Наслідки порушення правил про підсудність

У разі порушення правил про підсудність будуть такі наслідки:

1) повернення заяви - застосовується на стадії відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 121 ЦПК України, якщо суддя встановить, що справа непідсудна цьому суду, він повертає позовну заяву позивачеві (заяву - заявникові) для по­дання до належного суду.

2) передача справи з одного до іншого суду - відбуваєть­ся у випадках, коли непідсудність справи суду виявиться після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду. Також така передача справи можлива, якщо:

- до початку розгляду справи задоволено клопотання від­повідача, зареєстроване місце проживання або перебування яко­го раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або перебування;

- після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

- ліквідовано суд, який розглядав справу (ч. 1 ст. 116 ЦПК України).

За настання останніх двох зазначених випадків справа пе­редається до суду, найбільш територіально наближеного до тако­го суду. Передача справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі ухвали суду після завершення строку на її оскаржен­ня, а в разі її оскарження - після залишення її без задоволення.

Водночас законодавець установлює правило про заборону передачі до іншого суду справи, яка розглядається судом (ч. 4 ст. 116 ЦПК України). Це положення фактично вказує на те, що розгляд судом цивільних справ з порушенням підсудності допус­тимий. У такому разі суд повинен завершити розгляд справи та ухвалити судове рішення. Розгляд справи з порушенням правил підсудності не є підставою відміни рішення суду.

Проте, якщо під час судового розгляду справи по суті буде встановлено порушення правил виключної підсудності, суд ух­валою передає справу на розгляд іншому суду (п.

Щоб не допустити тяганину під час передачі справи, за­безпечити своєчасний та швидкий її розгляд і вирішення по суті, законодавець установив імперативне правило, згідно з яким справа, передана з одного суду до іншого в установленому зако­ном порядку, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Спори між судами про підсудність не до­пускаються (ст. 117 ЦПК України).

Питання для самоконтролю

1. Що розуміється під цивільною судовою юрисдикцією?

2. Чим виключна цивільна юрисдикція відрізняється від мно­жинної?

3. Які справи підсудні Верховному Суду України?

4. Які наслідки порушення правил цивільної юрисдикції?

5. Чим цивільна судова юрисдикція відрізняється від підсуд­ності цивільних справ?

6. Які бувають види територіальної підсудності?

7. Чи є в цивільному процесуальному праві договірна під­судність?

8. Які наслідки настають у разі встановлення суддею пору­шення правил підсудності цивільних справ?

9. У який суд необхідно передати справу у разі ліквідації суду, що розглядав справу?

Тести для самоконтролю

1. Цивільна юрисдикція поділяється за органом, який розглядає справу, на:

а) адміністративну;

б) трудову;

в) судову;

г) господарську.

2. Юрисдикція за предметом повноважень юрисдикційних органів поділяється на:

а) апеляційну;

б) третейського суду;

в) господарську;

г) підсудність цивільних, сімейних, трудових та ін. справ.

3. Позови, що виникають з трудових правовідносин, мо­жуть пред’являтися:

а) до будь-якого суду;

б) за місцем проживання позивача;

в) за місцем звільнення;

г) за місцем фактичного знаходження підприємства;

ґ) до найближчого суду.

4. Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фі­зичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися:

а) до будь-якого суду;

б) за місцем проживання позивача;

в) за місцем відшкодування шкоди;

г) за місцем знаходження майна;

ґ) за місцем завдання шкоди.

5. Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено мі­сце виконання, можуть пред’являтися:

а) за місцем виконання цих договорів;

б) за місцем проживання позивача;

в) за місцем укладення договору;

г) за місцем знаходження майна;

ґ) до найближчого суду.

6. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання, можуть пред’являтися:

а) за місцем знаходження позивача;

б) за місцезнаходженням його майна;

в) до суду, визначеного вс україни;

г) за останнім місцем роботи відповідача;

ґ) до іноземного суду.

7. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:

а) про це клопочуть обидві сторони;

б) цього вимагає апеляційний суд;

в) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

г) суд перевантажений справами понад встановленому норму; ґ) на вимогу позивача або відповідача.

