ВСТУП
Діяльність, пов’язана із вивчення надр планети Земля, має багатовікову історію, втім рівень її правового регулювання слід визнати таким, що знаходиться на початковому етапі формування.
Новітня доба розвитку правової бази з регулювання геологічних відносин характеризується, по-перше, вираженою безсистемністю, викликаною глибокою розосередженістю нормативних приписів у нормативно-правових актах різної юридичної сили. По-друге, як наслідок попереднього стану, відсутність єдиного кодифікованого законодавчого акту в зазначеній сфері надрокористу- вання.
Теоретичною основою досліджень у галузі гірничого та екологічного права є праці відомих вчених правознавців України В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк,
A. Г. Бобкової, А.П. Гетьмана, О.А. Грицан, І.І. Каракаша, І.М. Козьякова, М.В. Краснової, О.В. Леонової, Н.Р. Малишевої, О.Ю. Макаренка, Н.П. Медвєдєвої,
B. В. Носіка, О.М. Олійника, О.О. Погрібного, С.В. Разметаєва, А.К. Соколової, М.В. Шульги, О.П. Шем’якова, В.К. Філатової, І.В. Хохлової та інших.
Також слід згадати доробки представників радянської та зарубіжної правової науки: Г.О. Аксеньонка, С.А. Боголюбова, Г.С. Башмакова, Л.О. Заслав- ської, М.І. Клеандрова, Б.Д. Клюкіна, М.Є. Кочіна, О.С. Колбасова, М.І. Краснова, О.М. Курського, Б.А. Лісковця, Н.Б. Мухітдінова, Л.Г. Навроцької, В.Г. Плахути, М.Є. Певзнєра, С.О. Сосни, М.О. Сиродоєва, О.М. Теплова та інших.
Однією з перших в юридичній науці України комплексне дослідження сукупності правових приписів, присвячених геологічному вивченню надр (далі - ГВН) виконала В.К. Філатова, яка у 2008 р. під науковим керівництвом проф. М.В. Шульги успішно захистила кандидатську дисертацію на тему "Правове регулювання геологічного вивчення надр". В роботі, зокрема, наведена загальна характеристика правового регулювання ГВН, де піддані дослідженню такі проблеми як становлення та розвиток законодавства, що регулює ГВН, сутність та ознаки ГВН як виду права надрокористування, правова класифікація ГВН.
У підсумку згаданої дисертаційної роботи, разом із іншими окремими питаннями права ГВН, на світ з’являється монографія (у співавторстві із Т.М. Шульгою) "Правові засади геологічного вивчення надр в Україні" (рецензенти - Г.І. Балюк, Р.С. Кірін).[1]
Майже одночасно юридична спільнота України змогла ознайомитися із іншими результатами досліджень в сфері права ГВН. В монографії "Право геологічного вивчення надр: загальні положення" (автор Р.С. Кірін) розглянуті поняття, предмет, джерела, суб’єкти і об’єкти права ГВН, підстави виникнення та припинення права ГВН, у тому числі правова класифікація видів ГВН, права і обовязки субєктів права ГВН - загальні, спеціальні та їх захист (рецензенти В.І. Андрейцев, В.Ф. Приходченко).[2]
Назва галузі законодавства України, що регулює відносини в сфері використання, охорони та безпеки надр застосовується як в теоретичних так і у практичних аспектах юриспруденції в двох, на думку законодавця - тотожних поняттях: «законодавство про надра» (ст. 3 Кодексу України про надра - далі КпН) та «гірниче законодавство» (ст. 1 Гірничого Закону України - далі ГЗУ). Не підіймаючи питання, в цій роботі, про обґрунтованість та навіть коректність подібної тотожності, доцільно звернути увагу на практичну відсутність досліджень щодо структури системи зазначеного масиву нормативно-правових ак-
• 3
тів .
