Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
Закріплені в Конституції України виборчі, трудові та інші особисті правила і свободи людини і громадянина гарантуються і захищаються кримінальним законодавством від злочинних посягань.
Об’єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини і громадянина.
Залежно від їх безпосереднього об’єкта, усі злочини передбачені шостим розділом Особистої частини Кримінального кодексу, можна поділити на види.
1. Злочини проти виборчих прав громадян:
• перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі і роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіціального спостерігача (ст. 157);
• фальсифікація виборчих документів, документів референдуму, підсумків голосування (ст. 158);
• незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму (ст. 158і);
• порушення таємниці голосування (ст. 159) та інші.
Об’єктом вказаних злочинів є виборчі права громадян
України.
Об’єктивна сторона злочинів проти виборчих прав стано- |мті> діяння у формі дії або бездіяльності, яке направлене на ш-решкоджання громадянину України реалізувати своє ви- Оорче право (активне, пасивне) та заважання йому вести передвиборчу агітацію.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою перешкоджання громадянину здійснювати гиоє гарантоване Конституцією України виборче право.
Суб’єктом злочину є осудна фізична особа, яка досягла Іб-річного віку.
При вчиненні злочинів (ч. 1, 3 ст. 158, ст. 158і, 159, ч. З І(>0) закон виділяє спеціальний суб’єкт, яким може бути лише член виборчої комісії (член комісії по проведенню референдуму) або інша посадова особа.
2. Злочини проти трудових прав громадян:
• перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій (ст. 170);
• перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст.
171);• грубе порушення законодавства про працю (ст. 172);
• грубе порушення угоди про працю (ст. 173);
• примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (ст. 174);
• невиплата заробітної плати, стипендії чи інших установлених законом виплат (ст. 175).
Об’єктами злочинів є право громадян на об’єднання (ст. 170), право громадян на інформацію і законну професійну діяльність журналістів (ст. 171), трудові права громадян (ст. 172), право громадян на страйк (ст. 174), право громадян на отримання будь-яких виплат, встановлених законами України (ст. 175).
Об’єктивна сторона цих злочинів складається з діянь у формі дії або бездіяльності.
Суб’єктивна сторона цих злочинів характеризується прямим умислом.
Суб’єктами вказаних злочинів є осудні фізичні особи, які досягли 16-річного віку (ст. 170, ч. 1, ст. 171, ст. 174), або спеціальний суб’єкт, яким може бути посадова особа (ч. 2
ст. 171, ст. 172) або керівник підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності (ст. 172, 173, 175).
3. Злочини проти сім'ї:
• ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164);
• ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків (ст. 165);
• злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166);
• зловживання опікунськими правами (ст. 167);
• розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (ст. 168);
• незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) (ст. 169).
Крім вказаних, до цієї групи злочинів належать:
• злочини у сфері охорони права на об’єкти інтелектуальної власності-, порушення авторського права і суміжних прав (ст. 176); порушення права на винахід, корисну модель, промисловий зразок, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію (ст. 177) тощо;
• злочини проти свободи совісті-, пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178), незаконне утримання, осквернення або знищення релігійних святинь (ст. 179); перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180); посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів (ст. 181).
• злочини, що посягають на інші особисті права і свободи громадян-, порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної приналежності або ставлення до релігії (ст. 161); порушення недоторканності житла (ст. 162); порушення таємниці лікування, телефонних розмов (ст. 163); порушення недоторканності приватного життя (ст. 182); порушення права на отримання освіти (ст. 183); порушення права на безкоштовну медичну допомогу (ст. 184).
4.