ГЛАВА 12. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА

ПЛАН

1. Право на касаційне оскарження судових рішень

2. Порядок розгляду справи в суді касаційної інстанції

3. Повноваження касаційного суду

Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Право касаційного оскарження мають:

1. Учасники справи.

2. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки лише після його пере­гляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою.

Об’єкти касаційного оскарження:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду спра­ви та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визна­чених у частині третій цієї статті;

2) деякі ухвали суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, вказані у пунктах 3, 68, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 ЦПК, після їх перегляду в апеляційно­му порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про:

• відмову у відкритті апеляційного провадження;

• закриття апеляційного провадження,

• повернення апеляційної скарги,

• зупинення провадження,

• щодо забезпечення позову^[87],

• заміни заходу забезпечення позову,

• щодо зустрічного забезпечення,

• відмову ухвалити додаткове рішення,

• роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення,

• внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення,

• повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявле- ними або виключними обставинами,

• відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключ­ними обставинами,

• заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку про­цесуального примусу, окремі ухвали.

Підставами касаційного оскарження є:

1) неправильне застосування судом норм матеріального права

2) порушення норм процесуального права.

Не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо^[88]:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фунда­ментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим су­довим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Строки касаційного оскарження:

касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Зміст касаційної скарги:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи пе­ребування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організа­цій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фі­зичних осіб — громадян України, номери засобів зв’язку та адресу елек­тронної пошти, за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезна­ходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) рішення (ухвала), що оскаржується;

5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріаль­ного права чи порушення норм процесуального права;

6) клопотання особи, яка подає скаргу;

7) дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

8) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги, а саме:

• копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи;

• докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, — за наявності;

• документи, що підтверджують сплату судового збору у встановле­них порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

9) підстави звільнення від сплати судового збору.

Порядок касаційного провадження:

1. Відкриття касаційного провадження на підставі поданої касацій­ної скарги, що реєструється у день її надходження до суду касаційної ін­станції та не пізніше наступного дня передається суддідоповідачу, якщо він дійде висновку, що подана касаційна скарга є обґрунтованою.

Після цього вирішення питання про відкриття провадження здійсню­ється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддядоповідач, якщо хоча б один суддя із складу колегії дійшов висновку про необхід­ність його відкриття.

Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна міс­тити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, а також вирішує питання про ви­требування матеріалів справи, і зазначає строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Впродовж відкриття провадження можуть виникнути такі ускладнення:

1.1. Залишення касаційної скарги без руху впродовж десяти днів з дня надходження касаційної скарги у разі, якщо касаційна скарга оформ­лена з порушенням вимог, встановлених ЦПК, а також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків касаційного оскарження, і осо­ба, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення ка­саційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

1.2. Повернення касаційної скарги судом шляхом постановлення ухва­ли протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків, якщо:

1) касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздат­ності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) скаргу подано у інший спосіб, ніж до суду касаційної інстанції;

3) до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження від особи, яка подала скаргу, надійшла заява про її відкликання;

4) у касаційній скарзі не викладені передбачені ЦПК підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

1.3. Відмова у відкритті касаційного провадження у справі, якщо:

1) касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає каса­ційному оскарженню;

2) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв’язку з від­мовою цієї особи від поданої раніше касаційної скарги на це саме судове рішення;

3) є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задо­волення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

4) скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підста­ви для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними;

5) суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п’ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необгрунтованою;

6) якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані непо­важними, суддядоповідач відмовляє у відкритті касаційного проваджен­ня на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК;

7) незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

• подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішен­ня про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки;

• пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

8) у справі з ціною позову, що не перевищує п’ятиста розмірів про­житкового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до ЦПК розглядаються за правилами загального позовного проваджен­ня), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необгрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:

• Верховний Суд вже викладав в своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або

• правильне застосовування норми права є очевидним і не викли­кає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

9) суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегля­ду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, при­ватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної право- застосовчої практики;

10) якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необ­хідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті каса­ційного провадження.

1.4. Відкликання касаційної скарги або відмова від неї особи, яка подала касаційну скаргу, до постановления ухвали про відкриття касаційного провадження.

2. Підготовка до касаційного розгляду, впродовж якої учасники спра­ви мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом каса­ційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Відзив на касаційну скаргу має містити:

1) найменування суду касаційної інстанції;

2) ім’я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної по­шти, за наявності;

3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;

4) у разі необхідності — клопотання особи, яка подає відзив на каса­ційну скаргу;

5) перелік матеріалів, що додаються, зокрема, докази надсилання ко­пій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Можливі ускладнення:

2.1. Закриття касаційного провадження шляхом постановлення ухва­ли суду, якщо:

1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала каса­ційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касацій­ної скарги;

2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касацій­ну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієз­датності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скар­гою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляцій­ної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інте­реси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося.

2.2. Приєднання до касаційної скарги учасників справи, поданої особи на стороні якої вони виступали, а також осіб, які не брали участі у спра­ві, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, шляхом подання заяви до початку розгляду справи в суді ка­саційної інстанції.

2.3. Доповнення або зміна касаційної скарги особою, яка подала каса­ційну скаргу, протягом строку на касаційне оскарження.

2.4. Відмова від касаційної скарги особи, яка подала, або її визнання іншою стороною обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скар­ги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касацій­ної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.

2.5. Відмова позивача від позову та укладення сторонами мирової угоди незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил ЦПК, що регулюють поря­док і наслідки вчинення цих процесуальних дій.

3. Касаційний розгляд, що відбувається стадійно:

3.1. Підготовка справи до касаційного розгляду, впродовж якої після отри­мання справи суддядоповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій ви­кладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції.

