ГЛАВА 11. АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА

ПЛАН

1. Право на апеляційне оскарження судових рішень

2. Порядок розгляду справи в суді апеляційної інстанції

3. Повноваження суду апеляційної інстанції

Перегляд судових рішень в порядку апеляційного провадження перед­бачено главою 1 розділу V ЦПК України.

Судом, що переглядає судові рішення в порядку апеляційного прова­дження, є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) зна­ходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Апеляційне провадження — це провадження з перегляду судових рі­шень, в яких оскаржуються судові рішення судів першої інстанції, які не набрали законної сили, учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, судом вищестоящої інстанції.

Право апеляційного оскарження мають:

1. Учасники справи, які брали участь у справі.

2. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки^[81].

Об’єктами апеляційного оскарження можуть бути:

1) рішення суду першої інстанції повністю або частково.

2) ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду у випадках, передбачених ЦПК⁷⁷.

постанові Касаційного цивільного суду у справі щодо права правонаступника на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, навіть якщо його не залучено до участі у справі як правонаступника, і суд не вирішував питання про її права та обов'язки. У цій справі ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу було визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки заявник не залучений до участі у справі в якості правонаступника сторони, а з рішення суду першої інстанції вбачається, що суд не вирішував питання про її права та обов'язки.

77 Ухвала суду першої інстанції за результатами вирішення питання про привід боржника може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку, про що зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у справі про привід боржника. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції про привід боржника старший державний виконавець подав апеляційну скаргу, але суд своєю ухвалою закрив апеляційне провадження, оскільки стаття 353 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду, в якому відсутня ухвала щодо приводу боржника, а тому ця ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.

Ухвали суду першої інстанції, на які відповідно до статті 353 ЦПК України можуть бути подані скарги окремо від рішення суду:

1) відмови у видачі судового наказу;

2) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасуван­ня ухвали про забезпечення доказів;

3) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову;

4) скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні за­ходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову;

5) зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення;

6) повернення заяви позивачеві (заявникові);

7) відмови у відкритті провадження у справі;

8) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;

9) передачі справи на розгляд іншого суду;

10) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

11) затвердження мирової угоди^[82];

12) призначення експертизи;

13) визначення розміру судових витрат;

14) зупинення провадження у справі;

15) закриття провадження у справі;

16) залишення позову (заяви) без розгляду^[83];

17) окрема ухвала;

18) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;

19) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення;

20) відмови ухвалити додаткове рішення;

21) роз’яснення або відмови у роз’ясненні судового рішення;

22) повернення заяви про перегляд заочного рішення;

23) відмови у відкритті провадження за нововиявленими або виключ­ними обставинами;

24) поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання;

25) виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню;

26) відстрочення і розстрочення, зміни чи встановлення способу і по­рядку виконання рішення;

27) розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця;

28) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;

29) повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті вико­нання рішення;

30) звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим осо­бам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в уста­новленому законом порядку;

31) тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;

32) визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;

33) тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;

34) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;

35) примусового проникнення до житла;

36) звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника;

37) відмови у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;

38) повернення заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;

39) повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу;

40) залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судо­вого провадження;

41) відновлення повністю або частково втраченого судового прова­дження чи відмови в його відновленні.

Строк на апеляційне оскарження:

на рішення суду — тридцять днів,

на ухвалу суду — п’ятнадцять днів

Момент, з якого починає витікати цей строк:

1) з дня проголошення судового рішення;

2) якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та ре­золютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирі­шення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, — з дня складення повного судового рішення;

Право на поновлення пропущеного строку:

— якщо повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом трид­цяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду — якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду;

3) з інших поважних причин.

Зміст апеляційної скарги:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце прожи­вання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, іден­тифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб — громадян України, но­мери засобів зв’язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезна­ходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) рішення або ухвала, що оскаржуються;

5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають зна­чення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті до­казів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до вста­новлених судом обставин правовідносин тощо);

6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підля­гають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин не­подання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;

9) підстави звільнення від сплати судового збору;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються, зокрема:

• довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися;

• копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кіль­кості учасників справи;

• документи, що підтверджують сплату судового збору у встановле­них порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

• докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).

