ДОДАТОК № 1. ПРИКЛАДИ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ

1.1. Ознайомтеся з ухвалою суду першої інстанції про прийняття позо­вної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Чи відповідає вона вимогам ЦПК України?Як визначити, чи підлягає справа розгляду в порядку спрощеного позовного провадження?

провадження №....

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження

10 січня 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Іванов М. Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Моторного (тран­спортного) страхового бюро України до Петренка Олексія Анатолійовича про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з від­повідача у порядку регрессу сплачене страхове відшкодування у розмірі 132 673,08 грн. Свої вимоги мотивує тим, що внаслідок ДТП було за­вдано шкоди потерпілій особі, цивільноправова відповідальність відпо­відача на момент вчинення ДТП не була застрахована. Потерпіла особа звернулась до позивача з заявою про виплату страхового відшкодуван­ня. Позивачем було виплачено потірпілій особі страхове відшкодуван­ня у розмірі 131 637,08 грн. Також, позивачем були понесені витрати на аварійного комісара у розмірі 1 036,00 грн. Відповідач у добровільному порядку не сплатив страхове відшкодування.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України з урахуванням ціни позову, справа може бути віднесена до малозначних.

Позовна заява подана з дотриманням вимог ст.ст.175177 ЦПК України.

Справа підсудна Печерському районному суду м. Києва, оскільки відповідач за даними Відділу обліку та моніторингу інформації про реє­страцію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27в, кв. 9.

В силу п.1 ч.6 ст.1 9, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

З викладеного, керуючись ст.ст. 19, 27 175, 274, 277, 278, 353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти позов до розгляду та відкрити спрощене позовне про­вадження за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження — 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, 8) до Петренка Олексія Анатолійовича (адреса зареєстрованого місця про­живання — м. Київ, вул. Прирічна, 27в, кв. 9) про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування.

Відповідач протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про від­криття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його за­перечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Роз’яснити відповідачу, що копія відзиву та доданих до нього доку­ментів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одно­часно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Позивач протягом п’яти днів з дня отримання відзиву має право по­дати до суду відповідь на відзив, а відповідач — заперечення, які повинні відповідати ч. 3 — 5 ст. 178 ЦПК України.

Роз’яснити, що обґрунтоване клопотання про розгляд справи у су­довому засіданні з повідомленням сторін, відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач — не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.

За відсутності клопотань будьякої зі сторін справа буде розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без їх повідомлення, за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали направити позивачу і відповідачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про відкриття провадження, може бути подана виключно з підстав порушення правил підсудності до Апеляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти днів з дня її вручення.

В іншій частині, ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо руху справи за вебадресою: http://pe.ki.court.gov.ua

Суддя /підпис/ М. Ю. Іванов

З оригіналом згідно.

Станом на 10.01.2018 ухвала не набрала законної сили.

Суддя___________

Секретар_

1.2. Ознайомтеся з ухвалою суду першої інстанції про прийняття позо­вної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Чи відповідає вона вимогам ЦПКУкраїни?

провадження №3/756/1437/18 справа №4456/16651/17

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження

04 січня 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Іванов М.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з об­меженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Активи- Капітал» до Петрова Олега Валентиновича про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором обґрунтовуючи тим, що він не виконав в повному обсязі умов кредитного договору та допус­тив утворення заборгованості, яку в добровільному порядку не погашає.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України з урахуванням ціни позову, справа може бути віднесена до малозначних.

Позовна заява подана з дотриманням вимог ст.ст.175177 ЦПК України.

Справа підсудна Печерського районному суду м. Києва, оскільки відповідач за даними Відділу обліку та моніторингу інформації про реє­страцію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27, кв. 425.

В силу п.1 ч.6 ст.1 9, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

З викладеного, керуючись ст.ст. 19, 27 175, 274, 277, 278, 353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти позов до розгляду та відкрити спрощене позовне прова­дження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АктивиКапітал» (місцезнаходження — 79000, м. Львів, вул. Львівська, 1, корпус 28, адреса для листування — 79000, м. Львів, а/с 45) до Петрова Олега Валентиновича (адреса зареєстрова­ного місця проживання — м.

Відповідач протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про від­криття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його за­перечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Роз’яснити відповідачу, що копія відзиву та доданих до нього доку­ментів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одно­часно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Позивач протягом п’яти днів з дня отримання відзиву має право по­дати до суду відповідь на відзив, а відповідач — заперечення, які повинні відповідати ч. 3 — 5 ст. 178 ЦПК України.

Роз’яснити, що обґрунтоване клопотання про розгляд справи у су­довому засіданні з повідомленням сторін, відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач — не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.

За відсутності клопотань будьякої зі сторін справа буде розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без їх повідомлення, за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали направити позивачу і відповідачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про відкриття провадження, може бути подана виключно з підстав порушення правил підсудності до Апеляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти днів з дня її вручення.

В іншій частині, ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо руху справи за вебадресою: http://pe.ki.court.gov.ua

Суддя /підпис/ М. Ю. Іванов

З оригіналом згідно.

Станом на 04.01.2018 ухвала не набрала законної сили.

Суддя___________

Секретар_

1.3. Ознайомтеся з ухвалою суду першої інстанції про повернення позо­вної заяви. Чи відповідає вона вимогам ЦПК України? Які ускладнення мо­жуть виникнути під час відкриття провадження у справі?

Унікальний № 1756/9454/18 провадження №2/7356/28269/18

У Х В А Л А про повернення позовної заяви

26 січня 2018 року суддя Печерського районного суду м.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Петрової Катерини Вікторівни про стягнення боргу, неустойки, процентів, суми інфляцій­ного збільшення боргу в розмірі та 3% річних.

Як вбачається з матеріалів позову, позов підписано керівником ПрАТ «Лізинг ЛТД».

Відповідно п.1 ч.1, 3, 8 ст.62 ЦПК України повноваження представ­ників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електро­нним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це зако­ном, установчими документами. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Згідно п. 1 ч. 4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У зв’язку з тим, що у матеріалах позову відсутні документи, що під­тверджують посадове становище особи, яка підписала позов, тому да­ний позов підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62, п.1 ч.4 ст.185, 260 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Лізинг ЛТД» до Петрової Катерини Вікторівни про стягнення боргу, неустойки, про­центів, суми інфляційного збільшення боргу в розмірі та 3% річних — повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали під­ставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя /підпис/ М. Ю. Іванов

З оригіналом згідно.

Суддя_________

Секретар_

1.4. Ознайомтеся з ухвалою суду першої інстанції про передачу справи до іншого суду. Чи відповідає вона вимогам ЦПКУкраїни? Чи правильно діяв суд в цій ситуації? Чи не зобов'язаний суд був повернути заяву позивачеві для подачі в належний суд?

Унікальний №33756/17167/17 Провадження №24/756/2581/18

Іменем України У Х В А Л А про передачу справи до іншого суду

10 січня 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Іванов М.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Петровського Євгена Вікторовича до Петровської Діани Володимирівни про розірван­ня шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Петровської Діани Володи­мирівни про розірвання шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред’яв­ляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку міс­цем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

З довідки Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві вбачається, що відпо­відач Петровська Діана Володимирівна, 23.10.1973 року народження, зареєстрована за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 32- Б, кв. 54, що територіально відноситься до Солом’янського району м. Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи пере­бування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домов­леністю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будького з них.

Позивачем до суду не надано доказів того, що на його утриманні є ма­лолітні або неповнолітні діти або того, що він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (під­судності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не до­пускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, вста­новленому статтею 31 ЦПК, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, враховуючи, що підстав для розгляду позову в Оболонському районному суді м. Києва не має, то справа підлягає пе­редачі на розгляд до Солом’янського районного суду м. Києва (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1).

З викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 32 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Справу за позовом Петровського Євгена Вікторовича до Петровської Діани Володимирівни про розірвання шлюбу передати на розгляд до Солом’янського районного суду м. Києва (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи №33756/17167/17 за вебадресою: http://court.gov.ua/.

Суддя /підпис/ М. Ю. Іванов

З оригіналом згідно.

Станом на 10.01.2018 ухвала не набрала законної сили.

Суддя_________

Секретар_

1.5. Ознайомтеся з ухвалою суду першої інстанції про відкриття за­гального позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання. Чи відповідає вона вимогам ЦПК України?Які процесуальні дії мають здійснити учасники справи до підготовчого та до судового засідан­ня в справі?

