Злочини проти власності
Злочини проти власності є найбільш масовими. До них належать суспільно небезпечні діяння, які порушують право володіння, користування та розпорядження власника майна, або іншим чином нанесення (чи загроза нанесення) власнику майнової шкоди.
Важливість охорони власності кримінально-правовими засобами відзначається тим, що вона є найважливішою соціаль-
.... ; яка забезпечує сабільнісь всієї еко—
гиггеми, підвищення рівня добробуту народу.
об’єктом злочинів проти власності є суспільні відносини иимсності, що охороняються кримінальним законом як частіш економічних відносин і як основа економічної системи /(і’іокави. Особливе значення для злочинів проти власності Мш: їх предмет. Ним є приватне, комунальне та державне мийно.
І Іе е предметом злочинів проти власності те, що знаходить- I и її природному стані: ліс на корені, риби та інші тварини в природних водоймах, звірі в лісах, степах тощо. їх незаконне пошкодження, вилов, знищення належать до злочинів проти донкілля, але водночас вони стають предметом злочинів проти власності, якщо були вилучені з природного середовища за допомогою праці людини або вирощуються людиною у спеціальних розплідниках, ставках тощо.
Не належать до предмета злочинів проти власності вибухом і речовини, вогнепальна зброя, військове майно, наркотичні засоби, психотропні речовини тощо, які внаслідок особливих (небезпечних) своїх властивостей віднесені до предметів злочинів проти громадської безпеки, здоров’я населення.
Специфіку злочинів проти власності визначають загальні пб’єктивні та суб’єктивні ознаки.
З об’єктивної сторони переважна більшість є злочинами з матеріальним складом: їх обов’язковою ознакою є спричинення суспільно небезпечних наслідків у вигляді матеріальної шкоди в неповному розмірі відносинам власності. З огляду на зазначене закінченими вони є з моменту настання цієї шкоди.
Разом з тим для закінчення таких злочинів, як розбій, вимагання, погроза знищенням майна не потрібно фактичного настання шкоди (це так звані усічені склади злочинів).З суб’єктивної сторони більшість злочинів проти власності характеризується прямим умислом, проте в ст. 194, 196, 197 суб’єктивна сторона злочинів проти власності має певні особливості. Наприклад, в ст. 194 (навмисне знищення або пошкодження майна) суб’єктивна сторона може бути виражена у формі як прямого, так і непрямого умислу, а в ст. 196 (необережне знищення чи пошкодження майна) та ст. 197 (порушення обов’язку по охороні майна) - необережна форма вини.
За наявності низки загальних ознак, характерних для злочинів проти власності, вони істотно відрізняються один від одного за характером діянь, способом вчинення, мотивами та метою. Це дає можливість класифікувати їх на різні групи і тим самим побудувати їх систему.
Спосіб заволодіння чужим майном впливає на ступінь сус пільної небезпеки діяння, тому встановлення форми розкра дання є обов’язковою умовою правильної кваліфікації злочи ну. Залежно від способу посягання на чуже майно криміналь не законодавство виділяє такі форми розкрадання:
Загальними ознаками, що об’єднають різні злочини цієї групи, є:
• незаконне, безоплатне обертання чужого майна на користь винного або інших осіб;
• корисливі мотиви та мета - прагнення, спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.