Стаття 233. Загальні правила переміщення (пересилання) міжнародних поштових та екс- прес-відправлень через митний кордон України.

1. При переміщенні (пересиланні) міжнародних поштових та експрес-відправлень через ми­тний кордон України забезпечення сплати митних платежів, передбачене розділом X цього Ко­дексу, не застосовується.

2. Ввезення експрес-перевізником міжнародних експрес-відправлень на митну територію України або їх вивезення за межі цієї території через пункти пропуску, розташовані у міжнаро­дних аеропортах, а також їх перевантаження здійснюються безпосередньо під бортом повітря­ного судна або з зони митного контролю пункту пропуску. Перевантаження здійснюється в присутності посадової особи органу доходів і зборів та відповідних службових осіб аеропорту та перевізника.

3. Орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через дер­жавний кордон України, здійснює пропуск вантажу експрес-перевізника на митну територію України на підставі поданого експрес-перевізником єдиного транспортного документа, який одночасно є документом контролю доставки з пункту пропуску через державний кордон Украї­ни до центральної сортувальної станції, та направляє його під митним контролем до органу до­ходів і зборів призначення.

4. У пункті пропуску через державний кордон України до товарів, які переміщуються (пе­ресилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, заходи нетарифного регулю­вання зовнішньоекономічної діяльності та види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу, не застосовуються. Пропуск таких товарів через митний кордон України здійснюється в найкоротший строк.

5. Операції з міжнародними поштовими й експрес-відправленнями (розпакування, перепа­кування, пред’явлення для огляду тощо) та їх зберігання до випуску у вільний обіг чи повер­нення відправникам здійснюються під митним контролем у місцях, які визначаються й облад­нуються відповідними операторами поштового зв’язку та експрес-перевізниками за погоджен­ням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

6. Строк зберігання міжнародних експрес-відправлень під митним контролем не може пе­ревищувати 30 днів. Цей строк за письмовою заявою декларанта (повіреного) може бути продо­вжений (але не більше ніж на 15 днів) органом доходів і зборів, у зоні діяльності якого розташо­вані місця зберігання міжнародних експрес-відправлень, або органом доходів і зборів, що здійс­нює митне оформлення відправлення за місцем розташування одержувача. У разі відмови у продовженні строку зберігання орган доходів і зборів зобов’язаний невідкладно, письмово або в електронній формі, повідомити декларанта (повіреного) про причини і підстави такої відмови.

7. Міжнародні поштові (крім тих, що переміщуються через територію України транзитом) та експрес-відправлення переміщуються через митний кордон України після здійснення мит­ного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях.

8. Оператори поштового зв’язку та експрес-перевізники на вимогу органу доходів і зборів пред’являють відправлення для здійснення митного огляду. Способи такого пред’явлення ви­значаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Як правило, при проведенні митного огляду товарів, що переміщуються (пересилаються) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, органи доходів і зборів використовують технічні засоби митного контролю.

9. Органи доходів і зборів не вимагають пред’явлення для митного контролю листів, по­штових карток та секограм. За наявності достатніх підстав вважати, що в зазначених відправ­леннях містяться товари, щодо яких законодавством встановлено заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також за результатами проведення митного огляду на підставі вибіркових або випадкових перевірок органи доходів і зборів мають право вимагати пред’явлення зазначених відправлень. Вичерпний перелік відповідних підстав ви­значається Кабінетом Міністрів України.

10. У разі письмової відмови одержувача від отримання міжнародного експрес- відправлення експрес-перевізник після закінчення строку зберігання, зазначеного в частині шостій цієї статті, повертає таке міжнародне експрес-відправлення відправникові або передає його на склад органу доходів і зборів.

11. При надходженні міжнародного експрес-відправлення до митниці призначення посадова особа цієї митниці здійснює підтвердження з відміткою на супровідних документах, що експрес- перевізник виконав узяті на себе зобов’язання щодо доставки та пред’явлення цього експрес- відправлення. Допускається з дозволу органу доходів і зборів та під його контролем зберігання експрес-перевізником або його повіреним експрес-відправлень до завершення їх митного офо­рмлення.

12. Оператори поштового зв’язку, експрес-перевізники чи їх повірені зобов’язані за свій ра­хунок пред’являти органам доходів і зборів для здійснення митного контролю міжнародні по­штові та експрес-відправлення, що переміщуються через митний кордон України.

13. Митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) че­рез митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях, здійснюються в місцях міжнародного поштового обміну, які визначаються операторами поштового зв’язку за пого­дженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує дер­жавну політику у сфері надання послуг поштового зв’язку, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або за міс­цем розташування (проживання) одержувача або відправника.

14. Митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) че­рез митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях, здійснюються в централь­них (регіональних) сортувальних станціях або за місцем розташування (проживання) одержу­вача (відправника).

Міжнародні поштові відправлення (далі - МПВ) це - упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв’язку^[12]:

- листи (прості, рекомендовані);

- відправлення з оголошеною цінністю;

- поштові картки (прості, рекомендовані);

- бандеролі (прості, рекомендовані);

- спеціальні мішки з позначкою «М» (рекомендовані);

- секограми (прості, рекомендовані);

- дрібні пакети (рекомендовані);

- поштові посилки (звичайні, з оголошеною цінністю);

- відправлення міжнародної прискореної пошти «EMS»;

- згруповані поштові відправлення з позначкою «Консигнація», що приймаються для пересилан­ня за межі України, надходять в Україну або переміщуються через територію України транзитом опе­раторами поштового зв’язку.

Оператор поштового зв’язку - підприємство, що здійснює свою господарську діяльність для за­безпечення функціонування засобів, споруд і мереж поштового зв’язку з метою надання послуг по­штового зв’язку, у тому числі національний оператор поштового зв’язку та підприємство спеціально­го зв’язку.

Місце міжнародного поштового обміну (далі - ММПО) - виробничий підрозділ оператора по­штового зв’язку, що здійснює оброблення МПВ, які переміщуються юридичними та фізичними осо­бами з України, в Україну й відкритим транзитом через її територію за призначенням. На даний час в Україні ММПО національного оператора поштового зв’язку відкриті у містах: Київ, Львів, Одеса та Чоп.

Пропуск МПВ через митний кордон України здійснюється в найкоротший строк.

При переміщенні (пересиланні) МПВ у пунктах пропуску через митний кордон України не засто­совуються:

- гарантії забезпечення виконання зобов’язань перед органами доходів і зборів зі сплати митних платежів, передбачене розділом Х Кодексу;

- заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та види контролю: держав­ний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний та радіологіч­ний (згідно з частиною першою статті 319 Кодексу).

МПВ (крім тих, що переміщуються через територію України транзитом) переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що зна­ходяться в цих відправленнях.

Митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в МПВ, може здійснюватися в місцях міжнародного поштового обміну або за місцем розташування (проживання) одержувача.

Операції з МПВ (розпакування, перепакування, пред’явлення для огляду тощо) та їх зберігання до випуску у вільний обіг чи повернення відправникам здійснюються під митним контролем у міс­цях, які визначаються та обладнуються відповідними операторами поштового зв’язку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері дер­жавної митної справи.

ММПО визначаються операторами поштового зв’язку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сферах організації спе­ціального зв’язку і захисту інформації, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує фо­рмування й реалізує державну податкову і митну політику, або за місцем розташування (проживання) одержувача.

Оператори поштового зв’язку чи їх повірені зобов’язані за свій рахунок пред’являти органам до­ходів і зборів для здійснення митного контролю МПВ, що переміщуються через митний кордон Укра­їни.

Оператори поштового зв’язку на вимогу органу доходів і зборів пред’являють відправлення для здійснення митного огляду. Способи такого пред’явлення визначаються центральним органом вико­навчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Як правило, при проведенні митного огляду товарів, що переміщуються (пересилаються) в МПВ, органи доходів і зборів використовують технічні засоби митного контролю.

Органи доходів і зборів не вимагають пред’явлення для митного контролю листів, поштових кар­ток та секограм. За наявності достатніх підстав вважати, що в зазначених відправленнях містяться то­вари, стосовно яких законодавством встановлено заборони та/або обмеження щодо переміщення че­рез митний кордон України, а також за результатами проведення митного огляду на підставі вибірко­вих або випадкових перевірок органи доходів і зборів мають право вимагати пред’явлення зазначених відправлень. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України.

Діяльність по прискореному транспортуванню міжнародних експрес відправлень здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності різних форм власності, транспортно-експедиційними компа­ніями, створеними відповідно до чинного законодавства України, які діють на підставі агентських угод з міжнародними корпораціями по прискореному транспортуванню вантажів, мають всесвітню мережу центральних і регіональних сортувальних станцій, комп’ютерну мережу відстеження прохо­дження таких вантажів протягом часу доставки від відправника до одержувача (далі - експрес- перевізники).

Технологія надання послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень таких компаній забезпечує:

- оформлення супровідного (домашнього) транспортного документа (авіанакладної) на кожне МЕВ;

- наявність мережі міжнародних і внутрішніх центральних та регіональних сортувальних стан­цій, у яких здійснюється оброблення МЕВ та направлення їх за напрямками призначення;

- можливість одержання такими станціями інформації в електронному вигляді про кожне МЕВ, що переміщується експрес-перевізником, на будь-якому етапі переміщення;

- доставку МЕВ від відправника до одержувача за принципом «від дверей до дверей».

Міжнародне експрес-відправлення (далі - МЕВ) - товари, належним чином упаковані (крім забо­ронених законодавством України до переміщення через митний кордон України), що перевозяться експрес-перевізником будь-яким видом транспорту з метою доставки одержувачеві у визначений те­рмін.

Міжнародні експрес-відправлення поділяються на МЕВ документального характеру та МЕВ не­документального характеру.

МЕВ документального характеру - ділові папери, письмова кореспонденція ділова чи приватна, а також будь-які повідомлення, інформація або дані на будь-яких носіях інформації (паперових чи еле­ктромагнітних, у тому числі на дискетах, компакт-дисках, плівках тощо), що не мають комерційної цінності, не супроводжуються інвойсом і не містять інформації, переміщення якої через митний кор­дон України заборонено законодавством або на переміщення якої потрібні дозволи відповідних дер­жавних органів.

