<<
>>

§ 3. Міжнародний союз нотаріату

Аналіз українського нотаріального законодавства з точки зору від­повідності його основним стандартам вільного нотаріату дозволяє виснувати, що нотаріат України перебуває у стані реформування і тяжіє до класичної моделі нотаріату, яка вже досить давно набула поширен­ня і успішно функціонує сьогодні у багатьох країнах світу, які об’єдналися в Міжнародний союз нотаріату.

Союз був утворений 2 жовтня 1948 р. у м. Буенос-Айресі (Арген­тина) на зустрічі представників національних нотаріальних організацій і спочатку нараховував 19 учасників. У наш час Міжнародний союз нотаріату об’єднує понад 70 країн світу. Це країни південної та Цен- 1268

тральної Америки, Франція, Іспанія, Португалія, Швейцарія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Італія, Японія, Ватикан, Туреч­чина, Греція, Кот д’Івуар, Марокко, Сенегал, деякі східноєвропейські країни: Російська Федерація, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Словенія, американський штат Луїзіана, канадська провінція Квебек та ін.

Міжнародний союз нотаріату (далі — МСН) являє собою всесвітнє об'єднання національних нотаріальних організацій (міжнародну неуря­дову організацію), що об’єднує країни, де поширене законодавство про нотаріат класичної школи як результат рецепції римського права.

Основною метою діяльності цього Союзу є поліпшення нотаріаль­ної діяльності в різних країнах світу. Він покликаний сприяти тіснішо­му співробітництву національних організацій нотаріусів при збережен­ні їх незалежності.

Відповідно до ст. 1 Уставу МСН, його головними завданнями є сприяння, координація та розвиток нотаріальної діяльності у між­народній галузі, забезпечення незалежності професії нотаріуса на благо кожного й усіх.

З метою досягнення зазначених завдань Союз представляє нотаріат у міжнародних організаціях і співпрацює з ними, вивчає окремі правові проблеми та підтримує дослідження і роботи в галузі уніфікації законо­давства про нотаріальну діяльність, реєструє та супроводжує законодав­чу діяльність у цій галузі, поширює принципи вільного нотаріату, орга­нізовує міжнародні конгреси, приділяє особливу увагу нотаріусам тих держав, в яких ще відсутня професійна регламентація, а також вступає у відносини з організаціями, чиї системи складення документів і по­свідчення беруть своє походження не з класичної моделі нотаріату.

Управління МСН здійснюється таким чином. Вищим органом є збори нотаріатів — членів Союзу. Кожен член зборів має право голо­су. Постійно діючим виконавчим органом Союзу є рада, яку очолює президент. Сприяння в роботі президентові надають: віце-президент у справах Північної та Центральної Америки, а також країн Карибсько­го басейну, віце-президент у справах Африки, скарбник, секретар,

12 радників, постійний секретар у справах Африки, постійний секретар у справах Європи, президент постійно діючого міжнародного обміну, постійний скарбник, керівник адміністративного персоналу.

У Союзі існує низка спеціальних комісій, утворених за тематични­ми і регіональними принципами.

Так, Комісія у справах міжнародного нотаріального співробітни­цтва опікується нотаріусами за межами Союзу, а також державами,

в яких нотаріати або взагалі відсутні, або засновані на принципах, що відрізняються від принципів організації вільного нотаріату. У своїй роботі Комісія має за мету налагодження контактів із державними органами та установами, а також переконання їх у важливому значен­ні складання надійних реєстрів для функціонування ринкової економі­ки. Ця Комісія презентує нотаріуса класичної моделі як путівника і гаранта стабільного й економічно захищеного приватноправового порядку. Робота Комісії за останні роки дала неабиякі результати. Так, у 1992 р. шість африканських нотаріатів стали членами МСН. У зв’язку з політичними змінами у країнах Центральної та Східної Європи, під­няттям «залізної завіси» діяльність комісій поширилася і на цей регіон. Членами МСН стали польський та угорський нотаріати, нотаріат Чехії та Словенії, 1995 р. — російський нотаріат, а також нотаріати Латвії, Литви, Естонії.

Предметом діяльності комісій у справах Америки, Африки, Європи та Середземномор’я є, відповідно, організація та розвиток нотаріату і вирішення питань здійснення нотаріальної діяльності у своїх регіонах. Наприклад, Комісія у справах Європи та Середземномор’я опубліку­вала роботу, присвячену порівняльному аналізу національного законо­давства, що регулює майнові відносини подружжя, питання спадкоєм­ства, а також правовий статус нотаріуса в різних європейських краї­нах — членах МСН тощо.

Також видані (десятьма мовами) уніфіковані тексти різних типів довіреностей.