справа №22756/850/18 провадження №2/37556/22849/18

УХВАЛА

про відкриття загального позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання

24 січня 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Іванов М. Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Петрової Наталії Володимирівни до Петрова Сергія Григоровича про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Петрова Наталія Володимирівна звернулася до суду із по­зовом до відповідача Петрова Сергія Григоровича про розірвання шлю­бу. Свої вимоги мотивує тим, що з 2014 року між сторонами припинені шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть, проживають окре­мо. Від шлюбу мають неповнолітню дитину, яка проживає разом з позивачем.

Позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 175177 ЦПК України.

Справа підсудна Печерському районному суду м. Києва, оскільки позивач за даними Відділу з питань реєстрації місця проживання/пере- бування фізичних осіб Печерської РДА зареєстрований за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка, 83, кв. 105.

З викладеного, керуючись ст.ст. 30, 187192, 197, 259261, 353, 354 ЦПК України, —

ПОСТАНОВИВ:

Відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі за позо­вом Петрової Наталії Володимирівни (зареєстроване місце проживання: м. Київ, бульвар Шевченка, 83, кв. 105) до Петрова Сергія Григоровича (зареєстроване місце проживання: м. Київ, бульвар Шевченка, 83, кв. 105; фактичне місце проживання: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 22Б, кв. 57) про розірвання шлюбу.

Призначити підготовче судове засідання, яке відбудеться у примі­щенні Печерського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Хрещатик, 10, зал № 13, кабінет №26, п’ятий поверх) 25.05.2018 о 10:30 год.

Копію ухвали про відкриття загального позовного провадження наді­слати позивачу, а відповідачу — копію ухвали та позовної заяви, з дода­ними до неї документами.

Відповідачу в строк не більше місяця з дня отримання ухвали наді­слати (надати) суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Роз’яснити, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з наді­сланням (наданням) відзиву до суду.

У випадку ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити справу за наявними матеріалами справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про відкриття провадження, може бути подана виключно з підстав порушення правил підсудності до апе­ляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти днів з дня її вручення.

В іншій частині, ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо руху справи за вебадресою: http://pe.ki.court.gov.ua

Суддя /підпис/ М. Ю. Іванов

З оригіналом згідно.

Суддя___________

Секретар_

1.5. Ознайомтеся з ухвалою суду першої інстанції про відкриття прова­дження у справі. Чи відповідає вона вимогам ЦПКУкраїни?Як діяти суду і заявнику, якщо місце реєстрації відповідача не відоме?

справа №2/756/2580/18 провадження №756/17166/17

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

17 січня 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Іванов М. Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акці­онерного товариства «Дельта Банк» до Петрової Людмили Федорівни, третя особа: Фізична особапідприємець Петров Теодор Сергійович, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ПАТ «ДельтаБанк» звернувся до суду із позо­вом до відповідача Петрової Людмили Федорівни, третя особа: Фізична особапідприємець Петров Теодор Сергійович, про звернення стягнення на предмет іпотеки. Свої вимоги мотивує тим, що між позивачем та тре­тьою особою було укладено кредитний договір. Виконання позичаль­ником зобов’язань за кредитним договором забезпечується іпотекою, відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем Іпотечного договору від 07.12.2011. у зв’язку з неналежним виконанням кредитно­го договору виникла заборгованість, яка станом на 27.11.2017 складає 621 543, 62 грн.

Позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 175177 ЦПК України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08.12.2017 визначено підсуд­ність справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Петрової Людмили Федорівни, третя особа: Фізичнаособа під­приємець Петров Теодор Сергійович, про звернення стягнення на пред­мет іпотеки Печерському районному суду м. Києва.

З викладеного, керуючись ст.ст. 28, 187192, 197, 259261, 353, 354 ЦПК України, —

ПОСТАНОВИВ:

Відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі за по­зовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (юридич­на адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36Б; поштова адреса: 01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38) до Петрової Людмили Федорівни (останнє відоме місце реєстрації: 99011, АР Крим, м. Севастополь, вул. Нефьодова, 21), третя особа: Фізична особапідприємець Петров Теодор Сергійович (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, 37, кв. 42) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Призначити підготовче судове засідання, яке відбудеться у примі­щенні Печерського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Хрещатик, 10, зал №13, кабінет №26, п’ятий поверх) 22.05.2018 о 17:00 год.

Копію ухвали про відкриття загального позовного провадження наді­слати позивачу, третій особі — копію ухвали та копію позовної заяви, з доданими до неї документами.

Повідомити відповідача про дату, час і місце підготовчого судового за­сідання через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати від­повідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачу в строк не більше місяця з дня отримання ухвали наді­слати (надати) суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Роз’яснити, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з наді­сланням (наданням) відзиву до суду.

У випадку ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити справу за наявними матеріалами справи.

Третя особа має право подати пояснення щодо позову в п’ятнад- цятиденний строк із дня вручення ухвали про відкриття загального по­зовного провадження у справі, а щодо відзиву — протягом десяти днів із дня його отримання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про відкриття провадження, може бути подана виключно з підстав порушення правил підсудності до апе­ляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти днів з дня її вручення.

В іншій частині, ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо руху справи за вебадресою: http://pe.ki.court.gov.ua

Суддя /підпис/ М. Ю. Іванов

З оригіналом згідно.

Станом на 17.01.2018 ухвала не набрала законної сили.

Суддя___________

Секретар_

1.6. Ознайомтеся з ухвалою суду першої інстанції про повернення позо­вної заяви. Чи відповідає вона вимогам ЦПК України? Які ускладнення мо­жуть виникнути під час відкриття провадження у справі?

справа №2/756/2594/17 провадження №756/17246/17

УХВАЛА

про відкриття загального позовного провадження у справі

11 січня 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Іванов М. Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Петрової Марини Євгеніївни до Петрова Віталія Федоровича, третя особа: Служба у справах дітей та сім’ї виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину, та про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Петрова Марина Євгеніївна звернулася до суду із позовом до відповідача Петрова Віталія Федоровича, третя особа: Служба у справах дітей та сім’ї виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину, та про позбавлення батьківських прав. Свої вимоги мотивує тим, що від шлю­бу з відповідачем народився син Петров Степан, 08.08.2014 року наро­дження. Відповідач від сплати аліментів та від виконання батьківських обов’язків ухиляється.

Позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 175177 ЦПК України.

Справа підсудна Печерському районному суду м. Києва, оскільки по­зивач зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 38, кв. 25.

З викладеного, керуючись ст.ст. 28, 187192, 197, 259261, 353, 354 ЦПК України, —

ПОСТАНОВИВ:

Відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі за позо­вом Петрової Марини Євгеніївни (зареєстроване місце проживання: 04214, м. Київ, проспект Оболонський, 38, кв. 25; адреса для листуван­ня: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Університетська, 2ю, кв. 34) до Афросіна Віталія Федоровича (останнє відоме місце реєстра­ції: м. Дніпро, вул. Мільмана, 208а; останнє відоме місце проживан­ня: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Озерна, 65а), третя особа: Служба у справах дітей та сім’ї виконавчого комітету Ірпінської місь­кої ради Київської області (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2а) про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину, та про позбавлення батьківських прав.

Призначити підготовче судове засідання, яке відбудеться у приміщен­ні Оболонського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2Є, зал №13, кабінет №26, п’ятий поверх) 04.06.2018 о 12:00 год.

Копію ухвали про відкриття загального позовного провадження наді­слати позивачу, а відповідачу та третій особі — копію ухвали та копію по­зовної заяви, з доданими до неї документами.

Повідомити відповідача про дату, час і місце підготовчого судово­го засідання через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце роз­гляду справи.

Відповідачу в строк не більше місяця з дня отримання ухвали наді­слати (надати) суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Роз’яснити, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з наді­сланням (наданням) відзиву до суду.

У випадку ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити справу за наявними матеріалами справи.

Третя особа має право подати пояснення щодо позову в п’ятнад- цятиденний строк із дня вручення ухвали про відкриття загального по­зовного провадження у справі, а щодо відзиву — протягом десяти днів із дня його отримання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про відкриття провадження, може бути подана виключно з підстав порушення правил підсудності до апе­ляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти днів з дня її вручення.

В іншій частині, ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо руху справи за вебадресою: http://ob.ki.court.gov.ua

Суддя /підпис/ М.Ю. Іванов

З оригіналом згідно. Станом на 11.01.2018 ухвала не набрала законної сили.

Суддя___________

Секретар_

1.7. Ознайомтеся з ухвалою апеляційного суду про визначення підсуднос­ті у справі. Чи відповідає вона вимогам ЦПКУкраїни?

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

08 грудня 2017 року суддя Апеляційного суду міста Києва Іванов М.Ю. вирішуючи питання про визначення підсудності цивільної справи за по­зовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Петрової Людмили Федорівни, третя особа: Фізична особапідприємець Петров Теодор Сергійович, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановила:

05 грудня 2017 року до Апеляційного суд міста Києва надійшли матеріали за позовом ПАТ «Дельта Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предмет іпотеки, на який банк просить звернути стягнення, знаходиться за адресою: АР Крим, м. Севастополь, вул. Нефьодова, буд. 21.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з при­воду нерухомого майна, пред’являються за місцемзнаходження майна або його основної частини.

У зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами АР Крим та м. Севастополя на тимчасово окупованих територіях, необхідно ви­значити територіальну підсудність поданої позовної заяви.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і сво­бод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», цей Закон визначає статус АР Крим та м. Севастополя, вста­новлює особливий правовий режим на цій території тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій терито­рії України», у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами АР Крим та м. Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змі­нити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території АР Кримі та м. Севастополя судам та забезпечити розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території АР Кримі та м. Севастополя, — місцевим загальним судам міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.

Виходячи з вищевикладеного, суддя Апеляційного суду м. Києва відсуд- ність вищевказаної заяви визначає Печерському районному суду м. Києва.

Керуючись ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод іро- адян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», судгдг, —

УХВАЛИЛА

Матеріали за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Петрової Людмили Федорівни, третя особа: Фізична особа­підприємець Петров Теодор Сергійович, про звернення стягнення на предмет іпотеки направити до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/

1.8. Ознайомтеся з ухвалою суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу. Чи відповідає вона вимогам ЦПКУкраїни?

Унікальний №11756/16496/17 провадження № 42н/756/19/18

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

24 січня 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Іванов М.Ю. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідаль­ністю «Дом» до Петрової Юлії Григорівни про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житловокомунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ « Дом» 07.12.2017 звернувся до суду із заявою до Петрової Юлії Григорівни про видачу судового наказу про стягнення за­боргованості за житловокомунальні послуги.

Представником заявника додано до заяви про видачу судового наказу копію платіжного доручення №1865 від 28.11.2017, відповідно до якого ТОВ «Дом» сплачено судовий збір у розмірі 800,00 грн. за їхнім позовом на реквізити Солом’янського суду м. Києва.

Згідно ч. 6 ст. 98 ЦПК України (у попередній редакції) до неналеж­но оформленої заяви застосовуються положення ст. 121 ЦПК України (у попередній редакції).

Ухвалою суду від 12.12.2017 заяву Товариства з обмеженою відпо­відальністю «Дом» до Петрової Юлії Григорівни про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житловокомунальні послуги по­становлено залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків 5 (п’ять) днів з дня отримання заявником ухвали.

Представник заявника отримав вказану ухвалу 15.12.2017. Однак, не­доліки усунуто не було.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судо­вого наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно п. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового на­казу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК.

Враховуючи, що представником заявника не подано до суду ори­гінал документу, що підтверджує сплату судового збору, тому слід від­мовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом» до Петрової Юлії Григорівни про стягнення заборгованості.

З викладеного, керуючись ст.ст. 163165 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеже­ною відповідальністю «Дом» до Петрової Юлії Григорівни про стягнен­ня заборгованості за житловокомунальні послуги.

Відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: підпис М.Ю. Іванов

З оригіналом згідно.

Суддя__________ Секретар

I. 9. Ознайомтеся з рішенням суду першоїінстанціїпро повернення позовної заяви. Чи відповідає воно вимогам ЦПК України? Які вимоги ставляться до рішень суду? З яких частин воно повинно складатися? Чи може заявник про­сити призначити дату судового засідання на конкретну дату чи відкласти його до якогось моменту? Чи може заявник просити розглянути справу без нього? Чи суд має право вимагати його присутності в судовому засіданні? Що означає негайне виконання судового рішення?Які загальні правила ви- окнання судових рішень? Які підстави для застосування негайного виконан­ня судового рішення?

№22756/256/18 №2о4/5756/97/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого — судді Іванова М.Ю.

при секретарі Івановій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою Петрова Олександра Валерійовича, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного те­риторіального управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

II. 01.2018 заявник Петров Олександр Валерійович звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій тери­торії України. Свої вимоги обґрунтовує таким. 16.09.2017 помер Петров Є.Ф., 08.07.1938 року народження. Померлий похований у м. Донецьк. Причина смерті: атеросклеротична бляшка серця, атеросклеротичний кардіосклероз, порушення серцевого ритму, СН2а. Померлий був діду­сем заявника. Заявник звертався до Печерського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві щодо державної реєстрації смерті Петрова Є. Ф., 1938 року народжен­ня. Встановлення факту смерті Петрова Є. Ф. необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільно­го стану. Просить встановити факт смерті Петрова Євгена Федоровича, 08.07.1938 року народження, уродженця м. Донецьк, Донецької області, громадянина України, дата смерті — 16.09.2017.

Заявник подав до суду заяву з проханням призначити судовий роз­гляд справи після 25.01.2017 у зв’язку з необхідністю надання додатко­вих доказів.

11.01.2018 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначе­но до судового розгляду на 29.01.2018.

29.01.2018 заявник Петров О.В. подав до суду заяву з проханням про­водити судовий розгляд справи без його участі, вимоги заяви підтримує, просить задовольнити.

Заінтересована особа про місце та час судового розгляду повідомля­лася належним чином.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

16.09.2017 Будьоновским відділом записів актів цивільного ста­ну м. Донецька Державної реєстраційної палати Міністерства юстиції Донецької народної республіки видано свідоцтво про смерть Петрова Євгенія Федоровича, 08.07.1938 року народження, який народився в м. Донецьк Донецької області Україна, який помер 16.09.2017.

Відповідно до довідки про причину смерті №109 від 16.09.2017 при­чина смерті Петрова Євгенія Федоровича — атеросклеротична бляшка серця, атеросклеротичний кардіосклероз, порушення серцевого ритму, СН2а; вік померлого — 79 років; дата смерті — 16.09.2017.

Померлий Петрова Євгеній Федорович є онуком заявника, що під­тверджується свідоцтвом про народження Петрова Валерія Євгенійовича, батьком якого є Петров Євгеній Федорович, а також свідоцтвом про на­родження заявника, Петрова Олександра Валерійовича, батьком якого є Петров Валерій Євгенійович.

У листі від 14.11.2017 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві було від­мовлено заявнику у реєстрації смерті.

Відповідно до п. 1 Правил державної реєстрації актів громадянсько­го стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офі­ційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціальноекономічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яким зобов’язано КМУ вжити заходів щодо припинення на окремих те­риторіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та ор­ганізацій, їх філій (відділень), представництв.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і сво­бод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будьякі органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передба­ченому законом. Будьякий акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недій­сним і не створює правових наслідків.

Пунктом 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цившь- ного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерська довідка про смерть (фор­ма №1061/о).

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів ци­вільного стану» № 2398УІ від 01 липня 2010 року, державна реєстра­ція смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1). документа встановленої форми про смерть, вида­ного закладом охорони здоров’я або судовомедичною установою; 2) рі­шення суду про встановлення факту смерті особи з певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою роди­чів померлого.

Таким чином, оскільки Петров Олександр Валерійович помер в ра­йоні проведення антитерористичної операції, а свідоцтво про смерть, яке видано заявнику є недійсним, встановлення факту необхідно для ре­єстрації смерті, в інший спосіб такий факт не може бути встановлений, а тому заява підлягає задоволенню.

З викладеного, керуючись ст.ст. 2 13, 7689, 259, 263265, 315317 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву Петрова Олександра Валерійовича, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територі­ального управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України — задовольнити.

Встановити факт смерті Петрова Євгенія Федоровича, 08.07.1938 року народження, громадянина України, уродженця м. Донецьк Донецької області, який був зареєстрований за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Червоножовтнева, 73, кв. 28, який помер 16.09.2017 у віці 79 років, з причини — атеросклеротична бляшка серця, атероскле­ротичний кардіосклероз, порушення серцевого ритму, СН 2а; місце смерті: Україна, Донецька область, м. Донецьк.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шля­хом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручен­ня йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подан­ня апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скар­гу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцій­ної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апе­ляційного перегляду.

Суддя /підпис/ М.Ю. Іванов

З оригіналом згідно.

Суддя_______________ Секретар__________

1.10. Ознайомтеся з ухвалою суду першої інстанції про залишення позо­вної заяви без руху. Чи відповідає вона вимогам ЦПК України? Які підстави та наслідки залишення позовної заяви без руху?