МЕВ недокументального характеру - МЕВ, умістом якого є товари із заявленою вартістю. Таке МЕВ обов’язково супроводжується інвойсом.

Вантаж експрес-перевізника - консолідовані за єдиним транспортним документом МЕВ чи МЕВ, що не увійшли до складу цих консолідованих МЕВ за своїм характером, розмірами або з інших при­чин, що переміщуються (пересилаються) експрес-перевізником через митний кордон України.

Єдиний транспортний документ - транспортний документ, за яким здійснюється перевезення ва­нтажу. Як єдиний транспортний документ можуть використовуватися загальні авіанакладні (AWB - airwaybill, MAWB - master airwaybill), CMR, BILL OF LADING (коносамент) тощо.

Центральна сортувальна станція (далі - ЦСС) - організаційна структура експрес-перевізника, створена ним для виконання агентських угод з міжнародними корпораціями в галузі міжнародного прискореного транспортування вантажів, у якій створено зону митного контролю в порядку, визначе­ному Митним кодексом України.

Регіональна сортувальна станція (далі - РСС) - підпорядкована ЦСС організаційна структура експрес-перевізника, створена для виконання агентських угод з міжнародними корпораціями в галузі міжнародного прискореного транспортування вантажів, у якій створено зону митного контролю в по­рядку, визначеному Митним кодексом України.

Відправниками та одержувачами МЕВ можуть бути фізичні та юридичні особи.

Пропуск МЕВ через митний кордон України здійснюється в найкоротший строк.

Ввезення експрес-перевізником МЕВ на митну територію України або їх вивезення за межі цієї території через пункти пропуску, розташовані у міжнародних аеропортах, а також їх перевантаження здійснюються безпосередньо під бортом повітряного судна або з зони митного контролю пункту про­пуску. Перевантаження здійснюється в присутності посадової особи органу доходів і зборів та відпо­відних службових осіб аеропорту і перевізника.

При переміщенні (пересиланні) МПВ у пунктах пропуску через митний кордон України не засто­совуються:

- гарантії забезпечення виконання зобов’язань перед органами доходів і зборів зі сплати митних платежів, передбачене розділом Х Кодексу;

- заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та види контролю: держав­ний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний та радіологіч­ний (згідно з частиною першою статті 319 Кодексу).

Орган доходів і зборів, у зоні відповідальності якого розташований пункт пропуску через держа­вний кордон України, здійснює пропуск вантажу експрес-перевізника на митну територію України на підставі поданого експрес-перевізником єдиного транспортного документа, який одночасно є доку­ментом контролю доставки з пункту пропуску через державний кордон України до ЦСС, та направ­ляє його під митним контролем до органу доходів і зборів призначення.

При надходженні МЕВ до митниці призначення посадова особа цієї митниці здійснює підтвер­дження з відміткою на супровідних документах, що експрес-перевізник виконав узяті на себе зо­бов’язання щодо доставки та пред’явлення цього експрес-відправлення. Допускається з дозволу орга­ну доходів і зборів та під його контролем зберігання експрес-перевізником або його повіреним екс- прес-відправлень до завершення їх митного оформлення.

МЕВ (крім тих, що переміщуються через територію України транзитом) переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що зна­ходяться в цих відправленнях.

Експрес-перевізники чи їх повірені зобов’язані за свій рахунок пред’являти органам доходів і зборів для здійснення митного контролю МЕВ, що переміщуються через митний кордон України.

На вимогу органу доходів і зборів експрес-перевізники пред’являють відправлення для здійснен­ня митного огляду. Способи такого пред’явлення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну податкову та митну політику. Як правило, при проведенні митного огляду товарів, що переміщуються (пересилаються) в МЕВ, органи доходів і збо­рів використовують технічні засоби митного контролю.

Митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в МЕВ, може здійснюватися в ЦСС (РСС) або за місцем розташування (проживання) одержувача (відправника).

Операції з МЕВ (розпакування, перепакування, пред’явлення для огляду тощо) та їх зберігання до випуску у вільний обіг чи повернення відправникам здійснюються під митним контролем у міс­цях, які визначаються та обладнуються відповідними експрес-перевізниками за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової та митної політики.

Строк зберігання МЕВ під митним контролем не може перевищувати 30 днів. Цей строк за пись­мовою заявою декларанта (повіреного) може бути продовжений (але не більше ніж на 15 днів) орга­ном доходів і зборів, у зоні діяльності якого розташовані місця зберігання МЕВ, або органом доходів і зборів, що здійснює митне оформлення відправлення за місцем розташування одержувача. У разі відмови у продовженні строку зберігання орган доходів і зборів зобов’язаний невідкладно, письмово або в електронній формі, повідомити декларанта (повіреного) про причини і підстави такої відмови.

У разі письмової відмови одержувача від отримання МЕВ експрес-перевізник після закінчення строку зберігання повертає таке МЕВ відправникові або передає його на склад органу доходів і зборів.