Перегляд, оскарження та скасування заочного рішення

Суттєвою відмінністю заочного провадження від звичай­ного є встановлення особливого порядку перегляду заочного рі­шення судом першої інстанції за ініціативою відповідача. Інші особи заяву про перегляд заочного рішення подавати не можуть.

Це може стати перешкодою до широкого застосування заочного розгляду справи, оскільки позивачі не даватимуть згоду на таке вирішення справи, розуміючи, що в такому разі відпові­дачі отримують додаткову можливість перегляду заочного рі­шення (тим же судом), якої в них немає.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано впродовж десяти днів з дня отримання його копії. Момент по­чатку перебігу строку подання заяви про перегляд заочного рі­шення законодавець прив'язує до факту отримання його копії відповідачем, а не до дня проголошення рішення суду (як це є, наприклад, щодо апеляційного оскарження).

Оскільки відповідачам, які не з'явилися в судове засі­дання, направляється копія заочного рішення рекомендованим листом із повідомленням, то днем отримання його копії слід уважати число, зазначене у повідомленні про вручення рекомен­дованого поштового відправлення.

Десятиденний строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, як строк, установлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням відповідача у разі його про- пущення з поважних причин у порядку, передбаченому ст. 73 ЦПК України.

У ст. 229 ЦПК України викладені вимоги щодо змісту та форми заяви про перегляд заочного рішення. За формою заява про перегляд заочного рішення не відрізняється від інших документів, що подаються сторонами до суду, - вона повинна бути викладена письмово. Оскільки немає жодних застережень, то заява про перегляд заочного рішення може бути і написана від руки, і надрукована.

У заяві про перегляд заочного рішення зазначається на­йменування суду, який таке рішення ухвалив, далі - наймену­вання відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку.

Не менше значення у заяві про перегляд заочного рішення надається зазначенню обставин і доказів, що свідчать про по­важність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, та посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. Адже відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають вагоме значення для правильного вирішення справи.

Поважними можуть бути визнані причини, які дають змо­гу припускати, що особа, яка належно була повідомлена про час і місце розгляду справи, не змогла з'явитися в судове засідання та повідомити суд про причини своєї неявки через обставини, які

не залежали від її волі, наприклад, хвороба, відрядження, обста­вини надзвичайного характеру, реорганізація юридичної особи тощо. Поважною причиною неявки буде також те, що відповідач насправді не отримував повідомлення про час і місце розгляду справи, тобто не був належно повідомлений.

У заяві про перегляд заочного рішення також повинно бути зазначено, в чому ж полягає прохання відповідача - клопо­тання про перегляд заочного рішення. Можна зазначати також клопотання про скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку, оскільки саме такі повноваження суду першої інстанції щодо заочного рішення передбачає ЦПК України (ч. 3 ст. 231).

Обов’язковим реквізитом заяви про перегляд заочного рішення є підпис особи, яка її подає. Це може бути і відпо­відач, у зв’язку з неявкою якого ухвалене заочне рішення, і його представник. Такий елемент заяви необхідний для виявлення дійсної волі особи на подання заяви про перегляд заочного рішення.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх дода­них до неї матеріалів. Така вимога закону забезпечує можливість усім учасникам процесу отримати повну та достовірну інформа­цію про нього та підготуватися до розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Якщо заява про перегляд заочного рішення подається представником відповідача, то необхідно додати довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

Відповідно до ст. 42 ЦПК України повноваження предста­вників сторін мають бути посвідчені такими документами:

1) довіреністю фізичної особи;

2) довіреністю юридичної особи або документами, що по­свідчують службове становище і повноваження її керівника;

3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадково­го майна.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатсь­ким об’єднанням, або договором.

За подання заяви про перегляд заочного рішення справ­ляється судовий збір у розмірі, встановленому у ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

ЦПК України містить чітку вказівку на наслідки недотри­мання вимог закону щодо форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення. Щодо цього питання ч. 7 ст. 229 ЦПК України містить норму, яка відсилає до ст. 121 ЦПК України. В розгля­дуваних ситуаціях закон вказує на необхідність застосування наслідків недотримання вимог закону щодо форми і змісту по­зовної заяви.

Отож, суддя, встановивши, що заяву про перегляд заочно­го рішення подано без додержання вимог, викладених у частинах 1-5 ст. 229 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазна­чаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє відповідача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо відповідач відповідно до ухвали суду у встановлений строк ви­конає вимоги, визначені частинами 1-6 ст.