Унікальний №11756/16381/17 Провадження №23/3756/5983/17

У Х В А Л А про залишення заяви без руху

12 грудня 2017 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Іванов М. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом Петрова Віталія Петровича до Петрової Ірини Олександрівни про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Петрової Ірини Олександ­рівни про зменшення розміру аліментів.

Згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається доку­мент, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для пра­цездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною осо­бою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового міні­муму для працездатних осіб.

У порушення вказаних вимог позивачем не сплачено судовий збір.

За таких обставин справа не може бути прийнята до провадження і позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків, а саме належним чином сплатити судовий збір і надати докази сплати су­дового збору до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, —

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Петрова Віталія Петровича до Петрової Ірини Олександрівни про зменшення розміру аліментів залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків 5 (п’ять) днів з дня отри­мання позивачем ухвали.

У разі не виконання ухвали суду позовна заява буде вважатися непо- даною та повернута позивачу.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: /підпис/ М. Ю. Іванов

З оригіналом згідно:

Суддя__________

Секретар_

1.11. Ознайомтеся з ухвалою суду першої інстанції про залишення заяви без руху. Чи відповідає вона вимогам ЦПК України? Які ускладнення мо­жуть виникнути під час відкриття провадження у справі?

Унікальний №75226/3102/18 Провадження №2/756/2к719/18

У Х В А Л А про залишення без руху

10 січня 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Іванов М.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Петрова Василя Володимировича про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Петрова Василя Володи­мировича про стягнення боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених по­рядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для пра­цездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною осо­бою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У порушення вказаних вимог представником позивача не у повному обсязі сплачено судовий збір.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну за­яву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин справа не може бути прийнята до провадження і позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків, а саме належним чином сплатити суму судового збору у розмірі 162,00 грн. і надати докази сплати судового збору до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, —

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Петрова Василя Володимировича про стягнення боргу залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недолі­ків 10 (десять) днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановле­ний судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

/підпис/

М. Ю. Іванов

З оригіналом згідно:

Суддя___________

Секретар_

1.12. Ознайомтеся з ухвалою суду першої інстанції про залишення позо­вної заяви без руху. Чи відповідає вона вимогам ЦПК України? Як правильно визначити судовий збір у справі?

Унікальний №55756/98/18 Провадження №2/7566/62715/18

У Х В А Л А про залишення заяви без руху

10 січня 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Іванов М.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом Петрової Ганни Ігорівни до Петрова Миколи Миколайовича про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Бунчука Миколи Микола­йовича про розірвання шлюбу. При цьому сплатила судовий збір у роз­мірі 680,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених по­рядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для пра­цездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 704,80 грн.

У порушення вказаних вимог позивачем не у повному обсязі сплаче­но судовий збір.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну за­яву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин справа не може бути прийнята до провадження і позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків, а саме належним чином сплатити суму судового збору у розмірі 24,80 грн. і надати докази сплати судового збору до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, —

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Петрової Ганни Ігорівни до Петрова Миколи Микола­йовича про розірвання шлюбу залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків 10 (десять) днів з дня отримання позива­чем ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановле­ний судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ М. Ю. Іванов

З оригіналом згідно:

Суддя___________

Секретар_

1.13. Ознайомтеся з ухвалою суду першої інстанції. Чи відповідає вона вимогам ЦПК України? Які підстави для відстрочення або розстрочення сплати судового збору? Чи може суб взагалі звільнити особу від його спла­ти? Які підстави і порядок вирішення цього питання?

Унікальний №у756/е9438/17 Провадження №2/7565/1272/18

У Х В А Л А

23 січня 2018 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Іванова М.Ю.,

за участі секретаря Сидорова О.О.

розглянувши матеріли цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕЙБі Банк» до Петрова Михайла Олександровича, Петрової Тетяни В’ячеславівни про стягнення забор­гованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2017 представник позивача звернувся до суду з позовом до Петрова Михайла Олександровича, Петрової Тетяни В’ячеславівни про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Учасники справи у судове засідання не з’явились.

Представником позивача подано до суду клопотання з проханням проводити судове засідання без їхньої участі, позовні вимоги підтриму­ють, просять ухвалити заочне рішення.

Згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України (у попередній редакції) до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України (у діючій редакції) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують під­стави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції станом на дату подачі заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено­го законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позо­ву та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майново­го характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У порушення вказаних вимог представником позивача не сплачено судовий збір.

Разом з тим, представником позивача 12.07.2017 до суду подано заяву про відстрочення сплати судового збору. Заяву мотивують тим, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» знаходиться у важкому фінансовому становищі та відсут­ня можливість сплатити судовий збір.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи май­новий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 3 статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначе­них у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно із ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та роз­міри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Положенням частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішен­ня у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсо­тків розміру річного доходу позивача — фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) бать­ки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитинуінваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі мате­рі (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на під­ставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Встановлено, що позивач не відносяться до жодної категорії осіб, ви­значених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Отже, заява представника позивача про відстрочення сплати судово­го збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення у справі не підлягає задоволенню.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про за­лишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

За таких обставин, позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків, а саме належним чином сплатити суму судового збору у розмірі 12782,49 грн. і надати докази сплати судового збору до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 257 ЦПК України, —

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення у спра­ві — відмовити.

Надати позивачу Публічному акціонерному товариству «ВіЕйБі Банк» строк для усунення недоліків 10 (десять) днів з дня отримання по­зивачем ухвали.

Якщо позивачем не буде усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ М. Ю. Іванов

З оригіналом згідно:

Суддя___________

Секретар_

1.14. Ознайомтеся з ухвалою суду першої інстанції про зали­шення позовної заяви без руху. Чи відповідає вона вимогам ЦПК України? Як діяти суду, якщо позивачі явно занизили вартість майна, що є предметом спору, та сплатили судовий збір у меншому обсязі, ніж це визначено ЦПК? Як сплачується судовий збір у разі, якщо у справі є кілька співпозивачів?

Унікальний №756/519/18 Провадження №2/756/2814/18

У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху

24 січня 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Іванова М.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом Петрової Тетяни Андріївни, Петрової Олени Андріївни до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сидорова Анастасія Григорівна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Київської міської ради, тре­тя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сидорова Анастасія Григорівна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

А саме, просять визнати за Петровою Тетяною Андріївною у порядку спадкування за законом право власності на ¹/₂ частину дачного будин­ку №5 по вул. Лінія, 4 в Печерському районі м. Києва, загальною пло­щею 154,4 кв.м., житловою площею 54,50 кв.м. та просять визнати за Петровою Тетяною Андріївною у порядку спадкування за законом пра­во власності на ¹/₂ частину земельної ділянки, площею 0,1004 гектарів, розташованої в Печерському районі м. Києва — вул. Лінія, 4, ділянка 5. А також, просять визнати за Петровою Оленою Андріївною у порядку спадкування за законом право власності на ¹/₂ частину дачного будин­ку №5 по вул. Лінія, 4 в Печерському районі м. Києва, загальною пло­щею 154,4 кв.м., житловою площею 54,50 кв.м. та просять визнати за Петровою Оленою Андріївною у порядку спадкування за законом право власності на ¹/₂ частину земельної ділянки, площею 0,1004 гектарів, роз­ташованої в Оболонському районі м. Києва — вул. Лінія, 4, ділянка 5.

При цьому, представником позивачів Васьковським В.В. подано до суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 6613,06 грн.

Згідно п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позоввх про визнання права власності на майно або йоговитребування — вартістюмайна.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених по­рядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, — у відсо­тковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фі­зичною особою справляється судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до ч. 7 ст. 7 Закону України у разі якщо позов подається одно­часно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачуєть­ся кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У порушення вказаних вимог позивачами не у повному обсязі спла­чено судовий збір.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну за­яву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин справа не може бути прийнята до провадження і по­зивачам необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків, а саме належним чином сплатити суму судового збору у розмірі по 1098,47 грн. кожним позивачем і надати докази сплати судового збору до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, —

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Петрової Тетяни Андріївни, Петрової Олени Андріївни до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сидорова Анастасія Григорівна, про ви­знання права власності на в порядку спадкування за законом залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків 10 (десять) днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановле­ний судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ М.Ю. Іванов

З оригіналом згідно:

Суддя___________

Секретар_

1.15. Ознайомтеся з ухвалою суду про передачу справу до іншого суду. Чи передбачена в чинному законодавстві України можливість визначити суд, компетентний розглядати спір між сторонами? Проаналізуйте положен­ня ч. 8 ст. 28 ЦПК України та обгрунтуйте відповідь на питання, чи пра­вильно діяв суд в даному випадку.

Унікальний №066/2567/18 Провадаеніш№2/753/2971/18

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Іванов М.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Петрова Дмитра Анатолійовича до Сидорова Олександра Сергійовича про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Сидорова Олександра Сергійовича про стягнення боргу за договором позики.

У позовній заяві Петров Д.А. вказує на те, що підсудність справи ви­значена ним у порядку ч. 8 ст. 28 ЦПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із до­говорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.

Однак, у договорі не вказано, що місцем виконання договору позики є Печерський район м. Києва.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її про­живання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

З матеріалів позову вбачається, що відповідач Сидоров Олександр Сергійович, 09.10.1989 року народження, зареєстрований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Іванівка, вул. Богдана Хмельницького, 50, що відноситься до територіальної юрисдикції Житомирського районного суду Житомирської області.

Відповідно до п. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (під­судності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допус­каються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановле­ному статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, враховуючи, що підстав для розгляду позову в Печер- ському районному суді м. Києва не має, то справа підлягає передачі

на розгляд до Житомирського районного суду Житомирської області (18015, м. Житомир, вул. Правди, 316).

З викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 32 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Справу за позовом Петрова Дмитра Анатолійовича до Сидорова Олександра Сергійовича про стягнення боргу передати на розгляд до Житомирського районного суду Житомирської області (18015, м. Житомир, вул. Правди, 316).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи №756/1567/18 за вебадресою: http://court.gov.ua/.

Суддя /підпис/ М.Ю. Іванов

З оригіналом згідно.

Суддя_________ Секретар__

1.16. Проаналізуйте позовну заяву. Які вимоги ставляться до її змісту та форми? Перевірте, чи відповідає ця позовна заява вимогам, що викладені в ЦПК, а також в Законі України «Про судовий збір».

Обставини справи

10 червня 2016 року між прізвище, ім’я, по батькові (повністю) («Позивач», «Покупець») та ФОП прізвище, ім’я, по батькові (повніс­тю) («Відповідач», «Продавець») було укладено Договір купівліпродажу №1006/1 («Договір») на загальну суму 115 000 (сто п’ятнадцять ти­сяч) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.1 Договору Продавець зобов’язувалася вигото­вити, поставити та встановити меблеві вироби («Товар») протягом 45 робочих днів (до 15 серпня 2016 року) з моменту остаточного узгоджен­ня всіх меблевих ескізів щодо замовлення, а Покупець зобов’язувався сплатити суму, зазначену у п. 4.1 Договору шляхом сплати передоплати у розмірі 80% від загальної суми у готівковій формі, що становило 99 862 (дев’яносто дев’ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 50 коп.

Передоплата відповідно до п. 4.1 Договору була здійснена Покупцем у повному обсязі, про що свідчить підпис Продавця на погодженні ескі­зів меблів від 10 червня 2016 року.

Також Покупець здійснив додаткову оплату у розмірі 7 353 (сім тисяч триста п’ятдесят три) грн. 86 коп. за столешню після її встановлення 09 вересня 2016 р., про що свідчить товарний чек від 09 вересня 2016 року.

Таким чином, станом на 09 вересня 2016 року Покупець сплатив 93% від загальної суми у готівковій формі, що становило 107 216 (сто сім ти­сяч двісті шістнадцять) грн. 36 коп.

Меблі були поставлені та встановлені Продавцем 24 грудня 2016 року, чим були порушені строки, вказані у п. 3.1 Договору (на 131й робочий день замість 45го робочого дня), а сам товар був неналежної якості. При встановленні меблів були виявлені дефекти у матеріалах, зокрема фаса­ди кухні й обшивка витяжки мали тріщини; стіл і стільці мали вибоїни і були нерівномірно пофарбовані; встановлена неякісна фурнітура спри­чиняла проблеми під час зачинення дверцят кухонних шаф.

На вимоги Покупця Продавець 26 грудня 2016 року забрала товар для усунення недоліків. Проте поставлений повторно 26 червня 2017 року товар містив як уже зазначені дефекти, так і нові: деякі фасади були світ­ліші за кольором від інших (фото дефектів додаються).

27 червня 2017 року Покупець знову звернувся до Продавця з вимо­гою усунути недоліки товару або повернути кошти, але Продавець лише відповіла на СМСповідомлення, 30 червня 2017 року визнала факт по­ставки неякісного товару (фото додається), після чого перестала відпові­дати на телефонні дзвінки та СМСповідомлення Покупця щодо спроби вирішення питання товару неналежної якості.

11 жовтня 2017 року Покупець направив Продавцю Претензію, в якій вимагав повернути 155 746 (сто п’ятдесят тисяч сімсот сорок шість) грн. 00 коп., що складає розмір сплаченого авансу 107 216 (сто сім тисяч двісті шістнадцять) грн. 00 коп. та розмір штрафу за затримку передачі товару належної якості 48 530 (сорок вісім тисяч п’ятсот трид­цять) грн. 00 коп. або виготовити замовлений товар належної якості до 08 листопада 2017 року.

Продавець не відреагував на Претензію, тому Покупець звернув­ся зі скаргою до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, Управління по захисту прав споживачів м. Києва та Головного Київського міського управління з захисту прав споживачів, у якій про­сив захистити його права споживача, вжити заходи впливу до Продавця щодо усунення порушення прав та негайного усунення недоліків това­ру або повернення коштів, притягнути Продавця до відповідальності за порушення прав споживачів.

Позивач підтверджує, що не вживав заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви (п.7 ч.3 ст.175 Цивільного процесу­ального кодексу України).

На виконання вимог п.10 ч.3 ст.175 Цивільного процесуального ко­дексу України Позивач підтверджує, що ним не було подано іншого по­зову (позовів) до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також Позивач зазначає, що надав суду усі відомі йому засоби зв’язку із Відповідачем (п.2 ч.3 ст.175 Цивільного процесуального кодексу України).

Відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору

Позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досу- дового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6 ч.3 ст.175 Цивільного процесуального кодексу України).

Як вбачається із обставин, Позивач вжив необхідних та розумних захо­дів досудового врегулювання спору: звертався до Відповідача з Претензією, а також зі Скаргою до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, Управління по захисту прав споживачів м. Києва та Головного Київського міського управління з захисту прав споживачів.

Незважаючи на це, Відповідач ніяким чином не відреагувала на такі заходи та не виявила бажання врегулювати спір мирно.

Так як заходи досудового врегулювання спору не виявились успішни­ми, Позивач вважає, що його права повинні бути захищені у судовому порядку, виходячи із наступного.

Правова оцінка обставин справи

Споживач — фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або ви­конанням обов’язків найманого працівника (п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний передати спожи­вачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію (ч.1 ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з п. 6.1 Договору у випадку порушення зобов’язання, що ви­никає з цього Договору, винна сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України.

У відповідності зі ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України, пору­шенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), і, у разі його порушення настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6.3 Договору Продавець несе відповідальність за якість товару. Якщо якість товару не відповідатиме умовам Договору, Продавець зобов'язаний за вимогою Покупця ліквідувати дефекти своїми силами та за свій рахунок в чотирнадцятиденний строк з моменту отри­мання відповідного повідомлення Покупця.

Цей пункт Договору був неодноразово порушений Відповідачем. На да­ний момент Позивачу повторно поставлений товар неналежної якості та який містить дефекти, а Відповідач відмовляється виконувати законну вимогу Позивача про ліквідацію дефектів, хоча і визнає факт поставлен­ня товару неналежної якості.

Пунктом 2.4 Договору встановлено гарантійний термін на основний виріб та комплектуючі частини — вісімнадцять місяців. На момент по­дання цієї позовної заяви гарантійний термін не закінчився, так як об­числюється з моменту поставлення товару — 24 грудня 2016 року.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку іс­тотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, ви­конавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи догово­ру, має право вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми (п.1 абзацу 2 ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Недоліки Товару є істотними, а характер їх виникнення — виробни­чий, що підтверджується висновком експертного товарознавчого дослі­дження (розділ IV Позовної заяви).

Особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявнос­ті її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено дого­вором або законом (ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України). Відповідач визнала свою вину у повідомленні від 30 червня 2017 року, так як ви­знала факт поставки неякісного товару. Отже, істотні недоліки това­ру виникли з вини Продавця, що підтверджується висновком експертного дослідження.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред’явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни виходячи з вартості това­ру на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору в інший строк за домовленістю сторін, але не піз­ніше ніж протягом семи днів (абз.3 ч.7 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Враховуючи вищевикладені обставини та правові норми, Позивач вима­гає розірвання Договору із Відповідачем та повернення сплаченої за Товар грошової суми.

