§ 5. Підстави та порядок надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення, зміна способу і порядку виконання рішення суду

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому суд визначив певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Відстрочка виконання рішення суду - це відстрочування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої, ніж первинна, дати, з настанням якої і після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.02.2019 р. у справі № 2-54/08).

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також мають визначатись судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка може застосовуватися під час виконання рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, що не має індивідуальних ознак; декілька індивідуально визначених речей тощо)^[99].

Процесуальне питання про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення вирішує суд, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також ураховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали чи постанови. У разі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 18 Закону «Про виконавче провадження» за наявності письмової заяви стягувача ухвалювати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень) може також виконавець.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, установлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У потрібних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника, державному виконавцю чи приватному виконавцю.