога про визнання ордера недійсним і про виселен­ня. У сфері трудового права часто виникає об'єднання вимог про поновлення на роботі з вимогою про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Недоцільне об'єднання позовів, які перешкоджають роз­гляду справи. Питання про можливість прийняття заяви, яка міс­тить об'єднані вимоги, вирішує суддя. У разі об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо.

Форма і зміст позовної заяви передбачені у ст. 119 ЦПК України. Позовна заява подається до суду в письмовій формі. За формою позовна заява - це письмовий документ. Письмова фор­ма вважається додержаною, якщо позовна заява викладена на папері. Вимоги до формату паперу не передбачені, однак тради­ційне використання формату А4. Текст може бути надрукований або написаний від руки. Колір чорнила може бути будь-яким.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представ­ником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходжен­ня, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обстави­ну, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви (ч.

Позовна заява підписується позивачем або його представ­ником із зазначенням дати її подання.

Процесуальне законодавство не передбачає обов’язкову форму (шаблону) позовної заяви. Однак закон установлює обов’язкові її реквізити. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судово­го захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правове обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову неправовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.

У позовній заяві обов’язково має вказуватись повне ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засо­бів зв’язку, якщо такий відомий. Зазначення лише ініціалів, за­мість імен, не відповідає вимогам закону. Найменування юридич­ної особи охоплює організаційно-правову форму та назву.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку про­сить позивач від суду (наприклад, установлення права власності на земельну ділянку).

Ціна позову визначається в гривнях, оскільки відповідно до ст. 3 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» саме вона є єдиним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань. Саме на зазначені положення повинен зважати суд під час заявлення вимог про здійснення стягнень у іноземній валюті.

Порядок визначення ціни позову визначається ст. 80 ЦПК України.

Стаття 119 ЦПК України вимагає вказівки в позовній заяві на фактичну підставу позову, але не вимагає посилання на норму права, що регулює це спірне правовідношення (правова підстава позову). Однак під час звернення до суду прокурора, адвоката, юрисконсульта в їх заяві повинна міститися і правова підстава позову. До цього їх зобов’язує професійна етика.

Підстави позову, як указує ВС України, - це обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Виклад обставин підстави позову також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення пред­мета доказування у цій справі.

У цьому разі тлумачення потребує така обставина, як за­значення доказів, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Позовна заява повинна бути підписана особою, яка її по­дає. Необхідність такого реквізиту пояснюється тим, що розгляд анонімних позовних заяв не допускається. Зазначення ж часу подання свідчить про пред’явлення позову в межах строків позо­вної давності і забезпечує своєчасний розгляд. Водночас днем подання заяви до суду є не дата, зазначена на позовній заяві, а день її реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду або день відправлення заяви на адресу суду поштою.

Якщо позивач звільнений від сплати судового збору, то в позовній заяві доцільно вказати на це з посиланням на конк­ретну норму закону, яка надає йому такі пільги. Якщо ж він не звільнений від сплати судового збору, але у зв’язку зі скрут­ним фінансовим становищем не може його заплатити, то він повинен додати до позовної заяви клопотання про відстрочку, розстрочку або звільнення від сплати судового збору.

Із заяв і скарг, що подаються до суду та за дії, які він учи­няє, судовий збір сплачується за місцем знаходження відповід­ного суду і зараховується до місцевого бюджету. Документи про сплату судового збору подаються суду в оригіналі.

До позовної заяви, що подається у випадках, визначених ч. 3 ст. 118 ЦПК України, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухва­ли про скасування судового наказу.

У разі пред’явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазна­чені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до неї додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, а саме: ким, щодо кого, коли і які заходи забезпечення були вжиті.

Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у ЦПК України, відо­мості про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ст. 120 ЦПК України позивач повинен дода­ти до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що дода­ються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Копії документів не додаються у разі заявлення вимог, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодуван­ня шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють опе- ративно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокура­тури або суду.

Після реєстрації позовна заява передається судді, який ви­значається автоматизованою системою документообігу суду. Суддя, якому передана позовна заява, встановлює, чи дотримані вимоги закону щодо змісту і форми позовної заяви та сплати не­обхідних платежів, чи додані до неї необхідні документи.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява зали­шається без руху в таких випадках:

1) якщо вона подана без дотримання вимог, викладених у ст.ст. 119 і 120 ЦПК України. Підставою для залишення позов­ної заяви без руху можуть стати лише прямо зазначені в законі недоліки позовної заяви;

2) якщо не сплачено судовий збір.

Позовна заява залишається без руху, якщо позивачем до звернення до суду судовий збір не сплачений або сплачений внаслідок арифметичної помилки, неправильного визначення ціни позову або з інших причин у меншому розмірі, ніж це по­трібно за законом, або документ про сплату судового збору не доданий до позовної заяви, або доданий не оригінал, а копія такого документа.

Про залишення позовної заяви без руху суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються конкретні обставини, що слугували підставою для залишення позовної заяви без руху. Ухвала надсилається або вручається позивачеві. В ухвалі суд визначає особі, яка звернулася до суду, строк для усунення недоліків. Цей строк визначається за розсудом суду, проте не може перевищу­вати п 'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 119 і 120 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається пода­ною в день первісного її подання до суду. Інакше заява вва­жається неподаною і повертається позивачеві (ч. 2 ст. 121 ЦПК України).

Крім зазначеної підстави, позовна заява також повер­тається у випадках, коли:

- позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;

- заяву подано недієздатною особою;

- заяву від імені позивача подано особою, яка не має пов­новажень на ведення справи;

- справа не підсудна цьому суду;

- подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотриман­ня вимог, установлених СК України;

- подана заява без дотримання порядку, визначеного ч. 3 ст. 118 ЦПК України (до позовної заяви не були додані копії ух­вали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу).

Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звер­ненню із заявою до суду, якщо припинять існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

2.