Дія норм цивільного процесуального права
Цивільне процесуальне право діє стосовно осіб, у часі і просторі.
Дія цивільного процесуального законодавства стосовно осіб полягає в тому, що відповідно до ст. 4 ЦПК України суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси.
Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземнідержави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації також мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВР України (ст. 410 ЦПК України).
Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу та здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст. 5 ЦПК України).
Дія цивільного процесуального закону в часі полягає у тому, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час учинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує або звужує права, що належать учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі (частини 3, 4 ст. 2 ЦПК України).
Дія цивільних процесуальних норм у просторі передбачає поширення їх всією територією України, тому суди цивільної юрисдикції повинні їх застосовувати під час розгляду і вирішення цивільних справ.
На практиці можуть виникнути випадки, коли в законодавстві не буде норми, що врегульовувала б конкретні відносини. У такому разі суд має застосувати аналогію закону, тобто використати закон, що регулює подібні за змістом відносини. Якщо ж не знайдеться і такий закон, суду слід зважати на загальні засади законодавства - застосувати аналогію права.
У законодавстві є заборона відмовляти у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (частини 8, 9 ст. 8 ЦПК України).
6.