8. Альтернативна підсудність означає:

а) можливість звернення до будь - якого суду;

б) можливість позивача вибрати один з декількох судів, вка­заних в законі;

в) можливість звернення до певно визначеного суду;

г) можливість вибору суду за погодженням сторін.

9. Підсудність кількох вимог, пов’язаних між собою, є у разі:

а) пред’явлення позову до декількох позивачів;

б) участі у справі третіх осіб;

в) пред’явлення позову до декількох відповідачів;

г) пред’явлення касаційної скарги.

10. У разі порушення правил про підсудність до моменту відкриття проваджеення у справі суд:

а) повертає заяву;

б) відмовляє у відкритті провадження;

в) самостійно передає заяву до належного суду;

г) приймає справу до розгляду.

Задачі для самоконтролю

Задача 1. До суду звернувся В. В. Тимошук з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійс­ним. У заяві він зазначав, що купив цей автомобіль на підставі генеральної довіреності з правом користування та відчуження, але власник скасував довіреність та вимагає повернення автомобіля.

Чи належить до компетенції суду загальної юрисдикції така справа, оскільки В.

Якщо так, то яке рішення має ухвалити суд?

Задача 2. М. І. Клименко як суб’єкт підприємницької діяльності (м. Київ) постачав комп’ютери HH «МакроМакс» у м. Чернівці. У зв’язку з погодними умовами (повінь у Карпатах) вантаж було невчасно доставлено Південною залізницею, частина товару була пошкоджена. М. І. Клименко було завдано збитків несвоєчасною доставкою товару та його частковим пошко­дженням.

До компетенції якого суду належить цей позов про відшкоду­вання збитків?

Задача 3. Адвокатська компанія «Феміда» взяла в оренду у заводу «Арсенал» приміщення для здійснення адвокатської діяль­ності. Сторонами було укладено договір оренди. Однією із умов цього договору було те, що адвокатська компанія замість оплати приміщення надає правові послуги заводу. Проте коли до цієї фір­ми почали звертатися працівники заводу за безоплатними консуль­таціями, їм відмовляли у наданні такої допомоги. У зв’язку з цим трудовий колектив заводу вирішив розірвати договір оренди. Замки на дверях цього приміщення було замінено, а усі речі адвокатської компанії передано до камери схову заводу.

Чи правомірні дії трудового колективу заводу «Арсенал»?

Як саме має захистити своє порушене право адвокатська компанія та у якому органі?

Задача 4. Під час посвідчення шлюбного договору одним із його пунктів було передбачено, що у разі спору між подружжям сторони мають право передати цей спір на розгляд третейського суду. Коли вони звернулися до третейського суду за вирішенням поділу майна, передбаченого шлюбним договором, та тлумаченням його змісту, їм було відмовлено у прийнятті заяви.

Визначте правомірність дій суду. Порадьте подружжю як саме їм слід вирішити даний спір.

Задача 5. Л. Д. Лисова було звільнено з публічної служби. Він пред’явив адміністративний позов до адміністративного суду про поновлення його на посаді. Під час розгляду справи він доповнив свої позовні вимоги позовом про стягнення зарплати за час вимушеного прогулу та про відшкодування моральної шкоди.

Визначте правильність дій суду.

Задача 6. О. В. Іванова пред’явила до суду позов про розір­вання шлюбу, посилаючись на те, що її чоловік дав згоду на розір­вання шлюбу, але відмовляється від подання відповідної заяви до органів ДРАЦСу. Дітей у них немає і в питанні розподілу майна згода досягнута. Суд задовольнив позов, чоловік в апеляційній скар­зі просив провадження у справі закрити за непідвідомчістю, поси­лаючись на те, що розірвання шлюбу в таких випадках має бути проведене у органі ДРАЦСу.

Чи правильно визначено юрисдикцію цієї справи?

Які наслідки порушення правил цивільної юрисдикції?

