Стаття 44. Порядок підтвердження країни походження товару.

1. Для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених за­коном випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

2.

3. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов’язково:

1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Ми­тним тарифом України;

2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпор­ту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономі­чну діяльність»;

3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

4. Документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо:

1) товари, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають письмовому де­кларуванню відповідно до цього Кодексу;

2) товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу 12 цього Кодексу;

3) товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування;

4) товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту;

5) це передбачено міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України;

6) через митний кордон України переміщуються зразки флори, фауни, ґрунтів, каміння то­що для наукових досліджень, відібрані на об’єктах України, які розташовані в полярних регіо­нах або на островах у нейтральних водах Світового океану, що знаходяться у сфері наукових інтересів України.

Документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються якщо:

1) товари, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню відповідно до цього Кодексу;

2) товари ввозяться громадянами та оподатковуються за единою ставкою мита

відповідно до цього Кодексу;

3) товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування;

4) товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту;

5) це передбачено міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України;

6) через митний кордон України переміщуються зразки флори, фауни, ґрунтів, каміння тощо для наукових досліджень, відібрані на об’єктах України, які розташовані в полярних регіонах, або на островах, в нейтральних водах Світового океану, які знаходяться всфері наукових інтересів України.

Статтею визначено право органу доходів і зборів вимагати подання документа, що підтверджує походження товару з конкретної країни. Розгляд даних відносин слід почати з попередньої розбивки всіх можливих випадків, при яких вимагається подання документів, що підтверджують країну похо­дження товарів, а також випадків, при яких таке підтвердження не вимагається.

При цьому визначено, що сертифікат про походження товару, в якості документу, що підтвер­джує походження товару подається обов’язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита за Митним тарифом України; на товари, щодо ввезення яких в Україну застосо­вуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовніш­ньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист націона­льного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зов­нішньоекономічну діяльність», а також якщо це передбачено законами України та міжнародними до­говорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України».