Порядок апеляційного провадження:

1. Подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної ін­станції, її реєстрація та передача суддідоповідачу.

2. Відкриття апеляційного провадження шляхом постановлення ухва­ли не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або за­яви про усунення недоліків, в якій зазначається:

• строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу;

• вирішується питання про витребування матеріалів справи;

• строк, протягом якого учасники справи мають подати свої запе­речення щодо поданих заяв чи клопотань разом з апеляційною скаргою.

Можливі ускладнення:

• залишення апеляційної скарги без руху^[84];

• повернення скарги впродовж 5 днів з дня надходження апеляцій­ної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків;

• відмова у відкритті провадження^[85].

Підставами повернення апеляційної скарги є також такі:

1) апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієз­датності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підпи­сувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного проваджен­ня особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання;

3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції;

4) скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

До додаткових підстав для залишення скарги без руху відносять також пропущення встановлених строків, і також те, що особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляцій­ної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відмова у відкритті апеляційного провадження шляхом постановлення ухвали не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків:

1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апе­ляційному оскарженню;

2) є ухвала про закриття провадження у зв’язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;

3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного про­вадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підста­ви для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними;

5) якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного прова­дження у порядку, встановленому статтею 358 ЦПК;

6) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляцій­ного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спли­ву одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про роз­гляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнен­ня обставин непереборної сили;

7) суд також відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скар­гою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд роз­глянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження над­силається учасникам справи; скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Надсилання судом копій апеляційної скарги та доданих до неї мате­ріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження.

Подання відзивів на апеляційну скаргу учасниками справи в письмо­вій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, такого змісту:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) ім’я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної по­шти, за наявності;

3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

4) у разі необхідності — клопотання особи, яка подає відзив на апеля­ційну скаргу;

5) перелік матеріалів, що додаються, зокрема, докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасни­кам справи.

Приєднання до апеляційної скарги учасниками справи, поданої особою, на стороні якої вони виступали, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.

Доповнення, зміна або відкликання апеляційної скарги або відмо­ва від неї особою, яка подала апеляційну скаргу, впродовж строку на апеляційне оскарження або відкликання її до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

3. Підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції суддею- доповідачем, який:

1) з’ясовує питання про склад учасників судового процесу;

2) визначає характер спірних правовідносин і закон, який ’їх регулює;

3) з’ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на під­ставу своїх вимог і заперечень;

4) з’ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питан­ня про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

7) за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, пов’язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи;

9) ураховує міркування або заперечення щодо їх вчинення учасників справи;

10) якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозгля- нуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового про­цесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, невирі- шене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки;

11) після проведення підготовчих дій доповідає про них колегії суд­дів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду.

12) повідомлення учасників справи про дату, часта місцерозглядусправи.

4. Розгляд справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні з по­відомленням учасників справи:

1) відкриття першого судового засідання або через п’ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи;

2) з’ясування обставин і перевірку ’їх доказами, а саме:

• доповідь суддідоповідача про зміст рішення (ухвали), яке оскар­жено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійсню­ватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази;

• пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, або, якщо апе­ляційні скарги подали обидві сторони, — першим дає пояснення позивач, та інших учасників справи;

3) судові дебати та ухвалення та проголошення постанови за результа­тами розгляду апеляційної скарги, в якому суд має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у від­повідній частині нове рішення або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повніс­тю або частково у передбачених ЦПК випадках і закрити прова­дження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до ін­шого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

8) у передбачених ЦПК випадках скасувати свою постанову (повніс­тю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 17 частини першої цієї статті.

Вручення постанов суду апеляційної інстанції відбувається в загально­му порядку, встановленому ЦПК.

Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи:

• апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, а особа, яка подала скар­гу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, підлягає розгляду і суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави;

• у випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятого ним судового рішення та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Строк розгляду апеляційної скарги:

1) на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляцій­ного провадження,

2) на ухвалу суду першої інстанції — протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням осо­бливостей розгляду справи суд апеляційної інстанції може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п’ятнадцять днів, про що по­становляє відповідну ухвалу.