Висновки експертного товарознавчого дослідження меблів

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього до­кази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимо­ги (ч.5 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України).

На замовлення Позивача було проведено експертне товарознав­че дослідження рухомого майна, а саме меблів, що підтверджується Висновком експерта №ED17256939.18, складеним 13 лютого 2018 року («Висновок»). Експерт досліджувала меблі, які були виготовлені та по­ставлені Відповідачем на замовлення Позивача згідно з Договором.

У Висновку встановлено, що характер і ознаки виявлених дефектів на меблях є наслідком неякісного виконання робіт по виготовленню, мон­тажу, збірці меблів, а також те, що меблі не були у використанні (стор.2 Висновку).

Відповідаючи на запитання, поставлені для експертного досліджен­ня, експерт зазначила, що «враховуючи наявність вищеперерахованих не­доліків відбулося зменшення початкової вартості меблів, що розташовані в кв. №39 в буд. 73Жпо вул. Ломоносова в м. Києві, з урахуванням того, що набір меблів не перебував у використанні, на 60%. Наданий на дослідження набір меблів для кухні є товаром неналежної якості. Усунення виявлених не­доліків технічно не можливе та економічно не доцільне» (стор.5 Висновку).

Обчислення розміру штрафу за затримання передачі товару

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

За приписами п.3 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або зако­ном, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошо­ва сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ст.549 Цивільного кодексу України).

П. 6.4 Договору передбачає, що за затримання передачі товару Продавець зобов’язаний за вимогою Покупця сплатити останньому штраф у розмірі 0,1% від вартості товару за цим Договором за кожен день затримки передачі товару, що становить на 21 лютого 2018 року 63 710 (шістдесят три тисячі сімсот десять) грн. 00 коп.

Розрахунок розміру штрафу:

Період із 16 серпня 2016 року (перший день затримання передачі то­вару) по 21 лютого 2018 року становить 554 дні.

0,1% від вартості товару 115 000 грн. 00 коп. становить 115 грн. 00 коп.

Отже, розмір штрафу за вказаний період становить 554? 115=63 710 (шістдесят три тисячі сімсот десять) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 6.7 Договору сплата стороною визначених цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством штрафних санк­цій (штрафу, пені) не звільняє її від обов’язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням Договору у повному обсязі.

Відшкодування моральної шкоди

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична осо­ба зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів (п.2 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України). Моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини (ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.23 Постановою Пленуму ВСУ №5 від 12.04.96i року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав спожи­вачів» при вирішенні вимог споживачів про вдшкодування на пщставі ст. 24 Закону моральної шкоди суди повинні виходити з роз’яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у постанові від 31 березня 1995 р. N 4 «Про судову практику в справах про вщшкодування моральної (не­майнової) шкоди».

Зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайново- го характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність. Розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом і визна­чення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми неустойки, а має ґрунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних спожива­чеві у кожному конкретному випадку.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.95 «Про су­дову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, при по­рушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і перед­бачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Позивач поніс душевні страждання у зв’язку із порушенням Договору Відповідачем, адже не розраховував на продаж товару неналежної якос­ті, неодноразове повернення товару, неусунення дефектів та затягуван­ня виконання Договору на півтора роки замість визначених у Договорі 45 днів. Завдану порушенням його прав моральну шкоду Позивач оці­нює в 5000 грн.

Підсудність справи

Позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за за­реєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за міс­цем заподіяння шкоди чи виконання договору (ч.5 ст.28 ЦПК України).

Місце виконання Договору — м. Київ, вул. Ломоносова, 73Ж, кв. 39. Так як ця адреса знаходиться у Голосіївському районі міста Києва, захист прав та законних інтересів Позивача може здійснюватися у Голосіївському районному суді міста Києва.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат

Позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розраху­нок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи (п.9 ч.3 ст.175 Цивільного процесуального кодек­су України). Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підляга­ють розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст.134 Цивільного процесуального кодексу України).

За проведення експертного товарознавчого дослідження нерухомого майна, а саме меблів Позивач поніс витрати у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується Актом № ED17256939.18 приймання- передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20 лютого 2018 року.

Розмір судових витрат може орієнтовно ще додатково скласти до 10 000 грн.

Враховуючи вищевикладене та на підставі ст.ст.175, 177 Цивільного процесуального кодексу, ст.ст.610, 611,,614, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст.6, 8, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»,

ПРОШУ

(1) Розірвати договір купівліпродажу від 10.06.2016 р. №1006/1, укла­дений між прізвище, ім’я, по батькові (повністю позивача) та фізичною особоюпідприємцем прізвище, ім’я, по батькові (повністю відповідача) ;

(2) Стягнути з фізичної особипідприємця прізвище, ім’я, по батько­ві (повністю відповідача) сплачені мною у якості передоплати 99 862 (дев’яносто дев’ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 50 коп. та 7 353 (сім тисяч триста п’ятдесят три) грн. 86 коп., сплачених додатково;

(3) Стягнути з фізичної особипідприємця прізвище, ім’я, по батько­ві (повністю відповідача) штраф за затримання передачі товару у розмірі 63 710 (шістдесят три тисячі сімсот десять) грн. 00 коп.;

(4) Стягнути з фізичної особипідприємця прізвище, ім’я, по бать­кові (повністю відповідача) на мою користь моральну шкоду в сумі 5000 грн., завдану мені продажем товару неналежної якості.

Додатки:

1. Копія позовної заяви та додатків до неї;

2. Копія Договору купівліпродажу від 10.06.2016 р. №1006/1, укладе­ного між прізвище, ім’я, по батькові (повністю позивача) та ФОП пріз­вище, ім’я, по батькові (повністю відповідача);

3. Копії додатків до Договору купівлі продажу від 10.06.2016 р. №1006/1 — погодження ескізів меблів на замовлення;

4. Копія товарного чеку від 09 вересня 2016 року;

5. Копія висновку експерта №ED17256939.18 експертного товароз­навчого дослідження рухомого майна, а саме меблів, складений 13 лю­того 2018 року;

6. Копія акту № ED17256939.18 прийманняпередачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20 лютого 2018 року;

7. Фото дефектів на меблях;

8. Фото листування з ФОП;

9. Копія Претензії від 11 жовтня 2017 року до ФОП прізвище, ім’я, по батькові (повністю відповідача) та докази її належного надсилання;

10. Копія Скарги до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, Управління по захисту прав споживачів м. Києва та Головного Київського міського управління з захисту прав споживачів

11. Копія довіреності представника.

«21» лютого 2018 року

Підпис (позивача або його представника)

1.17. Проаналізуйте ухвалу суду про повернення заяви про участь в судо­вому засідання в режимі відеоконференції. Які підстави проведення судово­го засідання в режимі відеоконференції? Спробуйте тезисно сформулювати вимоги до заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Унікальний №... провадження №...

У Х В А Л А

26 квітня 2018 року Оболонський районний суд

м. Києва

в складі: головуючого судді Іванова М.Ю., за участю секретаря судових засідань Сидорової І.О.

розглянувши заяву представника відповідача Петрова Р.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі за позовом Копиленко Ольги Іванівни до Василенко Олени Мефодівни, Василенко Мефодія Івановича про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір доручення — довіреність від 26.02.2014, посвідчена приватним нотаріусом КМНО Головенко І.А. за №11503, що видана нею на ім’я відповідачів і визнати вказаний правочин договором купівлі- продажу майна, а саме договором купівліпродажу автомобіля Мерседес, чорного кольору, д.н.з. АА1569ЕР. А також просить визнати недійсним договір купівліпродажу вказаного автомобіля №... від 03.08.2016 року, укладений між відповідачами.

Представник відповідача звернувся до суду з заявою про участь у су­довому засіданні в режимі відеоконференції, мотивуючи свою заяву тим, що він як представник відповідача має право брати участь у судово­му засіданні у режимі відеоконференції.

Згідно ч. 1 ст. 212 ЦПК України, учасники справи мають право бра­ти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можли­вості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання ви­знана судом обов’язковою.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 212 ЦПК України учасник справи по­дає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 183 ЦПК України будьяка письмова заява, кло­потання, заперечення повинні містити інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмо­ву заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог час­тини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Заявником не зазначено у поданій ним заяві про те, що ним направля­лись іншим учасникам справи копії заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про зали­шення без задоволення поданої представником відповідача заяви також виходячи з наступного.

Норми права щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконфе- ренції передбачають визначення конкретного суду, де має бути проведе­на відеоконференція, що вимагає додаткового з’ясування питання про те, чи можливе її проведення саме у той час, коли в тому суді буде відбу­ватися відеоконференція.