Розглядаючи систему геологічного законодавства як багатогранне суб’єктивно-об’єктивне утворення зі складною структурою, в якій основна роль належить нормативним актам та їх складовим елементам, що дозволяють групувати останні у більш стійкі формування - інститути законодавства, слід навести й вимоги, які мають висуватися до системи нормативних актів у певній сфері. [3] [4]
Спираючись на подібні вимоги, обґрунтовано сформульовані проф. Г.І. Балюк відносно системи ядерного законодавства [5] [6], зазначимо:
а) для забезпечення дієвості та єдності системи законодавства вона має бути чіткою, визначеною, узгодженою та стабільною;
б) для сприяння точному і неухильному дотриманню правових норм, ефективному їх застосуванню система законодавства має бути доступною і зручною в користуванні;
в) для уникнення, без потреби, дублювання норм та поглинання нормативних актів, система законодавства має відповідати правилам кодифікаційної техніки;
г) для врахування впливу новітніх досягнень юридичних та природничих наук система законодавства має бути деталізованою в регулюванні всього кола відносин.
Останнє, в нашому випадку - коло геологічних відносин, як предмет ре-
6
гулювання геологічного законодавства , виникає з приводу складної системи об’єктів, що базується на тріаді: «матерія - діяння - інформація», яка, на загальному рівні формується категоріями «надра - геологічна діяльність - геологічна інформація».
Оскільки на сьогодні геологічне законодавство систематизовано відносно - шляхом інтеграції в межах законодавства про надра, то окремі його інститути слід виокремити саме з КпН:
1) надання надр для геологічного вивчення (ст. 20);
2) обмеження, зупинення або припинення права геологічного вивчення надр (ст. 26, 57);
3) плата за геологічне вивчення надр (глава 4);
4) геологічне вивчення надр (розділ 2): - проведення робіт по геологічному вивченню надр (ст. 37); - вимоги щодо геологічного вивчення надр (ст. 38); - державна реєстрація та облік робіт по геологічному вивченню надр (ст. 39); - геологічна інформація (ст. 39); - передача розвіданих РКК для промислового освоєння (ст. 40); - першовідкривачі РКК (ст. 41);
5) державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин (ст. 45);
6) списання запасів корисних копалин (ст. 46);
7) охорона надр при геологічному вивченні (ст. 56);
8) забудова площ залягання корисних копалин (ст. 58);
9) охорона особливо цінних геологічних об’єктів (ст. 59).
10) державний геологічний контроль (ст. 60 - 62);
11) відповідальність за порушення геологічного законодавства (ст. 65);
12) міжнародні відносини в геологічній діяльності (розділ IX).
Структурними елементами системи геологічного законодавства є й інші
окремі законодавчі (нормативні) інститути, що становлять собою підсистему нормативних актів, предметом яких є однорідні відносини з приводу певних ге- оресурсів, геологічної діяльності чи геоінформації.
Так, до системи геологічного законодавства слід віднести й групу компе- тенційних (статусних) актів, які визначають правове становище суб’єктів геологічної діяльності: - Міністерства охорони навколишнього природного середовища України; - державної геологічної служби України та її державних підприємств, установ та організацій; - Національної акціонерної компанії "Надра України; - Державної комісії України по запасах корисних копалин; - Державного інформаційного геологічного фонду України; - Державного гемологічного центру України; - міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування (при Кабінеті Міністрів України); - геологічних та маркшейдерських служб підприємств; - першовідкривачів родовищ корисних копалин та інших.
Не менш важливим в системі геологічного законодавства є інститут правового режиму об’єктів геологічних відносин, серед яких необхідно виділити: - геологічне середовище; - мінерально-сировинну базу; - запаси і ресурси державного фонду надр, державного фонду родовищ корисних копалин (далі - РКК) та державного інформаційного геологічного фонду України; - ділянки надр, геологічні об’єкти, геологічні території, геологічні сховища; - геологічна діяльність; - геологічне вивчення надр тощо.