Закриття апеляційного провадження на таких підставах:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за ви­нятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеля­ційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної ді­єздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скар­гою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішен­ням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося;

4) скаржник відмовився від апеляційної скарги, а також у разі, якщо інша сторона визнала апеляційну скаргу обґрунтованою в повному об­сязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження^[86].

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції:

1) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і до­датково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рі­шення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги;

2) суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) від­зиві на неї;

3) докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймають­ся судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього;

4) суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апе­ляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права;

5) якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевид­на незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі;

6) в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються по­зовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Підстави для застосування повноважень апеляційного суду:

1. Залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2. Скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, на таких підставах:

1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосу­вання норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підля­гає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасу­вання або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправиль­ного вирішення справи, це є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заяв­лено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими;

3) справу (питання) розглянуто судом за відсутності будьякого учас­ника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будьким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув в порядку спрощеного позовного проваджен­ня справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

3. Скасування судового рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині, з підстав, передбачених статтями 255 та 257 ЦПК, порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 1922 ЦПК, є обов’язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішен­ня, смерть фізичної особи — сторони у спорі чи припинення юридич­ної особи — сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування ви­мог частини першої цієї статті.

4. Скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю, якщо рішен­ня прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв’язку з пору­шеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

5. Скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої ін­станції, якщо є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосу­вання норм матеріального права, які призвели до постановлення по­милкової ухвали.

6. Скасування ухвали суду і направлення справи на розгляд за встановле­ною підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням пра­вил підсудності.

Порядок прийняття постанов судом апеляційної інстанції:

1. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за загальними правилами, встановленими ЦПК і певними особливостями.

2. Процедурні питання, пов’язані з рухом справи, клопотання та за­яви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, ого­лошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених ЦПК, вирішуються судом апеляційної інстан­ції шляхом постановлення ухвал в встановленому порядку,.

Зміст постанови суду апеляційної інстанції:

1) вступної частини із зазначенням:

а) дати і місця її прийняття, номера справи;

б) найменування суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;

в) імен (найменувань) сторін і особи, яка подала скаргу;

г) найменування суду першої інстанції, рішення якого оскаржуєть­ся, дати ухвалення рішення, прізвища судді (суддів); часу і місця його ухвалення, дати складання повного тексту рішення;

2) описової частини із зазначенням:

а) короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;

б) короткого змісту вимог апеляційної скарги;

в) узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

г) узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;

б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не по­годився з висновками суду першої інстанції;

в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладе­ного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеля­ційну скаргу;

г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;

ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посилан­ням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

4) резолютивної частини із зазначенням:

а) висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги;

б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи у суді першої інстанції, — у випадку скасування або зміни судового рішення;

в) розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом спра­ви у суді апеляційної інстанції;

г) строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у каса­ційному порядку у випадках, передбачених ЦПК (див. главу 12).

® ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Хто може звернутися до суду з апеляційною скаргою? Які рішення та ухвали можна оскаржити до апеляційного суду?

2. Які дії вчиняє суддядоповідач для підготовки справи до розгляду?

3. Чи може суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції або ухвалити нове? Які його повноваження та підстави для їх застосування?

© ПРАКТИЧНІ ЗАДАЧІ

1. Чи має право учасник справи оскаржити ухвалу суду першої інстанції про передачу справи до іншого суду?Як з'ясовується підсудність у справі, якщо відповідач зареєстрований у АР Крим? Ознайомтеся з ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва у Додатку № 1 та проаналізуйте її.

@ ЛІТЕРАТУРА

1. Цивільний процесуальний кодекс України № 1618IV від 18 березня 2004 р. зі змінами та доповненнями [Електроний ресурс] http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/161815/print.

2. Гусаров К.В. Законодавчі ініціативи змін апеляційного провадження цивільного судочинства: основні новели / К.В. Гусаров // Право України. — 2017. - № 8. - С. 7682.