Стаття 106. Обов'язки щодо визначення спільних меж

1.Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

2.Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

3.Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

До частини першої. Межа земельної ділянки є умовною лінією, що відділяє її від іншої ділянки, а тому є спільною для обох земельних ділянок. Відтак, кожен із сусідніх власників земельної ділянки має рівні права на її встановлення та обов'язки щодо підтримання межі в належному стані.

Процедура встановлення та відновлення меж земельних ділянок регламентується ст. 55 ЗУ "Про землеустрій", а також Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43. Безпосередньо встановлення та відновлення меж покладається на землевпорядні організації, які мають ліцензію на здійснення такого виду діяльності. Проте процедура встановлення та відновлення меж передбачає активну участь у цьому процесі відповідних власників та землекористувачів. Враховуючи те, що через існуючі конфлікти або із інших причин власники або землекористувачі часто відмовляються від участі в межуванні, коментованою нормою передбачено їх позитивний обов'язок сприяти "встановленню твердих меж, а також: відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними".

Беручи участь у межуванні, власники реалізують свої права. Проте така участь є також обов'язком власників (ст. 125 ЗКУ).

До частини другої. Повноваження щодо визначення видів межових знаків до цього часу центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів не реалізовані.

Порядок відновлення меж земельних ділянок, які стали невиразними або були знищені чи переміщені визначений Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43.

Так, відповідно до п.2.4. Інструкції "відновлення всіх поворотних точок меж: земельної ділянки здійснюється геодезичними методами з прив 'язкою не менше двох характерних закріплених поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі та до твердих точок на місцевості. Здійснюється кадастрова зйомка земельної ділянки з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж: (у державній або умовній системі координат) і площі ділянки. За результатами виконаних робіт складається кадастровий план земельної ділянки".

До частини третьої. Законодавець справедливо встановив правило, за яким витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах. При цьому немає значення, чи виконувались ці роботи за рахунок однієї зі сторін з подальшим відшкодуванням з боку іншої, чи за рахунок обох сторін.

За домовленістю власники суміжних земельних ділянок угодою між собою можуть передбачити інший порядок оплати таких робіт.

Зауважимо, що коментована норма і правила розподілу витрат стосуються тільки проце­дури встановлення меж земельної ділянки і їх закріплення межовими знаками і не стосується (за буквальним змістом норми) встановлення межових споруд (парканів, загорож і т. ін.). Відповідно до загальних правил ст. 331 ЦК України щодо набуття права власності на ново-створене майно, такі споруди є власністю особи, що їх збудувала. Щодо розташованих на межі дерев діють спеціальні правила, передбачені ст. 109 ЗКУ.

<< | >>
Источник: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. - К., 2009. - 496 с.. 2009

Еще по теме Стаття 106. Обов'язки щодо визначення спільних меж:

  1. Стаття 96. Обов'язки землекористувачів
  2. 25.5.Обов'язки як елемент правового статусу особи
  3. Стаття 54. Права та обов'язки третіх осіб
  4. § 5. Права і обов'язки землекористувачів
  5. § 51. Обов'язки людини і громадянина.
  6. Стаття 31. Процесуальні права та обов'язки сторін
  7. 6. Права та обов'язки землекористувачів
  8. Стаття 91. Обов'язки власників земельних ділянок
  9. § 2. Процесуальні права та обов'язки СГОрІН
  10. Стаття 10. Житлові обов'язки громадян
  11. Права та обов'язки власників земельних ділянок.
  12. Стаття 51. Права та обов'язки сторін
  13. IV. ОСНОВНІ ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН КОНЦЕСІЙНОГО ДОГОВОРУ
  14. Стаття 64. Права і обов'язки членів сім'ї наймача
  15. Стаття 177. Обов'язки громадян по забезпеченню схоронності жилих будинків
  16. Стаття 410. Процесуальні права та обов'язки іноземних осіб
  17. Стаття 60. Обов'язки доказування і подання доказів
  18. Стаття 149. Визначення прав і обов'язків члена житлово-будівельного кооперативу
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -