Поняття та особливості цивільно-правового зобов’язання.

Одним із найважливіших понять цивільного права України є поняття «зобов’язання». Цивільно-правове зобов’язання — правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Для цивільно-правового зобов’язання характерним є те, що воно грунтується на добровільності, вільному волевиявленню сторін. За загальним правилом зобов’язання повинне здійснюватися в національній валюті — гривні. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання — ані з боку боржника, ані з боку кредитора.

Сторонами зобов’язання є боржник і кредитор, при цьому як боржником, так і кредитором можуть бути як одна, так і декілька осіб. При цьому законодавство передбачає, що заміна кредитора на іншу особу відбувається без погодження з боржником, а заміна боржника (переведення боргу на іншу особу) може відбуватися тільки за згодою кредитора. Отже, якщо ви взяли кредит у банку, то банк має право без погодження з вами передати свої права по договору іншій особі (без зміни змісту зобов’язань), а от якщо ви бажаєте перевести свій борг на іншу людину (навіть за її згодою чи проханням), то обов’язковою є згода банку-кре- дитора. ,

Існує велика кількість різноманітних зобов’язань.

За підставою виникнення зобов’язань їх поділяють на договірні та недоговірні. Договірними називають зобов’язання, які виникають на підставі договору і виражають спільну волю сторін, погоджені дії.

І

Недоговірні зобов'язання виникають на основі правомірних односторонніх вчинків чи правочинів однієї особи або її неправомірних дій, унаслідок чого виникають зобов'язання щодо інших осіб.

Зобов 'язаннями з позитивним змістом називають зобов'язання, у яких боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певні дії (наприклад, передати майно в договорі купівлі-продажу, відшкодувати завдану шкоду тощо).

Зобов’язання з негативним змістом полягає в обов'язку боржника утриматися від певних дій (так, зберігай майна в договорі зберігання зобов'язаний утримуватися від користування річчю, яку він отримав на зберігання).

Сутність одностороннього та взаємного зобов’язань зрозумілі із самих назв. В односторонньому зобов’язанні одна сторона має лише обов’язки, інша — тільки права. Так, у договорі дарування зобов’язання має лише дарувальник, а обдарований має виключно права. Взаємніший є зобов'язання, де кожна зі сторін має певні права та обов’язки та може вимагати від іншої сторони виконання її обов’язків.

1.