Питання 1. Поняття, суть і завдання кримінального процесу. Його місце в системі інших галузей права.

Термін “процес” походить від латинського “processus” - рух, діяльність, просування вперед.

Кримінальний процес - це врегульована кримінальним процесуальним законом діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду за участю інших фізичних та юридичних осіб, спрямована на розслідування кримінальних правопорушень, викриття осіб, які їх вчинили, здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, а також на вирішення інших питань кримінального провадження.

Поняття “кримінальний процес” вживається в чотирьох значеннях:

- діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду за участю інших фізичних та юридичних осіб, спрямована на досягнення завдань кримінального провадження (кримінально-процесуальна діяльність);

- галузь права, що регулює цю діяльність (кримінальне процесуальне право); - правова наука, що вивчає вказану діяльність і галузь права (наука кримінального процесу);

- навчальна дисципліна, предметом вивчення якої є теорія кримінального процесу, кримінальне процесуальне право, кримінальнопроцесуальна діяльність.

Завдання кримінального провадження сформульовано в ст. 2 КПК. Ними є:

1) захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень;

2) охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження;

3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Вимога швидкості у кримінальному провадженні означає, що строки проведення досудового розслідування та судового розгляду повинні максимально наближатися до моменту вчинення кримінального правопорушення (початку

кримінального провадження).

Вимога повноти проведеного досудового розслідування та судового розгляду означає, що мають бути встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК.

Вимога неупередженості досудового розслідування та судового розгляду означає об’єктивне, безстороннє дослідження обставин кримінального провадження, збирання як обвинувальних, так і виправдувальних доказів, встановлення усіх даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Кримінальне процесуальне право - це самостійна галузь правової системи України, сукупність кримінальних процесуальних норм, які регулюють діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду, а також інших фізичних та юридичних осіб, що залучаються до кримінального судочинства.

Предметом кримінального процесуального права є суспільні відносини, що виникають у сфері розслідування кримінальних правопорушень, викриття осіб, які їх вчинили, здійснення правосуддя у кримінальному провадженні та вирішення інших питань кримінального провадження.

Методи кримінального процесуального права: -

імперативний; - диспозитивний; - змагальний.

Зв 'язок кримінального процесу з іншими галузями права, суміжними науками

1. Конституційним правом. У Конституції України закріплено більшість засад кримінального процесу, основні права й свободи громадян, судова система. У кримінальному процесуальному праві ці принципи відтворюються, конкретизуються, закріплюється система процесуальних гарантій їх здійснення, охорони прав і свобод громадян.

2. Кримінальним правом. Норми кримінального права застосовуються органами досудового розслідування, прокурорами й судами до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, тільки у межах кримінального процесу. У свою чергу, основні Питання предмета доказування в кримінальному провадженні визначаються складом того чи іншого кримінального правопорушення, сформульованого в кримінальному праві.

3. Законодавством про судоустрій, прокурорський нагляд і адвокатуру, в якому встановлюються основні принципи організації й діяльності суду, прокуратури, органів досудового розслідування, адвокатури.

4. Законодавством про виконання покарань. Цей зв'язок зумовлений передусім тим, що вид і міра покарання, вид установи виконання покарань визначаються вироком суду, і з моменту звернення вироку до виконання починають діяти норми законодавства про виконання покарань.

5. Криміналістикою і судовою психологією. Всі організаційні, тактичні, методичні й психологічні прийоми розслідування кримінальних правопорушень, які розробляються вказаними науками, застосовуються тільки в межах кримінального процесу і не можуть суперечити нормам кримінального процесуального права, тим правилам і прийомам розслідування кримінальних правопорушень, провадження слідчих дій, що закріплені в ньому. Досягнення судової психології широко використовуються зокрема у формі проведення судово-психологічної експертизи.

6. Кримінологією. Вивчаючи особу правопорушника (злочинця), причини та умови вчинення кримінальних правопорушень, розробляючи рекомендації щодо їх усунення, кримінологія ґрунтується і на нормах кримінального процесуального права, аналізі діяльності органів досудового розслідування, прокуратури і суду у конкретному кримінальному провадженні, на вивченні матеріалів цих проваджень. Розробляючи пропозиції щодо ефективного вивчення особи підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, з’ясування причин і умов вчинення кримінальних правопорушень і вжиття заходів до їх усунення при здійсненні кримінального провадження, ця наука сприяє вдосконаленню процесуальної діяльності вказаних органів і кримінального процесуального законодавства. Водночас ці пропозиції мають цілком відповідати нормам кримінального процесуального права. Жодна з розроблених кримінологами рекомендацій не може бути здійснена на практиці, якщо вона суперечить кримінальному процесуальному закону.

7. Судовою медициною і судовою психіатрією, досягнення яких використовуються, зокрема, під час провадження освідування, огляду трупа, призначення та проведення судово-медичної та судово-психіатричної експертиз.

8. Законодавством про оперативно-розшукову діяльність (ОРД). Завданням ОРД є пошук і фіксація в інтересах кримінального судочинства фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб і груп. Матеріали ОРД використовуються як приводи і підстави для початку досудового розслідування або проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, отримання фактичних даних, які можуть бути доказами в кримінальному провадженні.