Крім того, хід і результати процесуальних дій, проведених в режимі відеоконференції, мають фіксуватися за допомогою технічних засобів відеозапису. У разі виникнення технічних проблем, що унеможливлю­ють участь особи у судовому засіданні, за наявності ухвали про таку участь, суд відкладає розгляд справи, крім випадків, коли відповідно до норм відповідного процесуального кодексу судове засідання може від­бутися без участі такої особи.

Зазначене не сприяє оперативності судового розгляду та з урахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини щодо застосу­вання ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, може привести до перевищення встановленого законом строку розгляду справи.

Більш того, частиною 4 ст. 217 ЦПК України передбачено, що голову­ючий встановлює особи, тих хто бере участь у судовому засіданні, а та­кож перевіряє повноваження представників.

У процесуальних нормах, що передбачають участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції, не визначена процедура ідентифі­кації особи, яка бере участь у відеоконференції, що позбавить суд вико­нати вимоги ч. 4 ст. 217 ЦПК України та може викликати сумнів щодо дотримання наданим правам.

Керуючись ст. 212, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в ре­жимі відеоконференції по справі за зазначеним позовом, про визнання договорів недійсними — повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шля­хом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя

З оригіналом згідно.

Суддя______________

/пщиис/

Секретар__

М.Ю. Іванов

1.18. Проаналізуйте ухвалу суду про повернення позовної заяви. Які підстави повернення позовної заяви? Що таке тотожні позови? Охарактеризуйте дії, які спрямовані на зловживання процесуальними правами?

Унікальний №... провМефодівни, Василенко Мефодія Івановича про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати не­дійсним договір доручення — довіреність від 26.02.2014, посвідчена при­ватним нотаріусом КМНО за №11503, що видана Копиленко Ольгою Іванівною на ім’я Василенко Олени Мефодіївни і визнати вказаний пра- вочин договором купівліпродажу майна, а саме договором купівліпродажу автомобіля Мерседес, чорного кольору, д.н.з. АА1569ЕР. А також про­сить визнати недійсним договір купівліпродажу вказаного автомобіля №5946/2016/000394 від 03.08.2016 року, укладений між відповідачами.

Ухвалою суду від 04 листопада 2016 року накладено арешт на автомобіль «Мерседес», чорного кольору, 2007 року випуску, кузов №5GTEN13L488127262, який на праві власності належить відповідачу, Василенко Мефодію Івановичу, зареєстрований за адресою: Полтавська область, с. Мусачівка, вул. Перемоги, 12 (державний номер АА1569ЕР при реєстрації за попереднім власником Копиленко Ольгою Іванівною).

Представник відповідача звернувся до суду з заявою про зустрічне за­безпечення позову, а саме просить зобов’язати позивача протягом деся­ти днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 158400,00 грн. або надати майно, вартістю не менше 158400,00 грн., та докази, які підтвер­джують таку вартість для накладення на нього арешту з метою зустріч­ного забезпечення. Свої вимоги мотивує тим, що тривале забезпечення позову завдає збитків відповідачу через поступове зменшення вартості вказаного автомобіля протягом останніх 14 місяців. Відповідач мав на­мір у жовтні 2016 року продати зазначений автомобіль за суму, яка екві­валентна 25500 доларам США. Однак, в даний час вартість автомобіля такої марки з таким роком випуску, складає 20000 доларів США. Отже, розмір збитку відповідача складає 5500 доларів США, що станом на 22.01.2018 складає 158400,00 грн.

У судове засідання учасники справи не з’явились.

Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшко­дування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпечен­ням позову (зустрічне забезпечення). Отже, питання щодо зустрічного забезпечення є правом, а не обов’язком суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпе­чення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зу­стрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов’язаний застосову­вати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на те­риторії України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про від­шкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпе­ченням позову, у випадку відмови у позові.

Підстав для обов’язкового застосовування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України у вказаній справі немає.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви. З викладеного, керуючись ст. 154 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шля­хом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Додпис/ М.Ю. Іванов

З оригіналом згідно.

Суддя_____________ Секретар__________________

1.20. Проаналізуйте ухвалу суду про відмову у задоволенні клопо­тання про відвід судді. Охарактеризуйте підстави для відводу судді? Чи правильно діяв суд в даному випадку на вашу думку?

Унікальний №... Провадження №...

У Х В А Л А

01 серпня 2018 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Іванов М.Ю. розглянувши питання про відвід головуючого судді Оболонського районного суду м. Києва Сидорова Олександра Мико­лайовича під час розгляду цивільної справи за позовом Дідика Руслана Володимировича до Антонова Олександра Євгеновича, третя особа: ПАТ СК «Провідна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходить­ся цивільна справа за позовом Дідика Руслана Володимировича до Антонова Олександра Євгеновича, третя особа: ПАТ СК «Провідна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2016 передана для розгляду судді Оболонського районного суду м. Києва Сидорову О.М.

31.07.2018 до суду від представника відповідача надійшла заява про відвід судді Луценка О.М., в якій вона посилається на: невиконан­ня судом загальних приписів цивільного судочинства, зокрема, судом не розглядались клопотання попередніх представників відповідача та представника відповідача; а також, розгляд справи триває півтора роки, однак суд не володіє матеріалами справи; наявність у суду зацікавленос­ті у винесенні рішення на користь позивача.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31.07.2018 про­вадження у даній справі було зупинено до вирішення питання про відвід судді Сидорова О.М., в порядку передбаченому законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомлен­ням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про відвід судді Сидорова О.М., приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціа­ліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті роз­гляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена пу­блічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирі­шенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рі­шення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будьякого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої спра­ви в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішен­ня суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні спра­ви, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за ново виявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирі­шенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у стат­тях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, екс­перт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю су­дового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заяв­лено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо спра­ва розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого за­сідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 14 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов’язку надання інших до­казів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд­дя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будьякій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і під­лягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті роз­гляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі — Конвенція) передбачено, що кожен має право на спра­ведливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, вста­новленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будьякого висуну­того проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав люди­ни, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб’єктивний та об’єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наяв­ність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має ви­значатися за допомогою суб’єктивного та об’єктивного критеріїв. Щодо суб’єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упе­редженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з’являються докази про­тилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з’являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об’єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особис­тої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко про­ти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №515п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №515п12).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, зазначені в за­яві як підстави для відводу, не підтверджені жодним доказом, не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про його певну особисту заінтересованість, прихильності, уподобання стосовно однієї з сторін у справі.

Відтак, заява про відвід головуючому справі судді є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.33, 36, 40 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви про відвід головуючого судді Оболонського ра­йонного суду м. Києва Сидорова Олександра Миколайовича під час розгляду цивільної справи за зазначеним позовом — відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Ю. Іванов

1.21. Проаналізуйте зазначену ухвалу суду. Що таке врегулювання спору за участі судді?Які підстави його призначення?Які наслідки призначення такої процедури?

Унікальний №... Провадження №...

У Х В А Л А

13 квітня 2018 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Іванов М.Ю., вивчивши цивільну справу за позовом Луньова Володимира Миколайовича до Луньової Наталії Петрівни про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом Луньової Наталії Петрівни до Луньова Володимира Миколайовича про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебу­ває цивільна справа за позовом Луньова Володимира Миколайовича до Луньової Наталії Петрівни про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом Луньової Наталії Петрівни до Луньова Воло­димира Миколайовича про поділ спільного майна подружжя та визна­ння права власності.

До суду надійшли клопотання позивача Луньова В.М. та клопотан­ня відповідача Луньової Н.П. про проведення процедури врегулювання спору за участю судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦПК України про проведення процедури врегу­лювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про його проведення.

Також, положення п. 5 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачають, що суд зобов’язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку при­йняття рішення про врегулювання спору за участі судді.

Отже, враховуючи те, що сторони звернулись з даними клопотання­ми до початку розгляду справи по суті, будь — яких обмежень у прове­денні врегулювання спору за участю судді не встановлено, суд вважає за необхідне призначити врегулювання спору за участі судді та зупинити провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 197, 201205, 251, 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання сторін, зокрема, позивача та відповідача про проведен­ня врегулювання спору за участю судді, в цивільній справі за позовом Луньова Володимира Миколайовича до Луньової Наталії Петрівни про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом Луньової Наталії Петрівни до Луньова Володимира Миколайовича про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності задовольнити.

Провести процедуру врегулювання спору за участю судді Іванова М.Ю. та призначити першу спільну нараду із врегулювання спору на 18 квітня 2018 року на 09.00 год.

Викликати для проведення спільної наради із врегулювання спору всіх сторін.

Роз’яснити сторонам та ’їх представникам, що під час врегулюван­ня спору за участі судді забороняється використовувати портативні ау- діо технічні пристрої, а також здійснювати фото і кінозйомку, відео, звукозапис.

Зупинити провадження у справі №... (провадження №...) на період проведення процедури врегулювання спору за участю судді, але не до­вше ніж на тридцять днів з дня постановлення ухвали про її проведення.

Ухвала підлягає оскарженню в частині зупинення провадження у справі та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Суддя М.Ю. Tbоскарженню не підлягає.

Суддя М.Ю. Іванов

1.24. Проаналізуйте ухвалу суду про залишення заяви про перегляд за­очного рішення без задоволення. Які є підстави для скасування заочного рі­шення? Чи правильно діяв суд в даному разі на вашу думку?

У Х В А Л А

06 лютого 2018 року Оболонський районний суд

м. Києва у складі: головуючого судді Іванова М.Ю.

за участю секретаря судових засідань Сидорової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву відповідача Івись Катерини Вікторівни про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14.11.2017 по спра­ві за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Івись Катерини Вікторівни про відшкоду­вання шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14.11.2017 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова ком­панія «Арсенал Страхування» до Івись Катерини Вікторівни про від­шкодування шкоди в порядку регресу задоволено.

Відповідач 14.12.2017 звернулася до суду із заявою про перегляд заоч­ного рішення, посилаючись на те, що відповідач наприкінці жовтня 2017 року досягла домовленості з позивачем про добровільне урегулю­вання спору. І враховуючи це, сподівалась що позивач подасть заяву про повернення позовної заяви. Позивач є матір’ю двох дітей, тому не має часу для врегулювання правових формальностей. Просить переглянути заочне рішення та скасувати його.

У судове засідання учасники справи не з’явились.

Відповідач у своїй заяві про перегляд заочного рішення просила про­водити розгляд заяви без її участі.

Представник позивача подав до суду заяву, відповідно до якої про­сить та залишити без задоволення заяву про перегляд заочного рішення.

Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рі­шення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чи­ном повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасу­ванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судо­ве засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посила­ється, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, про місце та час судового розгляду відповідач була пові­домлена належним чином згідно вимог ст. 7477 ЦПК України (у попе­редній редакції), заочний розгляд справи був проведений відповідно до вимог ст. 224226 ЦПК України (у попередній редакції), за формою та змістом заочне рішення відповідає вимогам, встановленими статтями 213, 215 ЦПК України (у попередній редакції), а тому підстав для скасу­вання заочного рішення не вбачається.

З викладеного, керуючись ст.ст. 287289 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача Івись Катерини Вікторівни про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14.11.2017 по спра­ві за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Івись Катерини Вікторівни про відшкоду­вання шкоди в порядку регресу — залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заочне рішення може бути оскар­жене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя /підпис/ М.Ю. Іванов

З оригіналом згідно.

Суддя_________________ Секретар______________

1.25. Чи може суддя накласти штраф на учасника цивільного проце­су? Охарактеризуйте підстави та порядок накладення такого штрафу. Проаналізуйте ухвалу суду про стгянення штрафу. Чи правильно діяв суд на вашу думку?

У Х В А Л А

25 червня 2018 року Оболонський районний суд

м. Києва в складі: головуючого судді — Петрова Я.В., при секретарі — Івановій М.О.,

розглянувши з ініціативи суду питання про накладення штрафу на на­чальника Подільського УП ГУ НП в м.Києві внаслідок систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин у справі за заявою ПАТ «Дельта Банк» про видачу дублікатів виконавчих листів, за­міну стягувача та поновлення пропущеного строку для пред’явлення ви­конавчого листа до виконання у цивільній справі № 2106/2011 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до Бови Юрія Олександровича, третя особа — Трутик Євген Іванович, про стягнення заборгованості за кредитним договором, —

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з указа­ною заявою, просить поновити пропущений строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі № 2106/2011 за по­зовом ПАТ «УкрСиббанк» до Бови Юрія Олександровича, третя особа — Трутик Євген Іванович, про стягнення заборгованості за кредитним договором, замінити сторону стягувача на АТ «Дельта Банк» та видати дублікати виконавчих листів у цій справі.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 4 квітня 2011 року, що набрало законної сили, із Бови Ю.О. на користь ПАТ «УкрСиббанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 11099942000 від 20 грудня 2016 року у розмірі 202 197,54 до­ларів США, а також судові витрати.

8 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило на користь ПАТ «Дельта Банк» право вимоги до Бови Ю.О. про стягнення заборго­ваності за кредитним договором.

Згодом у ПАТ «Дельта Банк» було введено тимчасову адміністра­цію і лише 11 лютого 2018 року під час проведення інвентаризації у ПАТ «Дальта Банк» стало відомо про рішення Оболонського районного суду м.Києва від 4 квітня 2011 року.

Крім того, до введення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» ПАТ «УкрСиббанк» отримало виконавчий лист і передало його до ПАТ «Дельта Банк». Проте 4 липня 2013 року на вимогу слідчого Подільського РУГУ МВС України в м. Києві відповідно до ухвали слід­чого судді Подільського районного суду м. Києва в ПАТ «Дельта Банк було вилучено кредитну справу, в тому числі й самі виконавчі листи.

За таких обставин, на думку ПАТ «Дельта Банк», вказана обстави­на дає підстави для видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення такого до виконання.

У судовому засіданні 22 травня 2018 року Бова Ю.О. заявив, що відпо­відно до опису речей і документів, які було вилучено в банку співро­бітником міліції 4 липня 2013 року відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду м.Києва від 21 травня 2013 року, в банку вилучалась копія його кредитної справи № 11099942000 на 22 аркушах. Таким чином, в банку залишався оригінал цієї кредитної справи із вико­навчими листами, тому підстав для поновлення строку для пред’явлення таких виконавчих листів до виконання — немає.

За таких обставин ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року Подільське УП ГУ НП в м.Києві було зобов’язано в строк до 7 червня 2018 року надати суду відомості: 1) на якій стадії перебуває досудове розслідування кримінального прова­дження № 42013110070000222 від 28 березня 2013 року за ч. 4 ст. 190 КК України (досудове розслідування закінчено чи триває)?; 2) чи ви­лучався працівниками Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві 4 липня 2013 року в приміщенні ПАТ «Дельта Банк» по вул. Щорса, 36б у м. Києві оригінал або копія кредитної справи № 11099942000 щодо Бови Юрія Олександровича на 220 аркушах?; 3) якщо вилучався саме оригі­нал — то чи було повернуто вказану кредитну справу до ПАТ «Дельта Банк» і яка дата повернення цієї кредитної справи до банку?

Копію цієї ухвали Подільське УП ГУ НП в м. Києві отримало 25 трав­ня 2018 року, що підтверджується відомостями із сайту ДП «Укрпошта».

Станом на 7 червня 2018 року відомості суду не надано, як і не повідо­млено про причини неможливості виконати запит суду.

У судовому засіданні 12 червня 2018 року розгляд справи було відкладе­но та вирішено звернутись із запитом до Подільського УП ГУ НП в м. Києві повторно; визначено строк виконання — не пізніше 22 червня 2018 року.

19 червня 2018 року уповноваженою особою Подільського УП ГУ НП в м. Києві було отримано копію повторного запиту суду з копією ухвали від 22 травня 2018 року — для вручення начальнику Подільського УП ГУ НП в м. Києві.

Станом на 25 червня 2018 року вимоги суду не виконано, про причи­ни невиконання суд не повідомлено.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчи­нення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допу­щення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребува­ні судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, від­повіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев’ятою статті 203 цього Кодексу.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесу­альних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання про­цесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідо­млення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід держав­ного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, що свідчить про неповагу до суду, суд робить висно­вок про накладення у зв’язку з цим штрафу на начальника Подільського УП ГУ НП в м. Києві у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осі, що становить 528 грн 60 коп.

З урахуванням викладеного, керуючись статтею 148 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Стягнути з начальника Подільського Управління поліції Головного управління поліції в м. Києві (боржник) в дохід державного бюджету на користь Державної судової адміністрації України (стягувач) штраф у розмірі 528 грн 60 коп. у зв’язку з неповідомленням суду про неможли­вість подати докази, витребувані судом.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти днів, шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Ухвала про накладення штрафу є виконавчим документом та підлягає пред’явленню до виконання до 25 червня 2021 року.

Роз’яснити начальнику Подільського Управління поліції Головного управління поліції в м. Києві, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов’язків.

Суддя Я.В. Петров