Хоча за кількістю нормативно-правових актів цілком логічно в межах зазначеного інституту виокремлюється субінститут геологічної інформації. На такий самий статус безумовно можуть претендувати й інші угрупування актів геологічного законодавства, що регулюють: - геологічне картування України; - геофізичні дослідження; - геологорозвідувальні роботи; - дослідно-промислову розробку РКК
Завершують систему сучасного геологічного законодавства України низка наказів, правил, інструкцій, методичних вказівок, галузевих та будівельних норм і нормативів, стандартів, що відносяться до таких інститутів як: - інститут промислової безпеки геологічної діяльності; - інститут екологічної безпеки геологічної діяльності.
З 2001 р. на юридичному факультеті Національного гірничого університету викладається навчальна дисципліна «Гірниче та геологічне право», мета якої дати систематизований комплекс знань і умінь про правове регулювання гірничої справи та геологічної діяльності.
В інституті геологічного права викладаються основні положення, що отримали загальне визнання, ті необхідні та достатні знання, якими повинні оволодіти майбутні спеціалісти права та геології в сфері надроправових відносин.
Сучасна система геологічного права як складової частини зазначеної навчальної дисципліни побудована наступним чином:
1. Загальна частина
1.1. Поняття та джерела геологічного права
1.2. Правове засади розвитку мінерально-сировинної бази України
1.3. Правовий режим запасів і ресурсів державного фонду надр
1.4.
Право геологічного вивчення надр1.5. Правові засади державного управління в галузі геології і розвідки
надр
1.6. Правові засади державної реєстрації та обліку геологічної діяльності
1.7. Правові засади державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин
1.8. Економіко-правовий механізм в сфері геологічної діяльності
1.9. Правові засади державного геологічного контролю
1.10. Юридична відповідальність в сфері геологічної діяльності
2. Особлива частина
2.1. Правовий режим геологічної інформації (геоінформаційне право)
2.2. Правовий режим геологічного картування України (геокартографі- чне право)
2.3. Правовий режим геофізичних досліджень (геофізичне право)
2.4. Правовий режим геологорозвідувальних робіт (геологорозвідувальне право)
2.5. Правовий режим дослідно-промислової розробки РКК (гірничо- геологічне право)
2.6. Правове режим передачі РКК для промислового освоєння
2.7. Правовий режим забудови площ залягання корисних копалин
2.8. Правове становище першовідкривачів РКК
2.9. Правове становище геологічної та маркшейдерської служб
2.10. Правовий режим геологічних сховищ
2.11. Правовий режим особливо цінних геологічних об’єктів (геозаповід- не право)
2.12. Правова охорона надр при геологічній діяльності
2.13. Правове забезпечення екологічної безпеки геологічної діяльності
2.14. Правове забезпечення промислової безпеки геологічної діяльності
3. Спеціальна частина
3.1. Міжнародне співробітництво в сфері геологічної діяльності (міждержавне геологічне право)
3.2. Міжнародне геологічне право
3.3. Геологічне право зарубіжних країн [7].
Таким чином, представлений навчальний посібник є першою спробою у вітчизняній юридичній освіті системно, на основі сучасного чинного геологічного законодавства та програми навчальної дисципліни, викласти зміст основних тем Загальної та Особливої частини геологічного права у вигляді симбіозу текстової та схематичної форм, видання якого здійснено з ініціативи юридичного факультету Державного ВНЗ "Національний гірничий університет".
Автори посібника із вдячністю приймуть конструктивні та обґрунтовані пропозиції та зауваження щодо побудови його наступних редакцій.
Висловлюємо щиру вдячність за реальну допомогу при виданні навчального посібника, слушні зауваження, конкретні доповнення, цінні матеріали та професійні консультації при його підготовці професорам: Геннадію Григоровичу Півняку - ректору НГУ, Сергію Вікторовичу Грищаку - декану ЮФ НГУ, Володимиру Івановичу Андрейцеву - науковому керівнику та науковому консультанту, Володимиру Васильовичу Носіку, Аллі Костянтинівні Соколовій, Іллі Івановичу Каракашу - рецензентам, вчителям, колегам.
1.