6.5. Ухвала суду та її зміст. Окрема ухвала

У ст. 86 ГПК України зазначено, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Ухвала господарського суду має містити:

1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад);

2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала;

3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство;

4) висновок із розглянутого питання;

5) вказівку на дії, які повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Ст. 87 ГПК передбачено, що повне рішення та ухвали надсилаються сторонам , прокурору, третім особам, які брали участь у судовому процесі, але не були присутні на судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Ст. 90 ГПК України передбачає винесення господарським судом окремої ухвали. У ній зазначено, якщо господарський суд виявить при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, він виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою ст. 119 Господарського кодексу.

Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому кодексом порядку.

Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, визначеної в кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ або прокуратури.

З метою однакового застосування ст. 90 ГПК України президія Вищого арбітражного суду України дала роз’яснення від 02.12.1992 р. № 01-6/1444 "Про практику застосування ст. 90 Арбітражного процесуального кодексу України", яким, зокрема, визначила зразок окремої ухвали.

Окрема ухвала має бути обґрунтованою. Непереконлива, немотивована, поспішно винесена, вона підриває авторитет господарського суду, знижує попереджувальне і виховне значення прийнятого процесуального документа. Переконливість окремої ухвали обумовлюється чіткістю і послідовністю викладення, високою юридичною і загальною культурою документа. Конкретність окремої ухвали означає, що її описова частина має свідчити про негативні обставини, встановлені господарським судом, а резолютивна – містити конкретні рекомендації щодо їх усунення.

Достовірність окремої ухвали полягає в тому, що викладені в ній факти повинні бути встановлені господарським судом в результаті всебічного, повного, об’єктивного дослідження в господарському процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Підставою надсилання окремої ухвали є виявлення господарським судом порушень законодавства або недоліків у діяльності підприємств чи організацій[54].

Як зазначено в рішенні президії Вищого арбітражного суду України від 07.09.1995 р., арбітражна практика виходить з неприпустимості випадків надсилання окремих ухвал щодо незначних, несуттєвих недоліків, а також недоліків, стосовно яких вживаються або вжиті відповідні заходи[55].

Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто на засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Питання для самоконтролю

1. Які органи юридичних осіб ведуть справи в господарських судах?

2. Які дії вчиняє суддя господарського суду з метою вирішення господарського спору?

3. За наявності яких обставин суддя господарського суду відкладає розгляд спору?

4. У яких випадках позовна заява залишається без розгляду?

5. Якими правами наділений суддя господарського суду при прийнятті рішення?

6. Зміст рішення господарського суду.

7. Зміст ухвали господарського суду.

8. У чому полягають особливості окремої ухвали?

Практичні завдання

1. Побудуйте структурно-опорні схеми за зразком:

а) відкладення розгляду справи;

б) припинення провадження у справі;

в) залишення позову без розгляду;

г) ухвала суду.

2. Оформіть ухвали:

а) про відкладення розгляду справи;

б) про припинення провадження у справі.

3. Вирішіть завдання

Завдання 1. На підставі рішення обласної ради новоствореній фінансово-промисловій групі було надано в користування 38 га земель ТОВ "Славутич" та 79 га земель спеціалізованого плодово-ягідного сільськогосподарського кооперативу "Яблунька".

Фінансово-промислова група згідно з рішенням оцінювальної комісії відшкодувала збитки первинним власникам землі, однак відмовилася відшкодовувати втрати сільськогосподарського виробництва. Сільськогосподарський кооператив "Яблунька" звернувся з позовом до господарського суду про відшкодування витрат сільськогосподарського виробництва на його користь.

1. Визначте коло суспільних правовідносин. Чи підлягає позов задоволенню?

2.Визначте розмежування понять "збитки сільськогосподарського виробництва" і "втрати сільськогосподарського виробництва".

3. Вирішіть справу.

Завдання 2. ВАТ "Експорт" звернулося до господарського суду з заявою про визнання ТОВ "Сервіс" банкрутом, оскільки згідно з актом звірення проведених рахунків заборгованість останнього в розмірі 24000 грн не була сплачена впродовж трьох місяців.

Яку ухвалу має винести господарський суд?

Які умови встановлені для порушення провадження у справі про банкрутство? Обґрунтуйте свою відповідь.

Завдання 3. Державне авіабудівне підприємство, не маючи можливості (через відсутність необхідних коштів) впродовж останнього півріччя розплатитися зі своїми кредиторами, а також через відмову міністерства, до відання якого входило це підприємство, надати останньому фінансову допомогу, звернулося до господарського суду з заявою про порушення щодо підприємства справи про банкрутство. До заяви були додані: копії установчих документів підприємства, балансовий звіт за останній фінансово-господарський рік, перелік кредиторів підприємства.

1. Який сенс підприємству - боржнику стати ініціатором порушення відносно себе справи про банкрутство?

2. Які фактичні підстави для порушення справи про банкрутство?

3. Які документи в цьому разі мають бути подані разом із заявою?

4. Які судові процедури можуть бути застосовані до підприємства-боржника?

5. Які особливості провадження у справі про визнання банкрутом державного підприємства?

Завдання 4. Машинобудівний завод послав 5 травня будівельному об’єднанню, розташованому в іншому місті, лист із пропозицією придбати зайве обладнання, зазначивши його найменування, кількість і ціну. Об’єднання одержало лист 10 травня, прийняло пропозицію заводу і письмово повідомило про це 11 травня. Але лист з вини пошти затримався в дорозі і доставлений на завод лише 20 травня. Представник об’єднання 24 травня приїхав на автомобілі за обладнанням, але завод уже продав це обладнання фабриці 19 травня. Об’єднання подало позов до господарського суду про відібрання у фабрики обладнання (оскільки воно придбало його раніше, ніж фабрика), а також про стягнення з заводу всіх збитків.

Покажіть на цьому прикладі, які є стадії укладення договору. Яке рішення має винести господарський суд?

Завдання 5. Тракторний завод уклав договір із меблевим об’єднанням на поставку тари для упакування меблів.

Чи є підстава для звільнення об’єднання від відповідальності? Яке рішення має винести господарський суд?

Завдання 6. Підприємство звернулося до господарського суду із позовною заявою до управління залізниці про відшкодування 2900 грн збитку, який склала вартість недостачі м’яса, що надійшло на його адресу за кількома накладними. Установивши, що позивачем не була названа адреса відповідача, а також не були подані докази про надіслання копій позовної заяви відповідачу і не сплачене державне мито, господарський суд у прийнятті позовної заяви відмовив.

Чи правильні дії господарського суду? На яких підставах господарський суд має право відмовити в прийнятті справи до розгляду? Як належало діяти господарському суду в такому випадку?

Завдання 7. До господарського суду м. Києва надійшла позовна заява від Дарницького плодоовочевого комбінату про стягнення 1800 грн з відділу позавідомчої охорони при районному відділі внутрішніх справ Дарницького району м. Києва.

Ознайомившись із змістом позовної заяви і доданих до неї документів, господарський суд повернув її, посилаючись на те, що комбінат не виклав у заяві всіх обставин справи, а також не надав доказів, на підставі яких позивач обґрунтував свої вимоги.

Чи законні дії господарського суду? Хто і в якому порядку має право відмінити їх?

Завдання 8. Управління "Водбуд" за договором підряду з ТОВ "Україна" проводило роботи з ремонту парникового господарства.

ТОВ "Україна" відмовило провести кінцевий розрахунок з управлінням у зв’язку з наявністю окремих недоліків у виконаних роботах.

Управління звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення 9150 грн з товариства "Україна". Господарський суд позовну заяву задовольнив, але в рішенні зазначив, що оскільки парники ТОВ не здані за актом, то 9150 грн можуть бути стягнуті з ТОВ після того, як останнє прийме ці роботи.

Чи правильне рішення господарського суду? Які вимоги висуваються до рішення господарського суду?

Завдання 9. ТОВ, використовуючи за договором оренди екскаватор, який належав будівельному тресту, проклав траншею для укладення водопровідних труб. Роботи проводилися за нарядом, який був виданий посадовою особою ТОВ. Під час роботи була пошкоджена лінія зв’язку, що завдало шкоди їх власнику. Представники вузла зв’язку за участі депутата сільської ради склали акт, у якому зазначили, що порядок проведення робіт не був погоджений з установою зв’язку (роботи проводилися без представника останньої). Керівництво ТОВ знало про місце проходження ліній зв’язку на своїй території. Вузол зв’язку склав кошторис на ремонт пошкодженої ланки і подав позов до господарського суду про стягнення з ТОВ 11 500 грн збитків. До суми витрат позивач вніс вартість будівельно-монтажних робіт і матеріалів: риття і засипання траншеї та її вартість, накладні витрати тощо.

ТОВ, не заперечуючи факту пошкодження кабельного зв’язку, заперечив розмір позову, стверджуючи, що нести відповідальність за це порушення повинен не він, а власник джерела підвищеної небезпеки – будівельний трест.

Яке рішення має прийняти господарський суд? Список рекомендованих джерел Нормативні акти

1. Господарський процесуальний кодекс України // ВВР України. – 2001. – № 36. – Ст. 188.

2. Про внесення змін та доповнень до роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.03.1994 р. № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із відшкодуванням шкоди" : рекомендації Вищого Господарського Суду України від 29.12.2007 р. № 04-5/239.

3. Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів : інформаційний лист Вищого Господарського суду України від 29.08.2001 р. № 01–8/034 // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 4. – С. 121–126.

4. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з орендою земельних ділянок : Інформаційний лист Вищого Господарського суду України від 30.11.2007 р. № 01-8/918.

5. Про результати вивчення практики застосування арбітражними судами статті 90 Арбітражного процесуального кодексу України : рішення президії Вищого арбітражного суду України від 07.09.1995 р. // Інформаційний вісник. – 1995. – № 4. – С. 30.

6. Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних із охороною навколишнього природного середовища: Узагальнення судової практики Вищого Господарського Суду України від 01.01.2009 р.

7. Про деякі питання практики застосування у вирiшеннi спорiв окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України) : інформацiйний лист Вищого Господарського Суду України вiд 15.01.2010 р. № 01-08/12.

8. Про деякi питання практики застосування у вирiшеннi спорів окремих норм процесуального права (за матерiалами справ, розглянутих Верховним Судом України): інформацiйний лист Вищого Господарського суду України вiд 09.03.2010 р. № 01-08/129.

9. Про внесення змiн та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбiтражного суду України вiд 27.06.2001 N 02-5/744 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних iз застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища": рекомендацii' Вищого Господарського Суду України вiд 25.03.2009 р. № 04-06/44.

10. Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти авторського права i сумiжних прав (за матерiалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим Господарським Судом України) : інформацiйний лист Вищого Господарськиого Суду України вiд 31.05.2010 р. № 01-08/322.

11. Про зобов'язання виконувати умови договорів, укладених на пiдставi акцепту тендерних пропозицiй, у частині оплати продукції харчування на підставі цін, визначених у додатках до цих договорів : постанова Вищого Господарського Суду України від 14.09.2010 р. № 4/258-09.

12. Про спонукання укласти додаткову угоду про внесення змін до договору про постачання електричнотїс енергії : постанова Вищого Господарського Суду України вiд 14.09.2010 р. № 2-4/5134-2009.

13. Про зобов'язання виконати умови попереднього договору щодо укладення договору купiвлi-продажу нерухомого майна: постанова Вищого Господарського Суду України вiд 14.09.2010 р. № 32/227.

14. Про внесення змiн та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України вiд 31.05.2002 N 04-5/608 "Про деякi питання практики розгляду справ за участі iноземних пiдприємств i органiзацiй": рекомендацiї Вищого Господарського Суду України вiд 09.11.2009 р. № 04- 06/159.

15. Про доповнення рекомендацiй президії Вищого господарського суду України вiд 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розглядi справ, що виникають з корпоративних вiдносин": рекомсндації Вищого Господарського Суду України вiд 28.12.2009 р. № 04- 06/190.

16. Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних iз земельними правовiдносинами : узагальнення судової практики Вищого Господарського Суду України вiд 01.01.2010 р.

17. Про деякi питання практики застосування у вирiшеннi спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матерiалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України): інформацiйний лист Вищого Господарського Суду України вiд 02.02.2010 р. № 01-08/71.

18. Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства : рекомендації Вищого Господарського Суду України вiд 02.02.2010 р. № 04-06/15.

19. Про деякі питання, пов’язані із застосуванням частини другої статті 82 ГПК України : інформаційний лист Вищого Господарського Суду України від 23.11.2001 р. № 01-8/1272 // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 1. – С. 138. Навчальна література

1. Беляневич О. Про форми захисту прав суб’єктів господарювання / О. Беляневич // Українське комерційне право. Науково-практичний журнал. – 2007. – № 8 – С.62–69.

2. Боровик С. С. Захист прав суб’єктів господарювання в арбітражних судах / С. С. Боровик, В. В. Дунь, С. М. Мудрий. – К. : Оріони, 2001. – 245 с.

3. Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины : учебное пособие / С. В. Васильев. – Х. : Эспада, 2002. – 368 с.

4. Господарський процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / укладач В. Є. Беляневич. – К. : Юстиніан, 2002. – 544 с.

5. Горевий В. І. Організація юридичної служби на підприємстві : навчальний посібник / В. І. Горевий. – Суми : Університетська книга, 2008. – 319 с.

6. Кройтор В. А. Претензии и иски в практике разрешения хозяйственных споров: науч.-практ. пособие / В. А. Кройтор. – Х. : Эспада, 2001. – С. 218–341.

7. Минюк Д. Юридична відповідальність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні та порядок її застосування / Д. Минюк // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 6. – С.84-87.

8. Носік Ю. Проблеми виконання судових рішень про майнові стягнення : інформаційно-правовий аспект / Ю. Носік // Юридичний журнал. – 2008. – № 6. – С. 25–28.

9. Олександров Д. Правові аспекти, що виникають при купівлі-продажу об’єктів промислової власності у складі цілісного майнового комплекс / Д. Олександров // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 4. – С. 112–116.

10. Притика Д. М. Арбітражний процес / Д. М Притика,

М. І. Тітов, В. С. Щербина та ін.– 416 с.

11. Чернадчук В. Д. Господарське процесуальне право України : підручник / В. Д. Чернадчук, В. В. Сухонос,

В. П. Нагребельний та ін. – Суми : Університетська книга, 2006. – 331 с.

12. Шуляк Н. Підвідомчість судових справ щодо визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання земельних ділянок юридичним особам / Н. Шуляк // Юридичний журнал. – 2008. – № 7–8. – С.93–101.