Про повернення заяви про перегляд заочного рішення суд­дя постановляє ухвалу, яка відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 ЦПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

З метою всебічного та своєчасного розгляду заяви про пе­регляд заочного рішення ЦПК України зобов’язує суд надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які бе­руть участь у справі, та повідомити їх про час і місце розгляду такої заяви. Причому встановлений максимально короткий строк на вчинення такої процесуальної дії - день надходження заяви до суду, оскільки саме так треба трактувати передбачений ЦПК України термін «невідкладно».

У цей строк суддя повинен не лише надіслати копії заяви про перегляд заочного рішення і доданих до неї матеріалів,

а й вирішити питання щодо призначення заяви до розгляду, оскільки одночасно з надісланням копій він має повідомити це особам, які беруть участь у справі. ЦПК України не передбачає, що дата розгляду заяви встановлюється ухвалою суду, як це є, наприклад, щодо призначення справи до розгляду (ст. 156 ЦПК України).

Надіслання копії заяви про перегляд заочного рішення та копій доданих до неї матеріалів, а також повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду такої заяви повинно відбуватися за правилами судових викликів і повідом­лень (ст.ст. 74-76 ЦПК України).

Строк розгляду заяви про перегляд заочного рішення становить п ’ятнадцять днів із дня її надходження. Отже, дата розгляду заяви повинна бути призначена так, щоб у п'ятнадця- тиденний строк із дня надходження заяви її розгляд був уже завершений.

Прийняття належно оформленої заяви про перегляд заочного рішення не тягне автоматичне скасування заочного рішення. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у розгляді спра­ви, повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду заяви (ч.

У призначений для розгляду заяви про перегляд заочного рішення час головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився. Якщо хтось із них не з'явився, очевидно, немає потреби з'ясовувати причини неяв­ки, оскільки вони не впливають на подальший перебіг розгляду заяви. Однак суддя повинен переконатися, що всі особи, які беруть участь у справі, були належно повідомлені про час і місце засідання.

Неповідомлення осіб, які беруть участь у справі, вважаєть­ся грубим порушенням процесуального законодавства і пере­шкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення. В тако­му разі суд повинен відкласти розгляд заяви і здійснити пові­домлення осіб, які беруть участь у справі, про час і місце розгля­ду заяви про перегляд заочного рішення.

Відтак головуючий встановлює особи тих, хто з'явився, перевіряє повноваження представників відповідно до вимог ст. 42 ЦПК України, повідомляє зміст заяви та з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.

ЦПК України містить вичерпний перелік повноважень суду, якими він наділений під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Відтак результатом розгляду судом заяви про перегляд заочного рішення може бути:

1) залишення такої заяви без задоволення;

2) скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в загальному порядку.

Про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення або про скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в загальному порядку суд постановляє ухвалу.

Під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення можуть з'ясуватися обставини, які тягнуть залишення її без роз­гляду відповідно до ст. 207 ЦПК України, хоча глава ЦПК, що регламентує заочний розгляд справи, не містить пряму вказівку на таку можливість.

Зокрема це може виникати, якщо заяву про перегляд заоч­ного рішення подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; заяву від імені заінтересованої особи подано осо­бою, яка не має повноваження на ведення справи; відповідач подав заяву про залишення його заяви про перегляд заочного рішення без розгляду тощо.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загаль­ному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення розпочинає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач повинен навести обставини та докази, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та неповідомлення їх суду, а також посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої запере­чення проти вимог позивача (пункти 3, 4 ч. 2 ст. 229 ЦПК України). Якщо на підставі таких доказів судом буде встановле­но, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив причини неявки з поважних причин і докази, на які він поси­лається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, заочне рішення підлягає скасуванню (ч. 1 ст. 232

ЦПК України).

Право «пільгового» оскарження заочного рішення до суду, що його ухвалив, належить тільки відповідачу. Позивач має пра­во оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановле­ному ЦПК України. Відповідно до ст. 294 ЦПК України позивач упродовж десяти днів із дня проголошення заочного рішення може подати на нього апеляційну скаргу. У разі, якщо заочне рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається впродовж десяти днів із дня отримання копії такого рішення. Тобто процедура апеляційного оскарження заочного рішення позивачем не буде відрізнятися від оскарження рішення суду, ухваленого в загальному порядку.

