<<
>>

Здійснення права на спадкування

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України.

Буква закону - Цивільний кодекс України

Cm. 1273. Право на відмову від прийняття спадщини

1. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого Цивільним кодексом. Заява про відмову

9QQ

від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

2. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.

3. Неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.

4. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

5. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

6. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час нідкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Вона подається особисто. Особа, що досягла 14 років, має право подати заяву без згоди своїх батьків або піклувальника. Від імені малолітньої, недієздатної особи заяву про прийняття спадщини подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Потрібно пам’ятати: якщо спадкоємець протягом строку, встановленого Цивільним кодексом України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття

спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Суд може 1 визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, за позовом спадкоємця, який пропусти її строк для прийняття спадщини з поважної причини.

Існують випадки, коли спадкоємець за заповітом або зи ’ законом помер після відкриття спадщини і не встиг її при йняти, то право на прийняття належної йому частки спадщи- І ни, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, І переходить до його спадкоємців. Це явище цивілістика нази- 1 ває спадковою трансмісією. Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протя- І гом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, мен- І ший за три місяці, він подовжується до трьох місяців.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, І усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними І спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спад щину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого І самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява про ви- | знання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо у складі спадщини є нерухоме майно, то спадкоємець зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. Спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім’єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить.

Розв’яжіть ситуацію

Після смерті громадянина Безрозсудного, який мав вагітну дружину; двох синів семи та дев’ятнадцяти років від першого шлюбу; брата 56 років, що перебував на його утриманні, оскільки був інвалідом; 91-річного батька та тещу (77 років), було з’ясовано, що все майно він обіцяв шкільному товаришеві, але заповіту не залишив.

• Визначте коло спадкоємців. Як зміниться ситуація, якщо з’ясується, що заповіт на шкільного товариша все ж таки існує?

Л

Запитання для самоперевірки

1. Хто такі спадкодавець і спадкоємець?

2. Які особи не мають права стати спадкоємцями?

3. Які види спадкування існують за законодавством України?

4. Скільки черг спадкування за законом виділяє Цивільний кодекс України?

5. Перелічіть умови дійсності заповіту.

6. Яких фізичних осіб стосується обов’язкова частка спадщини?

7. Що означає поняття «спадкова трансмісія»?

<< | >>
Источник: Гавриш С.Б.. Правознавство : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл.: проф. рівень / С.Б. Гавриш, В.Л. Сутковий, Т.М. Фі- ліпенко. - К. : Генеза, 2011- 416 с.. 2011

Еще по теме Здійснення права на спадкування:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -