1.1. ПОНЯТТЯ ГЕОЛОГІЧНОГО ПРАВА
Довготривале інтенсивне використання ресурсів надр в межах головних гірничопромислових регіонів України призвело до значних змін геологічного середовища. Так оцінюється екологічна складова надрокористування стратегічним природоохоронним законом.
Натомість у промисловій (господарській) складовій, при розгляді проблем розвитку мінерально-сировинної бази України (далі - МСБ) акцентується увага на потребі зваженого системного підходу, оптимальним варіантом якого є збалансоване використання ресурсів держави і приватного бізнесу та запровадження інноваційно-інвестиційного механізму надрокористування, що дасть змогу: а) підвищити ефективність засобів впливу з боку держави на розвиток геологічної галузі; б) забезпечити впровадження сучасних ефективних форм господарювання; в) створити додаткові робочі місця на підприємствах МСБ; г) зменшити її залежність від імпорту окремих видів мінеральної сировини та зміцнити експортний потенціал.Безумовно, що для реалізації зазначених планів мінерально-сировинної політики країни необхідна відповідна правова база. Втім, на відміну від еколо- го-правових так само і господарсько-правових досліджень, проблемам правового регулювання геологічної діяльності уваги приділялось явно не достатньо, а поняття геологічного права взагалі не розглядалося.
Проблеми права геологічного вивчення надр
Комплексне дослідження сукупності правових приписів, присвячених геологічному вивченню надр (далі - ГВН) виконала В.К. Філатова, яка дійшла висновку, що право ГВН, будучі субінститутом, що входить до складного інституту надрокористування, являє собою таку систему юридичних норм і засобів, за допомогою яких здійснюється регулювання суспільних відносин щодо забезпечення раціональної, екологічно безпечної діяльності з отримання інформації про надра при вилученні обмеженої кількості корисних копалин з надр (дослідно-промислова розробка) з метою задоволення потреб суспільства та держави.
Враховуючи наявність сукупності специфічних суспільних відносин в сфері ГВН, ознаки і риси якого відрізняють його від інших видів діяльності, наявність та потребу в особливих джерелах права, які б регулювали ці відносини, дослідниця стверджує про визначеність самостійного місця субінституту права ГВН у складі права надрокористування як підгалузі гірничого права.Така точка зору не є безспірною, адже гірничі правовідносини, як власне і геологічні, не є тотожними із надровими правовідносинами (надроправовими відносинами), а виступають лише їх складовими частинами, навіть якщо і осно- вними. Так само співвідносяться й гірниче право та геологічне право з надровим правом (надрологічним правом, надроправом). Останнє, в свою чергу, можна поділити на три структурні елементи: а) надроресурсне право: б) надроохоронне право: в) право безпеки надр.
Очевидно, що всі три блоки є цілісними, послідовними, взаємообумовле- ними складовими, які об’єднує загальний правовий об’єкт - державний фонд надр, а відособлює певні види георесурсів (надроресурсів) (мінеральні ресурси, геоінформаційні ресурси, ресурси підземних порожнин, геоенергетичні ресурси тощо) і відповідні види діяльності (геологічна діяльність, гірнича справа, будівельна діяльність, енергетична діяльність тощо). Уявляється, що подібний дуалізм юридичної природи характерний й іншим еколого-господарським (еколо- го-промисловим, ресурсо-господарським) правовим угрупуванням, що поєднують два види родових об'єктів - природний ресурс та господарську діяльність.
В той же час, слід погодитись з тим, що центральне місце в сукупності геологічних відносин, безумовно, належить відносинам з ГВН, адже саме цей вид відносин передує іншому, не менш економіко значущому але більш капіта- лоємному виду гірничих відносин - відносин з видобування корисних копалин (далі - ВКК).
Що стосується власне права ГВН, то його можна розглядати субінститу- том права надрокористування лише в частині загальних питань, оскільки воно є системною складовою надрового права (надрові правовідносини).
В цілому ж надрогеологічні відносини разом із особливою частиною права ГВН (геологічні відносини), на думку Р.С. Кіріна, входять у структуру предмета геологічного права. Аналогічна позиція автора і по відношенню до іншого виду права надро- користування - права ВКК, загальна частина якого (надрогірничі відносини) разом із особливою частиною (гірничі відносини) належать до кола впливу гірничого права.Така диференціація відображає переважно теоретичні засади формування системних складових надрового права, адже сукупність гірничих, геологічних та підземних відносин має достатньо тісний взаємозв'язок, який в динаміці може відображати і їх окремий розвиток і зміну одного виду відносин іншими і супроводження. Так, на практиці ГВН включає дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин, яка за своєю природою є різновидом ВКК. В свою чергу останній може супроводжуватися експлуатаційною розвідкою та дорозві- дкою, тобто по суті - окремим видом ГВН. Це зайвий раз підкреслює, що необхідність виникнення та здійснення правовідносин викликає лише наявність згаданих об'єктів, адже відсутність останніх позбавляє сенсу існування будь-яких правовідносин, унеможливлюючи становлення відповідного правового угрупу- вання.
Об’єкти геологічних правовідносин
Проведені дослідження дають підстави для висновку, що надросферні об'єкти можуть бути представлені як 3-вимірна модель з усією багатоманітністю загальної, родової та безпосередньої структури (1-й вимір) з множинністю проявів у комплексній, інтегрованій, диференційованій формах (2-й вимір) залежно від матеріального, нематеріального та дієвого змісту (3-й вимір) надрових правовідносин.
Так, відповідно до висунутої теорії, до загальних комплексних об’єктів геологічних правовідносин віднесемо наступні:
1. Матеріальні блага: 1.1) природні блага - природні об'єкти і природні ресурси, що залучені, були залучені чи можуть бути залученими до геологічної діяльності, у тому числі геологічні території та геологічні об’єкти; 1.2) речові та майнові блага - речі та майно в сфері геологічної діяльності, у тому числі цінні папери, документи і майнові права.
2. Нематеріальні блага: 2.1) інтелектуальні блага - результати, продукти геологічної інтелектуальної і творчої діяльності; 2.2) інформаційні блага - геологічна інформація; 2.3) особисті немайнові блага в сфері геологічної діяльності.
3. Дієві блага: 3.1) виробничі блага - послуги і результати здійснення геологічної діяльності; 3.2) організаційні блага - процеси і результати управління геологічною діяльністю.
Предмет геологічного права
Очевидно, що претензія на статус галузі права має бути обґрунтована перш за все, наявністю однорідної за своїм змістом сукупності суспільних відносин. Саме існування специфічного предмету, який об'єктивно вимагає правової регламентації, дає підстави для відокремлення відповідного правового угрупування із своєрідним видом суспільних відносин.
Одним з видів надроправових відносин безумовно слід вважати геологічні правовідносини, що виступають предметом геологічного права. Під геологічними відносинами, на мою думку, слід розуміти відносини, що виникають у процесі організації, здійснення та припинення геологічної діяльності чи переходу або супроводження інших видів користування надрами. Такі види зумовили об'єктивну диференціацію суспільних відносин, а відтак - існування й відповідних суміжних, перш за все, надроресурсних правових сукупностей: а) геологічне право; б) гірниче право; в) підземне право.
Отже геологічне право, як і будь-яку іншу правову галузь, можна визначити, насамперед, за предметною ознакою, тобто за сукупністю суспільних відносин, що регулюються нормами геологічного права. Навіть в умовах, коли важлива частина останніх інтегрована у норми надрового або гірничого права, не можна не помітити об’єктивне існування системи норм, які регулюють геологічні відносини.
Таким чином, зміст предмету геологічного права визначається трьома поняттями: «організація геологічної діяльності», «здійснення геологічної діяльності», «припинення або перехід геологічної діяльності в інший вид користування надрами чи супроводження його».
Тобто наявність унікального специфічного об'єкта геологічних правовідносин обґрунтовано доводить існування геологічного права, адже тільки в сфері геології існує унікальне органічне поєднання геологічної діяльності із надрокористуванням.Ознаки геологічного права
Неповторні особливості процесів ГВН, створення геологічних об'єктів і геологічних територій, отримання та розпорядження геологічною інформацією дістають вияв у всіх оригінальних суб'єктах геологічної діяльності. Саме ця юридична, специфіка суспільних геологічних відносин є першоосновою виріз- нення їх як предмету правового регулювання окремою спеціалізованою галуззю геологічного права.
Останні роки, із прийняттям стратегічних Загальнодержавних програм розвитку МСБ, істотно розширилося, достатньо розвинулося та набуло якісно нового змісту геологічне законодавство, що становить нормативно-правову базу геологічного права як галузі права.
Нижче наведемо головні та очевидні аргументи і факти, що обґрунтовують:- державний інтерес до існування геологічного угрупування нормативно- правових актів; - специфіку суспільних відносин (геологічних), що регулюються і складають предмет самостійного регулювання; - наявність особливих нормативно-правових актів в цій сфері.
1. Економічна безпека держави. На території України, яка становить 0,7 відсотка світової території, виявлено до п'яти відсотків усіх мінерально- сировинних ресурсів земної кулі; належне державне управління в галузі ГВН дало б змогу мінімізувати імпорт сировини, збільшити власне ВКК, значно підвищити економічну незалежність і безпеку держави.
2. Мінерально-сировинна і екологічна безпека держави. Систематичне ГВН і картування території будь-якої держави є основою, що дає змогу поєднати раціональне природокористування з екологічною безпекою - як сучасною, так і майбутньою.
3. Державне управління галуззю. Державна геологічна служба України (далі - ДГС) включає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з ГВН і використання надр та інші суб'єкти геологічної діяльності; в Україні встановлено професійне свято працівників геології, геодезії та картографії - День геолога.
4. Галузевий геологічний менеджмент. Проведення робіт по ГВН організується та координується ДГС на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил (ст. 37 Кодексу України про надра).
5. Галузь геологічного законодавства. Геологічне законодавство має дуалістичну юридичну природу як за формою так і змістом його нормативно- правових актів, що виявляється у їх диференціації (еколого-господарський підхід) згідно Класифікатора галузей законодавства України, за яким до законодавства про промисловість (промислове законодавство) відносяться акти, що регулюють відносини у таких галузях промисловості як "Геологія. Геодезія і картографія" (геологічне законодавство, геодезичне та картографічне законодавство), а до законодавства про природні ресурси та охорону довкілля (приро- доресурсне законодавство, природоохоронне законодавство) віднесені приписи законодавства про загальні питання охорони і використання надр, види користування надрами та інші, тобто законодавства про надра.
6. Галузь економічної діяльності. Дуалістичну природу геологічної діяльності (професійно-будівельний підхід) виявляє й інший класифікатор, за яким діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії відноситься до професійної, наукової та технічної діяльності (секція М), а такий вид геологічної діяльності як розвідувальне буріння є будівництвом (секція F).
7. Геологічна освіта. В Україні підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за рівнем бакалавра в галузі знань "Природничі науки" здійснюється за напрямом підготовки "Геологія", а за рівнями спеціаліста і магістра - за спеціальностями "Геологія" та "Геологія нафти і газу".
8. Геологічна наука. В Україні підготовка фахівців вищої кваліфікації здійснюється в такій галузі науки як "Геологічні науки" за спеціальностями: "Загальна та регіональна геологія", "Геологічна інформатика", "Геологія твердих горючих копалин", "Геологія нафти і газу", "Геофізика" тощо; в той же час зазначимо, що спеціальність "Буріння свердловин" віднесена до групи спеціальностей "Розробка корисних копалин", що входить до галузі науки "Технічні науки".