Якщо заочне рішення було скасовано судом і справа була призначена до розгляду в загальному порядку, то повторна неяв­ка відповідача на такий розгляд справи не спричинятиме екстра­ординарні наслідки. Рішення, водночас ухвалене, не вважа­тиметься заочним за правовими наслідками. Правом подання заяви про перегляд заочного рішення відповідач, у відсутності якого постановлене рішення суду, за таких обставин наділятися не буде. І позивач, і відповідач повторне заочне рішення можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Важливим є момент набрання заочного рішення законної сили. Щодо порядку набрання заочним рішенням законної сили ЦПК України не встановлює особливості. Тому, за загальним правилом, заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законну силу після розгляду справи апеляційним судом (ст. 223 ЦПК України).

За такого підходу законодавця поза увагою залишається те, що заочне рішення відповідачем і позивачем оскаржується не однаково, адже відповідач має ще й додатковий спосіб оскарження заочного рішення - до суду, що його постановив. А за сучасного законодавчого регулювання легко припустити ситуацію, коли строк апеляційного оскарження заочного рішення щодо позивача вже мине, а щодо відповідача лише розпочнеться (або ще і взагалі не настане).

Як у такому разі визначати момент вступу заочного рі­шення в законну силу? Це питання у ЦПК України невирішено. Тому необхідно найперше узгодити строки оскарження заочного рішення (щодо відповідача і позивача, а також стосовно способу оскарження заочного рішення, який обирається відповідачем).

Питання для самоконтролю

1. Кому належить ініціатива заочного розгляду справи?

2. Які особливості заочного розгляду цивільної справи?

3. Які вимоги встановлені для заочного розгляду справи?

4. Які правові наслідки заочного розгляду справи?

5. У якому разі можливий заочний розгляд справи за мно­жинності учасників на боці відповідача?

6. Який зміст ухвали про заочний розгляд справи?

7. Яка специфіка розгляду справи по суті в заочному про­вадженні?

8. Коли заочне рішення набирає законної сили?

Тести для самоконтролю

1. Про заочний розгляд справи суд постановляє:

а) постанову;

б) ухвалу;

в) рішення;

г) протокол.

2. Протягом якого терміну відповідачам, які не з’яви­лися в судове засідання направляється копія заочного рішення:

а) п’ять днів;

б) десять днів;

в) три дні;

г) сім днів.

3. Протягом якого часу розглядається заява про перегляд заочного рішення:

а) десять днів;

б) п’ятнадцять днів;

в) три дні;

г) двадцяти днів.

4. Заочне рішення набирає законної сили:

а) протягом 10 днів з дня винесення;

б) протягом 15 днів з дня винесення;

в) протягом 20 днів;

г) після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

5. Повторне заочне рішення може оскаржити:

а) позивач;

б) відповідач;

в) позивач та відповідач;

г) адвокат.

6. Строк подання заяви про перегляд заочного рішення:

а) 15 днів з дня отримання копії рішення;

б) 5 днів з дня отримання копії рішення;

в) 10 днів з дня отримання копії рішення;

г) 10 днів з дня винесення рішення.

7. Умовою заочного розгляду справи є:

а) заперечення позивачем щодо розгляду справи;

б) неявка в судове засідання позивача без поважних причин;

в) неявка в судове засідання відповідача без поважних причин;

г) неявка в судове засідання відповідача з поважних причин.

8. Вкажіть положення, які є правильними щодо порядку і строків подання заяви про перегляд заочного рішення:

а) заочне рішення може бути оскаржене лише в апеляційному порядку;

б) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою позивача;

в) заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення;

г) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

9. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний роз­гляд справи:

а) можливий у разі неявки в судове засідання одного з від­повідачів;

б) можливий у разі неявки в судове засідання усіх відповідачів;

в) можливий у разі неявки в судове засідання більшості від­повідачів;

г) не можливий.

Задачі для самоконтролю

Задача 1. Яготинським місцевим судом ухвалено заочне рі­шення про виселення О. Мосіна з квартири, ордер на яку виданий А. Сімонову. Відповідач подав до суду, який ухвалив заочне рі­шення, заяву про скасування цього рішення, посилаючись на пова­жність причин неявки до судового засідання і на помилковість ви­сновку суду про відсутність у нього права на користування спірним житловим приміщенням. Під час розгляду судом заяви про скасу­вання судового рішення О. Мосін пояснив, що про слухання справи він був оповіщений належно, однак у судове засідання не з’явився через хворобу, повідомляти про яку суду не вважав потрібним. На доказ помилковості висновків суду про його виселення О. Мосін представив висновок, наданий фахівцями юридичної фірми «Юрист».