Рекомендована література

1. Балюк М. І. Практика застосування Цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. Серія «Судова практика» / М. І. Балюк, Д. Д. Лус- пеник. - Х.: Харків юридичний, 2008. - 708 с.

2. Бігун В. Підсудність цивільних справ за участю іноземного елемента / В. Бігун // Вісник Академії правових наук України. - 1998. - № 4. - С. 167-177.

3. Білоусов Ю. В. Судовий захист цивільних прав: окремі пи­тання процесуальної юрисдикції / Ю. В. Білоусов // Еволюція цивіль­ного законодавства: проблеми теорії і практики. - 2004. - № 29/04. - С. 601-610.

4. Бурак О. Загальні питання розмежування цивільної, господарсь­кої та адміністративної юрисдикції / О. Бурак // Вісник Вищого адміністра­тивного суду України. - 2010. - № 1. - С. 76-81.

5. Кучинська О. Проблеми єдності системи судів загальної юрис­дикції у світлі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» / О. Кучин­ська // Право України. - 2010. - № 11. - С. 200-205.

6. Притика Ю. Д. Питання компетенції третейського суду та підві­домчості справ / Ю. Д. Притика // Бюлетень міністерства юстиції України.

7. Сілантьєва Е. Є. Деякі проблеми розмежування юрисдикції спе­ціалізованих судів / Е. С. Сілантьєва // Проблеми законності. - 2008. - № 98. - С. 168-175.

8. Ференц О. Подвідомчість справ, що виникають із житлових від­носин, судам загальної юрисдикції / О. Ференц // Підприємництво, госпо­дарство і право. - 2010. - № 6. - С. 41-45.

9. Ференц О. Понятійний апарат інституту юрисдикції загальних судів: проблеми розмежування / О. Ференц // Підприємництво, господарст­во і право. - 2008. - № 7. - С. 149-151.

10. Ференц О. Практика розмежування цивільної та адміністратив­ної юрисдикцій судів / О. Ференц // Вісник Львівського університету. - 2011. - № 52. - С. 205-211.

11. Юшкевич О. Г. Щодо питання розмежування видів судової юрисдикції / О. Г. Юшкевич // Вісник ХНУВС. - 2010. - № 4. - Ч. 1. - С. 29-36.

Перелік нормативно-правових актів

і судової практики

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. (станом на 1 лип­ня 2015 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356.

2. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. (станом на 26 жовт­ня 2014 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 21-22. - Ст. 135.

3. Кодекс законів про працю УРСР від 10 грудня 1971 р. (станом на 7 серпня 2015 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/322-08

4. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. (станом на 1 ли­пня 2015 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 3-4. - Ст. 27.

5. Житловий кодекс УРСР від 30 червня 1983 р. (станом на 5 квітня 2015 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/5464-10

6. Кодекс адміністративного судочинства від 6 липня 2005 р. (ста­ном на 15 липня 2015 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 35-37. - Ст. 446.

7. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 р. (станом на 1 квітня 2015 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 41-45. - Ст. 529.

8. Про забезпечення права на справедливий суд: Закон України від 12 лютого 2015 р. (станом на 4 червня 2015 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 2015. - № 18-20. - Ст. 132.

10. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня

1996 р. (станом на 26 квітня 2015 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 49. - Ст. 272.

10. Про третейські суди: Закон України від 11 травня 2004 р. (станом на 1 січня 2013 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 35. - Ст. 412.

11. Про свободу пересування та вільний вибір місця прожи­вання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 р. (станом на 22 листо­пада 2014 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 15. - Ст. 232.

12. Про застосування норм цивільного процесуального законодавст­ва при розгляді справ у суді першої інстанції: Постанова Пленуму Верхов­ного Суду України від 12 червня 2009 р. № 2 [Електронний ресурс]. - Ре­жим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09.

13. Про посилення судового захисту прав та свобод людини і грома­дянина: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 вересня

1997 р. № 7 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/v0007700-97

14. Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення пі­дсудності цивільних справ: постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 березня 2013 р. № 3 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/v0003740-13/print1386590768048282