Процеси європейської інтеграції та утворення Європейської Еко­номічної Спільноти зумовили утворення в межах МСН спеціальної Комісії з розгляду питань європейського права. Комісія, у якій на пра­вах спостерігачів співпрацюють представники Юридичних товариств Англії та Уельсу, Шотландії та Ірландії, а також лондонських нотаріа­тів, Національного товариства Англії та Об’єднання нотаріусів Ірлан­дії, надала численні дослідження порівняльно-правового характеру, що висвітлюють діяльність різних компаній і товариств. Важливою сферою роботи комісії є розгляд правових питань, у тому числі тих, що стосуються нерухомості, підприємницької діяльності. У велико­масштабному дослідженні комісія пропонує ввести єдине європейське заставне право — євроіпотеку.

Одним із найважливіших напрямів діяльності МСН є організація міжнародних конференцій і конгресів. На підставі ґрунтовних письмо­вих повідомлень з окремих країн приймається рішення про необхід­ність обговорення найбільш актуальних і складних питань організації 1270

нотаріату та здійснення нотаріальної діяльності. Для вирішення цих питань і пошуку рішень приблизно раз на три роки збираються нота­ріуси держав — членів Союзу та обговорюють в окремих комісіях нагальні проблеми.

Наприклад, XXII Міжнародний конгрес латинського нотаріату, присвячений п’ятдесятиріччю МСН, працював з 27 вересня до 2 жов­тня 1998 р. у Буенос-Айресі. Предметом обговорення були такі най­важливіші теми, як «Нотаріус і держава», «Нотаріус і права людини», «Питання нотаріальної етики». Також порушувалися питання щодо ролі цивільно-правового нотаріату в реалізації вимог держави, особ­ливо у сферах управління та оподаткування; основних прав людини та призначення нотаріату; кодексу етики нотаріуса стосовно громадян, колег і держави.

Міжнародний союз нотаріату в аспекті міжнародного приватного права і процесу намагається активно впливати на гармонізацію і уніфі­кацію цивільного права в країнах Європи.

У його рамках працюють чисельні комісії, що займаються різноманітними проблемами, напри­клад, Комісія з європейських справ Міжнародного союзу нотаріату працює над створенням системи євроіпотеки, яка заснована на заставній. Ця система не покликана замінити інші іпотеки національного характе­ру, а розглядається як альтернативний варіант до тих, що є.

У зв’язку з рішеннями зустрічі керівників Європейського Союзу в Тампере 15 і 16 жовтня 1999 р. про створення в Європі простору свободи, захищеності і правосуддя Комісія у справах Європейського Союзу займається участю нотаріату в позасудовому вирішенні родин­них конфліктів як посередника і примирителя з метою запобігання конфліктам.

Крім того, у багатьох країнах класичної системи нотаріату, напри­клад у Франції, Італії та Німеччині, нотаріальні акти можуть мати безпосередню виконавчу силу, яка заснована на угоді сторін. Приміром, у Франції документ, що іменується виконавчою копією, виданою но­таріусом на основі нотаріального акта, є підставою для здійснення виконавчих дій судовим виконавцем без рішення суду. Тому Міжна­родний союз нотаріату запропонував надати таким нотаріальним актам з виконавчою силою транснаціонального характеру, включаючи їх у про­ект міжнародної Конвенції про визнання судових рішень у цивільних і комерційних справах. У цьому зв’язку становить інтерес Резолюція Європейського парламенту АЗ 0422/93 «Про положення і організацію нотаріату в 12 державах — членах Співтовариства», в якій сформульо­вана пропозиція використовувати правові інструменти Договору про ЄС і Брюссельської конвенції 1968 р. про взаємне визнання і виконан­ня судових постанов для забезпечення взаємного визнання нотаріаль­них актів без зайвих формальностей.

Міжнародний союз нотаріату має статус неурядової організації і допущений на правах спостерігача в Організацію Об’єднаних Націй. Крім того, Союз активно співпрацює з цілою низкою міжнародних організацій. Так, у грудні 1998 р. було підписано угоду про співпрацю МСН з Міжнародною асоціацією юристів, що передбачає спільну ро­боту у сфері вирішення юридичних питань з ряду напрямів: щодо міжнародного комерційного арбітражу; щодо діяльності нотаріату; щодо укладення контрактів з допомогою електронного та інших видів зв'язку; здійснення правосуддя; міжнародного приватного права та різних методів регіональної інтеграції; позаправових способів вирі­шення спорів тощо.