3.2. Попередній розгляд справи протягом п’яти днів після складення доповіді суддеюдоповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, на якому на підставі доповіді суддідоповідача колегії суддів про проведення під­готовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення су­дом касаційної інстанції, вирішується питання про:

• залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення;

• скасування судового рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов’язкове скасування судового рішення; або

• призначення справи до судового розгляду за відсутності підстав для вищеназваних рішень.

Попередній розгляд справи палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою не проводиться.

3.3. Розгляд справи судом касаційної інстанції за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного прова­дження без повідомлення учасників справи, тільки у разі необхідності для надання пояснень у справі:

3.3.1. Відкриття першого судового засідання або через п’ятнадцять днів з дня відкриття касаційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи, впродовж якого головуючий оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на судове рішення якого суду розглядається.

3.3.2. Доповідь суддідоповідача в необхідному обсязі змісту оскаржу­ваного судового рішення та доводів касаційної скарги і відзиву на каса­ційну скаргу.

3.3.3. Пояснення сторін та інших учасників справи, при цьому першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач.

3.3.4. Вихід суду до нарадчої кімнати для постановлення ухвали або прийняття постанови, яка оформлюється суддеюдоповідачем (іншим суддею, якщо суддядоповідач не згодний з постановою/ухвалою) і під­писується всім складом суду, який розглядав справу.

3.3.5. Проголошення ухваленого судового рішення, з цього моменту постанова набирає законної сили.

3.4. Вручення судових рішень в загальному порядку.

Можливі ускладнення розгляду справи:

1) відкладення розгляду справи,

2) оголошення перерви,

3) зупинення провадження у справі.

Передача справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду за наявності таких підстав:

1) якщо колегія судів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладе­ного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суд­дів з цієї ж палати або у складі такої палати;

2) якщо колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладе­ного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суд­дів з іншої палати або у складі іншої палати чи об’єднаної палати;

3) якщо така колегія (палата, об’єднана палата) вважає за необ­хідне відступити від висновку щодо застосування норми права у по­дібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об’єднаної палати) ін­шого касаційного суду;

4) якщо така колегія (палата, об’єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних пра­вовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати;

5) якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову пробле­му і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та форму­вання єдиної правозастосовчої практики;

6) якщо учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушен­ня правил предметної чи суб’єктної юрисдикції.

Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної ін­станції після закінчення касаційного розгляду справи:

1. Якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції піс­ля закінчення касаційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за загальними правилами.

2. У випадку відкриття касаційного провадження за такою скар­гою суд касаційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та судових рішень, що оскаржуються.

3. За результатами розгляду касаційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 416 ЦПК. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду касаційної інстанції.

4. Суд відмовляє у відкритті провадження за касаційною скаргою, по­даною відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув на­ведені у ній доводи під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи.

Строки розгляду касаційної скарги на:

1) судові рішення — шістдесят днів,

2) ухвали — тридцять днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції:

1) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими;

2) суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції;

3) суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або не­правильне застосування норм матеріального права.

Повноваження суду касаційної інстанції:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної ін­станції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продо­вження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рі­шення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частко­во і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної ін­станцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відпо­відній частині;

7) скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених вище.

Зміст постанови суду касаційної інстанції, яка складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

а) дати і місця її прийняття;

б) найменування суду касаційної інстанції, прізвищ та ініціалів суд­дів і секретаря судового засідання;

в) найменування (ім’я) учасників справи і найменування (ім’я) осо­би, яка подала касаційну скаргу;

г) найменування суду першої та (або) апеляційної інстанції, судове рішення якого оскаржується, номера справи, дати ухвалення су­дового рішення, прізвища та ініціалів судді (суддів);

2) описової частини із зазначенням:

а) короткого змісту позовних вимог і рішень судів першої та апеля­ційної інстанцій;

б) короткого змісту вимог касаційної скарги;

в) узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;

г) узагальненого викладу позиції інших учасників справи;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

а) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладе­ного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу;

б) доводів, за якими суд касаційної інстанції погодився або не пого­дився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції;

в) висновків за результатами розгляду касаційної скарги з посилан­ням на норми права, якими керувався суд;

г) дій, що їх повинні виконати суд першої та (або) апеляційної ін­станції у разі скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд;

4) резолютивної частини із зазначенням:

а) висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скар­ги і позовних вимог;

б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв’язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, — у разі ска­сування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення;

в) розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом спра­ви у суді касаційної інстанції;

г) повороту виконання у разі скасування рішень судів за наявності відповідної заяви та підстав.

5) у постанові палати, об’єднаної палати, Великої Палати Ве-рховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об’єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, ВеликоїПалати.

Обов’язковість вказівок, що містяться в постанові суду касаційної інстанції:

1) вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи;

2) постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовір- ність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

® ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Хто має право на касаційне оскарження рішення суду? Чи може бути оскаржено ухвалу суду першої або апеляційної інстанції?

2. Охарактеризуйте порядок розгляду справи в суді касаційної інстанції. Чи може суд касаційної інстанції розглянути справу без повідомлення учас­ників справи?

3. Чи може суд касаційної інстанції скасувати рішення суду, що перегля­дається, та направити справу на новий розгляд? Як діяти у випадку, якщо ЄСПЛухвалив рішення про те, що у справі Україна порушила свої міжна­родні зобов’язання?

© ПРАКТИЧНІ ЗАДАЧІ

1. Ознайомтеся з ухвалами суду першої інстанції, що є в Додатку № 1, та проаналізуйте, які з них можуть бути оскаржені в апеляційному або касаційному порядку.

@ ЛІТЕРАТУРА

1. Цивільний процесуальний кодекс України № 1618IV від 18 березня 2004 р. зі змінами та доповненнями [Електроний ресурс] http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/161815/print.