Чи підлягає задоволенню заява О. Мосіна про скасування заочного рішення?

Задача 2. М. Семенова позивала проти К. Карпова про розір­вання договору купівлі-продажу квартири. Судове засідання було призначено на 30 травня 2013 р. 29 травня 2013 р. до суду надійшла заява від К. Карпова, в якій він зазначив, що в суд не прийде, але з позовом не згодний. У судовому засіданні позивачка заявила кло­потання про ухвалення заочного рішення і подала докази на підтве­рдження своїх вимог.

Як повинен вчинити суд?

Задача 3. У перше судове засідання через поважні причини не з’явився відповідач і суд відклав розгляд справи. В друге судове засідання надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у його відсутності. За згодою позивача суд розглянув справу в по­рядку заочного провадження і ухвалив рішення на користь позива­ча. Відповідач оскаржив заочне рішення у вищий суд.

Який порядок оскарження заочного рішення?

Чи є підстави для відміни заочного рішення в цій ситуації?

Задача 4. В судове засідання за позовом К. Щурата до редак­ції газети «Галицький шлях» про захист честі, гідності та ділової репутації головний редактор газети тричі не забезпечив явку пред­ставника редакції.

Про розгляд справи редакція повідомлялася повістками, зок­рема під розписку. Заперечень проти позову та підтвердження прав­дивості поширених про К. Щурата відомостей відповідач не пред­ставив. Копія позовної заяви ним отримана. В черговому судовому засіданні 15 жовтня 2014 р. суд виніс ухвалу про заочний розгляд цивільної справи та задовольнив позов, стягнувши одночасно з ре­дакції 10000 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. 25 жовтня 2014 р. від редакції надійшла заява про перегляд заочного рішення.

За цією заявою 15 січня 2015 р. відбулося судове засідання. Відповідач не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки. Розгляд справи відклали на 04 березня 2015 р. Виклик сторін повторили. Однак на цей раз не з’явилися обидві сторони. Суд розглянув справу у їх відсутності, постановивши ухвалу про залишення заяви редакції газети «Галицький шлях» про перегляд заочного рішення без задоволення. Відповідач оскаржив цю ухвалу.

Проаналізуйте ситуацію.

Рекомендована література

1. Балюк М. І. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарі, рекомендації, пропозиції / М. І. Балюк, Д. Д. Луспеник. - Х.: Харків юри­дичний, 2008. - 708 с.

2. Великорода О. М. Скасування та оскарження заочного рішення /

О. М. Великорода // Вісник Академії адвокатури України. - 2011. -

№ 3 (22). - С. 17-21.

3. Кучерук К. І. Заочний розгляд цивільних справ як форма цивіль­ного судочинства / К. І. Кучерук // Держава та регіони. - 2010. - № 2. - С. 45-48.

4. Лусненик Д. Д. Заочний розгляд справи: проблемні новели ЦПК / Д. Д. Лусненик // Юридичний вісник України. - 2006. - № 9. - С. 35-39.

5. Навроцька Ю. В. Заочний розгляд справи в цивільному процесі України: монографія / Ю. В. Навроцька. - К.: Юрінком Інтер, 2009. - 680 с.

6. Навроцька Ю. В. Згода позивача на заочний розгляд справи в цивільному судочинстві / Ю. В. Навроцька // Часопис Академії адвокату­ри України. - 2009. - № 4. - С. 1-5.

7. Навроцька Ю. В. Підстави та наслідки скасування заочного рі­шення судом, що його ухвалив / Ю. В. Навроцька // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2009. - Вип. 48. - С. 142-150.

Перелік нормативно-правових актів

і судової практики

1. Про судовий збір: Закон України від 8 липня 2011 р. (станом на 1 вересня 2015 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 14. - Ст. 87.

2. Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку: Постанова Кабінету міністрів України від 5 березня 2009 р. (станом на 6 листопада 2014 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada. gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF.

3. Про застосування норм цивільного процесуального законодавст­ва при розгляді справ у суді першої інстанції: Постанова Пленуму Верхов­ного Суду України від 12 червня 2009 р. № 2 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09

4. Про судове рішення у цивільній справі: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. № 14 [Електронний ре­сурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-09

5. Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах: Узагальнення Верховного Суду України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sudpraktika.in.ua/praktika-uxvalennya-ta- pereglyadu-sudami-zaochnix-rishen-u-civilnix-spravax/