Міжнародний союз нотаріату уклав також угоду з Міжнародним союзом суддів. Метою співпраці є встановлення здорової та нормаль­но діючої системи правосуддя, враховуючи забезпечення її доступнос­ті для всіх громадян. У межах укладеної угоди сторони на постійній і регулярній основі розвивають обмін інформацією про свою діяльність, обмінюються документами конгресів, семінарів і колоквіумів з питань, що їх цікавлять. На конгресі Міжнародного союзу суддів (1989 р.) за нотаріатом було офіційно визнано здійснення функції попереджуваль­ного правосуддя.

Так, у резолюції, прийнятій на цьому конгресі, зазначалося: «Вра­ховуючи, що у країнах з цивільним законодавством, де існує вільний нотаріат:

- нотаріус є посадовою особою, яка своїми порадами безпристрас­но інформує сторони про природу та юридичні наслідки договорів, які вони мають намір укласти;

- виконуючи цю роль, нотаріус стає особою, яка попереджує ви­никнення спірних питань;

- договір, посвідчений нотаріусом, спрощує процедуру доказу­вання;

- нотаріус представляє сторони в суді з питань окремого прова­дження;

- на нотаріуса покладений також обов’язок вчинювати різні судові дії, такі як складення описів, розподіл майна, опечатування майна тощо,

ми бажали б, щоб діяльність нотаріуса отримала більш міцні осно­ви і щоб використання нотаріату було визнано і набуло підтримки».

Міжнародний союз нотаріату підтримує тісні зв'язки з радою Європи. Ними спільно проведені численні заходи у реформованих європейських країнах. Міцні робочі контакти є в Союзу і з Європа- ламентом. Процес змін, що зачепив ряд держав Європи після 1989 p., зумовив розробку Радою Європи програми співробітництва щодо проведення законодавчих реформ і забезпечення процесу зближення систем національного законодавства з європейськими нормами та стандартами.

На конференції нотаріатів Європейського Союзу, що проходила в межах цієї програми у 1995 p., був прийнятий Етичний кодекс нота­ріусів Європи. Приводом його розробки та прийняття, як зазначено у самому Кодексі, стало постійне зростання економічного та право­вого обігу, що виходив за межі національних кордонів.

Розширення та поглиблення процесу європейської інтеграції, роз­виток загальноєвропейського ринку привели до необхідності вдоско­налення правового захисту учасників правовідносин, що перебувають за межами національних кордонів. Усе частіше нотаріуси стикаються з необхідністю укладення нотаріальних документів, що стосуються правовідносин, які регулюються нормами інших держав.

У результаті проведення порівняльного аналізу національних норм, що регулюють нотаріальну діяльність у різних країнах Європи, націо­нальні організації нотаріусів прийняли рішення напрацювати загальні правила, спрямовані на гармонізацію нотаріальної діяльності неза­лежно від національних кордонів і особливостей національного зако­нодавства. Документом, що поєднав ці правила, став європейський кодекс нотаріального професійного права, який закріпив сукупність норм, спільних для всіх нотаріусів Європейського Союзу. Як такі ви­значені:

- лояльність і бездоганний моральний вигляд нотаріуса;

- безпристрасність і незалежність нотаріуса;

- обов’язок дотримуватися тайни нотаріальної дії;

- юридична і технічна компетентність нотаріуса;

- свобода вибору нотаріуса; обов’язок страхування професійної відповідальності нотаріуса.

Таким чином, діяльність Міжнародного союзу нотаріату відіграє величезну роль у розвитку інституту нотаріату в сучасному світі, сприяє уніфікації законодавства про нотаріат.

Питання для самоконтролю

1. Яким чином нотаріуси застосовують законодавство інозем­них держав?

2. Якою є процедура розкриття та оголошення заповіту, скла­деного за нормами іноземного права?

3. У чому полягає акт консульської легалізації як умова вчи­нення нотаріальної дії?

4. Які документи, складені за кордоном, приймаються нотарі­усом без легалізації?

5. З якими державами Україна уклала договори про правову допомогу у сфері нотаріальної діяльності?

6. У чому полягає сутність забезпечення доказів у порядку нотаріального провадження? За чиєю ініціативою воно про­вадиться?

7. Які є основні способи забезпечення доказів нотаріусом?

8. З якою метою був створений Міжнародний союз нотаріату і які завдання на нього покладені?

9. Якою є роль Міжнародного союзу нотаріату в уніфікації законодавства про нотаріат?

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § 3. Міжнародний союз нотаріату:

  1. § 3. Міжнародний союз нотаріату
  2. Зміст
  3. ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
  4. Удосконалення законодавства у сфері адміністративно- правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів в Україні
  5. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
  6. 3.5.Правове регулювання діяльності правоохоронних органів України з питань боротьби з міжнародною злочинністю
  7. §9. Правоохоронна система України
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -