<<
>>

Підстави відводу в цивільному процесі

Особливою властивістю суду як суб’єкта цивільних про­цесуальних правовідносин є те, що він повинен бути безсторон­нім та об’єктивним. Тому з метою забезпечення неупередженого і об’єктивного вирішення справи в цивільному судочинстві запроваджено право відводу (самовідводу), яке надано проце­суальним законодавством учасникам процесу та судді.

Відвід у цивільному судочинстві - це усунення від участі в цивільному процесі окремих його учасників із підстав, визначе­них у цивільному процесуальному законодавстві.

Умовно відводи можна поділити на дві групи:

1) самовідвід - коли суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач у випадках, установлених зако­ном, зобов’язаний заявити самовідвід;

2) відвід судом за наявністю підстав, визначених законом, відповідно до поданої заяви, особам, які беруть участь у справі.

Підстави відводу та коло осіб, які можуть бути відведени­ми, передбачені нормами ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 20 та 22 ЦПК України відведеними можуть бути: суддя, секретар судового засідання, експерт, спе­ціаліст, перекладач.

Суддя не може брати участь у розгляді справи та підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, пред­ставник, секретар судового засідання;

2) прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дру­жина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчер­ка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усинов­лений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єк­тивності та неупередженості судді;

5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений ч.

3 ст. 111 ЦПК України (ст. 20 ЦПК України).

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї або близькими родичами між собою.

Крім того, відповідно до ст. 21 ЦПК України, якщо суддя брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь у розгляді цієї ж справи в судах апеляційної та ка­саційної інстанцій, у перегляді справи ВС України, також у но­вому розгляді її судом першої інстанції після скасування попере­днього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеля­ційної інстанції, не може брати участь у розгляді цієї ж справи в судах касаційної та першої інстанцій, у перегляді справи ВС України, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи нового рішення апеляційного суду.

Суддя не може брати участь у розгляді тієї ж справи в суді першої чи апеляційної інстанції, перегляді справи ВС України, якщо брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи ВС України, не може брати участь у розгляді цієї ж справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, у перегляді справи ВС Украї­ни, не може брати участь у розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі.

Стаття 24 ЦПК України врегульовує порядок вирішення заяви про відвід. Якщо заявлено відвід, суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Відвід судді ви­рішується власне суддею, котрий розглядає справу у нарадчій кімнаті, про що виноситься відповідна ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Наслідки відводу суду (судді) полягають у такому:

1) якщо заява про відвід судді, який розглядає справу од­ноособово, задовольняється, справа розглядається в тому ж суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч.

3 ст. 111 ЦПК України;

2) у разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому ж суді тим же кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 111 ЦПК України;

3) якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у ст. 21 ЦПК України, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд постановляє ухвалу про визначення підсудності справи в порядку, встановле­ному ЦПК України.

Підставами для відводу секретаря судового засідання, екс­перта, спеціаліста, перекладача відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦПК України є тими ж, що й для відводу судді, передбаченими у ст. 20 ЦПК України.

Крім того, експерт або спеціаліст не можуть брати участь у розгляді справи, якщо:

1) він перебував або перебуває в службовій або іншій за­лежності від осіб, які беруть участь у справі;

2) з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.

Одночасно не є підставою для відводу секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача, якщо вони були задіяні у судовому засіданні за попереднього розгляду справи відповідно як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення цивільних процесуальних правовідносин.

2. Які ознаки цивільних процесуальних правовідносин?

3. Що є змістом цивільних процесуальних правовідносин?

4. Які є суб 'єкти цивільних процесуальних правовідносин?

5. Хто є учасниками цивільного процесу?

6. Що є об 'єктом цивільних процесуальних правовідносин?

7. Які передумови виникнення цивільних процесуальних пра­вовідносин?

8. Хто є обов 'язковим суб 'єктом усіх процесуальних право­відносин, що виникають у цивільному процесі?

9. Яка роль суду у регулюванні цивільних процесуальних пра­вовідносин?

10.

Яким є призначення інституту відводу судді?

11. Назвіть підстави для відводу судді.

12. Який порядок вирішення заяви про відвід передбачено про­цесуальним законодавством?

Тести для самоконтролю

1. Передумови виникнення цивільних процесуальних пра­вовідносин:

а) суд;

б) підсудність справи судові;

в) наявність спору;

г) юридичні факти.

2. Ознаками цивільних процесуальних правовідносин є:

а) наявність юридичних фактів;

б) процесуальна правосуб’єктність;

в) їх створення між судом і учасниками цивільного процесу; ґ) процесуальна правоздатність.

3. Підставами виникнення цивільних процесуальних пра­вовідносин є:

а) норми права;

б) пред’явлення позовної заяви;

в) необхідність захисту порушеного права;

г) юридичні факти.

4. Елементом цивільних процесуальних правовідносин:

а) зміст;

б) юридичні норми;

в) права;

г) юридичні інститути.

5. За характером взаємовідносин між суб’єктами процесу цивільні процесуальні правовідносини поділяються:

а) похідні, відносні, абсолютні;

б) основні, додаткові, службові;

в) головні, похідні, службово-допоміжні;

г) основні, додаткові, допоміжні.

6. Відвід судді повинен бути заявленим:

а) під час відкриття провадження у справі;

б) на попередньому судовому засіданні;

в) до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами;

г) до виходу суду у нарадчу кімнату.

7. Судова система України складається з:

а) судів загальної юрисдикції та Конституційного суду;

б) судів спеціальної юрисдикції та третейського суду;

в) судів загальної юрисдикції;

г) судів загальної юрисдикції, Конституційного та третей­ського судів.

8. Цивільні справи у судах касаційної інстанції розгляда­ються колегією у складі:

а) 3 суддів;

б) 9 суддів;

в) 6 суддів;

г) не менше 3 суддів;

ґ) не менш 2/3 чисельності судової палати в цивільних справах;

9. Обов’язковим учасником цивільних процесуальних правовідносин є:

а) сторони;

б) суд;

в) адвокат;

г) прокурор.

Задачі для самоконтролю

Задача 1. Т. А. Василенко звернувся до суду з позовною зая­вою про захист честі та гідності, в якій вимагав спростувати недо­стовірну інформацію у газеті «Експрес», опубліковану журналістом С. П. Покидьком та відшкодувати йому моральну шкоду, завдану поширенням цієї недостовірної інформації.

Чи можна вважати, що у Т. А. Василенка виникли цивільні процесуальні правовідносини із судом?

З якого часу у відповідача у справі виникають правовідносини із судом?

Назвіть інших можливих суб 'єктів цієї справи.

Задача 2. С. І. Пилипенка було звільнено з роботи за зловжи­вання спиртними напоями, але під час звільнення жодних аргумен­тів адміністрацією не було наведено. С. Пилипенко звернувся до прокурора. У порядку ст. 45 ЦПК на захист порушеного права С. Пилипенка із заявою про поновлення на роботі та стягнення зар­плати за вимушений прогул до суду звернувся прокурор.

Яке процесуальне становище прокурора та С. Пилипенка у цій справі?

Чи можна вважати, що С. Пилипенко є учасником цивільних процесуальних правовідносин із судом?

Задача 3. І. Петров здав у гардероб бібліотеки своє пальто, однак забув взяти номерок. Коли він звернувся за своїм пальтом до гардеробу, йому відповіли, що він нічого не здавав. Він оскаржив дії гардеробниці до директора бібліотеки. Директор запропонував І. Петрову зачекати до закінчення роботи бібліотеки і забрати своє пальто, якщо воно є. Після того як всі читачі залишили бібліотеку, виявилося, що зайвого пальта не було. Петров вирішив подати позов до суду. В позовній заяві як свідків він просив викликати свого друга, суддю місцевого суду, який разом з ним був у бібліотеці, та уповноваженого комітету профспілки з місця роботи І. Петрова, який може підтвердити його чесність та добросовісність.

Визначте, між ким і які цивільні процесуальні правовідносини виникли у цій справі, вкажіть їх елементи.

Задача 4. В. О. Петренко звернувся до суду з позовом до В. А. Сироти про визнання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу будинку недійсним.

У справі проводилась технічна експертиза будинку. Із заявою до суду звернулась С. В. Сирота, оскільки відчуженням будинку їй було завдано матеріальної шкоди, адже будинок є спільним майном подружжя. Нотаріус посвідчив цей договір без її згоди.

Визначте цей вид провадження та суб 'єктів цієї справи.

Між ким склались цивільні процесуальні правовідносини та які підстави 'їх виникнення?

Задача 5. Працівники юридичної компанії забули закрити кран у підсобному приміщенні, внаслідок чого вода залила розта­шовану поверхом нижче квартиру І. І. Іванова і пошкодила його майно. Потерпілий вирішив відшкодувати заподіяні йому збитки за рахунок винних осіб та подав позов до суду.

Наявність яких юридичних фактів необхідна для виникнення цивільних процесуальних правовідносин?

Визначте суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин у цій справі.

Рекомендована література

1. Городовенко В. Роль органів суддівського самоврядування в за­безпеченні незалежності судової влади / В. Городовенко // Підприємництво, господарство та право. - № 1. - 2004. - С. 118-120.

2. Грицаєнко Л. Деякі аспекти судово-правової реформи в Україні: реальність та перспективи / Л. Грицаєнко // Право України. - 2010. - № 5. - С. 34-37.

3. Дешко Л. Щодо процедури відводу суду у цивільному та кримі­нальному процесі / Л. Дешко, Ю. Мазур // Правничий часопис Донецького університету. - 2010. - № 2. - С. 110-117.

4. Захарова О. С. Суб’єктний склад цивільних процесуальних пра­вовідносин / О. С. Захарова // Вісник Академії адвокатури України. -

2009. - № 16. - С. 17-21.

5. Колісник О. В. Інститут відводу суду як гарантія відправлення належного судочинства / О. В. Колісник // Проблеми законності. - 2008. - № 95. - С. 63-68.

6. Мартинова О. Місце і роль місцевих загальних судів в системі органів державної влади України / О. Мартинова // Наше право. - 2011. - № 3. - С. 97-101.

7. Підлубна О. В. Співвідношення норм цивільного процесуально­го права і цивільного процесуального правовідношення / О. В. Підлубна // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права з пи­тань правознавства управління та економіки: науковий часопис. - № 2. -

2010. - С. 237-240.

8. Поліщук А. Огляд даних судової статистики про роботу місце­вих та апеляційних судів України в 2006-2010 роках / А. Поліщук // Вісник Державної судової адміністрації України. - 2011. - № 3. - С. 21-29.

9. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: моногра­фія / В. В. Комаров, В. І. Тертишніков, В. В. Баранкова та ін.; за заг. ред. професора В. В. Комарова. - Х.: Харків юридичний, 2008. - 928 с.

10. Ясинюк М. М. Інститут відводу - яким йому бути? / М. М. Яси- нюк // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006. - № 6. - С. 46-51.

Перелік нормативно-правових актів

і судової практики

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (станом на 15 квітня 2014 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ laws∕show∕254%D0%BA∕96-%D0%B2%D1%80

2. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 р. (станом на 1 квітня 2015 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 41-45. - Ст. 529.

3. Про забезпечення права на справедливий суд: Закон України від 12 лютого 2015 р. (станом на 4 червня 2015) // Відомості Верховної Ради України. - 2015. - № 18-20. - Ст. 132.

4. Про затвердження Положення про автоматизовану систему до­кументообігу суду: Рішення Ради суддів України від 26 листопада 2010 р. № 30 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ln.kr.court.gov.ua/sud

5. Про застосування норм цивільного процесуального законодавст­ва при розгляді справ у суді першої інстанції: Постанова Пленуму Верхов­ного Суду України від 12 червня 2009 р. № 2 [Електронний ресурс]. - Ре­жим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09

<< | >>
Источник: Цивільний процес України: підручник / кол. авторів; за ред. В. О. Кучера. - Львів: ЛьвДУВС,2016. - 768 с.. 2016

Еще по теме Підстави відводу в цивільному процесі:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -