Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції

Справи з апеляційними скаргами направляються апеляційному суду через канцелярію суду, де вони реєструються, оформляються і переда­ються в порядку черговості судді-доповідачу.

Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скар­ги суддя-доповідач постановляє ухвалу.

При надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або без вирішення питання про ухвалення додат­кового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інста­нції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки (ст. 297 ЦПК).

Законом встановлено чіткий термін для підготовки справи. Після то­го як буде встановлено, що витримані всі вимоги закону по прийняттю та оформленню апеляційної скарги, суддя-доповідач апеляційного суду приступає до підготовки апеляційного розгляду справи, провадить ком­плекс процесуальних дій, необхідних для забезпечення апеляційного розгляду справи. На це відводиться 10 днів. Процедура підготовки до розгляду справи апеляційним судом з метою забезпечення правильного і швидкого розгляду цивільних справ складається з послідовних дій су- дді-доповідача із вирішення питань:

1) складу учасників осіб, які беруть участь у справі. Суддя- доповідач повинен з’ясувати:

— коло осіб, які брали участь у розгляді справи в суді першої інстанції;

— визначає коло осіб, яких потрібно викликати для розгляду справи в суді апеляційної інстанції;

— за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

2) предмета доказування у цій цивільній справі, тобто фактів, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значен­ня для вирішення справи і підлягають встановленню під час вирішення справи.

— характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює;

— обставини, на які посилаються особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

— обставини, що визнаються чи заперечуються сторонами та інши­ми особами;

3) щодо доказів та засобів доказування:

— встановити коло доказів, а також засобів доказування, на підставі яких суд першої інстанції встановив наявність або відсутність певних обставин;

— визначити поважність причин неподання доказів, які подаються в апеляційному провадженні, до суду першої інстанції;

— з’ясувати необхідність виклику свідків, призначення експертизи, ви­требування доказів, надання судових доручень щодо збирання доказів;

4) з інших обставин, які мають значення для правильного і швидко­го розгляду цивільної справи в апеляційному порядку, а саме:

— вживає заходів щодо забезпечення позову;

— інші дії, пов’язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Перелік підготовчих дій, визначений ст. 301 ЦПК України не є ви­черпним. Залежно від обставин справи, доводів апеляційної скарги мо­жуть бути вчинені й інші дії, пов’язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи. Підготовчі дії повинні бути вчинені суддею-допові­дачем у справі протягом установленого строку. Колегія суддів при ви­рішенні питання про призначення справи до розгляду має право відкла­сти цю дію та визначити й провести додаткові підготовчі дії відповідно до частини першої ст. 302 ЦПК України^[76].

Підготовка до розгляду апеляційних скарг до судового слухання по­винна проводитися з урахуванням особливостей тієї чи іншої категорії справ, а також характеру конкретного спору.

Після проведення необхідних підготовчих дій головуючий у колегії суддів призначає дату розгляду справи в судовому засіданні. Це повин­но бути зроблено в розумні строки, але в межах п’ятнадцяти днів після закінчення дій з підготовки справи до розгляду (ст. 302 ЦПК). Канцеля­рія суду невідкладно направляє повідомлення сторонам та іншим осо­бам, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання.

Справа повинна призначатися за часом з таким розрахунком, щоб повістки могли дійти до адресата і їх корінці з підписом одержувача або посадової особи повернулися до суду до дня слухання справи. При цьо­му варто враховувати, що повістки про виклик повинні вручатися не пі­зніше, ніж за 3 дні до судового засідання, а повістка-повідомлення — завчасно (ст. 74 ЦПК).

Справа в апеляційному суді розглядається у відкритому судовому засі­данні в складі не менше трьох професійних суддів. Закритий судовий розг­ляд допускається за мотивованою ухвалою суду з метою запобігання розго­лошенню відомостей про інтимні сторони особистого і сімейного життя осіб, які беруть участь у справі, а також забезпечення таємниці усиновлення.

Ст. 303ЦПК України чітко визначила межі розгляду справи апеля­ційним судом:

- під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції;

- апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. За змістом п. 6 ч.3 ст. 295, ч.2 ст. 303 та п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які осо­ба не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом при­йняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджу­вались із порушенням установленого порядку.

У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних при­чин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав.

Дослідження нових доказів проводиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгля­ду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об’єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які ви- требовувалися раніше, з’явилися після ухвалення рішення судом пер­шої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необгрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необгрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило пе­вні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості осо­би, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших проце­суальних порушень.

- апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

- якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в по­вному обсязі (ст. 303 ЦПК).

Суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з ч. 3 та 4 ст. 303 ЦПК України лише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або по­рушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Справи в суді апеляційної інстанції розглядаються за правилами, встановленими для розгляду справ судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою „Апеляційне провадження» ЦПК України. У зв’язку з цим, зокрема, в апеляційній інстанції не застосову­ються правила про пред’явлення зустрічного позову (ст. 123 ЦПК), про прийняття позову третьої особи із самостійними вимогами (ст. 125 ЦПК), про об’єднання і роз’єднання позовів (ст. 126 ЦПК), про недопустимість розгляду справи за відсутності позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (ч. 3 ст. 169 ЦПК), оскільки згідно з частиною другою ст. 305 ЦПК України неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, — першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі.

Закінчивши з’ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляцій­ний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах в такій самій послідовності, в якій вони давали пояс­нення.

На початку судового засідання суд може оголосити про час, який ві­дводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.

Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перер­ву або розгляд її відкладено (ст.

Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове за­сідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ст. 305 ЦПК).

В апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони — укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Всі питання, які виникають під час розгляду і постановления рі­шення суду апеляційної інстанції, вирішуються більшістю голосів. При вирішенні кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий голосує останнім (ст. 19 ЦПК).

Рішення та ухвали проголошуються негайно після закінчення судо­вого розгляду та виходу із нарадчої кімнати (ст. ст. 218, 317 ЦПК). Про­голошення рішення здійснюється публічно, за винятками, передбаче­ними ЦПК України. Рішення вислуховується стоячи. Після проголо­шення рішення головуючий роз’яснює його зміст.

24.4.